Відомості про сферу застосування інструкції.

Інструкція

з охорони праці №__________

апаратнику хімводоочищення 4 розряду

дільниці попередньої очистки води

цеху хімічної підготовки води (ХПВ).

м. Рівне

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „РІВНЕАЗОТ”

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник Голови Правління,

головний інженер

_________________В.Г Коваленко

„___”______________2014р

Введено в дію наказом №

„___”______________2014р

Інструкція

з охорони праці № ______________

апаратнику хімводоочищення 4 розряду

дільниці попередньої очистки води

цеху хімічної підготовки води (ХПВ).

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Відомості про сферу застосування інструкції.

1.1.1. Дана інструкція є нормативним актом в межах підприємства, що містить обов’язкові для виконання вимоги по організації виробничого процесу по робочому місцю апаратника хімводоочищення 3 розряду і 4 розряду дільниці попередньої очистки води цеху ХПВ (надалі по тексту апаратник ХВО дільниці ПОВ) і визначає правила роботи та вимоги безпеки при проведенні всіх видів робіт на цьому робочому місці.

Визначення робочого місця апаратника ХВО дільниції ПОВ.

1.2.1. Робоче місце апаратника ХВО дільниці ПОВ призначене для ведення виробничого процесу підготовки декарбонізованої та частково декарбонізованої води, а також обслуговування робочого місця.

1.2.2. Робоче місце апаратника ХВО дільниці ПОВ знаходиться:

- постійне - відмітки: -2.4м, 0.00м, +4.5м, +18.0м, корпус 222-2′, насоси перекачки: річкової води (поз. М10, М11, М12, М12А), частково декарбонізованої води (поз. М13, М14, М15, М16, М17), промивної води (поз. Н20, Н21), розчину вапняного молока (поз. В1, В2, В3), шламу (поз. Ш1), дренажні насоси (поз. Д1, Д2-1, Д2-2, Д3, Д4), контактні фільтри (поз. КФ5 №1÷5), витратні баки вапняного молока (поз. ВБ1, ВБ2), освітлювачі (поз. П1/1 – П1/4), ЦПУ, стіл проведення хімічних аналізів;

- відмітки:-4.0м, 0.00м, +4.5м, корпус 222-12 , верхні витратні баки сірчанокислого заліза (далі коагулянту) (поз. ВБК1, ВБК2), нижні баки коагулянту (поз. Я/К1 – Я/К5), витратні баки флокулянту (поз. ВБФ1, ВБФ2), насоси: відкачки розчину коагулянту з нижніх баків (поз. Н10-Н14), з верхніх витратних баків (поз. Н23-Н26), відкачки розчину флокулянту з витратних баків флокулянту (поз. Ф1, Ф2), відкачки дренажів з підвалу (поз. Д6), вентиляційні системи, бойлерна;

- відмітки:-2.4м, +0.00м, корпус 222-8, насоси: перекачки декарбонізованой води (поз. М3, М4, Н1, Н2, Н3 ЦГ), частково декарбонізованой води (поз. Н4, Н5, Н6, Н7, Н8, №9, №10), шламових вод (поз. М18, М19, М21), дренажних вод (поз. Д 5);

- відмітки: -2.4м, +0.00м, +4.5м, корпус 222-2, насос відкачки дренажних вод (поз. Д 7);

- відмітки: +0.00м, +4.0м, резервуари: промивної води (поз. Р1), річкової води (поз. Р2, Р3, Р6), декарбонізованої води (поз. Р4, Р5) , частково декарбонізованої води (поз. Р7, Р8) річкової води (фільтрованої на час повені) (поз. Р9) , нейтралізатор поз. НР23 корпус 222-9.

В межі обслуговування апаратника ХВО дільниці ПОВ також входить:

- комунікації вище перерахованого обладнання, засоби контролю, регулювання, сигналізації, блокування, запірно – регулююча арматура, площадки обслуговування, драбини, сходи, переходи, габарити навколо обладнання;

- територія закріплена за дільницей ПОВ (цехом);

- тимчасове: лабораторії корпус 225, корпус 19, побутові приміщення, територія підприємства.

Тривалість перебування апаратника ХВО дільниці ПОВ на робочому місці постійно протягом робочого дня (зміни).

1.3. Умови і порядок допуску апаратника ХВО до самостійної роботи. Умови відсторонення працівника від роботи.

1.3.1. Апаратником ХВО дільниці ПОВ можуть працювати особи чоловічої та жіночої статі, не молодші 18 років, які мають освіту визначену кваліфікаційними вимогами, що пройшли попередній медичний огляд і не мають обмежень за станом здоров`я по виконанню робіт по даному робочому.

1.3.2. Апаратник ХВО дільниці ПОВ допускається до самостійної роботи після проходження вступного та первинного інструктажів, навчання правилам роботи та безпеки в об’ємі даної інструкції та інструкцій, визначених « Переліком професій з вказівкою обов’язкових інструкцій, по яких проводиться інструктаж та перевірка знань працівників цеху ХПВ», по перевірці знань з питань охорони праці цеху на право допуску до самостійної роботи.

Допуск до стажування і до самостійної роботи здійснюється розпорядженням по цеху, з записом в «Журналі реєстрації інструктажів з питань ОП на робочому місці».

1.3.3. Періодичність повторної перевірки знань по робочому місцю – щорічна в кваліфікаційній комісії цеху, після проведення спеціального навчання з питань охорони праці. Періодичність повторного інструктажу з ОП, ПБ, виробничої санітарії, електробезпеці - 1 раз в 3 місяці.

1.3.4. Апаратник ХВО дільниці ПОВ відстороняється від роботи власником або уповноваженим органом в разі: появі на роботу у нетверезому стані, у стані наркотичного, або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших, передбачених законодательством, випадках. Відновлення допуску до роботи можливе тільки після усунення причин, що стали підставою для його відсторонення.

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ВИРОБНИЦТВА.

Коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на робочому місці апаратника ХВО дільниці ПОВ.

Декарбонізація річкової води.

У виробництві декарбонізованої води використовується один із методів осадження накипоутворювачів – вапнування води з коагуляцією на освітлювачах і наступним фільтруванням декарбонізованої води через фільтри з плаваючим завантаженням.

Річкова вода з р. Горинь відноситься до води гідрокарбонатного класу за переважаючим вмістом аніонів. Процес очищення цієї води оснований на зв′язуванні іонів, які необхідно видалити, в малорозчинні сполуки. Ці сполуки осідають у вигляді шламу, який потім видаляється із води шляхом продувки і фільтрування. При вапнуванні з води виділяються вільна і зв’язана вуглекислота, знижується твердість, лужність і сухий залишок вихідної води. Вапнуванням, суміщеним з коагуляцією, видаляються органічні і колоїдні речовини, зменшується колірність води і вміст у ній сполук кремнію.

В процесі декарбонізації спочатку з води методом вапнування виводиться вільна вуглекислота і утворюється важкорозчинна, сполука карбонат кальцію (СаСО₃), яка випадає в осад.

При подальшому введенні вапняного молока зменшується лужність і карбонатна твердість вихідної води. Бікарбонати кальцію перетворюються у карбонати(СО₃²⁺).

Іони магнію, взаємодіючи з гідроксильними іонами вапна, випадають в осад у вигляді важкорозчинного гідроксиду магнію Мg(ОН)₂ при рН > 10,2.

Солі тимчасової твердості магнію перетворюються у солі тимчасової твердості кальцію.

Мg ( НСО₃ )₂ + 2Са ( ОН )₂ = Мg (ОН )₂↓ +2СаСО₃↓ + Н₂О

МgSО₄ + Са (ОН )₂ = Мg (ОН )₂↓ + СаSО₄↓

МgСІ₂ + Са (ОН )₂ = Мg (ОН )₂↓ + СаСІ₂

Карбонат кальцію та гідроксид магнію, які утворюються в процесі вапнування, видаляються з води в осад у вигляді шламу.

При проведенні процесу вапнування води в гідратному режимі (рН > 9,5) створюються кращі умови для видалення сполук заліза і зменшення колірності води. Дозування вапна проводиться в залежності від хімічного складу вихідної води і виконується в межах рН 9,5-10,5, а для видалення сполук магнію в межах рН 10,2-10,5.

Коагуляція при вапнуванні є процесом, який покращує ефект очищення води, оскільки одного вапнування для виведення тонко дисперсних механічних домішок і речовин, які знаходяться в колоїдному стані (органічні сполуки заліза, кремнієвої кислоти) і тих, що обумовлюють колірність води (гумінові кислоти і фульво кислоти), недостатньо.

В якості коагулянту використовується 2,5% розчин залізного купоросу (FeSO₄ 7H₂O). Розчинений у вихідній воді кисень окислює залізо, переводить його з двовалентного в трьовалентне. Результатом такого процесу є утворення гідроксиду заліза трьохвалентного.

4Fe(OH)₂+ O₂ + 2H₂O → 4Fe(OH)₃↓

Утворена кислота нейтралізується при достатній лужності води.

H⁺ + HCO₃^- → CO₂↑ + H₂O

Гідроксид заліза, якій є коагулювальним реагентом, може утворюватись також при достатньому вмісті у воді солей карбонатної твердості за реакцією

FeSO₄ + Ca(HCO₃)₂ → Fe(HCO₃)₂ + CaSO₄

Утворені бікарбонати заліза нестійкі і розкладаються з утворенням гідроксидів заліза

2Fe(HCO₃)₂ → 2Fe(OH)₃↓ + 6CO₂↑

Гідроксид заліза є реагентом для утворення, в подальшому, колоїдної системи. Реакція утворення пластівців коагулянту (продукту гідролізу) може не протікати при низькій карбонатній твердості води, наприклад під час повені. При вапнуванні води з коагуляцією проходить наступна реакція.

4FeSO₄ + 4Ca(OH)₂ + H₂O + O₂ → 4Fe(OH)₃↓ + 4CaSO₄↓

Гідроксід заліза утворює нерозчинний у воді осад, що має пухку, дірчсату поверхню. Частинки Fe(OH)₃ заряджені позитивно і коагулюючими іонами для них є аніони. Самими поширеними аніонами більшості природних вод являються НСО₃^-, SО₄^2-, СL^-. Вода очищується не в результаті коагуляції, а внаслідок адсорбції різних колоїдних і високомолекулярних домішок на пухкій дірчастій поверхні гідроксидів заліза. При адсорбції відбувається два процеси: власне адсорбція і закріплення адсорбованих колоїдів на поверхні гідроксиду. Головну роль в першому процесі грають сили міжмолекулярної взаємодії. В процесі фіксації адсорбованих колоїдів основне значення має їх агрегатування внаслідок протилежності зарядів адсорбованих частинок і поверхні адсорбента. Велике значення має ортокінетична коагуляція внаслідок захоплення завислих речовин сіткою осідаючих пластівців гідроксидів.

В процесі очищення води на освітлювачах завислі частинки (глина, мул, пісок), що знаходяться у воді, обволікуються пластівцями, які утворюються з коагульованних колоїдів. Разом з ними створюють шар осаду, який утворюється в освітлювачі і використовується в якості контактного середовища. Важкорозчинні речовини, що видаляються з річкової води, адсорбуються і осідають на поверхні частинок контактного середовища. Проходить ріст кристалів, пластівці стають великими, в результаті чого покращуються умови відділення їх від води, скорочується тривалість очищення.

Фізико-хімічний процес коагуляції складний, і немає стехіометричних співвідношень між введеною дозою коагулянту і кількістю розчинених колоїдних речовин. Дози коагулянту і інших реагентів встановлюються експериментально для кожного освітлювача, в залежності від періоду року (зимова і літня межень та період повені, паводку) можуть суттєво відрізнятись.

Для оптимального протікання процесів очищення води підігрів води перед освітлювачами повинен проводитись до 30^о С. При процесах коагуляції особливо важлива стабільність температури. Коливання температури допускається не більше 1 ^оС /год., з метою запобігання виникнення місцевих термічних конвективних потоків, що порушують стан завислого шламового фільтра в освітлювачі.

Фільтрування декарбонізованої води проводиться на фільтрах з плаваючим завантаженням при направленні фільтраційного потоку зверху-вниз. Особливістю плаваючого пінополістирольного завантаження являється те, що щільність зерен зворотно пропорційна їх розміру. Тобто зерна більших діаметрів находяться зверху. При цьому, при русі фільтраційного потоку зверху вниз, працює весь фільтруючий шар завантаження, що значно підвищує його брудоємність. В товщі фільтруючого шару спостерігається ламінарний рух фільтраційного потоку при максимальному значенні його швидкості в центральній частині порових каналів і мінімальному - біля поверхні зерен, і в точках дотику між ними. По розмірах зерен, що мають форму кулі, можна розрахувати розмір каналів утворених зернами. При формах упаковки ромбічної і кубічної (завантаження насипом) розмір зерен каналів буде становити 0,310R при ромбічній і 0,828R при кубічній упаковці, де R - радіус зерна. Доставка і закріплення завислих частинок у зернистому шарі в основному відбуваються в зонах малих швидкостей руху фільтраційного потоку. Вони здійснюються шляхом протікання різних процесів: механічного перехоплення, осадження, інерційного зіткнення, броунівського руху, дифузії, електрокінетичної дії. Умови і ступінь проявлення тих або інших сил залежать від фізико-хімічних властивостей затриманих домішок, характеру структури зернистого шару, гідродиманічних характеристик фільтраційного потоку. Швидкість фільтрування на фільтрах з плаваючим завантаженням встановлюється в межах 5-8 м/год.

Профільтрована через фільтруючий шар вода через нижню дренажну систему фільтрів відводиться у резервуари декарбонізованої води. По мірі замулювання фільтруючого шару і погіршення якості води по вмісту завислих речовин фільтр виводиться в режим промивки. Забруднення, гідравлічний розмір яких перевищує швидкість руху потоку промивної води, залишаються в об’ємі фільтра і надалі можуть стати центрами формування в завантаженні фільтра басейнів бруду. Для попередження цього процесу необхідно використовувати водоповітряну промивку, а при значному накопиченні бруду у фільтрі провести перезавантаження плаваючого шару новими гранулами пінополістиролу.

Витрата води на одну промивку фільтра визначається по формулі

Q_пр = (W * 60 * F * t) / 1000 ( м³ ) , де

W – інтенсивність промивки в л/(с ∙ м²),

F - площа фільтруючої поверхні фільтра в м²,

t - час промивки в хвилинах.

2.1.2. Часткова декарбонізація річкової води.

Часткове пом’якшення і освітлення річкової води проводиться одним з методів осадження накипоутворювачів - вапнування води з коагуляцією на освітлювачах, що здійснюється в бікарбонатному режимі при рН процесу в межах 8,3-8,5 і залишковою лужністю в межах 1,8-3,0 ммоль/дм³. В якості реагентів ( коагулянту і вапна) в процесі використовується введення шламу з робочого освітлювача декарбонізованої води в освітлювач частково декарбонізованої води при навантаженнях на останньому до 120 м³/год згідно раціоналізаторської пропозиції № 6709 від 9.02.2007 р.

Введення замутнювача (шламу) у воду, що обробляється скорочує час коагуляції навить при низьких температурах води і понижує оптимальну дозу коагулянту. Введення шламу дозволяє економити 50-75 % коагулянту. Ефективний вплив шламу пояснюється тим, що навить при низьких температурах він являє собою уже готові частинки такої ж будови, що і гідроксид заліза. Скорочується час, необхідний для формування супер-міцеллярних агрегатів (пластівців). При цьому прискорюється процес збільшення пластівців, швидше проходить осадження, інтенсивніше освітлюється вода.

При збільшенні навантаження освітлювача частково декарбонізованої води до 500 м³/год в освітлювач додатково подається коагулянт із зменшеною дозою. Для підтримання процесу в межах рН 8,3- 8,5 в освітлювач подається розчин вапняного молока.

Технологічний процес часткового пом’якшення і освітлення річкової води ідентичний процесу пом’якшення і освітлення річкової води (дивись підрозділ 2.1.1.).

Декарбонізованої води.

Річкова вода двома водоводами, лівий діаметром 400 мм, правий 300 мм, під тиском 0,22-0,35 МПа (2,2-3,5 кгс/см²), з температурою 4-25˚С подається від водозабору в резервуари поз. Р2, Р3, Р6, місткістю 500м³ кожний. З резервуарів групою насосів поз. М10-М12А, річкова вода подається по трубопроводу діаметром 800 мм під тиском не більше 0,45 МПа (4,5 кгс/см²) з об'ємною витратою до 1100 м³/год для охолодження конденсаторів турбін котельного цеху (корпус 25). Після підігріву в конденсаторах турбін річкова вода повертається в корпус 225 і почергово проходить конденсатні теплообмінники поз. Т 3/1 – Т 3/4, далі в парові теплообмінники поз. Т 33/1 – Т 33/4, де підігрівається до температури 20-30˚С, необхідної для дотримання режиму роботи освітлювачів поз. П 1/2, П 1/3. Зміна температури повинна бути не більше 1˚С за 1 годину. Після проходження теплообмінників підігріта річкова вода під тиском 0,18-0,3 МПа (1,8-3,0 кгс/см²) і з об’ємною витратою 200-700 м³/год надходить на освітлювачі поз. П 1/2, П 1/3. З метою підігріву води і ефективного використання вторинних ресурсів в річкову воду через перемичку на парових теплообмінниках К.225 додається конденсат, що надходить з цехів по виробництву адипінової кислоти. Конденсат з котельного цеху (надалі по тексту КЦ) може безпосередньо подаватись в зворотній трубопровід річкової води в турбінному відділенні КЦ.

В технологічній схемі дільниці ПОВ передбачено можливості подачі річкової води на освітлювачі поз. П1/1, П1/2, П1/3, П1/4 з використанням резервуарів Р2, Р3, Р6 і насосних агрегатів поз. М10- М12А :

а) через конденсатори турбін КЦ і теплообмінники К.225,

б) мимо конденсаторів КЦ (під час ремонту останніх) через теплообмінники К.225,

в) мимо конденсаторів турбін КЦ і теплообмінників К.225 (під час ремонту останніх),

г) прямої подачі річкової води з насосної станції «Водозабір» на освітлювачі по перемичці без використання резервуарів поз. Р2, Р3, Р6, і насосних агрегатів поз. М10 – М12А, з можливістю почергового використання перемичок вказаних в пунктах а, б, в.

Процес осадження солей тимчасової і частини постійної твердості ведеться в гідратному режимі при залишковій гідратній лужності від 0,1-0,4 ммоль/дм³ . При цьому рН процесу підтримується в освітлювачі на рівні 9,5-10,5 подачею розчину вапняного молока 5 -10% концентрації з витратних баків поз. ВБ1, ВБ2. Розчин подається насосами поз. В1, В2, В3 та регулюється клапаном Ду 50 мм з пневмоприводом в автоматичному режимі при нормальних умовах протікання процесу рН в межах 10,2-10,4. Розчин вапна подається в нижню частину зовнішнього конусу освітлювача над трубопроводом входу вихідної води з тиском 0,2-0,4 МПа та об’ємною витратою від 1,5 до 6,0 м³/год. При налагоджуванні і зміні процесу роботи освітлювача, подача вапняного розчину проводиться в ручному режимі після проведення із збільшеною частотою аналізу води на лужність гідратну в межах 0,1 – 0,4 ммоль/дм³ і з контролем показника рН в межах норми.

Готовий розчин залізного купоросу з масовою часткою сульфату заліза 0,2-2,5% з верхніх витратних баків поз. ВБК1, ВБК2 насосами поз. Н23, Н24, Н25, Н26 з тиском 2,5-4,5 кгс/см² і витратою від 0,5 до 2,5 м³/год по трубопроводу Ду 50 мм подається в нижню частину освітлювача вище місця вводу вапняного молока. Витрата регулюється в ручному режимі вентилем Ду 50 мм з дотриманням дози сірчанокислого заліза у зоні реакції від 0,07 до 0,35 ммоль/дм³ відповідно до результатів аналітичного контролю.

Після освітлювачів декарбонізована вода надходить в бак розриву струменя для видален-ня пухирців повітря, зменшення турбулентності потоку і стабілізації навантаження, а потім самопливом, під залишковим тиском, поступає на контактні фільтри КФ5 №1, 2, 3, 4, 5. Після фільтрів декарбонізована фільтрована вода надходить в резервуари поз. Р4, Р5, Р7, Р8. Декарбонізована вода з освітлювачів може надходити в резервуари поз. Р4, Р5, Р7, Р8. по обвідній лінії мимо фільтрів КФ5 №1, 2, 3, 4, 5.

З резервуарів поз. Р4, Р5, Р7, Р8. насосами поз. М3, ЦГ, М4, Н1, Н2, Н3 (К. 222-8) з температурою 20-30 ºС декарбонізована вода подається споживачам:

- по водоводу діаметром 220 мм під тиском від 0,3 до 0,6 МПа (3,0-6,0 кгс/см²) і об’ємною витратою до 250 м³/год на дільницю знесолення декарбонізованої води (К. 224);

- по двох водоводах діаметром 300 мм під тиском від 0,3 до 0,5 МПа (3,0-5,0 кгс/см²) і об’ємною витратою до 270 м³/год на дільницю хімічного очищення декарбонізованої води, збору та охолодження конденсату (К.221а.б).

2.1.3.2. Частково-декарбонізована вода.

Для виробництва частково декарбанізованної води використовується аналогічна схема подачі річкової води (див. розд.2.1.3.1.). По трубопроводу від групи насосів поз. М10 - М12А річкова вода подається під тиском не більше 0,45 МПа (4,5 кгс/см²) з об´ємною витратою до 550 м³/год та температурою до 30ºС на один з освітлювачів поз. П 1/1, П 1/4 в корпусі 222-2´.

Процес часткового осадження солей тимчасової твердості підтримується на рівні рН 8,3-8,5 подачею розчину вапняного молока 5% концентрації з сатураторів поз. ВБ1, ВБ2. Розчин подається насосами поз. В1, В2, В3 та регулюється клапаном з пневмоприводом в автоматичному режимі при нормальних умовах протікання процесу рН в межах 8,3-8,5. При налагоджуванні і зміні процесу роботи освітлювача подача вапняного розчину проводиться в ручному режимі після проведення із збільшеною частотою аналізу води на лужність і з контролем показника рН.

В схемі також додатково працює насос поз. Ш-1, який забирає частково ущільнений шлам із грязевика зовнішнього конусу робочого освітлювача (поз.П1/2, П1/3) декарбонізованої води і подає його в зону реакції освітлювача частково декарбонізованої води. В освітлювач частково-декарбонізованої води може додатково подаватись невелика доза коагулянту, при великих навантаженнях по воді освітлювачів П1/1, П1/4 та недостатку шламу з робочого освітлювача декарбонізованої води поз. П1/2, П1/3. У верхню частину зони реакції цього освітлювача також може подаватися флокулянт насосами з баків поз. ВБФ1 і ВБФ2 (к.222-12) при значному підвищені вмісту завислих речовин у річковій воді в період повені і паводків.

Після освітлювача частково декарбонізованна вода надходить в баки розриву струменя, потім по трубопроводу діаметром 800 мм частково декарбанізованна вода надходить в резервуари поз. Р7, Р8 місткістю 500 м³ кожний. З резервуарів насосами поз.Н4, Н5, Н6, Н7 та №9, №10 (к.222-8) під тиском 0,1- 0,3 МПа (1,0-3,0 кгс/см²) та об´ємною витратою від 60 м³/год до 500 м³/год подається для підживлення водооборотних циклів № 2,3,6 і в к.141 ремвиробництва. Шламові води постійної і періодичної продувки з освітлювачів поз. П 1/1- П1/4 самопливом із залишковим тиском до 1,8 кгс/см² по трубопроводу Ду 250 мм надходять в нейтралізатор поз.НР23 к 222-9.

Схемою передбачено: Подача глибокоочищених стоків правим трубопроводом з цеху НіОПСВод безпосередньо в резервуар поз. Р7, Р8, а також в резервуар поз. Р9. Резервуар поз. Р9 може бути використаним, як ємність вихідної води, при подачі води насосами М13÷М17 (к.222-2·) на освітлювачі поз. П1/1, П1/4. Якщо засувки на трубопроводах подачі глубокоочищених стоків в резервуари Р7, Р8, Р9 закриті, з правого водоводу цеху НіОПСВод по перемичці в колодязі КО2 надходить безпосередньо на водооборотні цикли № 2,3,5,6.

Опис процесу нейтралізації

Лужні стічні води з освітлювачів дільниці ПОВ по трубопроводу Ду 250 мм і кислі стоки з дільниці знесолення К.224 по трубопроводу Ду 150 мм надходять в нейтралізатор, де відбувається процес нейтралізації. Перемішування стоків проводиться технологічним повітрям, що надходить з мережі підприємства. Прискорення процесу нейтралізації може також здійснюватись включенням в роботу насосу поз.Н20 і Н21 для подачі промивних вод з резервуару поз.Р1 в нейтралізатор, а також відкачуванням вапняного молока після продувки вапняних витратних баків насосом, поз.Д3 з дренажного приямка. При збільшені рівня в нейтралізаторі, за умови рН середовища в ньому не нижче 7,5 проводиться відкачування хімічно забруднених стоків групою насосів поз.М18, М19, М21 з К.222-8 по двох шламопроводах Ду 300 мм на шламонакопичувач цеху ХПВ.

Опис реагентного господарства.

Для виробництва декарбонізованої та частково декарбонізованої води необхідної якості використовуються наступні реагенти:

- вапняне молоко з масовою часткою гідроксиду кальцію не менше 5 %;

- розчин залізного купоросу з масовою часткою сульфату заліза Fе²⁺ від 0,2 до 2,5 %.

Вапняне молоко з масовою часткою гідроксиду кальцію не менше 5 % з корпусу 713 відділення цеху СМД по трубопроводу діаметром 100 мм подається в витратні баки вапняного молока поз.ВБ1, ВБ2. Для попередження осідання вапна в витратні баки подається технологічне повітря по трубопроводу діаметром 50 мм з мережі підприємства.

Вапняне молоко з масовою часткою гідроксиду кальцію не менше 5 % насосами поз. В1, В2, В3 подається в освітлювачі поз. П1/1, П1/2, П1/3, П1/4. Витрата вапняного молока регулюється в автоматичному режимі при нормальних умовах процесу клапаном з пневмоприводом перед кожним освітлювачем за показами рН-метра в межах рН від 9,0 до 10,5. Витратні баки поз. ВБ1, ВБ2 з’єднані між собою переливною трубою. В нижній частині витратних баків є лінія продувки (опорожнення) діаметром 150 мм. Продувка здійснюється в приямок дренажного насоса поз. Д3. Звідти вапняне молоко при виробничій необхідності подається в нейтралізатор поз. НР23. Контроль рівня вапняного молока в витратних баках поз.ВБ1, ВБ2 здійснюється регулятором-сигналізатором рівня ЕРСУ-3. Нижня межа рівня вапняного молока в баках поз.ВБ1, ВБ2 повинна знаходитись на відмітці 0,3 м від дна баку, верхня межа рівня вапняного молока з розрахунку 80 % від місткості бака, а саме на відмітці 6,0 м від дна бака. На відмітці 6,4 м від дна бака здійснюється перелив в приямок дренажного насоса поз. Д3.

Купорос залізний надходить в цех автотранспортом та вивантажується безпосередньо в нижні баки поз.Я/К1 ÷ Я/К5. Зберігається залізний купорос у вигляді розчину з масовою часткою сульфату заліза 10-17 %. Місткість баків забезпечує 30-ти добове споживання коагулянту (СНіП 2.04.-84). Добове споживання залізного купоросу – 0,4 т. Для приготування розчину залізного купоросу, з масовою часткою сульфату заліза до 10-17 %, в нижні баки поз. Я/К1 ÷ Я/К5 по трубопроводу діаметром 100 мм подається річкова вода з лівого трубопроводу.

Також є можливість подачі річкової води з правого трубопроводу через перемичку в к.222-2 в к.222-12. Для розчинення коагулянту і перемішування розчину вмикаються циркуляційні насоси поз.Н10 ÷ Н14. Для прискорення процесу розчинення коагулянту в нижні баки подається технологічне повітря. Після одержання розчину залізного купоросу з масовою часткою сульфату заліза 10-17 %, розчин насосами поз.Н10 ÷ Н14 подається в верхні баки поз. ВБК1, ВБК2. Для приготування розчину залізного купоросу з масовою часткою сульфату заліза не більше 2,5 % в ці ж верхні баки поз.ВБК1, ВБК2 по трубопроводу діаметром 100 мм подається річкова вода і по повітропроводу діаметром 100 мм подається стиснене повітря.

Готовий розчин залізного купоросу з масовою часткою сульфату заліза 0,2-2,5 % з верхніх баків поз. ВБК1, ВБК2 насосами поз. Н23, Н24, Н25, Н26 з тиском 2,5-4,5 кгс/см² по трубопроводах подається в освітлювачі поз П1/1, П1/2, П1/3, П1/4. Витрата коагулянту від 0,2 до 4,0 м³/год регулюється в ручному режимі засувкою діаметром 50 мм в залежності від необхідної дози коагулянту (0,07-0,35 ммоль/дм³). Перелив з нижніх баків поз. Я/К1-Я/К5 по трубопроводу діаметром 50 мм здійснюється в дренажні лотки, звідти в дренажні приямки, і дренажним насосом поз. Д6 відкачується в верхні витратні баки. Перелив з верхніх баків (поз.ВБК1, ВБК2) здійснюється по трубі діаметром 40 мм в нижні баки. Передбачена світлова і звукова сигналізація затоплення підвалу. Підвал розміщений в просторі між нижніми баками поз.Я/К1 ÷ Я/К5. Для відкачування води з підвалу в ньому розміщено дренажний насос поз.Д6. Відкачування дренажних вод насосом Д6 здійснюється в верхні баки поз.ВБК1, 2 і в нижні баки поз.Я/К1, 2, 3, 4, 5, а також в лінію продувки освітлювачів П1/2, 1/3.

У ямах розчину залізного купоросу поз. Я/К1 ÷ Я/К5 сигналізація спрацьовує за нижнім рівнем на відмітці мінус 4,0 м (0,5 м від умовного „0” днища бака) і за верхнім рівнем розчину на відмітці мінус 1,9 м (2,6 м від умовного”0” днища бака).

У баках розчину залізного купоросу поз. ВБКІ, ВБК2 сигналізація спрацьовує за нижнім рівнем розчину на відмітці 0,5 м від дна бака і за верхнім рівнем розчину на відмітках 2,07 м та 3,07 м від дна бака.

2.1.6. Опис роботи освітлювача ВТІ-1000І.

Освітлювач ВТІ – 1000І призначений для видалення з води колоїдних і завислих речовин, а також часткового пом‘якшення, що досягається методом вапнування і коагуляції за допомогою вапняного молока Са(ОН)₂ і коагулянту – розчину сірчанокислого заліза (FeSO₄).

Схема освітлювача дана на малюнку №1. Вхідна вода поступає по лінії (1) через розподільчий пристрій (2) в повітровідділювач (3), де звільняється від пухирців повітря. З повітровідділювача по відвідній лінії через регулюючий пристрій (4) і тангенціально направлений вхід (сопло) вода поступає в нижню частину зовнішнього конусу освітлювача змішувач (5) води і реагентів. Сюди ж вище входу води подається вапняне молоко (6), і над входом вапняного молока коагулянт (7) по радіально направлених трубопроводах.

Перемішування води та реагентів відбувається внаслідок тангенціального вводу води в змішувач. Сопловий пристрій (9) служить для зміни поперечного перерізу підвідної лінії на вході води, дозволяє міняти швидкість входу води в змішувач і підбирати оптимальні умови формування шламу.

Процес хімічної взаємодії реагентів з розчиненими у воді речовинами закінчується в нижній частині освітлювача. При виході води із зони змішувача (5) починається процес виділення продуктів взаємодії в вигляді пластівців. Цей процес утворення, збільшення розмірів і затримки пластівців відбувається на подальшому шляху підйомного руху води.По мірі підйому води, що обробляється, обертальний рух гаситься завдяки наявності вертикальних (10) і горизонтальних (11) перфорованих перегородок.Верхня межа завислого шламу, що утворює в освітлювачі контактне середовище, знаходиться на рівні шламоприймальних вікон (13) шламоущільнювача (15).

Частина обробленої води, (10 % - 20 %) від загальної витрати, надходить в шламоприймальні вікна і далі по шламовідвідних трубопроводах (14) в шламоущільнювач. Надходячи в шламоущільнювач, частина води звільняється від шламу, після чого через збірний колектор (21) по трубопроводу (22) поступає з шламоущільнювача в приймальний короб (19),

де змішується з основним потоком обробленої води і разом з ним виводиться з освітлювача по трубопроводу (20). Витрата води, що надходить з шламоущільнювача в приймальний короб, регулюється засувкою (28). Надлишок шламу постійно виділяється через трубопровід постійної продувки з освітлювача в нейтралізатор.

Після зони контактного середовища основний потік води проходить в зону освітлення (16), верхню розподільчу решітку (17), через ряд отворів які знаходяться в одній площині в жолоб (18). З жолоба по трубопроводу(20) вода поступає в бак розриву струменя води.

Для видалення великого шламу, піску , що поступає з річковою водою, служить грязьовик (26), в якості якого використовується нижня конусна частина освітлювача нижче рівня сопла. Накопичені грубі частинки періодично видаляються продувкою через трубопровід (27) на нейтралізатор, він же служить для дренажу води з освітлювачів.

Продувка з внутрішнього конуса освітлювачів здійснюється постійно через трубопровід постійної продувки в межах від 1 % до 3 % від навантаження освітлювача. Періодичне продування зовнішнього конуса освітлювачів здійснюється 1-2 рази на добу, або в міру накопичення шламу в шламоущільнювачі, шляхом відкривання засувки Ду 250 мм (27) періодичної продувки протягом 2-5 хвилин.

Порядок приймання зміни.

3.1.1.Апаратник ХВО дільниці ПОВ приймаючий зміну повинен:

3.1.1.1.Завчасно з'явитись на зміну, одягти спецодяг, перевірити засоби захисту.

3.1.1.2.Одержати повну інформацію від апаратника, який здає зміну, про стан технологічного процесу на робочому місці, про порушення, які мали місце в попередні зміни з часу його останньої робочої зміни , про стан обладнання.

3.1.1.3.Обійти робоче місце та візуально особисто перевірити стан технологічного обладнання, комунікацій, контрольно-вимірювальних приладів, роботу вентиляції, засобів пожежогасіння, наявність захисних засобів, інструменту, робочих інструкцій, чистоту робочого місця.

3.1.1.4.Особисто по приладах контролю перевірити показники технологічного режиму (лужність, твердість, завислі речовини, температура, рівні, рН) і відповідність їх запису в змінному журналі.

3.1.1.5.Отримати у здаючого зміну інформацію про забезпеченість робочого місця сировиною, енергоресурсами, напівфабрикатами, матеріалами , інструментом.

3.1.1.6.Вимагати у апаратника, який здає зміну, усунення порушень.

3.1.1.7. Забороняється приймання-здача зміни при розладнаному режимі та при аварії, в таких випадках рішення про приймання зміни приймає начальник зміни.

3.1.1.8. З’явитись на п’ятихвилинку та доповісти начальнику зміни про готовність робочого місця до прийняття зміни.

3.1.1.9. Отримати дозвіл від начальника зміни на приймання зміни.

3.1.1.10. При непояві апаратника ХВО дільниці ПОВ, який повинен прийняти зміну, робоче місце за вказівкою начальника зміни повинен прийняти інший апаратник, який має допуск на дане робоче місце, або повинен залишитися на робочому місці , апаратник який здає зміну, до його заміни протягом двох годин. При цьому начальник працюючої зміни повинен в найкоротший термін, через керівництво цеху, прийняти міри по заміні апаратника, що залишився.

3.1.1.11.Зміна вважається зданою і прийнятою після того, як приймаючий і здаючий одночасно розпишуться в змінному рапорті. В момент передачі зміни відповідальність за виробничий процес несе апаратник, що здає зміну.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.

Правила роботи.

Включення в роботу, зупинка основного обладнання на дільниці ПОВ проводиться апаратником ХВО по вказівці начальника зміни чи з його відома по вказівці начальника дільниці ПОВ, заступника начальника цеху ХПВ.

Регулювання навантаження здійснюється у відповідності даній інструкції і згідно потреб споживачів по розпорядженню начальника зміни. Подача реагентів регулюється апаратниками ХВО з необхідною періодичністю по результатах аналітичного контролю вхідної води, реагентів, вихідної води у відповідних пробовідбірних точках та по показах КВП та А.