Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






ПРОГРАМА навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи»

ПРОГРАМА навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи»

Вступ

У сучасному світі, який ввійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури. Виникла потреба реформування освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості. Отже входження України в Болонський процес – це важлива соціокультурна проблема, яка значною мірою зумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, а також посилює вимоги до наукової компетентності фахівця з вищою освітою. Отже, випускник повинен вміти творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у бурхливому потоці наукової інформації. Необхідність підвищення рівня наукової підготовки є характерною ознакою сьогодення і у галузі професійної педагогічної діяльності. Адже наукові дослідження – це джерело педагогічного пошуку, що сприяє збагаченню теорії та практики педагогіки й забезпечує формування творчої індивідуальності.

З цією метою розроблено робочу навчальну програму з педагогіки вищої школи, яка призначена для магістрантів. У процесі лекційного курсу, проведення практично-семінарських занять магістранти з допомогою викладачів оволодіють методами наукового пізнання, ознайомляться з логікою дослідного процесу, здобудуть досвід аналізувати цей процес й передбачати його подальший розвиток.

Магістр має знати не лише основні закони, категорії, принципи, методи, засоби навчання й виховання, але й уміти обрати тему наукового дослідження і сформулювати концептуальний апарат; теоретично обґрунтувати проблему та вибрати методи її дослідження; організовувати експеримент та впроваджувати отримані результати в практичну діяльність вищого навчального закладу.

Загальні положення педагогіки вищої школи опираються на знання студентами філософії як методологічної основи, психології як теоретичної бази, методики викладання фахових дисциплін і стають основою оволодіння курсу для подальшої практичної діяльності.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: навчити студентів основ педагогіки та дидактики вищої школи, ознайомити зі специфікою навчального процесу в Україні, функціями та особливостями професійної педагогічної діяльності викладача вищої школи.

Завдання:

1.Ознайомити магістрантів з основами та дидактикою вищої школи.

2.Ознайомити зі змістом та функціями професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи, сутнісними характеристиками його професіограми.

.....................

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- тенденції розвитку педагогіки вищої школи;

- методи науково-педагогічних досліджень у вищій школі;

- сутність, структуру та особливості процесу навчання у вищій школі;

- базові ціннісні орієнтації педагога;

вміти:

- застосовувати методи науково-педагогічного дослідження;

- розвивати мотивацію студентів до змісту навчального матеріалу;

- сприймати та розуміти поведінку студентів;

- застосовувати позитивні рівні спілкування;

 

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Основні засади педагогіки вищої школи.

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
Денна форма Заочна форма
Усього у тому числі Усьо-го у тому числі
л п Лаб Інд ср л П лаб інд Ср
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Основні засади педагогіки вищої школи.
Тема 1. Стан і тенденції розвитку педагогіки вищої школи                                
Тема 2. Психолого-педагогічні особливості студентів як суб’єктів навчання і виховання.                                  
Разом – зм. модуль1              
Змістовий модуль 2.Основи навчання і виховання студентів
Тема 4. Освітні технології як системна категорія. Традиційні та інноваційні технології навчання у сучасній вищій школі                            
Тема 5. Процес, шляхи та засоби виховання студентської молоді.                                      
Разом – зм. модуль 2              
Усього годин                  

Теми практично-семінарських занять

№ з/п Назва теми Кількість Годин
1. Педагогіка вищої школи як наука
2. Психолого-педагогічні особливості студентів як суб’єктів навчання і виховання
  3. Сучасні проблеми, шляхи та засоби виховання студентської молоді
Разом  

Самостійна робота

№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Педагогіка вищої школи як наука
2. Психолого-педагогічні особливості студентів як суб’єктів навчання і виховання
3. Сучасні проблеми, шляхи та засоби виховання студентської молоді
Разом  

Індивідуальне навчально - дослідне завдання (16 годин)

Навчальний проект - портфоліо

(індивідуальне навчально-дослідне завдання студентів факультету журналістики)

Навчальний проект уміщує різні види індивідуальної роботи студентів і представляє портфоліо майбутніх викладачів вищої школи: “Криза пошуку близької людини” (есей); рецензію на статтю за педагогічною тематикою; індивідуальне дослідження на тему:«Діяльність викладача вищої школи як моя майбутня професія»

1. “Криза пошуку близької людини” (есей).

Ця робота носить творчий характер і допомагає майбутньому педагогові через рефлексії, через вивчення проблеми особливостей психічного розвитку і формування особистості студентів окреслити механізми соціалізації, замислитися та зрозуміти студентів, які знаходяться у кризовому стані пошуку близької людини.

Спробуйте пригадати свій стан у такому випадку (якщо мали такий досвід). Як потрібно діяти, на ваш погляд? Чим допомогти студентові(ці), якщо ситуації бувають психологічно-гострими, а поведінка непередбачуваною? Чи може викладач-порадник допомогти вийти зі стану тривожності, депресії?

Об’єм есе – до 1-1,5 арк. (А-4). Оцінюється есе на 10 балів.

Оскільки робота потребує особистісних вражень, містить елементи аналізу власних переживань, її зміст не буде використано для оголошення без згоди автора. Текст есе буде повернено магістранту.

Методи контролю

Поточне оцінювання магістра на занятті, оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання; тести (модульні зрізи).

Магістрант має змогу отримати:

15 балів за роботу на практично-семінарських заняттях (3x5 = 15 балів);

10 балів – за модульні зрізи – тести проміжного контролю (5x2 = 10 балів);

55 балів – за індивідуальне-дослідне завдання;

20 балів – за підсумковий тест.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота Індивіду-альний проект   Підсум-ковий тест Сума
Змістовий модуль Змістовий модуль  
Т2 К/З Т Т К/З      

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Методичне забезпечення

1. П’ятакова Г.П. Технологія інтерактивного навчання у вищій школі.: Навч.-метод. посібник. – Львів, 2008.

2. П ’ятакова Г., Заячківська Н. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: Навч.-метод. посібник. – Львів, 2003.

3. П ’ятакова Г. Рольові, імітаційні ігри та їх застосування у навчальному процесі вищої школи: Навч.-метод. посібник. – Львів, 2005.

4. П’ятакова Г. Практикум з курсу «Основи педагогічної майстерності»: Навч.-метод. посібник. – Львів, 2005.

5. Методичні рекомендації до вивчення курсу «Педагогіка вищої школи» для магістрантів факультету журналістики.

6. Електронний варіант програми “Сучасні педагогічні технології навчання”.

Рекомендована література

Базова

1. Закон України "Про вищу освіту" // Держава і право. – 2002. – № 43.

2. Закон України "Про освіту" // Голос України. – 1996. – 25 квітня.

3. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 23 квітня.

4. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Історія. Теорія. Курс лекцій: модульне навчання. – К., 1993.

5. Бойко А.М., Бардінова В.Д., Гриньова М.В., Пащенко В.О. та ін. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: Підручник/ За заг. Ред. А.М. Бойко. – К., 2004.

6. Васянович Г.П. Педагогіка вищої школи. Навч.- метод. посібн. – Львів, 2000.

7. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки і психології вищої школи.– К., 1995.

8. Кузьмінський А.І. Підагогіка вищої школи.: Навч. посіб. – К., 2005.

9. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. – Одеса: ПДПУ імені К.Д. Ушинського, 2002.

10. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К., 2006.

11. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – К., 2006.

Допоміжна

1. Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти на ру­бежі століть //Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С 11–17.

2. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М., 1989.

3. Белухин Д.А. Основы личностно ориентированной педагогики. – М.- Воронеж, 1996.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1995.

5. Вишневський О. Теоретичні основи педагогіки. – Дрогобич, 2001.

6. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник. – Дрогобич, 2003.

7. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори. – Л., 1997.

8. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1993.

9. Ващенко Г. Загальні методи навчання. – К., 1997.

10. Вища освіта України. Теоретичний та науково-методичний часопис. – Додаток 3, том V(12). – Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К., 2008.

11. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире.– М.,1999.

12. Корсак К. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів.– К., 1997.

13. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 рр). – Львів, 2000.

14. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. – М., 1972.

15. Кремінь В.Г. Вища освіта і наука – преорітетні сфер розвитку суспільства у ХХІ столітті // Вища школа. – 2002. – № 4-5. – С.3-33.

16. Кремень В.Г. Філософія освіти XXI століття // Освіта Украї­ни. – 2002. – 28 грудня

17. Куржуев А. Начинающему аспиранту. Избранные фрагменты методологии и истории педагогики. – М., 1999.

18. Левитес Д.Г. Практика обучения. Современные образовательные технологии. – М., 1998.

19. Мещанінов О.П. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в Україні. Монографія. – Миколаїв, 2005.

20. Педагогика и психология высшей школы. – Ростов- на - Дону, 1998.

21. Педагогіка для громадянського суспільства // під ред. Кошманової Т.С., Брайнс .– Львів, 2005.

22. Попков В., Куржуев А. Избранные проблемы педагогического исследования. – М., 1999.

23. Психологія педагогічної діяльності та управління. – Рівне, 2001.

24. Пєхота О.М. Освітні технології. – К., 2001.

25. П’ятакова Г.П. Технологія інтерактивного навчання у вищій школі. Навчально - метод. посібник. – Львів, 2008.

26. П’ятакова Г.П., Глотов О.Л. Інтерактивні методики та специфіка їх застосування у вищій школі. – Тернопіль, 2002.

27. П’ятакова Г.П., Заячківська Н.М. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі. – Львів, 2003.

28. Столяренко Л.Д., Самыгин П.К. Психология и педагогика в вопросах и ответах. – М.,1999.

29. Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи: Методол. семінар, 22 листопада 2000 р. Зб. наук. праць. Вип. 3 / За заг. ред. В. Андрущенка. – К.: Знання, 2000. – 520 с.

30. Черниченко В.И. Дидактика высшей школы. – М, 2002.

Інформаційні ресурси

1. Необхідну інформацію магістранти мають змогу знайти на сайті кафедри загальної та соціальної педагогіки : http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/indexukr.htm

Підведення підсумків заняття.

Завдання для самостійної роботи:

Розробити анкету-опитування студентів 2-3 курсу економічного факультету з метою вивчення мотивації студентів до навчальної діяльності. Проаналізувати результати опитувань, вказавши на шляхи формування у студентів позитивної мотивації та оформити матеріали проведенного дослідження (Див. 3 частину індивідуального дослідження).

Література:

· Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1998 .

· Кремінь В.Г. Вища освіта і наука – преорітетні сфери розвитку суспільства у ХХІ столітті // Вища школа. – 2002. – № 4-5. – С.3-33.

· Кремень В.Г. Філософія освіти XXI століття // Освіта Украї­ни. – 2002. – 28 грудня.

· Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник.– Одеса, 2002.

· Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистельнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень.–К., 1998.

· Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи.: Пос.– ­ К., 2006.

· Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – К., 2006.

 

Тема 2. Психолого-педагогічні особливості студентів як суб’єктів навчання і виховання (2год.)

1-а половина заняття:

метод: дискусія

тип: “круглий стіл”

Питання для обговорення:

1. Проаналізувати фактори розвитку особистості у юнацькому віці.

2. Визначити поняття “ідентичність”, “ідентифікація” та проаналізувати специфіку протікання кризи ідентичності у студентів 1-3 курсів.

3. Що таке, на ваш погляд, криза пошуку близької людини і як вона протікає на фоні соціального тиску і впливів? Обґрунтуйте вашу думку.

4. Проаналізувати особливості діяльності студентів на 1-5 курсах та становлення їх професійного рівня.

Проблема для дискусії:

Самостійність як особистісна якість у юнацькому віці: ілюзія чи реальність? “Експерти” самостійно (домашнє завдання для групи) добирають три аргументи на користь власної тези.

Завдання для самостійної роботи:

Підготувати есе “Криза пошуку близької людини”. Ця робота носить творчий характер і допомагає майбутньому педагогові через рефлексії, через вивчення проблеми особливостей психічного розвитку студентів окреслити механізми соціалізації, замислитися та зрозуміти студентів, які знаходяться у кризовому стані пошуку близької людини.

Спробуйте пригадати свій стан у такому випадку (якщо мали такий досвід). Як потрібно діяти, на ваш погляд? Чим допомогти студентові(ці), якщо ситуації бувають психологічно-гострими, а поведінка непередбачуваною? Чи може викладач-порадник допомогти вийти зі стану тривожності, депресії?

Об’єм есе – до 1-1,5 арк. (А-4). Оцінюється есе на 10 балів.

 

Література:

· Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1998

· Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. – Одеса: ПДПУ імені К.Д. Ушинського, 2002.

· Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Пос.– ­ К., 2006.

 

Тема 3. Сучасні проблеми, шляхи та засоби виховання студентської молоді (2год.)

 

мета: відпрацювати прийоми дискусій –“зливи ідей”, “оживлення”, “вулик”, прийом дискусії з розподіленими ролями.

1-а половина заняття:

метод: дискусія;

тип: “техніка акваріуму”.

Питання для обговорення:

1. Мета, завдання, закономірності та принципи виховання студентської молоді у навчально-виховному процесі вищої школи.

2. Роль студентського самоврядування у формування студентської спільноти. Студентський колектив та його особливості.

3. Інститут виховників у сучасній вищій школі. Вимоги до викладача-наставника у справі виховання студентської молоді.

4. Сучасні методи та засоби виховання української молоді.

5. Тренінг спілкування як засіб вивчення та виховання юнаків та юнок у вищому навчальному закладі.

2-а половина заняття:

метод: тренінг спілкування (вправи на розвиток сенситивності, креативності;)

Проблема для дискусії

Самовиховання, самовдосконалення, погляд на питання з точки зору філософії, психології, педагогіки – спільне, відмінне.

Завдання для самостійної роботи:

Магістранти повинні ознайомитися з книгами Г.Ващенка, О.Вишневського з виховання (за вибором студента) – 2 години:

Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори.– Л., 1997.

Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1993.

Ващенко Г. Загальні методи навчання.– К., 1997.

Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. (Ч. 2. « Сучасне українське виховання та розвиток особистості») Посібник. – Дрогобич, 2003.– С.190-596.

Література:

· Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1998.

· Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1993.

· Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник. – Дрогобич, 2003.

· Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. – Одеса: ПДПУ імені К.Д. Ушинського, 2002.

· Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи.: Пос. – К., 2006.

Питання до заліку з курсу “Педагогіка вищої школи” для магістрантів факультету журналістики

ПРОГРАМА навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи»

Вступ

У сучасному світі, який ввійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури. Виникла потреба реформування освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості. Отже входження України в Болонський процес – це важлива соціокультурна проблема, яка значною мірою зумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, а також посилює вимоги до наукової компетентності фахівця з вищою освітою. Отже, випускник повинен вміти творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у бурхливому потоці наукової інформації. Необхідність підвищення рівня наукової підготовки є характерною ознакою сьогодення і у галузі професійної педагогічної діяльності. Адже наукові дослідження – це джерело педагогічного пошуку, що сприяє збагаченню теорії та практики педагогіки й забезпечує формування творчої індивідуальності.

З цією метою розроблено робочу навчальну програму з педагогіки вищої школи, яка призначена для магістрантів. У процесі лекційного курсу, проведення практично-семінарських занять магістранти з допомогою викладачів оволодіють методами наукового пізнання, ознайомляться з логікою дослідного процесу, здобудуть досвід аналізувати цей процес й передбачати його подальший розвиток.

Магістр має знати не лише основні закони, категорії, принципи, методи, засоби навчання й виховання, але й уміти обрати тему наукового дослідження і сформулювати концептуальний апарат; теоретично обґрунтувати проблему та вибрати методи її дослідження; організовувати експеримент та впроваджувати отримані результати в практичну діяльність вищого навчального закладу.

Загальні положення педагогіки вищої школи опираються на знання студентами філософії як методологічної основи, психології як теоретичної бази, методики викладання фахових дисциплін і стають основою оволодіння курсу для подальшої практичної діяльності.

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-28

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...