Перелік служб державного ветеринарного контролю на кордоні, транспорті і закріплених зон обслуговування

■ умови перевезення тварин, продуктів і сировини тваринного по­
ходження, відповідно до чинних інструкцій та постанов;

■ категорію ветеринарної обробки засобів транспорту, а в необхід­
них випадках, організовують і проводять ветеринарно-санітарну обробку їх;

■ оперативно повідомляють органи місцевої державної ветеринар­
ної медицини та регіональну службу державного ветеринарного контро­
лю на кордоні і транспорті про виникнення захворювання або про заги­
бель серед імпортованих, експортованих або транспортованих тварин,
вживають термінових заходів щодо з'ясування причин захворювання чи
загибелі, запобігання поширенню інфекції, затримки неблагополучного
поголів'я, продуктів чи сировини тваринного походження, його ізоляції та
знезараження;

■вивчають епізоотичну ситуацію на території зони діяльності пункту
та аналізують її в країнах виходу вантажу;

■дають консультації з питань ветеринарних вимог при експорті, ім­
порті, транзиті та перевезеннях по території України;

■приймають оплату за виконані ветеринарні послуги, згідно з при­
йнятими тарифами вартості.

При наявності в зоні обслуговування прикордонного або транспорт­ного пунктів державного ветеринарного контролю дезинфекційно-промивальної станції або пункту, крім того:

- організовують і здійснюють дезинфекцію вагонів для спеціальних
перевезень;

- контролюють ветеринарно-санітарний стан території, споруд та
обладнання дезпромстанції (пункту) і правильність його використання,
знезаражування й спалювання гною і сміття, стан очисних споруд і зне­
заражування стічних вод, своєчасність і якість очищення, промивання та
дезинфекції вагонів, що надійшли на дезинфекційно-промивальну стан­
цію (пункт);

- видають посвідчення встановленої форми на випуск із території
дезинфекційно-промивальної станції (пункту) вагонів після їх ветерина­
рно-санітарної обробки.

Фахівці прикордонного і транспортного пунктів державного ветери­нарного контролю мають право:

- давати керівникам господарств і громадянам - власникам тварин
обов'язкові для виконання вказівки щодо ветеринарно-санітарних, охо­
ронно-карантинних і інших заходів, спрямованих на попередження і лік­
відацію захворювань серед транспортованих, експортованих та імпор­
тованих тварин;

- безперешкодно відвідувати об'єкти ветеринарного нагляду в зоні
обслуговування, вимагати інформацію, необхідну для з'ясування епізоо­
тичного стану, виявлення причин захворювання тварин та оцінки вете­
ринарно-санітарної якості продуктів і сировини тваринного походження;

- затримувати підконтрольні службі ветеринарної медицини ван­
тажі, коли немає дозволу, виданого Департаментом ветеринарної меди­
цини з держветінспекцією Мінагрополітики України, виявлено порушення
ветеринарних вимог, неправильно оформлено ветеринарний сертифікат
або свідоцтво, коли кількість, міра, якість та упакування вантажу не від­
повідає даним, що є у ветеринарних документах, контракті, або, коли
цих документів немає, виявлено неблагополуччя тварин щодо заразних
захворювань, а також, коли викрито інші порушення ветеринарно-
санітарних вимог щодо експорту, імпорту, транзиту та внутрішньодержа­
вних перевезень тварин, продуктів і сировини тваринного походження;

- забороняти, до усунення виявлених недоліків, використання для
перевезення підконтрольних вантажів транспортних засобів, місць і за­
собів завантаження і розвантаження, зберігання продуктів та сировини
тваринного походження, у тих випадках, коли виявлено невідповідність
їх ветеринарно-санітарним вимогам або, коли є загроза шкідливого
впливу їх на стан здоров'я тварин або якість продуктів;

- накладати адміністративні стягнення або штрафи за порушення
Закону України "Про ветеринарну медицину", правил карантинування
тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених чинним
законодавством;

- вилучати і знешкоджувати, у встановленому порядку, заборонені
для перевезення через державний кордон неблагополучні у ветеринар­
но-санітарному відношенні харчові продукти та інші.

Ветеринарно-санітарний контроль та нагляд при транспорту­ванні тварин

Тварин та продукти тваринного походження перевозять всіма ви­дами транспорту: залізничним, автомобільним, водним, повітряним. Всі види транспорту мають свої особливості, але при транспортуванні необ­хідно забезпечити виконання наступних вимог: охорона тваринницьких господарств від заносу заразних хвороб; запобігання розповсюдження хвороб транспортними засобами; недопущення захворювання, схуднен­ня та загибелі тварин при перевезенні; запобігання псуванню продуктів та сировини тваринного походження.

У відповідності з діючими правилами дозволяється перевозити здо­рових тварин з благополучних господарств. В окремих випадках дозво­ляється перевозити на м'ясокомбінати тварин, хворих заразними хворо­бами (туберкульоз, лейкоз тощо). Такий дозвіл видають управління державної ветеринарної медицини області, республіки Крим. Тварини, передбачені до транспортування, підлягають клінічному огляду, при не­обхідності, діагностичним дослідженням і профілактичним щепленням.

На тварин видається ветеринарне свідоцтво (ф.1), а на продукти тваринного походження (ф.2), які засвідчують благополуччя тварин, продуктів, сировини і місцевості з інфекційних хвороб.

Ветсвідоцтво (ф.1) дійсне на протязі 3 діб, форма 2-5 діб.

Завдання ветеринарних спеціалістів при транспортуванні:

Підготовка транспортних засобів. З цією метою можуть використо­вуватись, як спеціальні (вагони, автомобілі), які забезпечують фізіологі­чні умови при транспортуванні тварин, так і пристосовані (вагони, авто­мобілі, пароплави, літаки), але спеціально підготовлені для цієї мети.

Для транспортування продуктів тваринного походження використовують транспортні засоби з холодильним устаткуванням.

Ветеринарна служба транспортних пунктів повинна забезпечити ве­теринарно-санітарне благополуччя тварин і сировини, запобігти захво­рюванню та загибелі тварин, охорону господарств від заносу збудників заразних хвороб, проведення ветеринарних заходів при виявленні хво­рих тварин, контроль за ветеринарно-санітарною обробкою транспорт­них засобів, контроль за дотриманням правил перевозок.

Працівники транспортних пунктів оглядають тварин при заванта­женні. При виникненні підозри щодо інфекційного захворювання, заван­таження припиняють до встановлення діагнозу. Складають акт. Якщо діагноз підтвердиться, свідоцтво анулюється і власник тварин повинен забрати тварин із станції за 2 год.

Контроль за транзитними тваринами полягає в перевірці умов транспортування, годівлі, водопою, виконання обов'язків супроводжую­чими особами. Надають невідкладну допомогу хворим тваринам і про­водять невідкладні протиепізоотичні заходи. При розвантаженні діють такі ж самі вимоги, як і в місцях завантаження. При виявленні інфекцій­них захворювань повідомити головного лікаря району, на території якого знаходиться станція, і того району, звідки прибули тварини. Якщо вияв­лені сибірка, ящур, віспа овець, класична чума і бешиха свиней, грип і холера птахів повідомляють обласне управління ветмедицини і Держав­ний департамент. При виявленні карантинних хвороб на станцію накла­дається конвенційна заборона і проводяться оздоровчі заходи у відпові­дності з інструкцією.

Результатом ветеринарно-санітарного нагляду при транспор­туванні можуть бути застосовані наступні заходи:

- заборона перевезень тварин, продуктів і сировини тваринного
походження при порушенні правил перевезень;

- видалення хворих тварин під час перевезення на одній із стан­
цій, портів;

- очистка та дезінфекція транспортних засобів;

- тимчасове закриття станцій, портів;

- заборона завантаження і розвантаження;

- складання актів про порушення правил транспортування;

- конфіскація продуктів і сировини, визнаних непридатними для
використання;

- накладання штрафів на осіб, які порушують ветеринарне зако­
нодавство;

- притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у роз­
повсюдженні заразних хвороб.

-

- 5.4. Організація ветеринарно-санітарного контролю

та нагляду на підприємствах м'ясопереробної

та сировинної промисловості

Ветеринарно-санітарний контроль на м'ясопереробних підприємст­вах виконують ветеринарні спеціалісти відділу ветеринарно-виробни­чого контролю (ВВВК).

ВВВК - самостійний структурний підрозділ підприємства, в склад якого входять лікарі ветеринарної медицини, ветфельдшери, санітари, трихінелоскопісти, термометристи, дезінфектори, співробітники вироб­ничої лабораторії. Відділ очолює лікар ветмедицини - начальник ВВВК. Начальник ВВВК підпорядкований безпосередньо директору підприємс­тва, а в спеціальних питаннях - державному інспектору ветеринарної медицини. Спеціалісти ветеринарної медицини призначаються на поса­ду та звільняються з посади за погодженням з головним державним ін­спектором ветеринарної медицини району, міста, області після прове­дення атестації в порядку, встановленому Державним департаментом ветеринарної медицини.

Ветеринарно-санітарний нагляд на підприємствах м'ясопереробної промисловості проводять державні інспектори ветеринарної медицини.

Ветконтроль на цих підприємствах здійснюється на всіх етапах ви­робництва - від завезення тварин до відгрузки готової продукції спожи­вачам. В систему ветконтролю входять наступні етапи:

1. Приймання тварин - перевірка документації, попередній клініч­
ний огляд, виділення хворих.

2. Утримання тварин на базі - передзабійний клінічний огляд, ви­
тримування на голодній дієті, виділення хворих.

3. В цехах первинної переробки - ветсанекспертиза туш, голів, лі­
вера, відбір проб для трихінелоскопії, клеймування туш.

Ветеринарним законодавством заборонено забивати і допускати до переробки туші тварин, хворих або підозрілих в захворюванні сибіркою, емкаром, сапом, чумою великої рогатої худоби, свиней і верблюдів, ска­зом, злоякісним набряком, брадзотом та ентеротоксемією овець, туля­ремією, ботулізмом і тварин на стадії агонії.

Якщо в процесі переробки виявляється одне з вищеназваних за­хворювань, то наказом начальника ВВВК конвеєр зупиняється і прово­дяться заходи, передбачені інструкцією при цьому захворюванні. Якщо директор не згоден з рішенням ВВВК про зупинку випуску продукції, рі­шення останнього не відміняється, а конфлікт вирішує головний держа­вний інспектор ветеринарної медицини.При таких інфекційних захворюваннях, як туберкульоз, лейкоз, бру­цельоз забій тварин проводять на санітарній бойні, або ж визначається один день для забою тварин на конвеєрі з усього району. Після забою всіх хворих тварин проводиться ретельна очистка та дезинфекція забій­ного цеху і в подальшому робота ведеться у звичному режимі.

В забійному цеху також проводиться контроль за правилами збору крові, кишкової сировини.

Ветеринарно-санітарний контроль у холодильнику здійснює лікар ветеринарної медицини, в обов'язки якого входить контроль продуктів, які поступають для зберігання, режиму охолодження, зберігання та сані­тарного стану холодильних камер, визначення термінів реалізації, перед відправкою в торгівельну мережу та транспортних засобів, на яких заво­зять продукцію в торгівельну мережу.

На м'ясопереробних підприємствах ведуться наступні журнали обліку:

1. Журнал огляду тварин при завезенні.

2. Журнал обліку ветсанекспертизи м'яса та продуктів.

3. Журнал обліку трихінелоскопії свинячих туш.

4. Журнал обліку лабораторних досліджень.

5. Журнал обліку тварин, забитих на санбойні.

6. Журнал обліку дезинфекції.

На забійних пунктах господарств та населених пунктів ветеринарно-санітарний контроль проводять лікарі ветеринарної медицини, які закрі­плені для їх обслуговування головним інспектором району (міста). Вони контролюють санітарний стан приміщень та обладнання, проводять пе-редзабійний клінічний огляд тварин та експертизу туш.

Вимушений забій проводиться у всіх випадках з дозволу лікаря ве­теринарної медицини, обов'язковим при вимушеному забої тварин є ба­ктеріологічне дослідження туш.