Захід – одноразова дія на ґрунт робочими органами машин або знарядь тим чи іншим способом для здійснення однієї або кількох технологічних операцій на певну глибину.

Заходи поділяються на основні, поверхневі та спеціальні.

Основний обробіток ґрунту – найбільш глибокий обробіток ґрунту (не менше 18 – 20 см) під культуру, що суттєво змінює його будову

Оранка – прийом обробітку ґрунту плугом, який забезпечує кришіння, розпушення та перегортання скиби не менше як на 130˚.

Глибокий безполицевий обробіток – обробіток ґрунту без перевертання його орного шару безполицевими плугами один раз в 4 – 5 років на глибину 35 – 40 см, а в роки між глибоким обробітком – мілкий обробіток дисковими знаряддями на 10 – 12 см.

Плоскорізний обробіток ґрунту – обробіток ґрунту без перевертання пласту із залишенням на поверхні стерні та інших післяжнивних решток, що сприяє більшому нагромадженню вологи і захисту ґрунту від ерозії.

Поверхневий обробіток ґрунту – прийоми, вплив яких розповсюджується на верхню частину орного шару (до 20 см).

Лущення стерні – застосовується після збирання зернових культур. Відбувається загортання бур’янів у верхній шар ґрунту.

Культивація – обробіток ґрунту культиваторами, кий забезпечує кришення, розпушення, часткове перевертання і переміщення ґрунту, а також підрізування і вирівнювання поверхні поля.

Боронування – поверхневий обробіток ґрунту, що забезпечує кришення, розпушення, переміщення і вирівнювання поверхні ґрунту, а також часткове знищення проростків і сходів бур’янів.

Коткування – обробіток ґрунту котками, який забезпечує ущільнення, кришення брил і часткове вирівнювання поверхні.

Спеціальні заходи обробітку ґрунту – відносяться до менш розповсюджених заходів, і бувають: двоярусний обробіток ґрунту (обробіток ґрунту з перегортанням верхньої частини орного шару і одночасно розпушення нижньої частини, або одночасного перемішування верхнього і нижнього шарів), триярусний обробіток ґрунту (обробіток з частковим або повним переміщенням двох шарів ґрунту), плантажна оранка (обробіток ґрунту спеціальним перевальним плугом на глибину 40 – 80 см при ширині захвату 50 – 60 см), і фрезування (основний і поверхневий обробіток фрезами).

Система основного обробітку ґрунту в сівозміні.

Система зяблевого обробітку ґрунту складається з двох взаємозв’язаних ланок – лущення стерні і наступної оранки. На території України запроваджено диференційовану систему обробітку ґрунту на різну глибину. Вона поєднує в сівозміні глибокий (25 – 30 – 32 см) – під просапні культури; звичайний (18 – 20 – 22 см) – під інші культури (овес, ячмінь, озимі зернові по пласту багаторічних трав 23 - 25 см) і мілкий (до 16 см) – під ярі та озимі зернові по чистих попередниках, а також під післяукісні та післяжнивні культури.

Глибина основного обробітку має відповідати товщині орного шару. При цьому ґрунтопоглиблювач у підорному шарі ґрунту виконує функції мікромеліорації.

Система передпосівного обробітку ґрунту.

Ранньовесняний (передпосівний) обробіток ґрунту полягає в розпушуванні, вирівнюванні верхнього шару ґрунту для того, щоб зменшити втрати вологи, прискорити прогрівання посівного шару і створити сприятливі умови для проростання насіння польових культур.

При підготовці поля до сівби озимих культур слід безпосередньо після оранки, не чикаючи пересихання верхнього шару, обробити його культиваторами або боронами, доводячи до дрібногрудкуватого стану.

Система післяпосівного обробітку ґрунту.

Для поліпшення доступу вологи до насіння одночасно з посівом або слідом за ним ґрунт коткують, а для знищення ґрунтової кірки і бур’янів, регулювання водно – повітряного і теплового режимів – боронують до і після сходів та оброблюють у міжряддях.

В залежності від культури проводять різну кількість міжрядних обробок, або замінюють їх внесенням пестицидів, або комбінують ці операції.

Система удобрення культур у сівозміні

Раціональне і правильне внесення добрив є запорукою отримання запланованого врожаю. Розглянемо стан внесення добрив в польовій сівозміні (табл7).

Таблиця 7

Система удобрення в польовій сівозміні

Розглянувши систему добрив можна зробити висновок, що господарству потрібно шукати ресурси для внесення органічних добрив, мінеральні добрива по балансу внесення і виносу поживних речовин рослинами з ґрунту показав, що поповнення і навіть пере поповнення спостерігається тільки в фосфорних добривах, азотні і калійні добрива вносяться в недостатній кількості і потрібно корегувати дози внесення мінеральних добрив.

Насінництво

В Україні поширені в основному гібриди і зовсім мало сортів. Це пояснюється тим, що у гібридів першого покоління проявляється явище гетерозису - різко підвищується життєздатність рослин, а з нею активність біологічних процесів органотворення і значно зростають продуктивність рослин та урожайність основної продукції - на 15-35% і більше порівняно з сортами, в господарство немає змоги займатися селекцією і розмноженням гібридних форм сільськогосподарських культур.

Господарство, також не займається розмноженням сортів як посівного матеріалу, тому що по перше не має такого досвіду і обладнання, і господарство не отримало ліцензію на вирощування та продаж посівного матеріалу. Тому всі сорти та гібриди закупаються в спеціалізованих господарствах та установах.

Таблиця 8