БЛОК ЗАПИТАНЬ І ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Що таке спілкування?

2.Що треба розуміти під «технікою» спілкування?

3.Що таке мовний етикет?

4.Які типові етикетні ситуації Ви знаєте?

5.Як можна познайомитися із особою, яка Вас заціка­вила?

6.Як можна висловити згоду, відмову?

7.За допомогою яких словесних формул можна втішити,
заспокоїти людину?

8.Як можна висловити співчуття?

9.Що таке бесіда?

10.З яких етапів складається бесіда?

11.Що треба пам'ятати, щоб успішно провести бесіду?

12.Які специфічні ознаки телефонної розмови?

13.Яких правил треба дотримуватися під час телефонної
розмови?

14.Назвіть етапи службової телефонної розмови.

15.Що таке доповідь?

16.Яку інформацію має знати доповідач заздалегідь?

17.З яких основних частин складається доповідь?

18.Як подолати страх перед аудиторією?

19.Назвіть невербальні засоби інформування.

20.Що таке візитна картка?

21.Які реквізити має візитна картка?

22.Які є види візитних карток?

23.Які є способи використання візитних карток?

БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

1. Мовний етикет — це:

а) сукупність речень, об'єднаних у тематичну й струк­турну цілісність за правилами певної мовної си­стеми;

б) правила мовленнєвої поведінки, прийняті націо­нальним колективом мовців;

в) модель побудови однотипних документів.

2. Стандартна послідовність фраз у зверненні до незна­йомої людини може мати

таку послідовність:

а) Щиро вдячний за ...; Добрий день!; Чи не могли б Ви сказати ...;

б) Вибачте, що затримую Вас; Скажіть, будь ласка,...; Добрий день!

в) Добрий день!; Будьте ласкаві, скажіть ...; Щиро дякую Вам.

3. Пораду можна висловити так:

а) Чи не спробувати Вам вступити до університету?

б) Доведеться Вам вступити до університету;

в) Не варто про це думати.

4. Висловити власний погляд можна, скориставшись такою фразою:

а) Я рахую, що цю книжку варто придбати;

б) Я вважаю, що цю книжку варто придбати;

в) Я пропоную Вам придбати цю книжку.

5. Заспокоїти, втішити людину можна за допомогою та­кої словесної формули:

а) Ти(Ви) не зовсім добре вчинив(ли);

б) Це все дрібниці! Не варто про це думати;

в) Ви маєте рацію!

6. Відповідь адресата на зауваження може являти собою:

а) вибачення, подяку, співчуття;

б) заперечення, розраду, згоду;

в) вибачення, заперечення, з'ясування.

7. Спілкування — це:

а) один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявлен­нями з метою інформування;

б) не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспіль­ного поводження, що виражається в народних зви­чаях, віруваннях, у ставленні один до одного;

в) найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності.

8. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:

а) ретельно готуватися до неї, основну увагу зосере­джувати на власному «я», говорити швидко;

б) ретельно готуватися до неї, бути уважним, тактов­ним, враховувати точку зору співбесідника;

в) ретельно готуватися до неї, висловлювати думки
точно, логічно, постійно перебивати співрозмов­ника, щоб встигнути все сказати.

9. Бесіда — це:

а) розмова двох або більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення

важливих проблем;

б) одна з найістотніших ознак нації;

в) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються в процесі су­спільної комунікації.

10. Будь-яку телефонну розмову починаємо коротким ви­явом ввічливості:

а) Я Вас вітаю;

б) Добрий день (ранок, вечір)!

в) Вельмишановний добродію!

11.Візитна картка — це:

а) картка для поздоровлення з нагоди певної події;

б) картка для вручення під час знайомства чи візиту;

в) картка з фотографією.

12.Вступ доповіді повинен містити:

а) причину й мету виступу, розкривати суть конкрет­ної справи, щоб привернути увагу аудиторії;

б) переконливі цифри, факти, цитати, переконливі міркування;

в) підсумок виступу.

13.Якщо телефонуєте ви, то:

а) насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмов­ника достатньо часу для бесіди;

б) насамперед запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;

в) насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, також своє прізвище, ім'я та по батькові.

14.Телефонна розмова — це:

а) розмова двох і більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем;

б) один із різновидів усного мовлення, що характери­зується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами;

в) одна з найпоширеніших форм публічного виступу.

15.Найпоширенішими прощальними фразами є:

а) До побачення!; Будьте здорові!; Даруйте, але Ви тут не маєте рації;

б) Бувай(те) здорові!; Добраніч!; На все добре!

в) Прощавайте!; Хай Вам щастить!; Дякую за добре слово.

16.Якщо телефонують Вам, то:

а) запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співроз­мовника;

б) привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім'я, по бать­кові;

в) зніміть трубку й назвіть організацію, яку Ви пред­ставляєте.

17.Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог:

а) суцільний текст, без ліричних відступів, висновки
узгоджені зі вступом;

б) висвітленню кожного питання приділяти однакову кількість часу;

в) теоретична обґрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів.

18. Щоб познайомитися безпосередньо, тобто без 3-ї осо­би, можна скористатися такими словесними формулами:

а) Познайомтесь, будь ласка!; Чому б нам не позна­йомитися!; Моє ім'я ...;

б) Дозвольте познайомити вас!; Будьмо знайомі; Я...;

в) Будьмо знайомі!; Ви не проти, щоб ми познайо­милися?; Моє прізвище ....

19.Під технікою спілкування розуміємо:

а) сукупність стандартів культурної поведінки, етич­них і естетичних норм у використанні вербальних і невербальних засобів комунікативної взаємодії;

б) сукупність мовних засобів, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) сукупність загальноприйнятих правил реалізації
мовної системи, які закріплюються у процесі су­
спільної комунікації.

20.Телефонна розмова складається з таких етапів:

а) вступ, основна частина, закінчення;

б) момент налагодження контакту, викладення суті
справи, закінчення розмови;

в) момент налагодження контакту, прощання.

21.Щоб стати цікавим співрозмовником, необхідні;:

а) усміхатися, говорити тільки про себе;

б) говорити про те, що цікавить слухачів, мати все­ бічні знання;

в) повчати слухачів, вживати якомога більше слів, які
підкреслюють шанобливе ставлення до людей.

22.Щоб Ваша розповідь була цікавою, потрібно:

а) підібрати цікаву тему розмови, розповідь має бути стислою й зрозумілою,

залучити слухачів до дис­кусії;

б) підібрати цікаву тему розмови, цікавитись людьми, які присутні, посміхатися;

в) залучити слухачів до дискусії, наводити захоплю­ючі факти, вітатися першим.

23. Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то:

а) вказуйте на її помилки в присутності інших, робіть це по-дружньому;

б) критикуйте прямо, в присутності інших, похваліть
те, що ваш знайомий робить як слід;

в) вказуйте на помилки лише віч-на-віч, попросіть
вибачення за зроблене зауваження.

24. Щоб бути приємним співрозмовником, треба:

а) якомога більше говорити, дотримуватися правил спілкування, бути тактовним;

б) вітатися першим, виявляти дружнє ставлення до людей, дотримуватись правил спілкування;

в) вітатися першим, намагатися всіх переговорити, бути тактовним.

25. Найкраща цінність оратора —

а) не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба;

б) не тільки сказати те, що потрібно, але й сказати те, чого не треба;

в) говорити багато.

26. Щоб утримувати увагу слухачів, потрібно:

а) говорити надто голосно;

б) говорити тихо;

в) пристосовувати свій голос до тієї обстановки, де
відбувається спілкування.

27. Незалежно від того, хто телефонує, треба:

а) бути доброзичливим, уважно вислуховувати спів­
бесідника, бути стриманим;

б) бути тактовним і стриманим, покласти трубку, коли
розмова стала вельми неприємною;

в) бути доброзичливим, тактовним, розмовляти дуже голосно.

28. Якщо до телефону підійшов не той, хто вам потрібен, ви повинні:

а) покласти слухавку й ще раз зателефонувати;

б) з'ясувати причину своєї невдачі;

в) перепросити і звернутися з проханням покликати
потрібну вам людину.

29. Ініціатива закінчення розмови зазвичай належить тому:

а) хто телефонує;

б) кому телефонують;

в) будь-кому.

30. Під час виголошення доповіді голос треба підвищу­
вати тоді:

а) коли хочете когось переконати;

б) коли хочете відповісти на запитання;

в) коли ставите запитання, виявляєте здивування чи радість.

КОНТРОЛЬНИЙ БЛОК

Учнів групи треба поділити по двоє й дати завдання підготувати діалог на такі теми:

1) звернення до незнайомої особи;

2) знайомлення без посередника;

3) знайомлення через посередника;

4) запрошення на певну врочистість;

5) прохання;

6) поради і згоди;

7) відмови;

8) подяки;

9) розради;

10) схвалення;

11) зауваження;

12) висловлення сумніву;

13) телефонна розмова;

14) вручення візитної картки;

15) бесіди на професійну тематику.

Вправа. Написати доповідь на одну з поданих тем та виголосити її.

1.Термінологічна лексика та її місце в діловому мовленні.

2.Мова і професія.

3.Помилки у мовленні — це теж порушення етикету.

4.Двомовність і культура мовлення.

5.Спілкувальна поведінка.

Ключ до тесту модуля 5

1. 6); 2. в); 3. а); 4. б); 5. б); 6. в); 7. а); 8. б); 9. а); 10. б); 11. б); 12. а); 13. в); 14. б); 15. б); 16. в); 17. в); 18. в); 19. а); 20. б); 21. б); 22. а); 23. в); 24. б); 25. а); 26. в); 27. а); 28. в); 29. а); 30. в).

БЛОК ЗАПИТАНЬ І ЗАВДАНЬ

ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ