Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Оцінка сучасного стану перспектив розвитку туризму в країні.

9.1. Статистика туризму. Статистика туризму в країні включає два основні розділи - статистику туристських потоків і статистику туристських доходів і витрат. Кожний з них необхідно характеризувати відповідно до розробленої системи показників. Найважливішими показниками туристських потоків є кількість прибуттів (вибуттів) і тривалість перебування. Під кількістю прибуттів (вибуттів) розуміється число зареєстрованих туристів, які прибули в країну (вибулих з неї) за певний період часу, звичайно календарний рік. Кількість прибуттів (вибуттів) служить основнимпоказником, що характеризує туристський рух. Оскільки турист може відвідати декілька країн протягом року й навіть в ході однієї поїздки побувати в різних державах, фактично кількість туристів (вибуттів) менше кількості прибуттів. Прибуття (вибуття) враховуються в абсолютному значенні в вигляді числа поїздок за той або інший відрізок часу. Студенту необхідно скласти таблицю (діаграму) з вказівкою змін числа туристських прибуттів (вибуттів) до країни (з країни) за період з 1950 р. по сьогоднішній день. Проаналізувавши статистичні дані потрібно вказати наявні тенденції (до зростання або спаду) у розвитку туризму та виявити середні щорічні темпи приросту туристських прибуттів за даний період.

Абсолютні показники туристських потоків не дозволяють судити про рівень туристської активності окремої країни, оскільки вони залежать від загальної площі та чисельності населення. Тому для оцінки інтенсивності прибуттів (вибуттів) студент повинен використовувати відносні показники. Інтенсивність прибуттів визначається як кількість туристів на 1 жителя країни. Інтенсивність прибуттів можна оцінювати в відсотках, тобто з розрахунку на 100 чоловік населення приймаючої країни. У цілому по світу цей показник дорівнює 0,11 (11 %). По окремих регіонах і групах країн цей показник істотно відхиляється від середньосвітового значення. Якщо в Центральній Африці та Південній Азії він складає 0,005, то в Карибському басейні та Океанії не менше 0,4. Найвища туристська активність наголошується в Європі - понад 0,6. В окремих країнах розкид значень ще більший: у Китаї - 0,02, Франції - 1,3, Андоррі - 26. Аналогічним чином визначається інтенсивність вибуттів. Зручніше оцінювати виїзд у відсотках (на 100 жителів країни виїзду), оскільки це показує, яка частина її населення виїжджає. Для поїздок за кордон максимальні значення показника характерні для Північної і для Західної Європи - більше 70 %. У деяких країнах (Німеччина, Нідерланди) інтенсивність вибуттів складає більше 100 %. Це означає, що частина туристів виїжджає два й більше разів на рік.

Інший показник у статистиці турпотоків - тривалість перебування. Він вимірюється кількістю ночівель, які здійснив турист. Тривалість перебування всіх туристів у країні протягом певного тимчасового періоду підраховується підсумовуванням кількості ночівель, які здійснили всі туристи. Загальна кількість ночівель - показник більш гнучкий, ніж кількість туристських прибуттів. Наприклад, Франція за прибуттями значно випереджає Іспанію, але тривалість перебування там туристів значно менше. У результаті Іспанія випереджає Францію і за кількістю ночівель і за доходами від туризму. Тому в туристській характеристиці країни студенту необхідно вказати середню тривалість перебування одного туриста в країні,оскільки цейпоказник, якісно характеризує тривалість відвідин. Залежно від тривалості перебування (числа ночівель) бажано виділити сегменти ринку подорожей, які домінують у країні. Середня тривалість перебування найзначніша для країн, віддалених від основних туристських ринків: Австралія - 24 ночівлі, Нова Зеландія - 19. Для невеликих за площею країн, а також орієнтованих на діловий туризм, середня тривалість перебування складає мінімальну величину: Сінгапур - 3 дні, Гонконг - 3,9 днів.

У результаті аналізу показників туристських потоків студент повинен вказати домінуючий тип туризму в країні - внутрішній або міжнародний; в’їзний або виїзний.

У статистиці туристських доходів і витрат враховується сума грошей, увезених (вивезених) туристами при поїздках за кордон із туристською метою. Іноземні туристи, оплачуючи товари та послуги, забезпечують надходження валюти до бюджету приймаючої країни (туристський дохід) і тим самим активізують її платіжний баланс. Тому приїзд іноземних туристів отримав назву активного туризму. Навпаки, виїзд туристів зв’язаний з відтоком грошей з країни їх постійного мешкання (туристська витрата). Міжнародні платежі за туристськими операціями такого роду фіксуються в пасиві платіжного балансу країни - постачальника туристів, а сам туризм іменується пасивним. У ході написання курсової роботи особливу важливість має для студента підрахунок туристського сальдо, яке визначається як різниця між доходами та витратами в туризмі. На сьогоднішній день позитивне туристське сальдо мають країни з надходженням валюти, що перевищує витрати на міжнародний туризм (США, Франція, Китай). Негативне туристське сальдо характерне для країн — донорів міжнародного туризму, які поставляють на міжнародний туристський ринок численних мандрівників (Німеччина, Японія, Великобританія). Необхідно запам’ятати, що туристське сальдо світу дорівнює нулю, оскільки доходи та витрати туристів рівні.

9.2. Характеристика видів туризму за мотивацією та основних туристських центрів країни. У вітчизняній спеціальній літературі прийнято виділяти види туризму за комплексом ознак (мотив поїздки, технологія туристичних послуг, тип рекреаційних ресурсів). У міжнародній практиці значне місце займають лікувально-оздоровчий, спортивно-оздоровчий, пізнавальний, подієвий, діловий, науковий, релігійний, розважальний та круїзний види туризму, а також шоп-туризм. Студенту слід перерахувати найпоширеніші види туризму в країні й надати коротку характеристику кожного з них за таким планом: географія розповсюдження, основні туристські центри, особливості надання послуг.


Последнее изменение этой страницы: 2017-09-13

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...