Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теорія суспільно-політичних мереж.

Теорія суспільно-політичних мереж відштовхується від тієї ж основної ідеї, що і новий державний менеджмент: сучасній державі не вдається забезпечити задоволення суспільних потреб. Але якщо державний менеджмент у пошуках нових управлінських підходів спирається на засади ринкової економіки, то теорія суспільно-політичних мереж виходить із моделі управління публічними справами, що відкриває адміністративні структури не лише перед асоціаціями приватного бізнесу, а й для акторів громадянського суспільства в цілому. Для характеристики та аналізу складних структурних відносин між різними акторами на політичній сцені концепція мереж як ключове вводить поняття “суспільно-політична мережа” - сукупність інтегрованих державних та недержавних утворень у різних сферах суспільного життя, учасники яких взаємодіють між собою на підставі спільного інтересу, ресурсної залежності, горизонтальних формальних та неформальних відносин, просякнутих особливою культурою консенсусу з метою спільного розв’язання суспільно значущих проблем. “На заміну вертикальним ієрархіям приходять горизонтальні зв’язки, що встановлюються за власним вибором і бажанням. Глобалізований світ - суспільство глобальних мереж, що постійно змінюють свою конфігурацію...”. Домінуючою політичною формою інформаційної епохи стає мережева держава.

Концепція нового способу управління.

Концепція нового способу управління:

 

Виявлені з часом недоліки теорії та практики державного менеджменту, а також усвідомлення нездатності аморфних мережевих структур формувати довгострокову стратегію суспільного розвитку, здійснювати цілеспрямоване управління та залагоджувати протиріччя між учасниками політичного процесу підштовхнули до розробки нової формули управління концепції нового способу управління - “governance”, більш придатної для використання в умовах формування надзвичайно складного глобального світоконструкта.

Концептуалізація поняття “governance” засвідчує становлення особливого типу управління, суть якого відображається у формулі “управління без уряду” (governing without government). Термін “governance” у перекладі українською мовою має кілька значень: керівництво, загальне управління, регулювання.

Характерні ознаки управлінської діяльності в категоріях врядування:

• публічне управління як практика координації діяльності всіх суспільних інститутів на всіх рівнях на принципах рівноправної участі, комунікаційної прозорості, широкої дискусії та консенсусу;

• усі партнери з управління мають спільні завдання, обмінюються власними ресурсами і не переслідують приватних інтересів;

• орієнтування на дотримання балансу інтересів усіх учасників управлінського

процесу та досягнення загального блага при ухваленні політико-управлінських рішень;

• оцінювання управління суспільними справами не лише за економічними індикаторами ефективності, а й за політико-моральними критеріями;

• упровадження нових форм та процедур взаємопідзвітності уряду, бізнес-асоціацій та громадського сектора.

 

Зарубіжний досвід реформування публічної адміністрації.

Модернізація державного управління в Португалі

Після кількаразових спроб упорядкування системи державного управління в Португалії в 1986 році прийнята нова програма модернізації державного управління, спрямована на набуття управлінського апарату статусу сервісної держави для громадян. Для реалізації завдань програми був створений спеціальний Секретаріат модернізації державного управління з невеликої кількості експертів з усіх сфер державного управління.

Основні складові реформи у Португалії:

Щоб упорядкувати структуру державного управління були здійснені наступні кроки:

1) прийнятий Адміністративно-процедурний кодекс, що чітко закріпив стандарти та процедури надання адміністративних послуг;

2) введена в дію електронна інформаційна система для громадян про державні послуги INFOCID;

3) в одному нормативному акті закріплені засади функціонування державної служби;

4) оновлена система оплати праці державних службовців, що не зазнавала змін з 1935 року;

5) закладені нормативні засади та практично впроваджено державно-приватне партнерство;

6) у 1990 році запроваджено Національний день дебюрократизації.

Адміністративна реформа у Франції

 

Історія демократичних перетворень та розвитку демократичних традицій мала завжди лише один непорушний приклад — Французьку республіку та її Декларацію прав та свобод громадянина та людини. На сучасному етапі Франція залишається взірцем у сфері реформи публічної адміністрації для покращення якості надання державних послуг.

 

Основні складові реформи у Франції:

Під час реформи були здійснені наступні кроки:

1) надання всіх адміністративних послуг делеговане на місцевий рівень органам

місцевого самоврядування;

2) вища влада на місцях передана виборним органам місцевого самоврядування;

3) представники виконавчої влади на місцях зберегли за собою лише повноваження з контролю надання послуг населенню;

4) така форма державного контролю забезпечила єдність стандартів та якість

надання послуг населенню;

5) розроблена нова система навчання державних службовців.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...