Пояснити, чому міжнародні відносини є специфічним видом суспільних відносин.

Питання до іспиту

1. Проблема дефініції „МВ”

МВ-це обьєктивна реальність,відбуваються між представниками суспільства,суспільні відносини складні різноманітні заплутані,охоплюють весь географічний простір.

Дефеніція-Визначення сутності того чи іного явища.

2. Дати визначення поняттю „міжнародні відносини”.

МВ-це обьєктивна реальність,відбуваються між представниками суспільства,суспільні відносини складні різноманітні заплутані,охоплюють весь географічний простір.

МВ виступають специфічним видом суспільних відносин,мають комплементарний характер

МВ- це система стосунків, що виникає та існує завдяки процесові взаємодій між державами, а також іншими учасникам

Пояснити, чому міжнародні відносини є специфічним видом суспільних відносин.

Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Тому, що вони мають комплементарний характер і тому неправильно звужувати їх лише до однієї сфери суспільної діяльності — політичної, військової, економічної чи будь-якої іншої. Вони охоплюють практично всі види людської діяльності — від економічних обмінів до спортивних змагань, що дає підстави розглядати їх як особливий тип суспільних стосунків.

Отже, міжнародні відносини — це система стосунків, що виникає та існує завдяки процесові взаємодій між державами, а також іншими учасниками

4. Поясніть таку особливість МВ як:

- „поліцентризм” відсутність у МВ легальної монополії на владу, що належить будь-якій державі чи міжнародній організації. Тобто в МВ одночасно взаємодіє досить велика кількість самостійних політичних центрів влади

- Складність МВ пов'язана з величезною кількістю учасників МВ, що призводить до формування досить складної структури їх взаємодій.

- Системність МВ випливає із взаємопов'язаної та взаємозумовленості функціонування їхніх учасників та стосунків між ними. Учасники МВ перебувають у сталих інтеракціях між собою та з міжнародним середовищем, що зумовлює виникнення і функціонування міжнародної системи.

- Глобальність МВ полягає у тому, що всі держави світу, організації, суспільні групи чи окремі особи прямо чи опосередковано беруть у них участь.

- економічна детермінованість МВ розуміється як їхня залежність від стосунків, що складаються в економічній сфері діяльності суспільства, як практично повна їх симетричність до її явищ та процесів.

- культурний плюралізм як важливу особливість МВ визначають дослідники, які вважають, що в них більше принципових конфліктів у сфері ідеологічних та культурних вартостей, ніж із приводу суперечностей щодо ґрунтовних політичних інтересів.

- інформаційна залежність розуміють як визначеність дій у міжнародному середовищі інформаційною забезпеченістю децидентів (тобто осіб, що приймають політичні рішення).

5. Зміст поняття - „учасник МВ”.

Участник МВ-широкий круг акторів обьеднуючий не лище держави але й міжнародні урядові організації,міжнародні неурядові організаціх транснаціональні корпорації суспільні обьеднання і приватних осіб

Суб’єкт і об’єкт МВ.

Об’єкт - це головне поле докладання зусиль вчених.

Суб'єкт МВ розуміється як певна суспільна одиниця, що є джерелом активної діяльності щодо їй подібних в інших державах світу. Вона не мусить мати формальних ознак правосуб'єктності, а єдиним критерієм її визначення є ствердження факту її діяльності у міжнародному середовищі. Тобто, суб'єктом МВ є будь-який діяльний їх учасник, що впливає на когось у міжнародному середовищі.

Суб’єкт міжнародного права.

Субьєкт Міжнародного Права-учасник МВ шо володіє міжнародними правами і обвьязками і шо здійснює і має їх в рамках і на основі міжнародного права

Поняття: партнер, фактор, сторона.

Партнер-юридична або фізична особа що є співвласником компанії,фірми або тимчасовим співучасником по певній операції. "Партнер" застосовують для означення учасників МВ, які у той чи інший спосіб співпрацюють між собою.

Фактор-умова,рушійна сила будь якого процессу,явища. "Фактор" МВ як поняття має прикладний характер, означаючи того учасника, який так чи інакше впливає чи навіть визначає їх характер і зміст.

"Сторона" — поняття, що має конотативний характер, визначаючи відмінність лише тих учасників МВ, між якими вони відбуваються. Е. Палига запропонував оригінальне розуміння цього поняття, вважаючи, що воно окреслює головний елемент міжнародного співтовариства. Сторони залежно від ступеня їх активност, він поділяє на суб'єкти та учасники.

Держава як головний учасник МВ.

Представители большинства теоретических направлений и школ считают, что типичными международными акторами являются государства. Оно является основным субъектом международного права.

Ознаки держави.

поділяються на дві групи:

Основні ознаки, що безпосередньо характеризують державу і відсутність хоча б однієї з яких не дає можливості характеризувати суспільне утворення як державне.

Факультативні ознаки, що конкретизують зміст основних і не є обов`язковими.

Серед основних ознак держави називають:

-наявність політичної публічної влади.

-наявність території,

-суверенітет,Існує 3 різновиди суверенітету:(національний,народний, державний)

-верховенство влади, тобто можливість існування лише однієї державної влади

-незалежність, тобто можливість вирішувати будь-яке питання зовнішнього чи внутрішнього характеру без втручання інших держав

-наявність можливості розробляти загальнообов`язкові правила поведінки, що визначаються як правові норми

-можливість самостійно визначати види і розміри податків.

Серед факультативних ознак держави розрізняють:

-наявність конституції;

-наявність державних символів;

-наявність громадянства;

-грошової одиниці;

-збройних сил;

-участь держави у міжнародних органах і організаціях тощо.

Недержавні учасники МВ.

Серед недержавних учасників МВ виділяють міжурядові організації, неурядові організації, транснаціональні корпорації та інші суспільні сили і рухи, що діють на світовій арені. Зростання їхньої ролі та впливу стали відносно новим явищем у міжнародних відносинах, характерним для післявоєнного часу. Спеціалісти виділяють 3 основні риси міжнародних організацій:

1) політична воля до співпраці, яка зафіксована в установчих документах;

2) наявність постійного управлінського апарату;

3) автономність компетенцій і рішень.

Такі риси повністю відповідають критеріям міжнародних, міждержавних і міжурядових організацій, їх можна визначити як об'єднання суверенних держав, які на основі міжнародного договору або хартії переслідують загальну мету.

Видова структура МВ.

Видова структура МВ охоплює низку специфічних взаємодій між їхніми учасниками, кожна з яких пов'язана з окремою, відносно відмежованою від інших сферою діяльності людей. Серед видів МВ традиційно виокремлюють зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні, а починаючи з другої половини XX ст., також відносини у сфері культури та інформації. Найважливіші поняття видової структури МВ широко застосовуються як у спеціальній, так і в іншій літературі, незважаючи на те, що їх трактування доволі розмите, межі визначені слабо, а питання щодо співвідношення видів фактично не розв'язане

Зовнішньополітичні відносини.

Зовнішню політику та пов'язані з нею відносини досліджували у теорії міжнародних відносин чи не найбільше. Це випливало з переважання в ній етатичних теорій, а також із того факту, що теорія міжнародних відносин формувалась під сильним впливом. Однак поняття зовнішньої політики, як і політики взагалі, залишається надзвичайно дискусійним.

Зовнішня політика держави може трактуватись як загальний курс та діяльність її політичного керівництва у міжнародних відносинах, спрямовані на реалізацію визначених ним інтересів та цілей через систему інтеракцій з іншими суб'єктами міжнародних відносин.

Зовнішньополітичні відносини випливають із ситуацій, що складаються у міжнародній політиці, але мають ознаки, що є наслідком співдій зовнішньої політики держав.

З огляду на якісні зміни найважливіших параметрів міжнародно-політичних ситуацій, можна вивести три найважливіші типи зовнішньополітичних відносин: (Партнерські відносини Конфронтаційні ,Домінантні.)

Функції дипломатії.

Дипломатія є специфічною сферою зовнішньополітичної діяльності держави, яка ґрунтується на застосуванні несилових засобів досягнення її цілей у міжнародному середовищі.

Дипломатія, як система зовнішніх державних інституцій, пов'язана з виконанням трьох найважливіших функцій: інформаційної, переговорної та договірної.

Інформаційна функція полягає у постійному забезпеченні уряду своєї держави відомостями про стан справ у державі перебування, позицію і наміри її уряду, характер та особливості будь-яких процесів, що прямо стосуються чи можуть стосуватися власної держави.

Проведення переговорів та досягнення за їх результатами угод традиційно розуміють як найважливішу функцію дипломатії. Дипломатична діяльність завжди спрямована на досягнення цілей зовнішньої політики через переконання протилежної у переговорах сторони у правильності розв'язання, яке пропонується, виходячи з власних

22. Форми дипломатичної діяльності:

- спеціальні місії (місії ad hok)— найдавніша серед усіх форм дипломатичної діяльності, що тисячоліттями була єдиним способом здійснення дипломатичних відносин між державами.

- постійні представництва функціонують з 15 ст Постійні представництва є основою сучасних двосторонніх міждержавних відносин, оскільки дають змогу підтримувати регулярні стосунки та співпрацювати щодо розв'язання досіть широкого кола питань.Постійні представництва як форма дипломатичної діяльності являють собоюформу, яка підтримує стосунки між урядами своєї країни та країни перебування на регулярній основі. У 20 ст. постійні дипломатичні представництва виникли також і при міжнародних організаціях (наприклад, при ООН).

- міжнародні конференції як форма дипломатичної діяльності проводяться з початку 19ст

Міжнародні конференції — це збори представників зацікавлених сторін, що проводяться з метою розв'язати певні проблеми, які становлять спільний інтерес представлених на них сторін, чи координації зовнішньополітичних акцій для їх реалізації.

Структура курсової роботи.

-титульний аркуш

-зміст

-перелік умовних скорочень

-вступ

-основна частина

-висновки

-список джерел та літератури

-додатки

36. Вибір теми курсової роботи і формулювання наукової проблеми.

37. Пошук джерел та літератури.

38. Охарактеризувати відмінності між джерелами та літературою.

39. Правила оформлення бібліографічного апарату.

40. Окреслити основні принципи класичної школи теорії МВ.

41. Поясніть різницю між підходами дослідження МВ: суб’єктивізм і об’єктивізм.

42. Основні положення ідеалізму.

43. основні положення політичного реалізму.

44. Модерністські теорії (теорії біхевіоризму).

45. Теорії міжнародного середовища.

Питання до іспиту

1. Проблема дефініції „МВ”

МВ-це обьєктивна реальність,відбуваються між представниками суспільства,суспільні відносини складні різноманітні заплутані,охоплюють весь географічний простір.

Дефеніція-Визначення сутності того чи іного явища.

2. Дати визначення поняттю „міжнародні відносини”.

МВ-це обьєктивна реальність,відбуваються між представниками суспільства,суспільні відносини складні різноманітні заплутані,охоплюють весь географічний простір.

МВ виступають специфічним видом суспільних відносин,мають комплементарний характер

МВ- це система стосунків, що виникає та існує завдяки процесові взаємодій між державами, а також іншими учасникам

Пояснити, чому міжнародні відносини є специфічним видом суспільних відносин.

Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Тому, що вони мають комплементарний характер і тому неправильно звужувати їх лише до однієї сфери суспільної діяльності — політичної, військової, економічної чи будь-якої іншої. Вони охоплюють практично всі види людської діяльності — від економічних обмінів до спортивних змагань, що дає підстави розглядати їх як особливий тип суспільних стосунків.

Отже, міжнародні відносини — це система стосунків, що виникає та існує завдяки процесові взаємодій між державами, а також іншими учасниками

4. Поясніть таку особливість МВ як:

- „поліцентризм” відсутність у МВ легальної монополії на владу, що належить будь-якій державі чи міжнародній організації. Тобто в МВ одночасно взаємодіє досить велика кількість самостійних політичних центрів влади

- Складність МВ пов'язана з величезною кількістю учасників МВ, що призводить до формування досить складної структури їх взаємодій.

- Системність МВ випливає із взаємопов'язаної та взаємозумовленості функціонування їхніх учасників та стосунків між ними. Учасники МВ перебувають у сталих інтеракціях між собою та з міжнародним середовищем, що зумовлює виникнення і функціонування міжнародної системи.

- Глобальність МВ полягає у тому, що всі держави світу, організації, суспільні групи чи окремі особи прямо чи опосередковано беруть у них участь.

- економічна детермінованість МВ розуміється як їхня залежність від стосунків, що складаються в економічній сфері діяльності суспільства, як практично повна їх симетричність до її явищ та процесів.

- культурний плюралізм як важливу особливість МВ визначають дослідники, які вважають, що в них більше принципових конфліктів у сфері ідеологічних та культурних вартостей, ніж із приводу суперечностей щодо ґрунтовних політичних інтересів.

- інформаційна залежність розуміють як визначеність дій у міжнародному середовищі інформаційною забезпеченістю децидентів (тобто осіб, що приймають політичні рішення).

5. Зміст поняття - „учасник МВ”.

Участник МВ-широкий круг акторів обьеднуючий не лище держави але й міжнародні урядові організації,міжнародні неурядові організаціх транснаціональні корпорації суспільні обьеднання і приватних осіб

Суб’єкт і об’єкт МВ.

Об’єкт - це головне поле докладання зусиль вчених.

Суб'єкт МВ розуміється як певна суспільна одиниця, що є джерелом активної діяльності щодо їй подібних в інших державах світу. Вона не мусить мати формальних ознак правосуб'єктності, а єдиним критерієм її визначення є ствердження факту її діяльності у міжнародному середовищі. Тобто, суб'єктом МВ є будь-який діяльний їх учасник, що впливає на когось у міжнародному середовищі.

Суб’єкт міжнародного права.

Субьєкт Міжнародного Права-учасник МВ шо володіє міжнародними правами і обвьязками і шо здійснює і має їх в рамках і на основі міжнародного права