Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Взаємодія митних органів з місцевими органами влади

 

Жодна з демократичних країн не надає всіх владних прерогатив будь-якому одному органові. Натомість практикується опосередковане керівницт­во країною за допомогою різноманітних управлінських структур. В рамках виконання певних програм встановлюються і стають регулярними контакти між різними організаціями та установами. Отже мова йде про складові части­ни механізму загальнодержавної системи урядування.

Важливою складовою частиною системи державного управління є ми­тна служба та її органи. Тому питання про характер взаємодії та правові від­носини між митними і місцевими органами влади є досить суттєвим і на сьо­годні, на жаль, не повністю визначеним. Особливістю правового статусу міс­цевих державних адміністрацій є те, що в ньому певним чином поєднуються повноваження загальної та спеціальної компетенції. Зокрема повноваження спеціальної компетенції здійснюють структурні підрозділи місцевих держав­них адміністрацій, до яких віднесені питання галузевого чи функціонального управління на відповідній території (наприклад, управління охорони здоров'я, фінансове управління тощо). З огляду на це серед місцевих державних органів виділяються органи двох типів:

- органи, що підпорядковані міністерствам та іншим центральним ор­ганам виконавчої влади і мають певні зв'язки з місцевими державними адмі­ністраціями;

- органи, що підпорядковані голові відповідної державної адміністрації і водночас повинні враховувати вимоги з реалізації завдань відповідного мі­ністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

Згідно із зазначеними типами місцевих органів визначається різний ха­рактер їх відносин з іншими органами виконавчої влади, а також порядок призначення керівників.

Державна митна служба України здійснює свої повноваження безпо­середньо та через регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управ­ління та організації, що становить систему органів управління митною спра­вою. Кількість, зона діяльності, місця дислокації, компетенція регіональних митниць (митниць), підпорядкування їм митних установ, в тому числі спеціа­лізованих митних організацій, а також митних постів визначаються Держмит-службою України. Отже, регіональні митниці та митниці відносяться до пер­шого типу місцевих органів і в типових положеннях про них до їх основних функцій віднесено те, що вони взаємодіють з місцевими органами державної влади й управління в межах повноважень, наданих митною службою.

У випадках, передбачених чинним законодавством, рішення Держав­ної митної служби є обов'язковими для виконання центральними та місцеви­ми органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпри­ємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами. Держмитслужба, у разі потреби, видає разом з іншими центральними та міс­цевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спі­льні акти. Згідно зі ст.16 Митного кодексу України - державні та інші органи, що відповідно до чинного законодавства не здійснюють загального керівниц­тва митною справою, не мають права приймати рішення, які входять до компетенції митних органів України або іншим чином втручатися у діяльність цих органів.

У свою чергу Закон України "Про місцеві державні адміністрації" в ст. 31 визначає, що голови місцевих державних адміністрацій координують діяль­ність територіальних органів міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади, сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій. В цій же статті зазначено, що голова місцевої дер­жавної адміністрації має право порушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади вмотивовані питання про відповід­ність займаній посаді керівників їх територіальних органів, на підставі чого міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повинен у місячний термін надати обгрунтовану відповідь або прийняти рішення. [17] Згідно з цим Законом місцеві державні адміністрації мають широкі повноваження і серед них потрібно визначити ті, які стосуються територіальних митних органів. До компетенції місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питання зовнішньо­економічної діяльності, а звідси і повноваження в галузі міжнародних та зов­нішньоекономічних відносин, які визначені в ст. 26 Закону "Про місцеві дер­жавні адміністрації", сьомий пункт якої наголошує, що "місцева державна адміністрація сприяє діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування". Інші повноваження, що вказані в цій статті, спрямовані на зміцнення економічного потенціалу регіо­ну і тут дійсно є широке поле для плідного співробітництва і взаємодії місце­вих адміністрацій з митними органами. Адже одним з основних завдань регі­ональних митниць та митниць є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, організацій та установ регіону, а також прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.

Не можуть не торкатись територіальних митних органів повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі соціально-економічного розвитку (ст. 17), зокрема те, що місцева державна адміністрація вносить за погоджен­ням з відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про ство­рення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон. Також надзвичайно важлива роль місцевих державних адміністрацій, як координуючого органу, у забезпеченні взаємодії митних органів з іншими правоохоронними органами та контрольними службами в регіоні. Ефективна взаємодія за основними вищезазначеними напрямами митних органів з місцевими органами влади здатна забезпечити успішне виконання законів, урядо­вих рішень та регіональних програм розвитку. Але не секрет, що інколи на місцях виникають непорозуміння між керівниками цих органів виконавчої влади. Отже, інколи керів­ники митних органів знаходяться не у зовсім зручному для себе становищі і шукають ненормативні шляхи вирішення виникаючих конфліктів або змуше­ні йти на компроміси. Зрозуміло, що цього не повинно бути. Тому з боку Державної митної служби доцільно було б розробити документ, який би чітко та детально на грунті чинного законодавства визначав правові підстави, за котрими повинен діяти керівник митного органу при взаємодії з місцевими органами влади. Також доцільно було б доводити до всіх митних органів прецеденти, які виникають з подібних питань на місцях, з їх аналізом та ви­сновками. Звичайно, тільки в різноманітному поєднанні взаємозалежних сто­сунків між різними органами виконавчої влади та органами самоврядування, на основі досконалого законодавства можливе системне оновлення всього змісту діяльності органів управління, на що спрямована і концепція адмініст­ративної реформи в Україні, в якій зазначено, що метою реформування міс­цевих органів виконавчої влади є:

- підвищення ефективності здійснення державної політики уряду на територіальному рівні;

- спрямування їх діяльності на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, розширення видів державних (управлінських) послуг та підвищен­ня їх якості;

- гармонійне поєднання загальнодержавних та місцевих інтересів з урахуванням особливостей територіального розвитку;

- сприяння становленню та розвитку місцевого самоврядування на ос­нові його чіткого функціонального розмежування з повноваженнями вико­навчої влади. [18]

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...