Технічне обслуговування, автоматичних водопідйомних установок ВУ-5-30 та башт БР-25

У системах водопостачання тваринницьких підприємств застосовують два види напірно-регулювальних споруд: автоматизовані пневмогідроакумуляторні безбаштові водопідйомні установки типу «ВУ» і «ВЭ» та збірно-блочні металеві безшатрові башти типу «БР». Перші утворюють необхідний напір води за допомогою стисненого повітря, а другі – піднімання водонапірного бака на необхідне висоту.

Пневмогідроакумуляторна безбаштова водопідйомна установка ВУ-5-30А призначена для піднімання води з шахтних і трубчастих колодязів та подавання її з відкритих водойм. Застосовують для водопостачання електрифікованих об’єктів з добовим споживанням води 75 – 90 м³.

ЩТО включає очищення вузлів установки від бруду, огляд електронасосного агрегату, трубопроводів, станції керування та приладів.

Технічне обслуговування №1 (проводять раз на місяць). Крім операції щоденного технічного обслуговування перевіряють: герметичність всіх різьбових та фланцевих з’єднань, правильність настроювання реле тиску, роботу сальника насосу, відсутність витікання.

При технічному обслуговуванні №2 проводять огляд пневмогідроакумулятор та випробовують його під тиском 60 кПа протягом 5 хв. Витягують приймальний клапан, очищають його від іржі та замінюють гумову прокладку. Перевіряють технічний стан гумової діафрагми, станції керування, манометра та реле тиску.

Збірно-блочні металеві безшатрові башти типу БР призначені для забезпечення у водопровідній мережі необхідного напору та регулювання подачі води. Збірно-блочні башти БР-15, БР-15У, БР-25, БР-25У і БР-50 виготовляються з місткістю бака 15, 25 та 50 м³.

Технічне обслуговування. Характерна несправність водонапірних баків і башт – зменшення їх міцності через корозію або деформацію. При тривалій експлуатації у баках утворюються осади, які сприяють розвитку мікроорганізмів. Під час технічного обслуговування перевіряють наявність осаду і підтікання води, міцність стикових з’єднань у трубопроводах, справність засувок, стан приладів для контролю рівня води і автоматизації роботи насосних агрегатів.

При виявленні осаду через зливну трубу спускають воду і видаляють його. Стіни і днище бака очищають стальними щітками і промивають чистою водою. Бак дезінфікують, для цього його на 10 – 12 годин заповнюють хлорною водою потім знову ретельно промивають чистою водою.

Тріщини в корпусі та днищі баків і башт усувають електродуговим зварюванням. Основні несправності установки ВУ-5-30А та способи їх усунення показані в табл. 2.

Рис. 4. Схема металевої безшатрової водонапірної башти БР-25:

1 – земляна обсипка; 2 і 3 – зовнішня і внутрішня драбина; 4 – скоби; 5 – переливна труба; 6 – люк; 7 – вентиляційна труба; 8 – кришка; 9 – льодоутримувачі; 10 – бак; 11 – опора-колона; 12 – оглядовий колодязь; 13 –засувка; 14 – напірно-розвідна труба; 15 – зливна труба; 16 – фундамент; 17 – анкерні болти.

Таблиця 2 – Основні несправності установки ВУ-5-30А

Продовження таблиці 2

1.5. Технічне обслуговування автонапувалок та пересувних водороздавачів

Тваринницькі ферми та птахофабрики повинні бути обладнанні напувалками, кранами для мийки підлоги та спеціальними приладами. Проточні напувалки в птахівничих приміщеннях повинні приєднуватись до внутрішніх мереж водопроводу і каналізації, як правило, гнучкими шлангами. Індивідуальні напувалки типу АП-1А використовуються одна на два стійла, при прив′язному утриманні корів і одна на 10…12 гол, при боксовому утриманні.

На вигульних подвір’ях при напуванні із групових, об′ємних напувалок

фронт напування складає 0,05…0,06м на одну корову. Групова напувалка АГК-45 розрахована на 50 корів; у вівчарстві комплект КВО-8А –на ферму.

Розрахункові витрати води (Р) при напуванні тварин із автоматичних напувалок (дм³/с) визначають за формулою:

, (1.2)

де Р_і – інтенсивність напування тварин, дм³/с (приймається за нормативними даними);

П – кількість одночасно діючих напувалок на розрахунковій дільниці мережі.

Тип та кількість автонапувалок вибирається в залежності від способу утримання, виду тварин та птахів, їх поголів’я та технічної характеристики автонапувалок.

Автонапувалки чашкові АП-1А (рис. 5.), ПА-1А, ПА-1А-М, відрізняються способом виготовлення чаші, матеріалом, конструкцією клапанного механізму і важелем. У напувалки ПА-1А чаша лита чавунна, ПА-1А-М – лита алюмінієва, АП-1А – поліетиленова.

Щоденне технічне обслуговування полягає в зовнішньому огляді автонапувалок і водопровідної розподільної мережі, очищенні чаш автонапувалок від залишків корму, підтягуванні кріплень, усуненні несправностей, які спричиняють протікання води, заміні вентилів і деталей, що вийшли з ладу, новими.

Рис. 5. Схема автонапувалки АП-1А: 1 – косинець; 2 – клапан; 3 – сідло; 4 – кришка; 5 – кронштейн; 6 – вісь; 7 – важіль; 8 – чаша; 9 – шайба; 10 – гайка; 11 – болт; 12 – амортизатор.

Технічне обслуговування №1 (проводять раз на місяць). Під час технічного обслуговування №1 здійснюють операції щоденного обслуговування й додатково: перевіряють стан водопровідної арматури (вентилі, засувки, крани) і при необхідності замінюють сальникові ущільнення; при виявленні протікання води в автонапувалках необхідно розібрати клапанний механізм, очистити й промити його деталі в гарячому чотирьохпроцентному содовому розчині, потім перевірити стан клапана, пружини, прокладки, важеля з пальцем. Спрацьовані деталі ремонтують або замінюють новими. Скласти автонапувалку, поставити на місце й перевірити її. Для цього в центральну магістраль пустити воду і через 10-15 хв. оглянути напувалку. Якщо виявиться протікання води, напувалку знімають, вливають воду й усувають несправності. У складеному клапанному механізмі стержень клапана повинен під дією пружини плавно заходити в його корпус і вільно повертатися в початкове положення. Довжина пружини у вільному стані повинна дорівнювати 35 мм. При натисканні із зусиллям 20-25 Н клапан повинен повністю відкриватись, а чаша протягом 30 с наповнюватись водою.

Автонапувалки групові АГК-4А та АГК-4Б призначені для напування великої рогатої худоби при безприв’язному утриманні та напування овець.

Технічне обслуговування групових автонапувалок (рис. 6 та рис. 7).

При ЩТО очищають напувалку від решток корму, бруду та усувають підтікання води. Перевіряють: стан і кріплення проводу заземлення; кріплення і легкість обертання кришок, роботу поплавкового механізму, вентиля та інших деталей автонапувалок (при необхідності усувають виявлені несправності); температуру питної води (вона має бути в межах 14 °С). Один раз на тиждень, переважно у санітарний день, чаші автонапувалки промивають однопроцентним розчином кальцинованої соди (0,1 кг соди на 10 кг води), прополіскують водою та обтирають чистою ганчіркою.

Рис. 6. Групова автонапувалка АГК-4: а – схема автонапувалки; б – терморегулятор; 1 – гумовий рукав; 2 – корпус з теплоізоляцією; 3 – клапанно-поплавковий механізм; 4 – чашка; 5 – терморегулятор; 6 – кронштейн; 7 – нагрівальні елементи; 8 – відбивач; 9 – заливна труба; 10 – порожнистий стакан; 11 – регулювальний гвинт; 12 – кришка; 13 – теплоізоляція; 14 – кронштейн; 15 – мікроперемикач; 16 – мембрана; 17 – шкала; 18 – стрілка.

Рис. 7. Схема групової автонапувалки АГК-4Б: 1 – шафа керування; 2 – електронагрівник; 3 – поплавок; 4 – чаша поплавкова; 5 – кришка; 6 – клапанний механізм; 7 – чаша напувальна; 8 – корпус; 9 – теплоізоляційний шар; 10 – рукав; 11 – хомут; 12 – патрубок; 13 – терморегулятор.

Технічне обслуговування №1 (проводять раз на місяць). Здійснюють операції щоденного технічного догляду і додатково перевіряють: стан клапанного механізму. Клапанний механізм повинен перекривати доступ води, коли рівень її в чаші напувалки становить 100-110 мм. При потребі за допомогою поплавка регулюють рівень води в чаші. Перевіряють стан і надійність контактних з'єднань і зачищають контакти проміжного реле. Перевіряють опір контура заземлення, який повинен бути не менше 4 МОм, а також опір контура електричної ізоляції, який повинен бути не менше 1 МОм.

Основні несправності групових автонапувалок з електропідігрівом води та способи їх усунення наведені в табл. 3.

Таблиця 3. – Основні несправності групових автонапувалок АГК-4А та АГК-4Б

Продовження таблиці 3

Автонапувалка групова АГК-12А застосовують у літніх таборах, де немає водопроводу, а АГК-12Б – на вигульних майданчиках з обладнаною водопровідною мережею (рис. 8).

При ЩТО внутрішню поверхню корит очищають від бруду, промивають, перевіряють і при необхідності затягують кріплення, усувають підтікання води і перевіряють роботоздатність напувалки.

Рис. 8. Схема групової автонапувалки АГК-12А: 1 – заливна горловина; 2 – кришка; 3 – резервуар; 4 – вакуумна трубка; 5 – корито; 6 і 9 – ковпаки; 7 – костиль; 8 – вентиль; 10 – полозки.

Періодичне ТО включає виконання операції ЩТО, а також промивають резервуар і корито 2-3%-вим розчином кальцинованої і прополіскують чистою водою; замінюють спрацьовані деталі; зачищають, знежирюють і фарбують місця з пошкодженою поверхнею.

Таблиця 4. – Основні несправності на способи їх усунення наведені

Автонапувалка групова пересувна ВУК-3А (рис. 9) призначена для постачання води і напування тварин в літніх таборах та на пасовищах. Агрегатують з трактором класу тяги 1,4.

При ЩТО внутрішню поверхню напувалок очищають від бруду, промивають, перевіряють і при необхідності затягують кріплення, усувають підтікання води і перевіряють роботоздатність напувалки.

Рис. 9. Автонапувалка групова пересувна ВУК-3А: 1 – колесо; 2 – цистерна; 3 – заливна горловина; 4 – карданний вал; 5 – підставка; 6 – дишло; 7 – чашкова напувалка ПА-1Б; 8 – опора; 9 – трубопровід.

Періодичне ТО включає виконання операції ЩТО, а також промивають резервуар і напувалки 2 -3%-вим розчином кальцинованої і прополіскують чистою водою; замінюють спрацьовані деталі; зачищають, знежирюють і фарбують місця з пошкодженою поверхнею.

При ЩТО внутрішню поверхню напувалок очищають від бруду, промивають, перевіряють і при необхідності затягують кріплення, усувають підтікання води і перевіряють роботоздатність напувалки.

Періодичне ТО включає виконання операції ЩТО, а також промивають резервуар і напувалки 2 -3%-вим розчином кальцинованої і прополіскують чистою водою; замінюють спрацьовані деталі; зачищають, знежирюють і фарбують місця з пошкодженою поверхнею.

Автонапувалка для свиней ПСС-1 призначена для напування свиней різних вікових груп при їх індивідуальному або груповому утриманні (рис. 10).

Основні несправності, які можуть виникнути при її експлуатації, наведені у таблиці 5.

Технічне обслуговування. При ЩТО перевіряють і при необхідності підтягують болтові кріплення притискної планки; перевіряють вільний хід кришки і усувають підтікання води; при розбризкуванні води регулюють хід клапана.

При періодичному ТО, яке проводять через 500 год. роботи, виконують операції ЩТО і, крім того, повністю розбирають, очищають і промивають деталі автонапувалки. При цьому перевіряють технічний стан клапана, пружини і замінюють спрацьовані деталі. Після заміни деталей складають і регулюють клапанний механізм.

Таблиця 5 – Основні несправності автонапувалки ПСС-1 та способи їх усунення

Продовження таблиці 5

Соскова автонапувалка ПБС-1А встановлюють у станках для дорослого поголів’я свиней, а напувалку ПБП-1А – для поросят. За конструкцією і технологічним процесом вони одинакові, відрізняються тільки розмірами і розраховані на живлення від водопровідної мережі тиском до 0,4 МПа (рис. 11).

При технічному обслуговуванні слідкують за тим, щоб тверді частки не потрапляли між соском і лотком корпуса, що призводить до відхилення соска від його поздовжньої осі, внаслідок чого вода не надходить в отвір. Періодично очищають напувалки від бруду та решток кормів.

При експлуатації соскових напувалок можливі несправності, причини та способи усунення наведені у табл. 6.

Рис. 11. Схема соскової автонапувалки ПБС-1А: 1 – корпус; 2 – сосок; 3 – втулка; 4 і 6 – гумові ущільнювальні кільця; 5 – сферичний пояс; 7 – клапан; 8 – амортизатор; 9 – пробка.

Таблиця 6 – Основні несправності та способи усунення соскових напувалок

Хід проведення

1. Ознайомитись із схемами, їх структурними елементами та функціями водопостачання тваринницьких підприємств.

2. З’ясувати можливі несправності засобів водопостачання та напування тварин, причини виникнення та способи їх усунення, джерела забруднення і заходи охорони навколишнього середовища.

3. Вивчити заходи технічного обслуговування засобів водопостачання і напування, їх періодичність та зміст операцій.

4. Ознайомитись з призначення, структурою елементів, їх функціями, правилами експлуатації, техніки безпеки обладнання для напування тварин.

5. Під керівництвом викладача чи майстра навчання визначити пропускну спроможність однієї з автонапувалок лабораторії та оцінити їх роботу.

6. Провести щоденне технічне обслуговування автонапувалок.

Правила техніки безпеки

У процесі виконання лабораторних робіт машини, прилади та інше обладнання можна вмикати тільки з дозволу викладача після вивчення їх будови, принципу дії та правил експлуатації.

Студентам не дозволяється самостійно здійснювати будь-який ремонт, монтаж або демонтаж обладнання, приладів та апаратури.

Перед початком проведення лабораторної роботи серед студентів ланки необхідно призначити відповідального за пуск та зупинку машини.

Огляди, заміну робочих органів, регулювання (крім тих, що передбачено здійснювати під час технологічного процесу), мащення та ремонт машини проводять тільки після зупинки машини і відключення від електромережі або при заглушеному двигуні. На силовій шафі та пульті керування вивішують табличку “Не вмикати”.

Освітлення робочого місця повинно бути достатнім для безпечної роботи студентів. Проходи біля машин та агрегатів повинні завжди бути вільними, а підлога суха та чиста.

У разі необхідності застосування горючих речовин (наприклад, для промивання деталей) слід пам’ятати про вибухо- та пожежонебезпечність.

4. Вимоги до звіту

1. Тему та мету роботи.

2. Схему водопостачання.

3. Основні несправності засобів водопостачання, причини виникнення та способи їх усунення.

4. Періодичність та зміст заходів ТО засобів водопостачання та напування.

Контрольні питання

1. Особливості технічного обслуговування відцентрових насосів.

2. Основні параметри роботоздатності технологічного обладнання для водопостачання і напування тварин.

3. Основні відмінності технологічних регулювань різних типів автонапувалок.

4. Які причини зменшення подачі насоса в період його роботи і способи їх усунення.

5. Які причини несправності та способи їх усунення заглибних насосів.

6. Особливості технічного обслуговування автоматичних водопідйомних установок ВУ-5-30 та башт БР-25.

Вимоги до захисту

1. Під час захисту звіту студент повинен знати:

Операції проведення технічного обслуговування обладнання для водопостачання і напування тварин.

2. Вміти:Проводити технічне обслуговування заглибних електронасосів типу АПВ, ЕПЛ, ЕЦВ і ЕПН, відцентрових насосів, автоматичних водопідйомних установок ВУ-5-30 та башт БР-25, автонапувалок та пересувних водороздавачів.