Бій може бути загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним, морським.

1.1. Мета наступу.

Наступ проводиться з метоюрозгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

Він полягає:

- в ураженні противника всіма засобами, які є в наявності;

- рішучій атаці;

- стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку;

- знищенні та полоненні живої сили;

- захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Використовуючи результати вогневого ураження противника, відділення повинно:

- вести наступ із повним напруженням сил, у високому темпі, безупинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду;

- в тісній взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і сусідніх підрозділів і знищити противника, який обороняється.

Це досягається:

- вмілим застосуванням усіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження противника;

- швидким подоланням загороджень;

- вмілим поєднанням дій у бойовому і передбойовому порядках із широким використанням способів пересування на полі бою;

- захопленням з ходу рубежів (об’єктів);

- широким застосуванням маневру вогнем;

- умілим використанням місцевості для маневру підрозділами з метою швидкого виходу у фланги і тил противнику;

- проведенням рішучих атак;

- своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпеченням їх під час бою.

Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Маневр проводиться за рішенням командира підрозділу в інтересах виконання завдань у бою.

Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати ініціативу, зривати замисли противника й успішно вести бій в обстановці, що постійно змінюється.

Маневр підрозділами здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника. Маневр повинен бути простий за замислом, проводитися швидко, приховано і раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими).

Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід, маневр ударами і вогнем.

Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Охоплення здійснюється в щільній тактичній і вогневій взаємодії, обхід – у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом (далі – ТакПД).

У залежності від завдання, яке виконується, характеру місцевості, дій противника й інших умов обстановки механізоване відділення може наступати в пішому порядку (взимку на лижах), на БМП (БТР) або десантом на танках.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється,здійснюється із положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Взвод наступає на фронтідо 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронтідо 50 м.

1.2. Бойове завдання відділення в наступальному бою.

Бойове завдання механізованого відділення, у наступі включає: об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, при наступі в лісі, а також в інших особливих умовах відділенню може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки механізованого відділення, як правило, є:

- жива сила в окопах або в інших фортифікаційних спорудах;

- танки, гармати, ПТКР , кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і у найближчій глибині перед фронтом наступу відділення.

Напрямок продовження наступувідділення визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося оволодіння об’єктом атаки взводу.

З оволодінням визначеним об’єктом атаки відділення продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ставиться нове бойове завдання.

1.3. Побудова бойового порядку відділення.

Для ведення бою підрозділи приймають певну побудову, яку прийнято називати бойовим порядком.

Побудова бойового порядку механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків), та БМП (БТР) (за наявності у командира відділення засобів зв’язку), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 300 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії. Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися вперед або зміщатися вбік, не порушуючи загального фронту наступу і не заважаючи діям сусідів.

Зростання ролі дрібних - підрозділіву боротьбі із малочисельними мобільними групами противника, обумовило доцільність створення у складі механізованих підрозділів позаштатних бойових груп – „двійок” та „трійок”.

Первинним підрозділом механізованих військ є відділення, до складу якого можуть входити до трьох бойових груп.

Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у місті, лісі і горах, під час виконання завдань у глибині оборони противника, на поспішно зайняту оборону противника, при веденні боїв у ході переслідування невеликих груп противника та в інших сприятливих умовах обстановки, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно перед наступом можуть створюватися бойові групи. При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15-20 м, а між солдатами – 3-5 м. Під час ведення наступу на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами, вони переміщаються по черзі під прикриттям вогню тактичних груп, які вже висунулися на вказаний командиром відділення рубіж. Після зайняття рубежу бойова група готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася. БМП (БТР) діє за відділенням на віддаленні до 300 м, у проміжках бойових порядків або на одному з його флангів.

З метою підвищення ефективності виконання завдань у наступі відділення може діяти також тактичними групами, які за своїм призначенням можуть бути маневреною (розгородження) і вогневою.

Маневрена група призначена для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї (очищення траншеї), здійснення маневру для виходу у фланг і тил противнику, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. У деяких випадках вона буде проробляти проходи у мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Командиром групи, як правило, призначається старший стрілець.

Вогневу групу очолює командир відділення. Вона призначена для прикриття дій маневреної групи, знищення живої сили і вогневих засобів противника на об’єкті атаки і на його флангах, заборони підходу (маневру) противника до об’єкта, який атакується, позбавлення противника можливості надання допомоги своїм вогнем тим, хто обороняється, й атаки його на вказаному об’єкті спільно з маневреною групою.

При наступі відділення тактичними групами вони можуть діяти в лінію, уступом вправо (вліво) або в дві лінії (одна за одною). У всіх випадках інтервал між групами може бути 25-30 м, дистанція – 30-50 м, а солдати в групі діють спільно або на віддаленні 3-5 м між собою. БМП (БТР) може діяти за тактичними групами на відстані до 300 м, у проміжках між ними, на одному з флангів відділення або входити до складу однієї з груп.