Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Специфіка усного ділового мовлення (компоненти)

 

Без мови неможливе існування будь-якого людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці. Головна складність в оволодінні усним мовленням полягає у необхідності визначати на слух, інтуїтивно доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мови у кожному конкретному випадку. За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато говорити і багато сказати - поняття не тотожні.

Усне ділове мовлення - це спілкування між людьми в процесі виконання ними службових обов’язків. Усне мовлення первинне, йому властива спонтанність, поширена інформативність, насиченість різноплановими фактами. Важливим елементом усної мови є інтонація, від якої залежить зміст вислову. Саме ці риси відрізняють усне ділове мовлення від писемного.

Проте саме поняття "усне ділове мовлення" дуже широке. Воно включає два компоненти: усне ділове спілкування і усне публічне мовлення. Кожен компонент виражається у певних жанрах.

Структура усного ділового мовлення мае такий вигляд:

I. Усне ділове спілкування:

1. Ділова розмова.

2.Ділове засідання.

3.Прийом відвідувачів.

4.Телефонна розмова.

П. Усне публічне мовлення:

1. Бесіда.

2.Дискусія.

3.Лекція.

4. Промова.

5.Доповідь.

Усне ділове спілкування є важливим чинником діяльності ділової людини. Адже від уміння грамотно і чітко вести ділову розмову віч на віч або по телефону, приймати відвідувачів, проводити ділове засідання залежить успіх у роботі підприємства, організації, установи, окремої фірми.

До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:

1) точність у формулюванні думки, не двозначність;

2) логічність;

3) стислість;

4) відповідність між змістом і мовними засобами;

5) відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

6) відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

7) вживання сталих словосполучень;

8) різноманітність мовних засобів;

9) нешаблонність у побудові висловлювання;

10) доречність;

11) виразність дикції;

12) відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

 

Необхідно, щоб ці вимоги базувалися на знанні літературної норми і чутті мови (здатності відчувати належність слів до певного стилю, доречність вживання слів у певній ситуації). Загальна мовна культура визначається ізнанням норм літературної мови, і ерудицією, і світоглядом людини, культурою мовлення, і технікою мовлення. Усне ділове мовлення - це розмовно-літературне мовлення, воно наближається до мовлення писемного.

Існують три універсальні величини ділового спілкування - погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда.

Погляд - найсильніший компонент розмови. Уміння "витримувати погляд" є наслідком особливого тренування. Людина, яка просто дивиться у вічі співрозмовнику, викликає довіру. Вміння першим не відводити погляд - це ознака сильної, рішучої особистості. Зустрічаючись, люди обов'язково коротко дивляться один одному в очі. Цей перший погляд є "пробою на довіру". Щирість у цьому швидкому погляді означає доброзичливе ставлення. Якщо партнер затримує погляд на очах співрозмовника, то робить це з метою пригнітити людину. Якщо співрозмовник затримує погляд, супроводжуючи це кивком голови, то це означає згоду і довіру. Якщо ж партнер відводить очі у паузі, то це значить, що він не все ще сказав і просить не перебивати.

Усмішка. Перш ніж говорити, усміхніться. Це настроїть будь-яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу. Усмішка повинна відповідати ситуації, а якщо можливо, й визначати її. Самої мовчазної усмішки іноді буває досить, щоб пом'якшити неприємну ситуацію або зняти роздратування партнера. Усмішка має бути багатозначною, але не маскою, і відповідати настрою.

Над символічною є відстань, на якій ведеться бесіда. Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками: інтимну, особисту, соціальну, офіційну. Відстань між особами служить регулятором їхніх відносин. Визначником соціального статусу, статі, місцевості, де мешкають співрозмовники, може стати саме відстань. Треба пам'ятати, що у різних націй поняття норми різні. У слов'ян відстань під час ділової бесіди менша, ніж, наприклад, у американців, австралійців, бо соціальна дистанція збігається з особистою. Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його вразити або образити.

Таким чином, усне мовлення - це слухове сприймання певної інформації.

За допомогою усного мовлення спілкування і обмін думками відбувається безпосередньо.

В усному мовленні вживається побутова й діалектна лексика, слова розмовно-просторічного характеру, своєрідні фразеологізми тощо.

Синтаксична будова усної мови характеризується тим, що в ній здебільшого вживаються прості речення, часто - неповні. У складних реченнях переважає сурядність. Зв'язок речень переважно безсполучниковий. Рідко вживаються дієприкметникові й дієприслівникові звороти. Речення усної мови часто не вкладаються в звичайні синтаксичні рамки.

За характером спілкування – усне мовлення - діалогічне, має ряд лексичних особливостей.

В усному мовленні широко використовуються додаткові засоби висловлення: інтонація, жести, що надають відтінок переконливості та емоційності.

Важлива ознака усного мовлення - це простота і природність.

Звичайна сфера застосування усного мовлення - бесіда, розмова.

Усні виступи, доповіді, звіти, лекції являють собою проміжну форму між усною і писемною формами літературної мови. Це складніший вид усного мовлення, ніж розмовний, бо тут все-таки обмеженіше використовуються допоміжні засоби (жести, інтонація тощо).

 

— компоненти УДМ:

 


Усне ділове спілкування є важливим чинником діяльності ділової людини. Адже від уміння грамотно і чітко вести ділову розмову віч на віч або по телефону, приймати відвідувачів, проводити ділове засідання залежить успіх у роботі підприємства, організації, установи, окремої фірми. Саме у цих жанрах і виражається усне ділове спілкування.

 

— жанри усного ділового спілкування:

** Ділова розмова - це обмін думками між двома особами, виклад конкретного питання.

Найголовніше в розмові - уміння розкрити тему, виділити головне, вислухати співрозмовника, зважити усі позитивні і виділити головне, вислухати співрозмовника, зважити усі позитивні і негативні моменти і прийти до вирішення конкретного питання.

Найголовніше - не посада чи будь-які приятельські стосунки, а володіння теоретичним аспектом даної проблеми, глибоке знання справи, свого фаху, уміння практично застосовувати теоретичні знання.

** Ділове засідання - це особливий жанр усного ділового спілкування, який є не лише засобом спілкування офіційних осіб, а и ефективним методом управління колективом.

3 вили:

- інформаційні ( ознайомлення з певною важливою інформацією)

- диспетчерські або оперативні (з приводу стану виконання певних розпоряджень);

- дискусійні ( висловлення думок).

** Прийом відвідувачів - це форма спілкування працівників установи чи підприємства з відвідувачами.

Проводячи прийом відвідувачів, офіційна особа повинна:

- ввічливо зустріти відвідувача;

- уважно вислухати його;

- коректно говорити з відвідувачем;

- розібратися в деталях;

- знайти розв’язання справи;

- вказати подальші кроки у розв’язанні справи;

- ввічливо попрощатися з відвідувачем.

 

** Телефонна розмова - це один із жанрів УДС, але досить специфічний, оскільки співрозмовники не бачать один одного, то виключається передача інформації через міміку, жест, вираз очей та обличчя.

Структура ТР:

— момент встановлення зв'язку,

— виклад справи,

— завершення розмови.

— специфіка усного ділового мовлення (УДМ):

 

Мовлення- це сукупність мовленнєвих дій, мета яких впливає із загальної мети силкування. Звуковою реакцією мовлення є спілкування.

Спілкування- це обмін інформацією, передача її однією людиною іншій. Формами спілкування є

* діалог,

* монолог,

* полілог.

Найменшою вимовною одиницею є фраза.

Результатом процесу говоріння є текст. Текст- це сукупність речень, послідовно об'єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи.

Усне ділове мовлення - це спілкування між людьми в процесі виконання ними службових обов'язків. Усне мовлення первинне, йому властиві;

* спонтанність,

* поширена інформативність,

* насиченість різноплановими фактами.

Важливим елементом усної мови є інтонація,від якої залежить зміст вислову.

Проте саме поняття "усне ділове мовлення" дуже широке. Воно включає два компоненти:

* усне ділове спілкування,

* усне публічне мовлення.

 

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...