Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ИНВЕНТАРНОГО УЧЕТА.

1. Детализация средств, их описание и учет каждого вида средств. Такой учет связан с организацией складского хозяйства и ответственностью должностных лиц.

2. Классификация объектов в описях как учетных по группам стредств и с подсчетом итогов. Такой учет означал обощение в рамках натуральных единиц измерения учетных объектов.

Благодаря усилиям египтян, простой инвентарный счет превратился в приходно-расходный, а результатом развития инвентарного учета явилось появление приходно-расходной бухгалтерии.

Сущность приходно-расходной бухгалтерии состоит в ежедневном составлении счетов, в которых записывали прихож – отдельно, расход – отдельно, подсчитывали итог поступившего и выбывшего и выводили остаток на конец дня.

Отличительные особенности между инвентарями и приходно-расходным учетом:

В енвентарном учете регистрировалось наличие всех объектов; приходно-расходный учет решал проблему отражения связи между ними, то есть движение и регистрацию операций.

Таким образом, инвентарные и приходно-расходные счета Древнего Египта и Вавилона – уникальные памятники древнего учета. для Древнего Египта было характерна практика ежедневного учета и выведения остатков. Учет был ориентирован на регистрацию учетных объектов и их изменений в натуральных измерителях. Древнеегипетский учет называют имущественным учетом.

Появление монетных денег, банков и безналичных расчетов породило возникновение многообразных форм счетов и способов регистрации. Банкиры вели книги, стремились все учесть и ничего не пропустить, оставаясь юридически беззащитными.

Особенностью древнегреческого учета было появление монетных денег, и как результат – возникновение банков и безналичных расчетов. Отсутствие правовых норм тормозило развитие учета. Денежное обращение и возникновение стоимостного учета оказали непосредственное влияние на экономику Древней Греции конца V в. До н.э.

 

 

ВИСНОВОК

До нового часу вже були опанованими:

– облік як інструмент реєстрації господарських подій;

– локальний принцип обліку;

– облік для управління та контролю;

– первинна документація;

– рубрикація показників та таблична форма рахунку;

– щоденний та накопичувальний облік з допомогою хронологічних записів та їх групувань як засобу узагальнення інформації;

– поточні бухгалтерські рахунки для обліку коштів та розрахунків;

– безготівкові перерахування на поточних рахунках;

– юридичне регулювання обліку розрахунків;

– звітність як впорядковане завершення поточного обліку.

Давня звітність свідчить про спроби завершити облікові спостереження. Однак дані про баланс не повідомлялися. Не було рахунків виробництва та доходів капіталу, амортизації, оборотної відомості та головної книги, балансу.

 

Уніграфічний облік (проста бухгалтерія) інформаційно відтворював факти господарського життя в тих одиницях виміру, в якіх вони виникли. У своєму розвитку він пройшов п’ять етапів:

– інвентарний облік;

– контокорент;

– гроші, які виступають об’єктом обліку;

– гроші як об’єкт обліку злилися з обліком розрахунків;

гроші і контокорент поглинули облік інвентарю.

 

На початковому етапі фіксувалися тільки залишки речових цінностей на матеріальних носіях. В якості останніх застосовувалися папірус (Стародавній Єгипет), глиняні таблички і черепки (Асирія і Вавилон) і т. д. Особливості матеріальних носіїв впливали на структуру облікових регістрів і організація самих записів. Так, використання папірусу і пергаменту призвело до виникнення обліку на “вільний листах”, глиняних таблиць і черенків – “карток”, а розповсюдження паперу надовго зробило книгу головним видом облікових регістрів. На них відтворювався облік всієї власності, яка знаходилася у господарстві, в натуральних вимірниках. Це призвело до виникнення інвентарів, описів, списків різних степенів охоплення. Але інвентарі, які мали практично усі народи давнини, фіксували лише залишки.

 


ФІНІКІЯ

Англійський історик обліку А. Вульф писав, що “фінікійці винайшли алфавіт тільки для бухгалтерії”


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

БАУЄР

2. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 512 с.

3. Бутинець Ф.Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку. Ч. І. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"./ Житомир: ЖІТІ, І999. – 928 с.

Галаган А.М. Счетоводство в его историческом развитии. – М.-Л.: “Госиздат”, 1927. – 123 с.

5. Гальперин Я.М.: Кипарисов Н.А., Леонтьев Н.А. Курс истории бухгалтерского учета. – М.: “Госпланиздат”, 1945. – 225 с.

Кутер М.И. Теория и принципы бухгалтерского учета: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, Экспертное бюро, 2000. – 544 с.

Малюга Н.М. Бухгалтерський облік в Україні: теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 548 с. (періодизація )

Малькова Т.Н. Древняя бухгалтерия: какой она была?. – М.: “Финансы и статистика”, 1995. – 301 с.

Малькова Т.Н. История учёта в Древнем Египте и Вавилоне // Бухгалтерский учет. – 1977. – № 2. – С. 59-62

Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. / Под. ред. Я.В. Соколова – М.: Финансы и статистика, 1994. – 320 с.

Рувер Р. де. Как возникла двойная бухгалтерия: Пер. с англ. А.Ф. Мухина. – М.: Госфиниздат, 1958.

Соболевская С.Н. История развития бухгалтерского учета, анализа и аудита. Конспект лекций. – Мн.: Информпресс, 2006. – 104 с.

Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней. – М.: Аудит: ЮНИТИ, 1996. – 638 с.

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-28

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...