Допоміжні показники, що характеризують використання капіталу

До показників, що характеризують стан капіталу входять наступні показники:

1) Коефіцієнт автономії дозволяє визначити в якій мірі активи, що використовуються підприємством, сформовані за рахунок власного капіталу, тобто частку чистих активів підприємства в їх загальній сумі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

, (1.24)

де – коефіцієнт автономії.

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5 та означає, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про зростання фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах.

2) Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує частку залучених коштів у формуванні активів. Його оптимальне значення <0,5. Він обчислюється заформулою:

, (1.25)

де – коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

3) Коефіцієнт фінансової залежності характеризує відношення суми власного та позикового капіталу до загальної суми капіталу, що використовується підприємством, і дозволяє виявити фінансовий потенціал майбутнього розвитку підприємства. Динаміка цього коефіцієнту на протязі певного терміну часу показує зміну частки власного та позикового капіталу в загальній сумі капіталу, що використовується, зростання або зменшення фінансової залежності від партнерів. Його оптимальне значення <2.

, (1.26)

де К_фз – коефіцієнт фінансової залежності.

4) Коефіцієнт фінансування. Він характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, тобто ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

, (1.28)

де – коефіцієнт фінансування.

Його оптимальне значення >1. Цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів підприємства припадає на 1 гривню позикових коштів.

5) Коефіцієнт заборгованості(коефіцієнт співвідношення поточних позикових коштів і власних коштів):

, (1.29)

де – коефіцієнт заборгованості;

– поточні зобов’язання;

– доходи майбутніх періодів.

Його оптимальне значення <1. Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 гривню власних.

6) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового позикового капіталу:

, (1.30)

де – коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів;

– довгострокові зобов’язання.

При аналізі довгострокових залучених джерел фінансування варто враховувати, що перевищення їх розміру над сумою власного оборотного капіталу означає використання підприємством частини довгострокових позик на фінансування поточних операцій [34].

7) Коефіцієнт забезпеченості обігових засобів. Це відношення власних обігових засобів до вартості всіх обігових засобів:

, (1.31)

де – коефіцієнт забезпеченості обігових засобів;

– необоротні активи;

– Оборотні активи.

Його оптимальне значення ≥0,5. Цей коефіцієнт показує, яка частка власних коштів підприємства вкладена в обіговий капітал [43].

8) Коефіцієнт маневреності власного капіталу – розраховується як відношення власного оборотного капіталу та власного капіталу:

, (1.32)

де К_МВК – коефіцієнт маневреності власного капіталу;

ВОК – власний оборотний капітал.

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного оборотного капіталу підприємства заходиться в мобільній формі та може бути використана при необхідності наповнення оборотних засобів, а яка частина спрямовується на накопичення. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан. Вважається нормальним значення цього показника вище 0,4...0,6.

9) Коефіцієнт короткострокової заборгованості відображає структуру залученого капіталу та визначається через відношення короткострокових зобов’язань до їх загальної суми:

, (1.33)

де К_КЗ – коефіцієнт короткострокової заборгованості;

КЗ – короткострокові зобов’язання.

Перелік наведених показників, що використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємств, досить місткий, і, тому, доцільність вибору тих чи інших показників для цілей аналізу перш за все повинна визначатися специфікою фінансово-господарської діяльності підприємства.

Методика даних показників дозволить оцінити та проаналізувати ефективність використання капіталу.