Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні вимоги до складання розкладу

Відомо, що працездатність учнів не залишається незмінною протягом дня та тижня. Причому характерно, що вона залежить і від віку учня. Ці коливання працездатності наведені в таблицях 1 і 2.

З цих даних про денний та тижневий цикли зміни працездатності учнів складач розкладу повинен зробити відповідні висновки та вжити заходів, спрямованих на збереження її високого рівня під час проходження навчального процесу.

Крім того. загальновідомо, що працездатність учнів у другій половині дня хоча й піддається аналогічним коливанням, проте взагалі нижча, ніж у першій.

Тому адміністрація освітнього закладу повинна вжити всіх можливих заходів для раціонального розподілу класів за змінами з врахуванням вікових особливостей за умови навчання в першу зміну максимально можливої кількості учнів. При цьому в зв'язку з підвищеним завантаженням випускних (9-х і 11 -х) і перших класів їхні учні повинні навчатися тільки в першу зміну.

Доцільно також продумати можливість зближення початку уроків учнів 1— З (4) класів, які навчаються у другу зміну, з закінченням уроків учнів початкової школи, які навчаються у першу зміну, за умови проведення уроків першої та другої змін в тих самих класних кімнатах. Варто також продумати й можливість зміни учнів, які навчаються у другу зміну, за чвертями або півріччями.

Під час складання розкладу занять вся трудність полягає в тому, що ступінь втомлюваності учнів залежить і визначається безліччю соціальних і психологічних чинників, спільний вплив яких може як посилити, так і послабити її, або залишити на попередньому рівні.

Серйозний вплив на рівень втомлюваності учнів протягом навчального дня має чергування уроків різного змісту та різних типів. Два уроки одного предмета або навіть уроки двох близьких предметів швидше викличуть втому, ніж ті ж уроки, але розділені уроком іншого предмета, не близького їм.

Те ж саме стосується й чергування уроків одного й того ж предмета протягом тижня. Воно повинно бути рівномірним за днями тижня, що особливо стосується предметів з малою кількістю годин.

Крім того, варто мати на увазі, що зниженню втомлюваності сприяє й правильне чергування так званих "важких" і "легких" уроків. Хоча, треба сказати, що поняття ці вельми відносні та в ряді випадків суб'єктивні. Не можна стверджувати з повною визначеністю, що даний предмет для всіх учнів даного класу "важкий" або "легкий". Тут багато що залежить від психіки учня, його пізнавальних інтересів та здібностей, від віку. Також велике значення має й методична майстерність учителя, характер його взаємин з класом в цілому та кожним учнем окремо. "Важкість" або "легкість" предмета не вичерпується тільки його назвою, тому що всередині кожного предмета, будь то "важкий" або "легкий", існують як "важкі", так і "легкі" теми.

Однак за всієї умовності • '. а відносності цих понять, у педагогічній практиці

шкільні навчальні предмети за ступенем трудності прийнято розподіляти на чотири групи:

1. Українська мова, рідна мова [в національній школі], математика, загальна біологія, фізика (9—11 кл.), іноземна мова,

2. Природознавство, біологія (6—9кл.), фізична географія, фізика (7—8 кл.), хімія, астрономія.

3. Література, історія, суспільствознавство, економічна географія, креслення.

4. Трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура. ОЖЗУ.

Таблиця 1 Найбільш продуктивні та непродуктивні уроки протягом дня

 

Класи Продуктивні уроки Непродуктивні уроки
1-2 1 / 2\ 4 \ 3\
3-5 1 / 2 \ З \ 4\
6-7 1\ 2\ 3\ 5 4 / 6\
1/ 2\ 3\ 5\ 4 / 6\
1\ 2\ 3\ 5\ 4 / 6\
1\ 2\ 3\ 5/ 6/ 4/
1/ 2\ 3\ 4/ 5\ 6\    

 

Стрілки після цифр означають зростання / або зниження \ працездатності учня на відповідному уроці.

Так, вираз "1 ( / )" означає, що працездатність учня на першому уроці зростає від його початку до кінця.

Таблиця 2 Найбільш сприятливі та несприятливі дні тижня

Класи Сприятливі дні Несприятливі дні
1-4 Вівторок, Середа, Четвер Понеділок, П'ятниця, Субота
Понеділок, Вівторок Середа—Субота
Вівторок, Четвер, П'ятниця, Субота Понеділок. Середа Понеділок, П'ятниця
7-8 Вівторок, Середа, Четвер. Субота Понеділок, Вівторок,
9-11 Середа, Четвер, П'ятниця Субота

 

 

З іншого боку, для кожного віку є свої особливості сприйняття предмета. Так, "важкими" предметами для різних паралелей є:

2—3 кл. — читання. Природознавство;

5 кл. — історія, література, українська мова;

6—7 кл. — географія, історія, біологія, література, фізика, українська мова;

8—9 кл. — хімія, географія, іноземна мова, література;

10 кл. — хімія, географія, література, фізика;

11 клас — література, хімія.

Крім того, "важким предметом" для сприйняття учнів практично всіх вікових груп є математика; уроки цього предмета також бажано ставити на години більш високої працездатності.

Також "важкими" предметами є ті дисципліни, з якими учні вперше зустрічаються під час навчання (фізика в 7 класі, хімія в 8 класі і т. д.).

На втомлюваність дуже сильно впливає ступінь психофізіологічного напруження, яке потрібне для засвоєння тих або інших елементів навчальної програми.

Тут визначаються такі чинники:

обсяг сповіщаємо учням інформації, спрямованої на сприйняття та її подальшу переробку;

складність навчального матеріалу;

ступінь новизни навчального матеріалу;

тип уроку та його структура;

методична майстерність викладача;

емоційний стан учня;

ступінь цікавості до предмета;

взаємини класу та вчителя, учня та вчителя;

санітарний стан навчальних приміщень.

Загальновідомо, що розвиток пізнавального інтересу, активізація розумової діяльності учнів, атмосфера доброзичливості та уваги з боку вчителя на уроці, високий емоційний фон — все це сприяє тому, що навіть "найважчий" предмет стає зрозумілим і доступним для його засвоєння навіть у несприятливий день і на непродуктивному уроці. Слід враховувати також, що для кожного конкретного учня трудність або легкість засвоєння навчального предмета залежить у значній мірі від здібностей та нахилів цього учня.

Отож, під час складання розкладу уроків необхідно враховувати ступінь професійної майстерності вчителя, стиль та методи його роботи, мікроклімат, що утворюється на кожному уроці, "спрямованість" конкретного класу на предмети гуманітарного або природничо-математичного циклу.

На ступінь втомлюваності учнів також впливають співвідношення між обсягом вивченого матеріалу на уроці та обсягом того, що задали додому, обсяг домашніх завдань з кожного навчального предмета та загальний обсяг заданого.

Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш ефективна тривалість виконання домашніх завдань (загальний час підготовки домашніх завдань) для учнів різних паралелей складає:

1 (2) класи — 45—60 хв.;

2 (3) класи — 1—1,5 год;

3 [4] класи — 1,5—2 год.:

6—8 класи — 2—2.5 год.;

9—11 класи — 3 год.

[У скобках вказані класи за програмою 1—4].

Причому слід зазначити, що в перших класах освітніх закладів, де навчаються за програмою 1—4, домашні завдання рекомендується задавати тільки з другого півріччя в обсязі не більше 35 хвилин, а в перших класах, що навчаються за програмою 1 —3 — з початку 2-ї чверті у вищезазначених обсягах.

Гігієнічні вимоги до складання розкладу занять у школі зводяться до обов'язковості обліку динаміки зміни фізіологічних функцій і працездатності учнів протягом робочого дня та тижня, а також "складності" навчальних предметів і переважання статичного або динамічного компонентів під час занять. Динамічний компонент переважає на уроках фізкультури, трудового та виробничого навчання, музики та образотворчого мистецтва.

Таблиця З

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...