Агротехніка і виробничі витрати вирощування плодових саджанців.

4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника.

4.3.1. Технологічна собівартість вирощування садивного
матеріалу.

4.3.2. Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців.
У підпараграфі 4.1.1. наводяться методи та технології зберігання, підготовки насіння до сівби і розраховується кількість і вартість насіння (табл.. 9), а також визначаються витрати на їх зберігання і підготовку до сівби (табл. 10).

Таблиця 9 – Розрахунок кількості та вартості насіння

Норма висіву насіння на 1 м посівної борозенки береться з додатка 11, а загальна довжина борозенок визначається за формулою:

,

де n – кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

В – ширина стрічки плюс міжстрічкова відстань, м;

S _пос. – площа сівби, га.

Вартість насіння (ст. 8) визначається як добуток необхідної кількості насіння (ст. 6) на їх прейскурантну вартість (ст. 7, додаток 20).

У таблиці 10 наводяться види робіт (ст. 2) щодо зберігання та підготовки насіння до сівби згідно з їх біологією та вимогами, що висуваються до насіння тієї чи іншої породи (додаток 12). Обсяги робіт (ст. 4) визначаються виходячи з кількості насіння та особливостей його підготовки до сівби. Норми виробітку (ст. 5), розряди робіт (ст. 6) і розцінки за одиницю виконаних робіт беруться з діючих галузевих норм виробітку на роботи в лісових розсадниках.

Таблиця 10 – Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до посіву

Потреба в робочій силі (ст. 7) і машино-змінах (ст. 8) визначаються шляхом ділення обсягу робіт (ст. 4) на норму виробітку (ст. 5), а вартість їх виконання множенням кількості відпрацьованих людино-днів (машино-змін) на тарифну (додаток 13) ставку (вартість машино-зміни, додаток 14). Вартість робіт можна також розрахувати як добуток обсягу робіт (ст. 4) на розцінку за одиницю виконаних робіт, узяту з типових норм виробітку. У ст. 10 вказуються декада і місяць виконання запроектованих робіт.

Під час обгрунтування технології вирощування сіянців у посівному відділенні розсадника (підпараграф 4.1.2) окремо для кожної породи слід навести найдоцільніші сезон і терміни висіву насіння; особливості передпосівної підготовки насіння, агротехнічні прийоми догляду за посівали до та після появи сходів і заходи щодо захисту сіянців від несприятливих метеорологічних умов, шкідників і збудників хвороб лісу, сезон і терміни викопування сіянців і вік досягнення ними стандартних розмірів.

У підпараграфі 4.2.1 описується вид садивного матеріалу, що використовується для садіння в шкільному відділенні, наводяться особливості його підготовки до садіння. Розрахунок потреби і вартості садивного матеріалу виконується згідно з формою таблиці 11.

Таблиця 11 – Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для
шкіл розсадника____________

У ст. 3 табл. 11 указується вік сіянців (живців), що висаджуються в шкільне відділення. Ст. 4, 5 та 7 заповнюються даними з табл.. 2 (ст. 6, 7 і 9). Ціна 1 тис. шт. сіянців або живців (ст. 8) береться за діючими цінами на садивний матеріал у лісогосподарських підприємствах (додаток 20). Загальна вартість садивного матеріалу (ст. 9) визначається множенням потреби в садивному матеріалі (ст.7) на його прейскурантну вартість (ст. 8).

У підпараграфах 4.1.2, 4.2.2 і 4.2.3описується та обґрунтовується технологія вирощування садивного матеріалу, указуються терміни проведення робіт, механізми, знаряддя і матеріали, що плануються для використання під час їх виконання. Розробляючи технологію вирощування, необхідно враховувати обсяги робіт і намагатися при найнижчих витратах забезпечити одержання планового виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі. У ході обгрунтування технології вирощування деревних саджанців (підпараграф 4.2.2) наводяться такі дані: схема розміщення садивних місць, технологія садіння, види, кількість агротехнічних доглядів і терміни їх проведення; техніка закладання і формування штамба та крони саджанців і заходи щодо захисту їх від збудників хвороб та шкідників, технологія та терміни викопування стандартних саджанців. Для обґрунтування технології вирощування сортових плодових саджанців та штамбових форм декоративних рослин (підпараграф 4.2.3) додатково до перелічених видів робіт необхідно описати технології окулірування, а також особливості догляду за щепленими саджанцями. Плануючи роботи з вирощування саджанців, особливу увагу слід звертати на питання механізації виробничих процесів, оскільки застосування ручної праці доцільно проектувати лише у випадках, коли неможливе використання машин і механізмів.

Щорічні виробничі витрати на вирощування садивного матеріалу (табл..12) розраховуються відповідно до розробленої технології для кожної породи окремо за роками вирощування, у розрізі полів сівозмін. У перелік робіт необхідно включати увесь комплекс агротехнічних прийомів. Розрахунки виконуються відповідно до технології, описаної в текстовій частині пояснювальної записки (у хронологічному порядку).

Таблиця 12 – Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) горобини звичайної в посівному шкільному відділенні декоративного розсадника

Розрахунок щорічних витрат на вирощування сіянців наводиться в підпараграфі 4.1.2, а на вирощування деревних та плодових саджанців – у підпараграфах 4.2.2 і 4.2.3.

Для заповнення таблиці 12 (ст. 6) використовуються чинні норми виробітку (додаток 18). Необхідну кількість людино-днів, тракторо-змін і коне-днів (ст. 9 і 10) розраховують шляхом ділення обсягу робіт (ст. 3) на норму виробітку (ст. 6). Розряди робіт, тарифні ставки, вартість тракторо-змін, коне-днів і матеріалів визначаються за діючими нормативно-довідковими й інструктивними матеріалами (додатки 13, 14). Для заповнення інших стовпчиків таблиці 12 додаткових пояснень не потрібно.

У параграфі 4.3 наводяться виробничі витрати, за якими визначається технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу і складається план реалізації продукції розсадника.

Оскільки під час виробництва садивного матеріалу використовувалися певні допоміжні матеріали, такі як органічні і мінеральні добрива, мульча, щити для притінення, шпагат для зв'язування сіянців та саджанців, садовий вар тощо, то проводиться розрахунок його потреби та вартості згідно з таблицею 13. Розрахунок проводиться у розрізі кожної породи по відділеннях.

Таблиця 13 – Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

Перелік та вартість допоміжних матеріалів, які використовуються при виробництві садивного матеріалу, наведені в додатку 19.

Калькуляція виробничої собівартості (4.3.1) дає певне уявлення про розміри витрат, що необхідні для виконання робочого плану. Кошторис розраховується за спеціальною формою табл.14 у розрізі виробничих відділень, порід та видів садивного матеріалу.

У цій відомості перші п'ять стовпчиків заповнюються даними з таблиць 1, 2 і 3.

Вартість допоміжних матеріалів (ст. 9) береться з таблиці 13, заробітна плата робітникам (ст. 6), вартість тракоро-змін та коне-днів (ст. 10) беруть за даними таблиці 12 (ст. 12,13 і 14). Вартість насіннєвого матеріалу (ст. 8) визначається як сума вартості насіння (табл. 9) та витрат на їх зберігання і підготовку до сівби (табл. 10), а вартість садивного матеріалу для шкіл розсадника береться з таблиці 11. Прямі витрати (ст. 11) розраховуються як сума витрат, указаних у ст. 6, 7, 8, 9 і 10, а накладні (ст. 12) умовно приймаються у розмірі 30% від суми прямих витрат. Виробнича собівартість продукції (ст. 13) – це сума прямих (ст. 11) і накладних (ст. 12) витрат. Виробнича собівартість одиниці облікової продукції (ст. 14) визначається шляхом ділення виробничої собівартості (ст. 13) на кількість щорічно вирощуваного садивного матеріалу (ст. 5).

Таблиця 14. - Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника

План реалізації продукції (табл. 15) та показники економічної доцільності вирощування садивного матеріалу в розсаднику використовуються для обґрунтування запроектованих заходів (4.3.2). План реалізації продукції характеризує виробничу діяльність розсадника як госпрозрахункового підприємства, у якого вартість реалізованої продукції не тільки покриває виробничі витрати, але й дає певний прибуток, що використовується для зміцнення і розширення виробництва та поповнення бюджету. У таблиці 15 дані для заповнення ст. 1, 2, 3, 4 і 7 беруться з таблиці 14 (ст. 1, 2, 3, 5 і 13). Вартість продукції розсадника (ст. 6) визначається шляхом множення кількості сіянців і саджанців (ст. 4) на їх реалізаційну ціну (ст. 5). Різниці між вартістю продукції (ст. 6) та виробничою собівартістю вирощування (ст. 7) є результатом виробничої діяльності розсадника (прибуток або збиток, ст. 8 або 9).

Ефективність виробництва визначають за таким показником як рентабельність, який показує прибуток на одиницю понесених затрат і визначається за формулою:

де Р – рентабельність виробництва в %;

Пр. – прибуток у гривнях;

Зат. – затрати на вирощування садивного матеріалу, грн.

Результати виробничої діяльності розсадника використовуються для обгрунтування запроектованих робіт і розробки заходів щодо вдосконалення агротехніки вирощування садивного матеріалу, впровадження новітніх технологій та сучасної техніки.

Таблиця 15 – План реалізації продукції