Правила викладання тексту документів

Повне найменування виробу на титульному аркуші, в основному написі і при першій згадці в тексті документа повинно бути однаковим з найменуванням його в основному конструкторському документі.

У подальшому тексті порядок слів в найменуванні повинен бути прямою мовою, тобто на першому місці повинне бути визначення (ім'я прикметник), а потім - назва виробу (іменник): при цьому допускається вживати скорочене найменування виробу.

Найменування, що приводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.

Текст документа повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.

При викладі обов'язкових вимог в тексті повинні застосовуватися слова «повинен», «слідує», «необхідно», «потрібний, щоб», «вирішується тільки», «не допускається», «забороняється», «не слідує». При викладі інших положень слід застосовувати слова - «можуть бути», «як правило», «при необхідності», «можливо», «у випадку» і т.д..

При цьому допускається використовувати оповідну форму викладу тексту документа, наприклад: «застосовуємо», «визначаємо», «приймають», «указують» і т.п.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності - загальноприйняті в науково-технічній літературі.

Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений в ГОСТ 2.316. Якщо в документі прийнята особлива система скорочення слів або найменувань, умовні буквені позначення, зображення або знаки не встановлені діючими стандартами, специфічна термінологія, то після змісту повинен бути приведе­ний перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, де приводять відповідні розшифровки. Перелік включають в зміст документа. При першій появі цих елементів в тексті пояснювальної записки, приводять їх роз шифровку.

У тексті документа не допускається:

- застосовувати обороти розмовної мови, техніцизм, професіоналізм:

- застосовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни. близькі по сенсу (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рів­нозначних слів і термінів в російській мові:

- застосовувати довільні словотворення:

- застосовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами російської ор­фографії, відповідними державними стандартами, а також в даному документі:

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони уживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в заголовках і боковиках таб­лиць в розшифровках буквених позначень, що входять у формули і рисунки.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями ве­личин (слід писати слово «мінус»):

- застосовувати знак « » для позначення діаметру (слід писати слово «діаметр»).

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад:

> (більше). < (менше). = (рівно). > (більше або рівно). < (менше або рівно), ≠ (не рівно), а також знаки № (номер). % (відсоток):

- застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

Якщо в документі приводяться пояснюючі написи, що наносяться безпосередньо на виріб (наприклад, на планці, табличці до елементів управління і т.п.). що виготовляється. їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад ВКЛ, ВІДКЛ. або лапками - якщо напис складається з цифр і (або) знаків.

У тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти - словами.

Приклади:

1. Провести випробування п'яти труб, кожна завдовжки 5 м.

2. Відібрати 15 труб для випробувань на тиск.

Якщо в тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її указують тільки після останнього числового значення, наприклад. 1.50:1.75: 2.00 м.

Діапазон числових значень позначається трьома крапками, наприклад. 0,2...0.9; 1...4; 124...180.

Якщо в тексті документа приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указується після останнього числового значення діапазону.

Приклади

1 Від 1 до 5 мм (1...5мм); 2 Від 10 до 100 кг (10... 100кг); 3 Від плюс 10 до мінус 40 °С.

Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), окрім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинописним способом.

Приводячи найбільші або найменші значення величин, слід застосовувати словосполучення «повинно бути не більш (не менш)».

Приводячи допустимі значення відхилень від вказаних норм, вимог слід застосовувати словосполучення «не повинно бути більш (менш)».

Наприклад, масова частка вуглекислого натрію в технічній кальцинованій соді повинна бути не менш 99,4 %.

Числові значення величин в тексті слід указувати із ступенем точності, яка необхідна для забезпечення необхідних властивостей виробу, при цьому у ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми.

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткового знаку для різних типорозмірів, марок і т.п. виробів одного найменування повинно бути однаковим. Наприклад, якщо градація товщини сталевої гарячекатаної стрічки 0,25мм. то весь ряд товщини стрічки повинен бути вказаний з такою ж кількістю десяткових знаків, наприклад. 1,50: 1,75: 2,00.

Дробові числа необхідно приводити у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів в дюймах, які слід записувати 1/2 ; 1/4 але не . При неможливості виразити числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати у вигляді простого дробу в одну строчку через косу риску, напри­клад. 5/32: d= (50а-4с)/(40b+20).