Загальні відомості з синтаксису й пунктуації

Варіант І

1.Вкажіть рядок, у якому виділені у словосполученнях слова є головними.

А.Вечірня дорога, холодна весна, розкішне гніздо, червона косинка.

Б.Червоногруді снігурі, хрипкуватий голос, приручені пташки.

В.Мостили гніздо, кружляли над селом, ховає голову.

Г.Сіренька пташка, червоне тім’я, київські птахолови.

Ґ.Яскраво-жовта смужка, страшний ненажера.

2.Визначте, у якому рядку знаходиться спонукальне речення за метою висловлювання.

А.Одрізаного не приставиш.(Нар. творчість.)

Б.Не криви писка коло чужої миски. (Нар. творчість.)

В.Покора стіну пробиває. (Нар. творчість.)

Г.Мовчанка гнів гасить. (Нар. творчість.)

Ґ.Від добра добра не шукають. (Нар. творчість.)

3.Вкажіть речення, у якому виділене слово є підметом.

А.Ідеш на день – бери хліба на три дні. (Нар. творчість.)

Б. Не руш нічого і не бійся нікого. (Нар. творчість.)

В.Не витріщиш очі – витріщиш калитку. (Нар. творчість.)

Г.Хліб у дорозі не затяжить. (Нар. творчість.)

Ґ.Язик до Києва доведе. (Нар. творчість.)

4.Знайдіть речення, у якому його граматична основа виражена одним головним членом – присудком.

А.З переляку душа в п’ятки утекла. (Нар. творчість.)

Б.Плохий заєць і пенька боїться. (Нар. творчість.)

В.Не підливай масла у вогонь. (Нар. творчість.)

Г.Шаленая муха вкусила за вухо. (Нар. творчість.)

Ґ.На похиле дерево і кози скачуть. (Нар. творчість.)

5.Знайдіть речення, у якому пропущено тире між підметом і присудком.

А.Орел не ловить мух. (Нар. творчість.)

Б. Сумління найкращий порадник. (Нар. творчість.)

В.До доброї криниці стежка утоптана. (Нар. творчість.)

Г.Не міряй всіх на свій аршин. (Нар. творчість.)

Ґ.Старого горобця на полові не обдуриш. (Нар. творчість.)

6. Визначте речення, у якому виділене слово – додаток.

А.Всяка пташка своє гніздо знає. (Нар. творчість.)

Б.Хату руки держать. (Нар. творчість.)

В.З кривого дерева крива й тінь. (Нар. творчість.)

Г.Рід великий, а пообідать ніде. (Нар. творчість.)

Ґ.Вдар лихом об землю. (Нар. творчість.)

7.Вкажіть речення з однорідними членами.

А.Гладь коня вівсом, а не батогом. (Нар. творчість.)

Б.Тим рогом чешися, котрим дістанеш. (Нар. творчість.)

В.Зараз тільки листопад місяць, і ще й морозів великих не було, а до нас

уже з півночі гості прилетіли…(О.Копиленко.)

Г.Чит-чит, чит-чит – все чуєш з високої берези…(О.Копиленко.)

Ґ. По кількасот юрків зразу здіймаються на узліссі.(О.Копиленко.)

8.Знайдіть речення, у якому пропущено кому при однорідних членах речення.

А.Якось була холодна весна, вночі раптом завіяло.(В.Близнець.)

Б.На вільхах на березах можна бачити табунці тихих чечіток. (О.Копиленко.)

В.За мною і мати ступила на лід. (В.Близнець.)

Г.Тихесенько шарудять під корою жуки-короїди.(Ю.Старостенко.)

Ґ.Повернули ми бричку й поїхали додому. (В.Близнець.)

9.Вкажіть речення із звертанням.

А.Коли Остапівна випустила на землю біля миски пташок, каченята

відразу полізли у воду і почали плавати, купатись.

Б.А курча здивовано бігало навколо і скорботно пищало.

В.Йому було завидно, але влізти у воду воно боялось.

Г.Нарешті наважилось і – стриб у воду!

Ґ.Василю, біжи рятуй потопленика, бо захлинеться!- гукнув я. (О.Копиленко.)

10.Визначте, у якому реченні пропущено розділові знаки при однорідних членах речення.

А.Жила в одному селі вдова.

Б.І була в неї дочка, красива-прекрасива!

В.Одного разу пішла та дочка до ставка скупатися.

Г.Роздяглася поклала одяг на березі і почала плавати.

Ґ.А як вийшла з води, дивиться – немає одягу.(З кн. “Савур-могила”)

11.Знайдіть складне речення.

А.Запас біди не чинить і їсти не просить.(Нар. творчість.)

Б.Лучче здоброго коня впасти, ніж на поганому їхати. (Нар. творчість.)

В.У чужому домі будь привітливий, а не примітливий. (Нар. творчість.)

Г.Піч тучить, а дорога учить. (Нар. творчість.)

Ґ.Пильнуй свого носа, а не чужого проса. (Нар. творчість.)

12.Вкажіть речення, у якому пропущена кома, що розділяє прості речення у складному.

А.Був собі котик та півник і були вони у великій приязні.

Б.Котик було на скрипочку грає, а півник пісеньки співає.

В.Котик було йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить.

Г.Навідала півника лисиця та й надумала його підманити.

Ґ.А в лисиці було чотири дочки та один син.(З казки “Котик і Півник”.)

13.Визначте речення з прямою мовою.

А.То котик було, йдучи, півникові наказує: “Ти ж тут нікого не пускай,

та й сам не виходь, хоч би й хто кликав”.

Б.Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі.

В.Насипала півникові попід вікном золотої пшениці, а сама засіла за кущем.

Г.Півник бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід вікном розсипана.

Ґ.Тільки півник за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати.( З казки “Котик і Півник”.)

14.Знайдіть неправильно побудоване речення з непрямою мовою.

А.Підійде було лисичка під віконце та й умовляє півника, щоб він вийшов з хатини та поклював золотої пшениці.

Б.Коли лиска схопила півника то він закричав, що котику-братику, рятуй мене.

В.Лисиця наказала дітям, щоб вони півника гляділи і в хату нікого не пускали.

Г.Підійшов котик до лисиччиної хати та й почав грати на скрипці і викликати лисенят, щоб вони вийшли з хати.

Ґ.Найстарша лисичівна наказала меншим,щоб вони посидили в хаті, а сама вийшла надвір.

15.Вкажіть речення з прямою мовою, у якому пропущено розділові знаки.

А. Приходить до кота лисичка та й питає його: “Що ти таке?”

Б.”Я - пан Коцький” – відповідає кіт.

В.Лисичка каже: “Будь мені за чоловіка, а я тобі за жінку буду”.

Г.Вовк каже: “Я піду по м’ясо, щоб було що в борщ”.

Ґ.”А я піду по буряки, по картоплю”, - пропонує дикий кабан.

Оцінки:

За 9 - 10 правильних відповідей – “3” ; за 11-13 – “4”; за 14 - 15 – “5”

Варіант ІІ

1.Вкажіть рядок, у якому виділені у словосполученнях слова є залежними.

А.Глибина любові, середовище народу, уроки малювання.

Б.Розвивається пам’ять, виховується працьовитість.

В.Художня вишивка, полтавські рушники, золота медаль.

Г.Поєднати слово й мелодію, формується зосередженість.

Ґ.Увійти в історію, вручено диплом, експонуватися на виставці.

2.Визначте, у якому рядку знаходяться речення.

А.Виймати зарум’янілі хлібини. Добрий укаїнський звичай.

Б.Обгорнута в полотняну тканину м’якушка-смоктунець.

В.Ладом усе можна. Лихий доброго псує.

Г.Житній окраєць хліба. Рівень нашої загальної культури.

Ґ.Залишати недоїдений шматочок. Навчати прекрасних істин.

3.Вкажіть речення, у якому виділене слово є підметом.

А.Сопілка вівчареві втіха.

Б.Топчи правду в калюжу, а все чиста буде.

В.Два хитрих мудрого не переважать.

Г.Письменний бачить поночі більше , як неписьменний вдень.

Ґ.Осінь на рябому коні їздить.(Нар. творчість.)

4.Знайдіть речення, у якому його граматична основа виражена підметом і двома присудками.

А.У листопаді зима з осінню бореться.

Б.Від теплого слова і лід розмерзає.

В.Не на брехні світ стоїть.

Г.Старого чоловіка для поради держи.

Ґ.Гадюка, як не вкусить, то засичить.(Нар. творчість.)

5.Знайдіть речення, у якому пропущено тире між підметом і присудком.

А.На чужий коровай очей непоривай.

Б.На чужому коні далеко не поїдеш.

В.Без хазяйки хата не метена.

Г. Весела думка половина здоров’я.

Ґ.На страсній неділі весілля не справляють. (Нар. творчість.)

6. Визначте речення, у якому виділене слово – означення.

А.Всяка пташка своє гніздо знає.

Б.Багато няньок – дитина без носа.

В.Не дивись високо – запорошиш око.

Г.Хвальби повні торби, а вони порожні.

Ґ.Забули воли, як телятами були. (Нар. творчість.)

7.Вкажіть речення з однорідними членами.

А.Соколи-сапсани посуваються з півночі на південь.

Б.Якась частина їх летить і через Київ.

В.Один з цих розбійників осеяється на дзвіниці на Подолі і б’є голубів.

Г.Дуже рідко який голуб врятується, коли на нього кулею налітає цей швидкокрилий розбишака.

Ґ.Краще вже голубів не випускати…(За О.Копиленком.)

8.Знайдіть речення, у якому пропущено коми при однорідних членах речення.

А.Украла собі лисичка-сестричка курочу та й біжить.

Б.От стала її ніч застигати.

В.Бачить лисичка хатку заходить туди вклонилась звичайненько та й каже:

“Добривечір, люди добрі!”

Г.Дозволили їй люди під лавкою переночувати.

Ґ.А лисичка вночі нишком устала курочку з’їла й пір’ячко загребла.( З казки “Лисичка-сестричка”.)

9.Вкажіть речення із вставним словом.

А.Мені здається, що жила я завжди…(Леся Українка.)

Б.Населення, на диво, зустріло нас привітно.(Я.Баш.)

В.Ой діброво, темний гаю! Тебе одягає тричі на рік.(Т.Шевченко.)

Г.Рідний батько – ценайвища святина у світі.(Панас Мирний.)

Ґ.Донбас – це не тільки вугілля й метал.(І.Цюпа.)

10.Визначте, у якому реченні пропущено розділові знаки при вставних словах.

А. – Добривечір, люди добрі! Пустіть переночувати!

Б. – Не можна, лисичко-сестричко: у нас хата маленька.

В. – Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся та й переночую.

Г. – А де ж моя гусочка? Де я не бувала, такої пригоди не зазнавала, щоб

щоб у мене що вкрадено.

Ґ.То може ягнята затоптали її. ( З казки “Лисичка-сестричка”.)

11.Знайдіть складне речення.

А.З правого боку, мов з-під землі, виринули козаки.

Б.Один тримав на аркані змиленого Білаша.

В.Михайлик так і припав до свого улюбленця.

Г.Хлопець помітив, що поводи на коні обірвані, а на шиї чорною смугою

запеклася кров.

Ґ.Мабуть, шмагонув харцизяка зо зла.(За М.Пригарою.)

12.Вкажіть речення, у якому пропущена кома, що розділяє прості речення у складному.

А.Вже давно чув Яцько що по Україні гуля з військом славний отаман Северин Наливайко.

Б.Люди по селах б’ють шляхту й ватагами сунуть до нього.

В.Він, кажуть, заприсягся викоренити від Дніпра й до Карпат геть усіх панів, а землі ліси й води повіддавати селанам.

Г.Кажуть, тяжко бороняться наливайківці, але вже занепадають на силі.

Ґ.Наливайко мав нелюдську силу й звитяжне козацьке серце.( За М.Пригарою.)

13.Визначте речення з прямою мовою.

А. Серед сірого опалого листя Лариса побачила вели­ке рожеве яблуко.

Б. Мабуть, воно щойно впало, бо ціле було й свіже.

В. Дівчина вхопила яблуко, й відчула, немовби в саду стало світліше й затишніше.

Г. З яблуком у руках Лариса пішла до хати.

Ґ. Вона поклала його на столі й сказала мамі:“Це шматочок літа. Хай лежить воно тут до весни”.(За В.Сухомлинським.)

14.Знайдіть неправильно побудоване речення з непрямою мовою.

А. Василь крикнув, щоб хлопці наловили знайденому галченяті жуків.

Б. Галченя заохочувало хлопців тим, що пожадливо хапало комах,

черв’яків і і похапцем ковтало.

В. Василь звертав увагу друзів на те, що пташеня проковтнуло цілого коника.

Г. Помітивши, що галченя відвертає голову хлопці вирішили, що воно

наїлося.

Ґ. Василь промовив, що нехай відпочине.

15.Вкажіть речення з прямою мовою, у якому пропущено розділові знаки.

А.Я почав хитріше вивідувать: “А вночі і не видно”, сказав я з приспівом.

Б.”І видно.Бо в мене ліхтарик є”.

В.”А де ж той ліхтарик?”

Г.”А ось він”, і подала мені білий шапкастий гриб.

Ґ. “Це ж гриб!”

Д. “Ну й що. А вночі він світиться.(За В.Близнецем.)

Оцінки:

За 9 - 10 правильних відповідей – “3” ; за 11-13 – “4”; за 14 - 15 – “5”

Варіант ІІІ

1.Вкажіть рядок, у якому граматичний зв’язок у словосполученнях здійснюється за допомогою прийменника і закінчення.

А. Довга коса, гарно причесана, засунув гриб, зробив темне дупло.

Б. Встромив туди носа, світився синім холодним вогнем.

В.Маленька ніч, повний місяць, біле глинище.

Г.Звисає у воду, понесло між камінням, завмер під скелею.

Ґ.Ціла печера, кремінці найкращі, цілий картуз кремінців.

2.Визначте, на які види поділяються речення за метою висловлювання.

Речення за метою висловлювання поділяються на:

а)розповідні, питальні, окличні;

б)розповідні, окличні, неокличні, питальні, спонукальні;

в)розповідні, питальні, спонукальні;

г)розповідні, питальні, спонукальні, окличні;

ґ)розповідні, питальні, спонукальні, неокличні.

3.Вкажіть речення, у якому неправильно підкреслено підмет і присудок.

А.З переляку душа в п’ятки утекла.

Б.Для миші і кішказвір.

В.Від погляду молококисне.

Г.Лінивий у своїй хаті змокне.

Ґ. Готовеньке й кішка з’їсть.(Нар. творчість.)

4.Знайдіть речення, у якому його граматична основа виражена одним головним членом – підметом.

А.Працює через пень-колоду.

Б.Лінивому все ніколи.

В.пішов без підошов.

Г.Тютя з полив’яним носом.

Ґ.Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали.( Нар. творчість.)

5.Знайдіть речення, у якому пропущено тире між підметом і присудком.

А.Б’ють і плакать не дають.

Б. Чоловік у домі голова, а жінка душа.

В.Ложкою моря не вичерпаєш.

Г.Скрипливе дерево довше росте.

Ґ.Здоровому все здорово.( Нар. творчість.)

6. Визначте речення, у якому виділене слово – обставина.

А.Справжнє щастя завжди попереду.

Б.Хміль до лихого людей зводить.

В.Диму без вогню не буває.

Г.Навпростець тільки ворони літають.

Ґ.Водою воду не загатиш.( Нар. творчість.)

7.Вкажіть речення з однорідними членами.

А.От раз, кажуть, виїхав чоловік з погоничами.

Б.Запріг вісім пар волів у плуг і оре собі.

В.Коли де це не взявся з-за Дніпра велень.

Г.Забрав усіх у жменю.

Ґ.Вдома показує людей матері: “Дивись, мамо, яка мала муравка, а землю псує”.(З кн. “Савур-могила”.)

8.Знайдіть речення, у якому пропущено коми при однорідних членах речення.

А. У темному лісі живе дід Осінник

Б. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю.

В. Виходить на узлісся сідає прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Г. Це не пісня, а осінній вітер...

Ґ. Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром.

Д. “Осінній туман”,— кажуть люди. І не здогадуються, що це ж борода діда Осінника.(За В.Сухомлинським.)

9.Вкажіть речення із вставним словом.

А.Незабаром прискакали хуторяни з батьком Мехтодом.

Б.Батько спинив коня, як годиться, віддав уклін січовому отаману і всьому

запорозькому війську.

В.”Здоров, побратиме!” – стримано відповів Бородавка.

Г. “А чи не віддав би ти мені за джуру свого Михайлика?”- спитав отаман.

Ґ. “У мене, правда, нагая не раз покуштує, проте буде з нього козак…”(За М.Пригарою.)

10.Визначте, у якому реченні пропущено двокрапка після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення.

А.Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було

Викосити косою в траві.(О.Довженко.)

Б.Немає мудріших, ніж народ учителів; у нього кожне слово – це перлина, це праця, це натхнення, це людина.(М.Рильський.)

В.Глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника у траві, ні шелест тополиного вершечка.(О.Гончар.)

Г.Вся громадськість повинна взятися за охорону нашої чарівної природи

і птахів, і звірів, і садів, і лісів.(Остап Вишня.)

Ґ.Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому.(О Довженко.)

11.Знайдіть складне речення.

А.В чужих руках завше більший шматок.

Б.Щастя з нещастям на одних санях їздять.

В.Піч тучить, а дорога учить.

Г.Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Ґ.Добрі вісті не лежать на місці.(Нар. творчість.)

12.Вкажіть речення, у якому пропущена кома, що розділяє прості речення у складному.

А.Пес бреше на сонце а сонце світить у віконце.

Б.Від теплого слова і лід розмерзається.

В.Довгим язиком тільки полумиски лизать.

Г.Поганеньке ремество краще доброго злодійства.

Ґ.Добре чужими рукми жар загрібати.( Нар. творчість.)

13.Визначте речення з прямою мовою.

А.Ніна відпливала восени.

Б.Все пливе восени: листя за водою, хмари, павутиння, птаство, школярі, комбайни.

В.Все кудись пливе, прощається з літом.

Г.І Ніна прощалась.

Ґ. “Ти в який клас підеш?”- спитала Ніна.(В.Близнець.)

14.Порівняйте речення з прямою і непрямою мовою. Знайдіть неправильно побудоване речення з непрямою мовою.

А. “Ти мене кликав?”- спитала дівчина.∕ Дівчина спитала, чи я її кликав.

Б. “Та ні, не кликав… Просто хотів, щоб ти приїхала”,- відповів я. ∕ Я

відповів, що не кликав, а просто хотів, щоб ти приїхала”.

В.Тоді вона попросила: “Прив’яжи, будь ласка, човен, а то попливе за водою”.∕ Тоді вона попросила, щоб я прив’язав човен, а то він попливе за

водою.

Г. “А як ти запливла сюди?”- запитав я. ∕ Я запитав, як вона сюди запливла.

15.Вкажіть речення з прямою мовою, у якому пропущено розділові знаки.

А.Взувши туфельку, дівчина спитала “Що то коло тебе?”

Б.”Млинок. Вночі потрощило його”,- відповів я.

В. “Це Адам тобі зробив, правда ж?”- спитала вона.

Г. “Адам. А звідки ти знаєш?”- здивувався я.(За В. Близнецем.)

Оцінки:

За 9 - 10 правильних відповідей – “3” ; за 11-13 – “4”; за 14 - 15 – “5”

Варіант ІУ

1.Вкажіть рядок, у якому словосполучення

побудовано за такою схемою: О О

А.Спішно попливла, багато сказати, білий сарафанчик.

Б. Мокрими віями, білі росинки, березові лубки.

В.Ошелешено дивився, червонясті відблиски.

Г.Скрипучі двері, добрі люди, строго глянула.

Ґ.Припливла надвечір, поторсав за плечі, перенесли під яблуню.

2.Визначте і виділіть властиві реченню ознаки, дібравши правильні варіанти продовження поданого початку речення: “Речення…

а) є поширеною назвою;

б) є засобом вираження думки;

в) служить для називання предметів, їх ознак, явищ довкілля;

г)має граматичну основу, що складається з підмета й присудка;

ґ)складається з кореня, префікса, суфікса і закінчення;

д)має інтонацію кінця речення;

е) має головне і залежне слово”.

3.Вкажіть речення, у якому граматична основа складається з підмета й присудка.

А.Чужим добром не забагатієш.

Б.Лежачого хліба ніде нема.

В.Без труда не виловиш і рибки із пруда.

Г. Роботящі руки гори вернуть.

Ґ.Без труда нема плода.(Нар. творчість.)

4.Знайдіть речення, у якому його граматична основа виражена одним підметом і двома присудками..

А.Добрі жорна усе перемелють.

Б.Із щастя та горя скувалася доля.

В.Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Г.Заздрий від чужого щастя сохне.

Ґ.Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.( Нар.творчість.)

5.Знайдіть речення, у якому пропущено тире між підметом і присудком.

А.Є в глечику молоко, та голова не влазить.

Б.У нього не розживешся і серед зими льоду.

В.Щастя без розуму торбина дірява.

Г.Задер носа – й кочергою не дістанеш.

Ґ.Хвалений борщ надвір виливають.( Нар.творчість.)

6. Визначте речення, до складу якого, крім граматичної основи, входить

додаток, означення і обставина.

А.Тільки ґав ловить та витрішки продає.

Б. Лежачий камінь мохом обростає.

В.Не клади в рот руки без рукавиці, бо відкусить.

Г.На печі гаряче, а на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу смішно.

Ґ.Ледача шкапа скрізь припинки має.( Нар.творчість.)

7.Вкажіть речення з однорідними членами.

А.Трапилось раз на віку бобове зерно курці і тим удавилась.

Б.Загляне сонце і в наше віконце.

В.На чужій стороночці поклонишся й вороночці.

Г.Просилися злидні на три дні, то й вигнать не можна.

Ґ.На одному покосі сієм жито, гречку й просо.( Нар.творчість.)

8.Знайдіть речення, у якому пропущено двокрапку перед однорідними членами речення.

А.Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля й море.(І.Нечуй-Левицький.)

Б.Вже й ніч пройшла, довга, неспокійна, громовинна.

В.Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців коників, метеликів, жуків.(Панас Мирний.)

Г.Юхимина була маленька, обличчя мала темне, заціловане сонцем. (Ю.Яновський.)

Ґ.Переїхали убрід бистру гірську річку і знову ввійшли в шоссе, як у тунель.(О.Гончар.)

9.Вкажіть речення, у якому виділене слово є вставним.

А.Місто здалося ій хижим звіром.(Панас Мирний.)

Б.Веселеє колись село, чомусь тепер мені, старому, здавалось темним і

німим.(Т.Шевченко.)

В.На засмученому обличчі великі карі очі здавалися ще більшими. (А.Хижняк.)

Г.Пісня, здавалось, вже бриніла в ньому.(М.Коцюбинський.)

Ґ.Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалась запашною трояндою.(М.Коцюбинський.)

10.Визначте, у якому реченні пропущено розділові знаки при звертаннях.

А.Рівна сестро милая нам доля з тобою.(Л.Глібов.)

Б.Петро Конашевич-Сагайдачний отаманив довгі роки.(М.Пригара.)

В.За розум, спритність не раз обирали його запорожці на кошового. (М.Пригара.)

Г.Він сидів здерев’янілий і стежив за нею безсильним поглядом.(І.Франко.)

11.Знайдіть складне речення.

А.Я піду в широке поле лугом, яром і ріллею разом з ланкою своєю.(М.Стельмах.)

Б.У вільний час Улянка блукала лісом, ходила від дерева до дерева, обіймала чорні дуби, блакитні осики, білі берези.(О.Донченко.)

В.Увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра-дівка.(С.Васильченко.)

Г.Дайте води, бо так їсти хочеться, що ніде переночувати.(Нар. творчість.)

Ґ.Від дешевої рибки не побіжиш стрибки. (Нар. творчість.)

12.Вкажіть речення, у якому пропущена кома, що розділяє прості речення у складному.

А. Над ставом росли дві верби.

Б. Усе, було, дивляться у воду.

В. Тихого ранку їхнє листячко ні ворухнеться, ні зашепотить.

Г. А коли на гілку сідала пташка воно тремтіло.(За В.Сухомлинським.)

13.Визначте речення з прямою мовою, у якому слова автора стоять на першому місці.

А.Баба Груня любила поговорити з лелеками. Стане серед двору й питає:

“Як воно, Бусько, не обіщаєш на завтра дощу?”

Б. “Кла-кла”,- стукає дзьобом Бусько.

В. “Та воно й видно, - каже баба. – Зорі чисті, трава суха, буде спека”.

Г. “Кла-кла”- каже Бусько.

Ґ. “Ну хіба що так”,- зітхає баба і йде в хату.(За В.Близнецем.)

14.Знайдіть неправильно побудоване речення з непрямою мовою.

А. “Ніно, в тебе човен протікає”,- озвався я.∕ Я зауважив Ніні, що в неї

протікає човен.

Б. “Протікає”,-кивнула вона. ∕ Вона погодилася, що протікає.

В. “Слухай, Ніно, він уже нікуди не годиться, твій човен”,-продовжував я. ∕

Я наполягав, що твій човен нікуди не годиться.

Г. “Так і буде, обійдуся без човна”,-відповіла Ніна.∕ Ніна відповіла, що

вона обійдеться і без човна.

15.Вкажіть, у якому з речень із прямою мовою чи діалозі пропущено розділові знаки.

А. – Грицю, Грицю, до роботи!

- В мене порвані чоботи!

Б. “Що мені робити з горобцем? – спитав Юрко.(О Копиленко.)

В.Хлопці написали на бортах своєї дошки: “Їдальня для птахів”.

Г.”Тату, лізе чорт у хату!” “Дарма, аби не пан”.

Оцінки:

За 9 - 10 правильних відповідей – “3” ; за 11-13 – “4”; за 14 - 15 – “5”