Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






КОНТРОЛЬНА СХЕМА САМОПЕРЕВІРКИ ВИКОНАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ


 

Додаток Л

 

НАЙВАЖЛИВІШІ МІЖНАРОДНІ МОРСЬКІ ШЛЯХИ

Міжконтинентальними морськими шляхами сьогодні покриті більшою мірою Тихий і Атлантичний океан (з причини колосальних об’ємів вантажообігу між США, країнами АТР і Європи). Найважливіші морські шляхи перетинають Атлантику (від 60 паралелі до Північного тропіка), що визначає наявність крупних портів на Середземному (Генуя, Неаполь, Марсель, Барселона), Балтійському (Санкт-Петербург, Гамбург), Північному (Роттердам, Антверпен) морях, Атлантичному побережжі Європи (Лондон, Лісабон, Гавр), США (Нью-Йорк) і країн Центральної та Латинської Америки. На Тихому океані активно розвивається судноплавство між Японією, Китаєм, Південною Кореєю і США. В Індійському океані головний морський шлях проходить в його північній частині та сполучає Малаккській протоку (транзит до Тихого океану, портів Джакарти, Сінгапуру) з Суецьким каналом (Єгипет, порти Порт-Саїд, Суец), відгалужуючись у напрямі країн-експортерів нафти в Персидській затоці (порти Дубай, Кувейт, Абадан, Ед-Даммам, Манама, Маськат). Особливу позицію на карті міжнародного морського транзиту займають Панама (транзит з Атлантики в Тихий океан через Панамський канал) і Єгипет (транзит з Червоного в Середземне море), а також країни, розташовані по берегам проток, що сполучають моря та океани (Данія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Марокко, Туреччина, ЮАР, Аргентина, Чилі, Індонезія, Ємен, Оман).


Додаток М

НАЙВАЖЛИВІШІ СУХОПУТНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ СВІТУ

До найважливіших сухопутних транспортних коридорів світу відносяться такі осі розвитку:

§ три осі розвитку Європи (Лісабон - Мадрид - Ліон - Мюнхен - Варшава - Рига - Хельсінкі - Тампере; Лондон - Париж - Женева - Мілан - Рим; Амстердам, Антверпен, Брюссель - Рурська область - Прага - Відень - Будапешт - Белград - Софія - Стамбул);

§ пан-американська ось (Монреаль - Оттава - Торонто - Нью-Йорк - Вашингтон - Чикаго - Сент-Луїс - Денвер - Сан-Франциско - Лос-Анджелес - Гвадалахара - Мехіко - Манагуа - Сан-Хосе - Панама - Богота - Кіто - Ліма - Ла-Пас - Асунсьйон з подальшим роздвоєнням на Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу й далі на північ Бразилії і на Монтевідео, Буенос-Айрес з виходом на Сантьяго);

§ Великий Шовковий шлях (Стамбул - Дамаск - Багдад - Тегеран Самарканд - Алма-Ата - Китай);

§ пан-азиатская ось (Стамбул - Південний Іран - Карачі - Делі - Калькутта - Дакка - Янгон - Бангкок - Сінгапур - Джакарта з виходом на Східне узбережжя Австралії);

§ пан-африканська ось (Олександрія - Каїр - Хартум - Аддис-Абеба - Найробі - Дар-ес-Салам - Лусака - Хараре - Преторія - Йоганнесбург - Кейптаун).

У рамках запропонованих сухопутних транспортних коридорів у основному розвивається сучасний пізнавальний, діловий і інші види міського туризму, оскільки розташовані в їх рамках населені пункти не тільки транспортно доступні, але й концентрують основний культурний, економічний, науковий ресурс країн.


Додаток Н

 

НАЙВАЖЛИВІШІ ПОВІТРЯНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ СВІТУ

В рамках транс’європейських авіаліній активно розвиваються транзитні аеропорти Франкфурта-на-Майне, Вени (транзит до держав Африки, Північної Америки, Азії), Шеннона, Лондона, Парижа (транзит до країн Північної Америки), Мадрида (транзит до Латинської Америки), Мелану (транзит до країн Північної Африки), Москви (транзит до країн Азії, СНД). В Азії крупні хаби - Сінгапур, Бомбей (транзит Європа - Австралія), Дубай, Доха (транзит Європа, Росія - країни Азії, Африки, Океанії), Стамбул (транзит Європа - Близький Схід), Ташкент (транзит Європа, Росія - Південно-Східна Азія). В Африці найбільші хаби забезпечують транзит з Європи у напрямі країн Латинської Америки (Дакар, Касабланка). Трансатлантичний транзит (паралельно з європейськими аеропортами) забезпечують хаби Чикаго, Нью-Йорка, Атланти, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айреса. Транзит через Тихий океан Шанхай, Гонконг, Лос-Анджелес, Сіетл, Гонолулу.


Додаток О

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛЯЖІВ

1. Розмір (довжина та ширина), що визначає максимальну пропускну спроможність пляжу. Особливо важливо співвідношення довжини та ширини пляжу, як ідеал встановлений норматив - 3:1, що означає, що довжина ідеального пляжу повинна бути в три рази більше його ширини. Якщо ширина перевершує довжину, це збільшує навантаження на лінію прибою (більше людей одночасно знаходяться в воді) і знижує якість пляжного продукту. Якщо ж пляж дуже вузький і витягнутий уздовж кромки води, то це скорочує можливості з організації пляжної інфраструктури та пляжного сервісу на курорті; - кут нахилу дна. Глибоководні пляжі, по-перше, обмежують контингент купальщиків, по-друге, на них істотно збільшується навантаження на прибережну смугу - вона скорочується через глибоководне дно, примушуючи купальщиків концентруватися на невеликому просторі. Мілководі пляжі теж мають свої недоліки;

2. Якість пляжу та дна. Якість пляжу визначає, перш за все, ступінь комфортності пляжного відпочинку. Існують такі типи пляжів: крупногалічні, дрібногалічні, черепашкові, піщані. Так, наприклад, піщані пляжі привабливі для відпочиваючих з дітьми (більш простий і комфортний вхід у воду), з другого боку, на піщаних пляжах вельми можливо наявність мілин, бідної флори та фауни моря (що обмежує можливості для дайвинга й заняття окремими видами водного спорту). При сильному бризі на таких пляжах (особливо широких) можливо поява пилу». Кам’янисті (крупно- і дрібно галічні) пляжі можуть бути менш комфортними й навіть небезпечними (наприклад, під час шторму) для купальщиків, проте в штиль вода на їх узбережжі буде більш прозорою, а морська флора та фауна більш різноманітними. В окремих регіонах застосовують практику штучного засипання пляжів. У цьому випадку якість пляжу та дна можуть істотно розрізнятися, наприклад, пляж може бути піщаним, а дно - крупногалічним.

3. Підходи до пляжу. Пляжі можуть розташовуватися в труднодоступних місцях, а доступ до них - вимагати подолання певних природних перешкод. Якість пляжу залежить від того, наскільки складними є дані природні перешкоди, а також від того, чи є можливості штучно їх зменшити або усунути (наприклад, спорудою системи сходів, дорогий, ліфтів);

4. Безпека купання. Даний критерій характеризує, по-перше, ступінь відповідності прибережної води вимогам санітарної безпеки; по-друге, відсутність природної небезпеки для купальщиків. Остання визначається як можливостями хвилювання моря (океану, річки) - шторми, смерчі, течії, так і особливостями флори та фауни водоймища. На пляжах високого рівня якості обов’язково присутність рятівників, системи сповіщення відпочиваючих, розробка плану евакуації відвідувачів пляжу на випадок виникнення небезпеки;

5. Рівень розвитку пляжної інфраструктури, до складу якої включаються транспорт (організація доставки на пляж і назад), необхідні комунікації (вода, каналізація, електрика), а також індустрія пляжного сервісу (громадське харчування, лежаки, парасольки), пляжних видів спорту і відпочинку (басейни, аква-парки, пункти прокату спортивного інвентарю).

Практично у всіх державах, залучених у виробництво масового пляжного продукту, існують національні системи сертифікації та стандартизації пляжів. Самої відомої з них є європейська, прийнята повсюдно в державах ЄС. Пляжам, відповідним своїми характеристиками більш ніж 30 критеріям державних вимог і нормативів, присуджують так званий «Блакитний прапор».


Додаток П

 

Последнее изменение этой страницы: 2017-09-13

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...