Вихідні дані до розрахунку економічної ефективності (з незаразної патології)

1.Розрахунок економічного збитку від бронхопневмонії по дослід­
них групах (3):

А) Зт = М х Ж х Ц - Вф - 1 х 90 х 4,5 - 29,2 - 375,8 грн.

3₂ = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц = 29 х (0,7 - 0,5) х 8 X 4,5 = 208,8 грн.

З = Зі + 3₂ = 375,8 + 208,8 - 584,6 грн. Б) 3₂ = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц - ЗО х (0,7 - 0,55) х 8 х 4,5 - 162 грн.

3 = 3₂ = 162 грн. В) 3, = М х Ж X Ц х Вф - 2 х 90 х 4,5 - 58,4 = 751,6 грн.

3₂= М х (Вз -Вхв) х Т х Ц = 28 х (0,7 - 0,84) х 9 х 4,5 - 249,48 грн.

З = Зї + 3₂ =751,6 + 249,48 - 1001,08 грн.

2. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок лікуваль­
них заходів:

А) Пз₃ = Мл х Кл хЖ х Ц -3 = ЗО х 0,15 х 90 х 4,5 - 584,6 = 1237,9 грн.

) Пз₂ = Мл х Кл х Ж х Ц -3 = ЗО х 0,15 х 90 х 4,5 - 162 = 1660,5 грн. В) Пз₂ = Мл х Кл х Ж х Ц -3 - ЗО х 0,15 х 90 х 4,5 - 249,48 = 821,42 грн.

3. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат ліку­
вання хворих телят:

А) Ее = Пз - Вв - 1237,9 - 141,7 = 1096,2 грн. Б) Ее = Пз-Вв ж 1660,5-144,1 = 1516,4 грн. В) Ее = Пз - Вв - 821,42 - 175,3 = 646,12 грн.

4. Розрахунок економічного ефекту від проведених лікувальних за­
ходів на одну грн. витрат:

А) Егрн. = Ее: Вв - 1096,2: 141,7 = 7,7 грн. Б) Егрн. = Ее: Вв = 1516,4: 144,1 -10,5 грн. В) Егрн. = Ее: Вв = 646,12: 175,3 = 3,6 грн.

Приклад 2. Визначення економічної ефективності (з інфекційної патології)

Визначити економічну ефективність оздоровчих заходів при лейкозі. Умови: є господарстві утримується 1327 гол. великої рогатої ху­доби, в т.ч. 440 корів. Виділено 200 корів реагуючих в РІД, з них виму­шено забито 60 гол., в т.ч. 28 тільних. Середньодобовий надій здоро­вих корів складав 13 кг молока, хворих - 8 кг. Вихідні дані до розрахунку пердставлені в таблиці 12.

Таблиця 12

Вихідні дані до розрахунку економічної ефективності (з інфекційної патологи*)

1.Розрахунок економічного збитку від вимушеного забою (Зі): Зі =
М х Ж х Ц - Вф = 60 х 400 х 4,5 - 74306 = 33694 грн.

2. Розрахунок економічного збитку від зниження молочної продук­
тивності (Зг):

3₂ = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц = 60 х (13 - 8) х ЗО х 0,65 = 19500 грн.

3. Розрахунок економічного збитку від недотримання приплоду (Зз):
Вартість одного теляти під час народження складає

3,61 х Ц - 3,61 х 65 - 234,65 грн. Було забито 28 тільних корів

3₃ = 28 х 234,65 = 6570,2 грн.

4. Загальна сума економічного збитку (3):

З = 3, + 3₂ + Зз = 33694 +19500 + 6570,2 ^59764,2 грн.

5. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок про­
філактики і ліквідації хвороби (Пз):

Пз = Мст х Кз, х Кзб - 3 = 1327 х 0,227 х 298,8 - 59764 з 30243 грн.

6. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат про­
філактики та ліквідації хвороби:

Ее = Пз - Вв = 30243 - 6550 = 23693,2 грн.

7. Розрахунок економічного ефекту від проведених профілактичних
заходів на 1 грн. витрат:

Егрн. = Ее:Вв = 23693,2: 6550 = 3,6 грн.

Таблиця 13

Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності та питомі

Величини економічного збитку при інфекційних, інвазійних

І незаразних хворобах тварин

Об'єкти ветеринарного контролю

До об'єктів ветеринарного контролю відносяться:

1) Тваринницькі господарства всіх форм власності, а в них - всі ви­
ди тварин, в тому числі, промислових тварин, птицю, риб; приміщення
для них; території навколо ферм; гноєсховища; пасовища, водойми, си­
лосні споруди, кормокухні, фуражні склади; предмети догляду за твари­
нами, транспортні засоби, які використовуються на підвозі кормів, виве­
зенні гною, транспортуванні тварин та продукції тваринництва; корми і
вода для тварин; продукти і сировина (молоко, м'ясо, вовна, яйця, шкури
звірів тощо); забійні пункти, місця утилізації трупів.

2) Бази для перетримки худоби, відгодівельні пункти (тварини, при­
міщення для худоби); територія, водойми, гноєсховища, корми, транс­
портні засоби.

3) Бази і склади фуражу (територія, приміщення).

4) На транспорті і державному кордоні: транспортні засоби (авто­
мобілі, вагони, пароплави, літаки) для перевезення тварин і сировини;
завантажувально-вивантажувальні майданчики і обладнання, місця во­
допою, тварини і продукти тваринного походження.

5) Базари (місця торгівлі худобою, птицею, рибою тощо); тварини,
продукти тваринного і рослинного походження, якими дозволено торгу­
вати.

6) Підприємства по забою тварин, переробці м'яса і м'ясопродуктів
- м'ясокомбінати, бойні, забійні пункти, ковбасні і консервні заводи, хо­
лодильники (на цих підприємствах: територія, виробничі та складські
приміщення, завантажувально-розвантажувальні майданчики, водопо­
стачання, каналізація, міжцеховий транспорт, всі види продукції).

7) Підприємства по заготівлі та переробці молока і молочних про­
дуктів (територія, виробничі та складські приміщення, обладнання,
транспортні засоби, продукція).

8) Підприємства по заготівлі, зберіганню та переробці сировини
тваринного походження: прийомні пункти, шкіряні склади та заводи, шу­
бні підприємства; підприємства по переробці вовни, волосся, щетини,
кісток, рогів; утильсанзаводи по виготовленню м'ясо-кісткового борошна.

Методи ветеринарного контролю

В залежності від об'єкта та цілей контролю розроблені наступні ме-

тоди:

1) регулярний (постійний або періодичний) нагляд за об'єктами;

2) перевірки, обстеження, огляди;

3) спеціальні лабораторні (мікробіологічні, біохімічні) дослідження;

4) ветеринарно-санітарна оцінка (експертиза);

5) перевірка відповідних документальних даних.

5.2. Організація ветеринарно-санітарного контролю в тваринницьких господарствах

■

Ветеринарно-санітарний контроль у тваринницьких господарствах складається з контролю за виконанням ветеринарно-санітарних вимог:

1) Ветеринарно-санітарний контроль за будівництвом складається
з контролю за виконанням ветеринарно-санітарних вимог при будівниц­
тві тваринницьких приміщень. Ветеринарні спеціалісти приймають
участь при виборі ділянки для будівництва, дислокації окремих примі­
щень, постійним контролем за ходом будівництва та приймання примі­
щень в експлуатацію. Вимоги в галузі будівництва передбачені в спеціа­
льних ветеринарно-санітарних нормах технологічного проектування
тваринницьких приміщень, розроблених і затверджених Державним де­
партаментом ветмедицини Мінагрополітики України.

Особлива увага повинна бути приділена при оснащенні контролюю­чими приладами мікроклімату та освітлення приміщень тваринницьких комплексів.

2) Контроль правильного використання ветеринарно-санітарних
об'єктів (санпропускники, дезбар'єри, гноєсховища, біотермічні ями і та­
ке інше). Контролювати, щоб тваринницькі ферми працювали в режимі
підприємств закритого типу, санітарний стан території ферми.

3) Контроль гігієнічних умов роботи працівників ферми (умови праці
та відпочинку, забезпечують спецодягом і взуттям, предметами особис­
тої гігієни).

4) Ветеринарно-санітарний контроль за виконанням правил годівлі
та утримання тварин і птиці є попереджувальним заходом, який направ­
лений на недопущення порушення цих правил, покращення ветеринар­
но-санітарного стану ферм та комплексів, забезпечуючи високий рівень
ветеринарно-санітарної культури ведення тваринництва.

Під високою ветеринарно-санітарною культурою тваринництва ро­зуміють таку технологію виробництва на фермах, при якій отримують максимально доброякісні у ветеринарному відношенні продукти тварин­ництва.

Перевіряючи технологію утримання тварин, ветеринарні спеціалісти звертають увагу на розміщення тварин, перегрупування тварин на фер­мі, роботу механізмів та обладнання, які забезпечують прийняту техно­логію утримання.

Регулярно перевіряють якість кормів при заготівлі, підготовці та згодовуванні. Періодично надсилають проби кормів в лабораторію для контролю якості та цінності їх. При виявленні недоброякісних кормів за­бороняють їх використання для годівлі тварин.

5) Ветеринарно-санітарний контроль за отриманням, зберіганням
та переробкою молока зводиться до систематичного контролю виконан­
ня наступних правил: підтримання чистоти в доїльних залах і молочних;
захист приміщень від мух; регулярна очистка корівників і територій від
гною; щоденне чищення шкіряного покриву корів; підмивання вимені пе­
ред доїнням; миття і стерилізація молочного посуду, доїльних апаратів,
молокопроводів; виконання гігієнічних правил доїння корів, зберігання
молока, правил особистої гігієни обслуговуючим персоналом; виконання
правил отримання молока від хворих тварин.

6) Контроль за забоєм тварин проводиться як при плановому, так і
при вимушеному забої. В господарстві повинні бути обладнані забійні
пункти або ж площадки (тверде покриття і вода) для отримання добро­
якісного м'яса. Дозвіл на забій дає тільки ветеринарний спеціаліст (ніхто
інший не має права давати дозвіл на забій). При вимушеному забої, не­
залежно від причини, обов'язково направляють проби для бактеріологі­
чного дослідження в лабораторію. До отримання експертизи з лабора­
торії (3 доби) зберігання туші покладається на адміністрацію господарс­
тва або власника.

7) Ветеринарному контролю підлягає шкіряна, хутрова сировина,
смушки, вовна, волос, кістки, роги, копита, кишкова сировина, пір'я та
пух птиці тощо. Заготівлю сировини дозволяє головний інспектор району
і виключно в благополучних з інфекційних захворювань господарств і
населених пунктів. Шкіряна сировина в обов'язковому порядку підлягає
дослідженню на сибірку.

При закупівлі племінних та користувальних тварин головним завда­нням контролю є забезпечення ветеринарного благополуччя тварин, недопущення заносу заразних хвороб у господарства.

Враховуючи особливості функціонування тваринницьких промисло­вих комплексів (обмежена територія, велика кількість тварин та птиці, комплектування поголів'я з інших господарств тощо). Ветеринарні спеці­алісти, які ведуть ветеринарно-санітарний контроль і нагляд, повинні жорстко контролювати будівництво та експлуатацію тваринницьких при­міщень, роботу технологічного обладнання та контролюючої апаратури, комплектування тваринами з інших господарств, суворе дотримання технології утримання і, у відповідності до технології, проводити ветери­нарно-санітарні заходи, підтримувати вимоги діяльності комплексів, як підприємств закритого типу. Дуже важливим аспектом в роботі ветспеці-алістів комплексу є контроль екологічних аспектів діяльності (стічні води, утилізація гною та гноївки), особливо складні в цьому відношенні питан­ня створюються на великих свинокомплексах.

Заключним актом ветеринарно-санітарного контролю в господарст­вах є проведення ветеринарно-санітарних заходів. Ветеринарно-сані-

тарні заходи бувають планові та вимушені. Вимушені ветеринарно-санітарні заходи проводять при виявленні якихось порушень правил, виникненні захворювань тощо. Ветеринарно-санітарна робота в плановому порядку включає проведення ветеринарно-санітарного дня і паспортизацію тва­ринницьких ферм.

5.3. Організація ветеринарно-санітарного контролю

та нагляду на транспорті та державному

кордоні України

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на держав­ному кордоні та транспорті здійснюються регіональними службами дер­жавного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, їх структурними підрозділами. Регіональні служби державно­го ветеринарно-санітарного контролю на кордоні та транспорті були створені в нашій країні у відповідності з Законом України "Про ветерина­рну медицину". Територія України розділена на 6 регіонів, у відповіднос­ті з шістьма залізницями країни.

В складі регіональних служб на кордоні та транспорті Міністерством агрополітики України на автошляхах, залізницях, в морських, річкових і повітряних портах та при міжнародних поштамптах створені прикордонні і транспортні пункти державного ветеринарного контролю та нагляду.

Таблиця 14