Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Предмет, об’кт та методи дослідження державного та рег. Управління

Об'єктом дослідження науки дер­жавного управління є діяльність органів виконавчої влади,

Можнавизначити, що основними напрямами досліджень науки дер­жавного управління є такі:

1. організація державного управління на різних рівнях - центрально­му, регіональному та місцевому (розробка загальної теорії апарату дер­ж управління, проблем централізації і децентралізації, управлінсь­ких функцій, координації державного управління як цілісної системи);

2. проблема добору і підготовки управлінських кадрів– дослідження питань оптимальної структури штатного складу державних службовців, управління персоналом у державних органах, професійно-кваліфікаційні вимоги до державних службовців, а також проблем лідерства і боротьби з бюрократизмом;

3. техніка державного управління, зокрема розробка теорії прийняття державно-управлінських рішень, політичного прогнозування, методів дер­жавного управління, технології зв'язків з громадськістю

Предметом науки державного управління є організація, форми і за­кономірності функціонування системи органів виконавчої влади.

Державне управління як наука і як навчальна дисципліна має свої особливості. Як галузь науки воно охоплює теоретичні дослідження про­блем організації, становлення й розвитку державного управління, зокрема побудови й оптимального функціонування системи органів виконавчої влади. Як навчальна дисципліна - дає своїм слухачам знання принципів, функцій, методів і прийомів управління, організації державного апарату і державної служби, форм управлінської діяльності, державно-управлінсь­ких відносин.

 

В управлінській науці вирізняють три групи найважливіших методів (іноді їх називають підходами) дослідження, специфіка яких зумовлена особливою природою державного управління:

· загальні методи дослідження явищ і процесів управління;

· логічні методи пізнання;

· емпіричні методи дослідження.

До загальних методів належать:

1. традиційний метод дає можливість виокремити функції виконавчої влади і на основі цього визначити і класифікувати функції державного управління;

2. інституційний підхід - дає можливість досліди­ти взаємозалежність і взаємозв'язок між змінами інституційних структур апарату державного управління і змістом державної політики;

3. соціологічний підхід дає можливість досліджувати апарат державно­го управління з точки зору його ефективності;

4. комплексний підхід дає можливість вийти за межі суто адміністративно-управлінської сфери і застосувати методи інших суспільно-гуманітарних наук та наукових знань - політології, юридинної науки, менеджменту, історії, соціології, філософії, психології тощо. Це сприяє більш повному дослідженню предмета науки та суттєвому під­кріпленню методів управлінської науки арсеналом і результатами дослі­джень згаданих наук;

5. історичний підхід даний метод дає можливість установити переваги і недоліки існуючої сьогодні в Україні структурно-функціональної моделі виконавчої влади, стан її співвідно­шення та взаємодії з іншими гілками державної влади та окреслити підхо­ди щодо її вдосконалення та оптимізації;

6. культурологічний підхід дає можливість установити залежність управлінської поведінки суб'єктів державного управління від рівня культу­ри суспільства;

7. біхевіористський підхід, фокусує увагу на людському факторі, взаємо­зв'язках та співпраці службовців, наголошуючи на розвитку інтуїції, спону­каючи управлінців та науковців досліджувати нераціональні й раціональні, неформальні й формальні аспекти організаційної поведінки.

Другу групу становлять логічні методи пізнання:

a) системний підхід дає можливість розглядати державно-управлінські явища в сукупності соціальних зв'язків, виявлення цілого та його частин, вивчити окремі складові апарату державного управління в загальній сис­темі організації державної влади.

b) функціональний підхід, фіксуючи увагу на специфіці змісту управлін­ської діяльності, є підставою виявлення об'єктивно необхідних на даному етапі державотворення функцій державного управління, пошуку оптима­льних варіантів їх розподілу в апараті державного управління;

c) метод структурного аналізу, виходячи з того, що виконавча влада реалізується через відповідну структуру - систему органів, сприяє розроб­ці науково обґрунтованої методології визначення функцій апарату держав­ного управління та дозволяє різноманітність цих функцій звести до таких науково обґрунтованих організаційних форм виконавчої влади, які не тіль­ки відповідають різноманітності системи об'єктів управління, а й спромож­ні забезпечити оптимальність її розвитку;

d) структурно-функціональний метод дає можливість обґрунтувати особливості окремих форм виявлення цієї сутності на різних рівнях системи виконавчої влади, в її конкретних підсистемах, ланках і на цій основі запропонувати практич­ні заходи щодо оптимізації відповідності між структурою і функціями кож­ного окремого суб'єкта державного управління (органу виконавчої влади);

e) метод аналізу і синтезу через розгляд управлінської діяльності з різ­них позицій дає можливість побудувати об'ємну модель системи органів виконавчої влади;

f) ситуаційний метод через інтерпретування існуючих напрацювань у сфері політико-управлінської теорії на сучасний стан державного управ­ління і передбачення можливих змін сприяє розробці науково обґрунтова­ної методології його оптимізації.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...