Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Охарактеризуйте міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.




Міжнародне економічне право- галузь міжнародного права, принципи і норми якої регулюють міждержавні економічні відносини.

Розглядаючи співвідношення МЕП з МП, слід зазначити, що перше базується на нормах і принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Система м/норм і принципів, які регулюють відносини між державами і м/організаціями, процес організації і здійснення м/економічного співробітництва, становить самостійну галузь м/публічного права – МЕП.

Як складова МП МЕП може і повинно розглядатись як самостійна правова система, галузь права. Водночас слід мати на увазі і те, що МЕП не є та і не може бути абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебуває у функціонально-структурних і взаємно обумовлених зв’язках з ін. галузями МП – правом зовнішніх зносин, правом м/договорів, правом м/організацій, м/повітряним, морським, екологічним, авторським, космічним правом та ін.

Структура системи МЕП: —галузі — інститути — норми і принципи

 

Галузь права — сук-ність норм МЕП, які регулюють певну сферу у МЕВ (транспортне право). Інститути — сук-ність норм МЕП, які регулюють певни види МЕВ (повітряне, річкове, залізничне). Принципи — це конкретні правила поведінки які мають найвищу юр. силу

Систему курсу МЕП можна роздiлumu на Заг. й Особл. ч-ни.

У Заг. ч-ні об’еднані норми, які визначають сам предмет правового регул. МЕП, його джерела i принципи, дають уявлення про суб’ектів МЕВ i, зокрема, про державу як основного суб’екта МП. У Заг. ч-ні також розглядаються правовий статус міжнар. ек. орг-цій, питания правового регулювання діяльності(ТНК), міжнар. ек. договорів та забезпечення їх виконання, перевезень та інших напрямів міжнар. співроб.

В межах Особливої частини мае вивчатися міжнар. торг. право, міжнар. вал. право, міжнар. трансп. право, питания міжнар.-правового регулюв. промисл., с/г i науково-техн. співроб.

 

75. Охарактеризуйте міжнародні економічні відносини як предмет міжнародного економічного права.

МЕВ— це особлива форма суспільно-виробничих зв’язків між окремими державами, між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями є складними. Це обумовлено, по-перше, значною кількістю країн, їх угруповань і міжнародних організацій, які є суб’єктами міжнародних економічних відносин. По-друге, на складність і характер цих відносин істотно впливає і суспільно-політичний устрій країн або їх угруповань

Осн особливості суч МЕВ

- Збільш-я відкритості нац. Ек-к за умови збереж-я механізмів держ рег-я

- Інтернац-я госп зв’язків

- Взаємозалежність нау екон сис-м

- Наявність нерівності між розвитком і екон рівнем розвинутих країн та країн, що розвиваються



- Створ-я та подальша діяльність організ-х механізмів

- Збереження явищ регіоналізму

- Прискорення процесів екон інтегр-ї

Обєкти МЕВ: тор-я тов.-ми, тор-я послуг, рух кап-их інвестицій, рух фін засобів, наук-тех спів-тво, пром спів роб-тво, перевезення. Субєкти МЕВ: держ, МЕО,юр та фіз. особи(ТНК)

Важливим при організації міжнародних економічних відносин є і географічне положення країн, унаслідок якого одні мають доступ до моря, інші — навпаки.

76. Охарактеризуйте основні концепції міжнародного економічного права.

1. МЕП є галуззю МПП, а екон відносини суб’єктів МПП є предметом МЕП. Автори концепції: Шварценберген, Берлонін, Броунлі, Верло – рен ван Темаат.

МЕП на думку Шварценбергена має такі компоненти: - виробництво та розподіл товарів; - угоди госп а фін хар-ру; - кредити та фінанси; - послуги; - статус і організація суб’єктів .

МЕП охоплює лише ті екон аспекти які є об’єктами впливу МПП. Він виключає можливість входження внутр. Права до системи МЕП з огляду на те, що воно не створює для інших держав права єдиних норм і принципів. До МЕВ не можна враховувати норми нац. Зовн-ек законодавства

2. МЕП – сукупність норм МП, внутрішньодерж права та МПП. Предметом МЕВ є МЕВ між будь-якими суб’єктами права які беруть у них участь. Прихильники: Фішер, Фікеншер(будь-яка пов’язана з МЕ правова норма є нормою МЕП.) Прихильники цієї концепції вважають, що міжнародне економічне право поширюється на суб'єктів не лише публічного права, а й приватного, які беруть участь у відносинах комерційного характеру, що виходять за межі однієї держави.

3. Академік Корецький. Вона є поєднанням розглянутих двох кон­цепцій. Цю концепцію було розроблено у 20-х роках. між нар госп право є компл міжгалузев дисципліни, що покликана регулювати міжнар публ-прав та цив-прав відносини.

4. Відомий французький юрист-компаративіст Ламбер висував ідею автономного науково купецького права. ю ідею було втілено в концепції на Першому міжнародно­му конгресі порівняльного права, що відбувся у 1900 р. Після Другої світової війни певний внесок у розвиток цієї концепції зробили К. Шмітгофф (ВБ), Ф. Кан та Фушар (Фр)

До джерел автономного купецького права прихильники остан­ньої концепції зараховують міжнародні конвенції, типові закони міжнародні торговельні зви­чаї, загальні принципи права, рекомендаційні рішення міжнародних організацій, арбітражні рішення.

Фахівці зазначають, що прихильники концепції автономного ку­пецького права поки що не спромоглися подати її у вигляді упоряд­кованої, універсальної та загальновизнаної системи правових норм. Можливо, за цією концепцією майбутнє. Проте між бажанням і реаль­ністю — велика дистанція.

 

77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій МЕП

1. Шварценбергера, який стверд, що МЕП— галузь між публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі між угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу між публ права, і Шварц-г виключав внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.Висновок:норми МЕП — це частина між публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.

2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул між госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з між ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепціїв систему МЕП вкл не лише норми між публ, а й між приват права, нац норми, які регул-ть між ек відносини.

3.Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корецьким, розгляд-я між госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала між публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, між публ права.

Аналіз існ концепцій – МЕП- це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і між орг-ціями, між між орг-ціями в процесі між ек спів роб., що є самост галуззю між публ права.

78. Охарактеризуйте сучасні підходи щодо міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК.

Корп-я – обєднання спілки, що створ-я для досягнення певних цілей.

ТНК – обєднання, спілки, д-ть яких не обмежена рамками однієї нації або держави.

Між-прав рег-я діяльності ТНКбуває на рег і на універ рівнях. Рег рівень21чер1976р Деклар про між інв.-ї і багатонац під-тва. До системи між нар принципів ТНК належать дотримання між нар права.

Важлив роль у рег-ні між прав відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи. Андський пакт укладено у 1969р. Болівією, Колум,Перу,Чилі,і Еквадором.Осн цілями групи цих країн є викор-я інтеграції для прискорення екон роз-ку кр-уч. Певне знач надавалося Хартії між торгов орг.-ї яка була спрямована на захист закордонних інвестиці й корпорацій + на здійснення контролю за ді-тю ТНК з боку урядів приймаючих країн. Хартія екон прав та обов’язків (1974)закріпла положення діяльності ТНК. Насамперед необхідно розробити та прийняти відповідні нормативні акти спрямовані на між-прав рег-ня д-ті ТНК.Важливим кроком у цьому напрямі було розроблення Кодексу поведінки ТНК

1) Повага сувер-ті кр в яких вони здій діяльність

2) Підпорядкув-я законам цих країн

3) Урах-я екон цілей і завдань політики, що проводиться в цих країнах

4) Невтреч-я у внутр. Справи

5) Відмова вести д-ть політ хар-ру

6) Утримання від практики корупції

7) Дотримання положень,що стосуються перед технолог охор навкол серед.

79. Переваги багатостор. Ек. співроб. і його інституц. форми

Аналіз ек-ки будь-якої країни світу дає підстави зробити висновок про те, що на сьогодні немає країни, яка б була не пов'язана в межах спів-тві. з інш кр. Багатостор. економ. співроб. це таке, до якого залучені більше ніж дві держави.

Переваги -вир-цтво технолог. складної і неможливої в одній державі (через нестачу ресурсів, напр.) продукції, -участь у МПП, -розв. нац. ек-ки, -НТП -виходи на нові ринки,-подолання проблеми нестачі ресурсів,-усун перепон для руху ф-рів вир-цтва

Форми багатостор. спів роб:

—У галузі промисловості (Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі 1975, ЮНІДО, Лімська декларація і План дій 1975)

— У галузі с/г (ФАО, ІФАД, Всесв. Прод. рада)

—У галузі н/т співроб. (Центр з питань науки і техн 1981;Консультант комітет з науки і техн з метою розв; Конвец ООН з морьск. Права 1982; Досягн. науки і техн. та їх вплив на міжнар. безпеку 1996)

ИЛИ ЖЕ

Форми багатостор співроб

Зона преферен. торгівлі - почат стадія рег. інтеграц. процесу. Країни такого угрупов. лібералізують торгов. відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими тов. та посл. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиний мех оподаткув. при перетині товаром кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для ІМ товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком. Полегшуються умови для руху ф-рів вир-цтва. (СНД)

У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Простір інколи ство­р. для певного класу тов. і посл.Кожна країна - член вільного торг. про­стору - вільна встановлювати будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. ЄАВТ,НАФ­ТА. Митний союз усуває бар'єри в торг. тов. серед країн-учасниць, передб. спільну торг. політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовн. тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим ми­том при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного со­юзу. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками митного союзу згідно з певними встановленими пропорціями.

"Спільний ринок" ЄЕС, МЕРКОСУР, Андський пакт, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії. Спільний ринок не має торг. бар'єрів і х-зується спільною зовнішньо торг. політикою. Крім того, у сп. ринку мобільними є чинники вир-цтва між країнами-учасницями. Обмеження на імміграц., еміграц. та перели­вання к-лу через кордони усунені. Чинник мобільності дозво­ляє більш ефективно використовувати працю, капітал і техно­логіюю Але підвищ. продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Через цю обставину виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних частинах земної кулі. ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньо торг. і вир-чої діяльн., але й інтеграції ек політики. Країни-учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення тов., пос.г, чинників вир-цтва повинні гармонізувати гр.-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники ек. союзу повинні використ. спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету

80. Поняття і основні правові форми співробітництва держав в сфері міжнародних кредитних відносин

Екон розвиток багатьох країн нерідко гальмується через відсутність коштів. У такому разі виникає потреба у кредитах, які можуть надаватись іншими країн в межах екон спів-тва. Правовою основою відносин, єміж кред угоди (дог) - угоди між дер-кред-м і дер-бор-м, на підставі яких дер-кред надає дер-бор певну суму грош або поставляє їй товари, а дер-бор повинна в певний строк погасити суму боргу на передбачених договором умовах (золотом, іноз валютою, тов тощо) і виплатити певну суму в межах % ставки за кор-я кредитом. Практика між екон спів-тва виробила ряд видів ор-ї вал-кред відносин. Найбільш типовими на сьогодні є 4: 1) за торгов і плат угодами, які передбачають здійснення креди операцій на основі двостор клірингу; 2) за угодами про екон і пром-тех спів-тво; 3) за міждер угодами про поставки товарів на компенсац засадах; 4) за спец кредит угодами.

81. Поняття і особливості предмету правового регулювання міжнародного валютного права

Між вал віднос є важливою частиною системи МЕВ. Сьогодні практично неможливо уявити між екон спів-тво без викор-я валюти.Валюта — це грош од країн, які беруть участь у між екон спів-тві. На між вал віднос суттєво вплинув факт введення в Європі з 1 січня 1999 р. єдиної грош од — євро.

Важливість вал відносин, обумовлює і важливість між вал права.Між вал право зародилося на основі міжнар пуб і між прив права. Його суч розвиток пов’язаний із розширенням і поглиб між екон спів-тва.

Між вал право — це система між-пра­в норм та принципів, що регулюють між вал відносини. Між вал право має свій предмет прав рег-я — між вал відносини. Як і всі правові норми, норми міжнародного валютного права мають свої джерела, в яких вони юр виражені, закріплені. До них належать між дог, рішення міжн ор-й, судова й арбітражна практика, між звичаї. Між дог — найбільш пош джерело між вал права.

Розвин країни світу створили свій орг-прав механізм вал відносин. Його структур ланками є, самі держави або уповнов ними відповідні дер органи. Сьогодні спостеріг тенденція посилення впливу окремих дер на між вал віднос. Це пояснюється тим, що дер з метою уникнення кризових явищ намагаються розумно знайти шляхи вирішення. Значну роль у роз-ку між вал відносин відіграють між кред ор-ї і фонди, котрі, поділяють на 6 груп: 1) Ор-ї і фонди як спеціалізовані заклади ООН(МВФ,МБРР) 2) Між ор-ї євр континенту(Банк між розрахунків, Євр вал система, Євр інв банк, Півн інв банк, Між кооп банк) 3) Азіат між ор-ї(Азіат банк розвитку, Іслам банк розвитку, Азіат клірин союз) 4) Афр між ор-ї (Афр банк розвитку, Афр фонд розвитку,Банк розвитку держав Цен Афр); 5) Між ор-ї країн Лат Ам (Між­ам банк розвитку,Кариб банк розвит­ку, ор-ї Андської групи) 6) Між орг.-ї араб країн (Араб інв компанія, Араб банк екон розвитку Афр)

82. Поняття і х-ка предмету регулюв. МЕП.

МЕВ є склад частиною сис-ми існуюч між відносин. Поняття "між віднос” широке вкл міждерж відносини, в яких суб'єктами виступають держави та їхні об'єднання як носії публ влади. Суб'єктами можуть бути МО. Під між. віднос слід розуміти відносини, які виходять за межі держ. і виникають між ними. М\н відносини регламент-ся нормами м\н права. Міждерж ек відносини виник і встановл передусім між державами. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями.

Предметом МЕП є м/н ек відносини.

МЕВ—це особл форма сусп.-виробнич зв’язків між окремими держ.,між держ. і МО,між МО.За змістом між ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і МО, які є суб’єктами МЕВ,2)сусп.-політ. устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм.

Кожна з держав, ви-рішуючи свої вн., а тим більше зовн. проблеми, вступае в ек. відносини з іншими держ. та міжнар. ек. орг-ціями. Чинники, серед яких, окріім pівня розвитку ек., мо­жна виділити МПП, прир. та клімат. умови, географ. положения, доступ до морських шляхів, наявн. Труд. та прир. pec.

3 огляду на ці чинники держ. вступають у певні відносини або безпосередньо, або через створені для цього угруповання країн, міжнар. економ. орг-ції. Отже, нині важливою передумовою реалізації ек. потенціалу будь-якої держави, а також найголовнішюю гарантією забезпечення її нац. без­пеки стае активна участь цієї держ. у міжнар. ек. співроб. на основі належного дотримання принципів i норм МП, всебічного розвитку передусім міждерж. торговельних зв'язків та взаемопроникнення ек-к.

 

83. Поняття імунітету держави і його прояв в міжнародних економічних відносинах.

У МП імунітет держави розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред’явлений позов у суді іноз держави. Коли держава є суб’єктом МЕВ з іншими державами або з МО, то такі відносини регулюються нормами МЕП. Водночас вона може вступати у відносини між-прав хар-ру з різними іноз юр особами, окремими громад інших держав. Відносини, які при цьому виникають, регулюються нормами між прив права.

Принцип імунітету держави - непідлеглість однієї суверенної держави дії законодавства іншої держави і непоширення на одну державу, її органи юрисдикції (судочинства) іншої держави. Цей принцип діє як у між пуб, так і в міжнар прив праві. Наявність імунітету в держави не означає, що ним наділені і відповідні госп орг.-ї, нап-д державні, які виступають як юр особи. У даному випадку йдеться про зовнішньоторг об’єднання, морські пароплавства, в оперативному управлінні яких перебувають держ торгов судна

84. Поняття міжнародної економічної організації та їх найбільш поширені класифікації.

Суч світ співтов.є глоб-я МЕВ. Важливим елементом МЕВ є МО через які здійснюються між спів-тво в усіх напрямках. Нині у світі близько 4тис МО з яких 300 – міжурядові. Міжнар екон організ - такі організ, які створені на основі міжнар договорів і проводять свою д-ть, спрямовану на орган-ю і здійснення міжнар екон спів-тва.

Перший найбільш узаг поділ МО за організ принципом:

- Універсальні МО, членами яких є держави різних соц.-економ систем

- МО,членами яких були соціаліст країни

- МО,які об’єднують розвинуті (капітал) країни

- Міжнар регіон орган-ї, до складу яких входять країни, що розвиваються

Інша клас-я

- МЕО,в системі ООН

- МЕО,які не входять до ООН

- Реіон екон орг

Серед ООН наприклад також виділ 2підгрупи:1) спеціал установи ООН(ООН з пром. роз-ку)2) допоміжні органи ООН(Конференція з тор та розвитку)

Від напрямку МЕспів-тва

- У галузі МТ

- У вал-фін сфері

- У галузі транспорту

- У галузі пром.-ті

- У гал с\г

- У гад інв.-й

- Наук-тех спів-тво, тощо

За назвою

- Орг.-я(ООН, Між мор орг.-я)

- Союз(Всесв пошт союз,Міжнар союз електрозв’язку)

- Спілка(Європ телерадіомовна спілка)

- Центр(міжнар торг центр)

- Рада(РЄ)

- Банк(МБРР)

- Комісія(Міжнар електротех ком, Дунайська ком-я)

- Агенство(між нар агентство з питань атомної енергії)

- Конференція(конфер ООн з тор та розв)

- Ініціатива(Центр Євр Ініциатива)

Від кола їх складу

- Орг.-ї аг складу(ООН СОТ МФ)

- Обмеженого складу(Ліга араб держ,ЄС, Рада Європи, СНД)

Від впливу на кр-члени

- Міждерж

- Наддерж

За умови участі в членстві

- Відкриті (ООН)

- Закриті(НАТО)

85. Поняття та види джерел міжнародного економічного права, їх загальна характеристика.

Джерело МЕП – форма у якій виражено правила поведінки суб’єктів МЕВ і яка надає цим правилам якість норм МЕП існують універс і спец джерела МЕП( між нар договори, звичаї – їх викорис тов. у галузі торгів мореплавства як певні регулятори МВ; акти МО – до них можна віднести Декларац про встановлення нового між нар порядк , рішення МО – містять правові акти, відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, до них надежать резолюції Ген Асам ООН + її між нар орг.-ї; між нар кодекси поведінки – у мінор-правов док систематизовані правила поведінки відповідних суб’єктів МЕВ, важливим кодексом є Міжнар кодекс рекламної д-ті який був розроблений Міжнар торг палатою)

Між договір – добровільна угода між 2-ма або кількома рівноправними державами \міжнар організ щодо їхніх взаємних прав і обов’язків у політичних екон, культ та інших відносин. Угоди бувають цив-прав та між нар. МЕД у свою чергу поділ на :

- 1сторонні(договір дарування) \багатосторонні\2сторонні

- Формальні\реальні\консесуальні

- Оплатні \безоплатні

- Торгівельні, угоди про товарообіг, угоди про екон і тех. Спір,

- угоди про інвестув, кредитні угоди , тощо

86. Поняття та джерела міжнародного митного права.

Міжнар митне право - підгалузь МЕП, яка включає в себе систему норм і принципів, що регулюють відносини між держ з митних та пов’язаних з ними інших питань міжн екон спів-тва. Цей напрям спів-тва спрям на вирішення системи екон, орган, правов та інших питань, які забезпечують сприятливі умови для розвитку та захисту екон інтересів відповідних держав, захисту прав суб’єктів підпр-ї д-ті та громадян. Кожна дер здійснює свою мит пол як систему принципів та напрямів її д-ті у сфері за без-я своїх екон інтересів та безпеки за допомогою мит-тариф та нетар заходів регул-я, передусім зовн торгівлі.

Міжнар дог як джерела міжнар мит права, можуть мати як універ, так і регіон хар-р. До універ багат міжнар дог-ів слід віднести Конвенцію про створення Ради митного співробітництва від 15 грудня 1950 р. Митну конвенцію про ввезення комерційних автотранспортів на обмеж строк, , Митну конвенцію про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МТД

Серед джерел міжнар мит права є також багатосторі угоди, які укладаються на регіон рівні між відповідними країнами. Прикладом може бути Угода про спів-тво і взаємодоп у мит справах від 15 квітня 1994 р., яка укладена в рамках СНД. МО, що діють у сфері мит справи, приймають акти, які є джерел міжнар мит права. Так, Всесвітня митна орг.-я розробляє рекомендації, що забезпечують одноманітне тлумачення і застосування Конвенцій, укладених як за результатами роботи Ради, так і стосовно номенклатури для класифікації товарів у мит тарифах і оцінки товарів у мит цілях. До МО, які поряд з виконанням інших функцій, займаються і митн питаннями, слід СОТ, Конференцію ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), регіональні організації (наприклад, Європейські Співтовариства, СНД, Євразійське економічне співтовариство)

87 Поняття та джер. міжнар. трансп. права.

У системі МЕВ важливе місце посідають відносини, пов'язані з орг-ціею i здійсн. міжнар. перевезень пасажирів i вантажів різними видами транспорту (зал., авто., пов., морськ., річк.). Міжнар. транс­п. перевез. — це необхідна умова успішного розв. МЕП. Ці відносини, які виникають між держ., нац. органами упр. транспортом, міжнародними орг-ціями, регулюють-ся відповідними міжнар. принципами i нормами.

МТП–сис-ма правов. принц. i норм, які регул. відносини, що виник. у npoцeci використ. різних видів трансп. у сфері м. ек. співроб.

Джерела: Міжнар. договорах та угодах з питань транспорту, актах міжнар. орг-цій (асоціацій, конференцій, палат, комісій тощо).

Найбільш поширеними е міжнародні договори з питань транс­порту (транспортні договори). Вони укладаються від імені i за доруч. уряду центр. органами упр. Трансп. — Мін. та іншими установами, які здійснюють керівницт-во заліз., морськ., річк., повітр. трансп. Договори бувають двостор і багатостор.

Морс:Закон прав про судно; Конв про відкр море-58; Статут ООН; Про риб-во та охор живих рес-сів. Про конт-ний шельф,58. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82.

Річк: Белг-ка конв 48- Дунай; Дун-ка комісія. Братисл-ка угод-55; Бухарес-ка уг -61. Міжн Морськ Орг-59-спец уст ООН.

Залізн.: Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп.

Авто: Багатост Конв про врегул авторуху між країн,49. Міжн спілка автотрансп 47. Спілк автодорожн служб залізниць50.

Авіа: Чиказ конв з пит цив авіа,44. Угод про викор пов тр,92. М авіатр асоціац-19. М орг-ція цив авіа (ІКАО)-44.

 

88. Поняття та система міжнародного економічного права.

МЕП – система норм і принципів які регулюють відносини між державами, держ і МО, між МО в межах між нар екон спів-тва. МЕК є підгалуззю МП тобто складовою її системи. Як складова МП МЕК розглядається як самостійна правова система, галузь права. Незважаючи на те, що міжнародне економічне право ще перебуває на етапі свого становлення і розвитку, сьогодні вже можна вести мову про його окремі підгалузі, а саме: між торг право, міжнар вал право, міжнар інвестиц право, міжнар трансп право.

Систему МЕПможна роз­ділити на2 частини: Загальну й Особливу . У Заг частині об’єднані норми, які визначають сам предмет правового регулювання МЕП, його джерела і принципи, дають уявлення про суб’єктів міжнародно-економічних відносин, також розглядаються правовий статус міжнар екон ор-й, питання прав рег-я д-ті ТНК, МЕД та забезпечення їх виконання.

Особл част МЕП, харак-є правові норми і особл правового регулювання міжнар торг, міжнар вал відносин, міжнар перевезень та інших напрямів міжнар спів-тва. В межах Особ частини має вивчатися міжнародне торговельне право, міжнародне валютне право, міжнародне транспортне право, питання міжнародно-правового регулювання промислового, с\г і наук-тех­ спів-тва.

89. Поняття, зміст і види міжнародних кредитних угод.

Між кред угоди (дог) - угоди між дер-кред-м і дер-бор-м, на підставі яких дер-кред надає дер-бор певну суму грош або поставляє їй товари, а дер-бор повинна в певний строк погасити суму боргу на передбачених договором умовах (золотом, іноз валютою, тов тощо) і виплатити певну суму в межах % ставки за кор-я кредитом. Практика між екон спів-тва виробила ряд видів ор-ї вал-кред відносин. Найбільш типовими на сьогодні є 4: 1) за торгов і плат угодами, які передбачають здійснення креди операцій на основі двостор клірингу; 2) за угодами про екон і пром-тех спів-тво; 3) за міждер угодами про поставки товарів на компенсац засадах; 4) за спец кредит угодами.

Особливості двостор клірингу під час рег-я кред відносин за торгов і платіж угодами: ця форма вал.-кред. зв'язків базується на відповідних умовах міждер. угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здій­сн. клірин розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжнародні розрахун­ки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірин­гових розрахунків.

Угоди про екон і пром-тех спів-тво використ. у разі поставок устат-я, машин і техно­логії для спорудження великих об'єктів. В них беруть участь не лише дер-уч, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види між нар. угод. 1— це угода або програма спів-тва, в якій обумовлюються пит кред-я (заг сума кредиту, його призначення, % ставка тощо). На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кред угоди.

Угоди про поставки товарів на компенс засадах (ком­пенсац-кред угоди) укл. на великомасштабні, міжгал роботи й послуги. За отримані в кредит устаткування, машини, тех послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка ви­готовляється під-твом — об'єктом кредит-я.

Спец. міждержавн. кредит. угоди (позика в іноз. валюті) передбач. надання країною-кред країні-позич. певної грош суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, % ставка, строк повер­нення позики та інші умови.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22; просмотров: 621

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...