Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобами тварин

1. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення тварин по ко­
жній віковій групі (3,) розраховують як різницю між вартістю тварин в
закупівельних цінах (цінах на племінну худобу) і грошовою виручкою від
реалізації продуктів забою за формулою:

Зі = М хЖ хЦ -Вф,

де М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.; Ж - середня жива маса однієї тварини, кг; Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.; Вф - виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

2. Збиток від зниження продуктивності тварин, внаслідок їх захво­
рювання (32) визначають за формулою:

3? = М х( Вз- Вхв) хТ хЦ, де М - кількість захворілих тварин (ялових маток), гол.;

Вз і Вхв - середньодобова кількість продукції (молока, м'яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на од­ну голову, кг;

Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (пе­ріод карантину, неблагополуччя, перехворювання), дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

3. Збиток від недоодержання приплоду внаслідок перехворювання
та яловості маток (33) визначають за формулою:

33= (КнхРв-Нф)хВп,

де Кн - коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником; Рв - можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Нф - фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.; Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, грн. Вартість приплоду при народженні встановлюють по вартості осно­вної продукції, одержаної за рахунок кормів, витрачених на утворення приплоду, за формулами:

Вт= 3,61 х Ц;

Вп= 1,97хЦ:Пп;

Вя= 0,84 х Ц: Пя;

Вл = 80 х Скд,

де Вт - вартість теляти, Вп - поросяти, Вя - ягняти, Вл - лошати при народженні, грн.;

3,61 - кількість молока, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду однієї корови молочних порід, ц.;

1,97 - кількість приросту маси свині, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду основної свиноматки, ц.;

0,84 - кількість шерсті, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду, вівцематки шерстних порід, кг;

Ц - ціна одиниці продукції, грн.,

Пп - вихід поросят на основну свиноматку, гол.;

Пя - вихід ягнят на вівцематку, гол.;

80 - число коне-діб, що дорівнює за витратами кормів утворенню приплоду кобилиці;

Скд - собівартість коне-дня, грн.

4. Збиток від втрати племінної цінності тварин (34) визначають за
формулою:

34= Мвх(Цп-Цв),

де Мв - кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Цп і Цв - середня ціна реалізації, відповідно племінних та тих, що втратили племінну цінність тварин, грн.

5. Збиток від зниження якості продукції (сировини), одержаної від
перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин (35) визначають за
формулою:

35 = Врх(Цз-Цхв),

де Вр - кількість реалізованої продукції зниженої якості кг, шт.;

Цз і Цхв - ціни реалізації одиниці продукції (сировини), одержаної відповідно від здорових та хворих тварин, грн.

6. Збиток від вимушеного простою робочої худоби (36) визначають
за формулою:

36 = Мр х Т х Ск,

де Мр - кількість робочої худоби, що вимушено простояла, гол; Т - середня тривалість простою тварин, днів; Ск - собівартість робочого коне-дня., грн.

7. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (37)
визначають за формулою:

37=ПвхЦ-Д1; де Пв - кількість вибракуваної продукції та сировини, кг;

Ц - державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.;

Ц-і - вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн.

Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою, визначається як сума всіх видів збитку:

Витрати на проведення ветеринарних заходів та ме­тодика їх обліку

Витрати на ветеринарні заходи (Вв) поділяються на прямі та не­прямі (загальновиробничі і загальногосподарські) витрати і складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів. До прямих витрат відносять:

1. Оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по
проведенню ветеринарних заходів, в т. ч. і відрахування на соціальне
страхування тощо.

2. Амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринар­
ного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт
приміщень і догляд за технікою. Наприклад, експлуатація цегляних при­
міщень складає 3,2%, дерев'яних - 4,9%, ветеринарних машин, дезін­
фекційної техніки та іншого обладнання - 14,5% у рік.

3. Вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, дезінфекта­
нтів, перев'язувальних засобів, палива, електроенергії, паливно-мас­
тильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості.

4. Витрати на спорудження тимчасових забійних площадок, пасте­
ризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезінфекційних
бар'єрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини.

Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних та старших спеціалістів ветеринарної медицини, транспортні витрати, на утримання аптек, складів тощо.

Загальна сума витрат на ветеринарні заходи визначається шляхом складання всіх видів витрат.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...