Категории:
ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника
СТУКТУРА ТА МЕТОДИКА ТУРИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ КРАЇНИ
СТУКТУРА ТА МЕТОДИКА ТУРИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ КРАЇНИ
Природно-географічна характеристика
Географічна характеристика країни
| Геопростір | держава в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать Віргінські острови у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії. Столиця — місто Вашингтон. |
| Властивості території | США — третя або четверта найбільша країна за територією (включаючи сушу і морські володіння) після Росії та Канади і трішки поступаючись або ж випереджаючи Китай, залежно від методів обрахунку загальної території Сполучених Штатів (результати вимірювання відрізняються від 9 522 055 км²[16] до 9 629 091 км²[17] або ж 9 826 676 км².[18]) та чи враховуються спірні території між Китаєм та Індією. Якщо враховувати тільки територію суші, США за площею поступаються тільки Росії та Китаю, випереджаючи Канаду. |
| Територія країни | Площа країни 9 826 675 км2. |
| Склад території країни | |
| Суходіл | США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км2 і складається з трьох основних частин: *Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном і займають 7,7 млн. км²; *Аляска (англ. Alaska) — півострів у північно-західній частині Північної Америки, є найбільшим штатом федерації і займає 1,48 млн. км²; *Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелаг у Тихому океані на півдорозі між США та Австралією, має площу всього 16 000 км² |
| Повітряний простір | |
| Внутрішні води | Річки, що утворили глибокі каньйони, впадають в Тихий океан. Міссісіпі (з притокою Міссурі) — одна з найдовших річкових систем планети — протягнулася на 6420 км. Інші великі річки США: Гудзон, Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Снейк, Ріо-Гранде, Огайо. На межі з Канадою розташовані Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо. |
| Територіальні води | Тихий,Атлинтичний океан. |
| Параметри території країни | |
| Розмір | Площа країни 9 826 675 км2 |
| Кордони | Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою. |
| Географічне положення країни - | держава в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать Віргінські острови у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії. Столиця — місто Вашингтон. |
| Можливі об’єкти оцінки | 1. Екватор, нульовий меридіан, полюси, тропічні та полярні кола |
| 2. - | |
| 3. Тихий та Атлантичний океани,Мексиканська затока і тд. | |
| 4. Скелясті гори на західному краї Великих Рівнин простягаються з півночі на південь через усю країну, досягаючи висот вище 4 300 метрів у Колорадо. | |
| 5. Оскільки країна розташована на великій території, в ній представлені практично всі кліматичні зони — від арктичного клімату на півночі Аляски до тропічного в штаті Гаваї і на півдні Флориди. Клімат континентальних Сполучених Штатів Америки переважно помірний. | |
| 6. р. Гудзон, Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Снейк, Ріо-Гранде, Огайо. На межі з Канадою розташовані Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо. | |
| 7. Мексика,Канада. | |
| 8. Надра багаті запасами різних природних копалин, зокрема — кам'яне і буре вугілля, залізна і марганцева руда. Кордильєри, плато Колорадо, Великі Рівнини і Примексиканська низовина володіють родовищами мідних, цинкових, свинцевих, срібних, хромітових, ванадієвих, вольфрамових, молібденових, титанових, поліметалічних, уранових, ртутних руд, золота, сірки, фосфатів і іншої хімічної сировини. | |
| 9. Американський регіон посідає третє місце у світі за кількістю міжнародних туристичних прибуттів. У межах регіону домінує Північна Америка - майже 70 % туристів приїздить до США, Мексики та Канади. Усі основні потоки в цьому регіоні починаються і закінчуються в США. Між США та Мексикою сформувався найбільш потужний світовий міждержавний туристичний потік - близько 20 млн американців щороку відвідують південного сусіда. Протягом останніх років кількість прибулих туристів до США стабілізувалася на рівні 55-58 млн осіб. Туристів приваблюють унікальні природні об'єкти, національні і тематичні парки, міста з хмарочосами, музеї із багатими колекціями художніх творів та інші атракції. Канада та Мексика щороку приймають близько 17 і 22 млн туристів відповідно. У межах Карибського басейну розташована переважна більшість "країн-готелів" світу, які існують за рахунок міжнародного туризму. Головним видом ресурсу, який став основою розвитку туризму в районі є узбережжя теплих морів. Центральна і Південна Америка нині позиціонуються як райони з потужними природними ресурсами, насамперед лісовими, флоро-фауністичними і ландшафтними, які сприяють інтенсивному використанню екотуристичних технологій. Екологічний туризм в обох районах перетворився на реальну альтернативу сільському господарству і лісозаготівлі. До країн, які реалізують грандіозні екотуристичні проекти належать Бразилія, Перу, Венесуела, Беліз, Гватемала. Латинська Америка у цілому багата на культурно-історичні ресурси. Особливий інтерес у туристів викликають пам'ятки доколумбових часів на території Перу, Мексики та інших країн регіону. |
Туристична характеристика
Економіка країни та туризм
| Економічні умови розвитку туризму | |
| Економічні показники, структура та уклад економіки | США – високорозвинена постіндустріальна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану пром-сть, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. машинобудування, видобуток корисних копалин, хім. та харчова пром-сть, виробн. металовиробів тощо. Економіка США базується на приватній власності і прагненні до отримання прибутку. Промислові і страхові компанії, магазини, ферми, банки і багато які підприємства сфери послуг належать приватним інвесторам. У 1995 в США нараховувалося 16,4 млн. некорпоративних приватних підприємств несільськогосподарського профілю, 1,58 млн. партнерських компаній і 4,4 млн. корпорацій. Саме корпорації відіграють найбільшу роль в економіці США. У 1995 прибутки некорпоративних приватних підприємств становили 807 млрд. дол., прибутки партнерських компаній - 853 млрд. дол., прибутки ж корпорацій перевищили 14,5 трлн. дол. Велика частина продукції корпорацій продукується невеликим числом найбільших фірм. Хоч в 1995 корпорації з капіталом понад 250 млн. дол. становили лише 1,6% всіх корпорацій країни, на їх частку припадало майже 85% сумарного прибутку. Як правило, це ТНК – транснаціональні корпорації, які є продуктом сучасного процесу глобалізму (і самі є глобалізаторами). На тер. США нараховується бл. 500 центрів ТНК. За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП (1999) – $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) – 4%. ВВП на душу населення (1999) – $ 31201. Прямі закордонні інвестиції (1999) – $ 119 млрд. Імпорт (1999) – г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери – $ 1100 млрд. (г.ч. Канада – 19,2%; Японія – 12,0%; Мексика – 10,0%; Китай – 8,0%; Німеччина – 5,4%). Експорт (1999) – г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове і електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) – $ 905 млрд. (г.ч. Канада – 23,0%; Мексика – 12,0%; Японія – 8,3%; Великобританія – 5,5%; Німеччина – 5,4%). Країна стала найбільшою економічною державою після Другої світової війни. Протягом декількох десятиріч США займали лідируюче положення в світі за темпами економічного зростання, продуктивності праці і обсягах виробництва. Долар був і основною валютою в міжнародній фінансовій системі. Американські виробники забезпечували весь світ товарами масового споживання і обладнанням. Нині США втратили неподільне панування в світовій економіці. Починаючи з 1970-х років в світі стався зсув до триполюсної структури - нарівні з США центрами глобальної економічної діяльності стали Європа (на чолі з Німеччиною) і Азіатсько-Тихоокеанський регіон (на чолі з Японією). У 1994 в США вартість імпорту на 166 млрд. дол. перевищила вартість експорту. Частка валового внутрішнього продукту США в світовому ВВП знизилася з 35,4% в 1966 до 26,5% в 1993. Німеччина і Японія наздогнали і навіть перевершили США по ряду ключових показників економічного розвитку. У середині 1990-х років величина ВВП на душу населення в Німеччині приблизно порівнялася з США, а в Японії була на 20% вище. У таких найважливіших галузях промисловості, як автомобілебудування, металообробка, сталеливарне виробництво і споживча електроніка, Японія випереджає США по продуктивності праці на 15-45%. У металообробній і сталеливарній промисловості продуктивність праці в Німеччині стала такою ж, як в США. Частка ВВП, реінвестована в економіку, - ключова детермінанта майбутнього процвітання, - в США становила 15%, в той час як в Німеччині - 22%, а в Японії - 31%. У високотехнологічних галузях промисловості витрати на науково-технічні дослідження і розробки в США становлять 1,9% ВВП, в Німеччині - 2,7%, в Японії - 3%. У 1997 ВВП США становив 8079 млрд дол. З 1960 по 1995 темпи зростання ВВП сповільнилися: в 1960-і роки середньорічний приріст становив 4,5%, в 1970-і - 3,5%, у 1980-і - 3,0%, а в 1990-1995 - 2,1%. Хоч темпи економічного зростання США істотно знизилися, їх економіка залишається провідною в світі. У той же час за величиною ВВП на душу населення США (27 821 дол.) в кінці ХХ ст. поступається лідерством тільки Люксембургу (32 416 дол.). |
| Міжнародна економічна спеціалізація країни | Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо металургія, машинобудування і приладобудування, електронне і електротехнічне, нафтове, хімічне, автомобільне і авіаційне. Основу експортної експансії США складають машини і обладнання (на частку США припадає біля 20% світового експорту наукоємкої продукції). У ХХ ст. державний сектор в економіці істотно розширився, особливо в роки світової економічної кризи і Другої світової війни, однак витрати федерального уряду в період 1975-1995 залишалися відносно стабільними. У 1995 федеральні витрати становили 21,1% ВВП (в 1975 - 21,4%). Уряд має можливість впливати на економіку за допомогою бюджетної політики, тобто змінюючи рівень витрат або оподаткування. Добувні галузі господарства грають життєво важливу роль в забезпеченні економічного зростання. США належить до тих небагатьох країн, які мають в своєму розпорядженні достатньо природних ресурсів, необхідних для розвитку сучасної економіки. Ці ресурси включають основні види мінеральної сировини (залізняк, свинець і мідь). Найважливіше значення мають енергоресурси - вугілля, нафта, природний газ, якими так багаті США. Для потреб виробництва і будівельних робіт використовуються величезні лісові ресурси. Нарешті, сільськогосподарське виробництво США традиційно одне з найефективніших у світі. Загалом частка ресурсних галузей в ВВП в 1994 становила 7%. США є найбільшим в світі виробником промислових товарів, щорічний обсяг виробництва яких для внутрішнього і світового ринку - понад 1,3 трлн дол. Ця галузь одна з ключових в національній економіці, однак її значення в порівнянні з індустрією послуг після Другої світової війни неухильно знижувалася. У 1996 на частку обробної промисловості припадало менше 19% ВВП (проти 22% в 1980). Бл. 1/3 товарів довготривалого користування складає продукція машинобудування, промислового, електронного і електротехнічного обладнання, по 1/5 - автомобілебудування і металообробка. Хімічна і харчова промисловість виробляють більш ніж по 1/5 товарів короткострокового користування, частка продукції поліграфічної промисловості - 15%. |
| Грошова система країни | Долар США (USD) |
| Туристична індустрія Туристична інфраструктура | В другій половині ХХ ст. простежувалася тенденція збільшення частки сфери послуг. З кінця 1960-х років частка виробництва в США поступово скорочувалася і росла частка сектору послуг. У 1980-х роках зайнятість в секторі послуг збільшувалася в середньому на 1,8% на рік (в торгівлі на 2,6%), тоді як число робочих місць в промисловості залишалося незмінним. На початку ХХІ ст. сфера послуг - найбільший сектор економіки США. У 1997 він дав 4,43 трлн. дол., або 54% ВВП, і 4/5 робочих місць в країні. Сфера послуг включає безліч різних галузей і професій. Комплекс ділових, професійних і особистих послуг - включає освітні і медичні послуги, соціальне обслуговування, готельний бізнес, індустрію реклами, менеджмент, агентства по зв'язках з громадськістю, а також численні підприємства побутових послуг, що надаються корпораціям або окремим громадянам. Темпи зростання зайнятості в сфері послуг перевершили всі інші галузі і в період з 1979 по 1995 становили 2,3% в рік, що привело до створення в країні 24 млн. нових робочих місць. Темпи зростання зайнятості загалом по країні за той же період становили лише 1,4% на рік. У результаті зайнятість в сфері послуг зросла з 70% майже до 80% від загального числа працюючих. |
Народонаселення
Населення –це така сукупність людей, які живуть у країні (державі) в цілому або в межах якої-небудь її частини (регіону), та яка безперервно поновлюється у процесі відтворення.
| Кількісні параметри оцінки | |
| Чисельність | 305,1 млн чол. |
| Віковий склад | Народжуваність – 11 осіб на тис. Смертність – 7 осіб на тис. |
| Якісні параметри оцінки | |
| Тривалість життя | Середня тривалість життя – 75р. |
| Якість освіти | гарна |
| Умови проживання і харчування | достатні |
| Купівельна спроможність | достатня |
| Розміщення населення – просторовий розподіл населення на певній території. | |
| Густота населення | Середня густота населення — 32 осіб на 1 км2. |
| Розселення – просторовий малюнок місць проживання людей | |
| Місто | 75% |
| Село | 25% |
| Урбанізація субурбанізація | У США значний рівень урбанізації: 75% населення — жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн осіб), Лос-Анджелес (16 млн осіб), Чикаго (9 млн осіб), Сан-Франциско (6 млн осіб). Крім того, у країні близько 50 міст з населенням понад 1 млн осіб. Об'єднання великих міських агломерацій утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн), Приозерний (35 млн), Каліфорнійський (25 млн осіб). |
| Міграція населення – зміна місця проживання людей. | |
| Види міграцій | На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є міграція по країні населення, яке працює. |
| Народ – визначена спільнота людей, які проживають на конкретних територіях | |
| Расовий склад | Всіх вихідців з Європи об’єднують поняттям «білі». Крім них, розрізняють «чорних» та «інших» (азіати, індіанці, ескімоси, алеути). Останнім часом виділяють ще так званих іспаномовних — вихідців з Латинської Америки, особливо з Мексики. «Чорних»— 30 млн. чоловік, азіатів — 7, індіанців, ескімосів, алеутів — 2, іспаномовних — 22 млн. чоловік. |
| Етнічний склад | Етнічний склад населення США: білі американці — 83,5 %, афро-американці — 12,4 %, вихідці з Азії — 3,3 %, американські індіанці — 0,8 %. Білі англо-саксонські протестанти. У XIX ст. почав формуватися американський етнос Основною і найбільш значущою групою цього етносу є так звані «янкі» — нащадки переселенців-пуритан. З району Нової Англії вони розселилися в західному напрямку через Нью-Йорк, північні райони Огайо, Індіану, Іллінойс до Айови та Канзасу. Міцні общинні зв'язки, стійкі релігійні переконання й прагнення до одержання освіти висунули представників цієї громади на перші місця в бізнесі, культурі, політиці. Протягом тривалого часу представником цієї громади була Республіканська партія. Нащадки білих переселенців, сконцентровані на Півдні, так звані «діксі», за своїм способом життя залишалися переважно сільськими жителями. Вони розселилися на Захід від Теннессі й Кентуккі до Арканзасу, Міссурі, Оклахоми й Техасу. їхній традиційний уклад зберігався до 20-х років XIXстоліття. Представником їхніх інтересів виступала протягом певного часу Демократична партія. Афро-американці. На початку 1960-х років у країні пройшла масова кампанія «Руху за права людини». Учасники руху хотіли привернути увагу білих американців до тяжкого становища афроамериканського населення. Цей рух був багатонаціональним, сповідав принципи ненасильницького опору і прагнув до скасування расодискримінаційних законів південних штатів Із загибеллю М. Л. Кінга — лідера і духовного наставника афро-американців, рух поступово розпався. Поставлені цілі були частково досягнуті. Становище чорного населення за останні 40 років значно покращилося. Іспаномовні американці. Іспано-американці складають 7 % від усього населення США. Більшість із них — вихідці з Мексики. Щасливий північний сусід багато років приваблює тисячі легальних і нелегальних іммігрантів-мексиканців, У пошуках заробітку вони перетинають практично неохоронюваний кордон Меншу частину іспано-американців складають громадяни США, чиї предки жили на території Техасу, Арізони, Нью-Мексико й Каліфорнії до входження Цих областей до складу Сполучених Штатів. Ще одна іспаномовна громада — пуерториканці. Вони є повноправними громадянами США. Американці азіатського походження. Азіатські американці складають якщо не найчисельнішу, то найбільш ізольовану громаду країни. Першими поселенцями-колоністами були китайці, потім — японці. Останні стали жертвою політичного протистояння двох країн у 1920—1945 pp. У 1924 р. був прийнятий закон, що забороняє в'їзд до країни іммігрантів із Країни Східного Сонця. У 1942 р. багато японців американського походження, повноправних громадян США, були заслані в табори для депортованих осіб. Підставою до цієї акції були підозри в можливій зраді представників цієї громади в момент ведення війни з Японією. Після Другої світової війни антиазіатські упередження розпалися, багато представників цих громад домоглися значних успіхів у соціальному становищі. Наприкінці 60-х — початку 70-х років у країні виникла в'єтнамська громада, що складається з політичних біженців (тоді у країнах Індокитаю велися громадянські війни за участю американських військ). Корінні жителі Америки — індіанці — це громада тільки в найширшому розумінні слова. Насправді індіанцями називають численні племена з різними мовами і культурами, способом життя й звичаями. Найбільшою племінною групою індіанців є черокі (19 %>, за ними йдуть навахи (12 %) і сіу (5,5 %). Східні індіанці, які протягом тривалого часу жили серед білого населення, більшою мірою зазнали асиміляції і легше інтегрувалися в американське суспільство. Індіанці на заході країни стали жертвою освоєння земель й індустріалізації. Урядова політика, що відрізнялася нестійкістю в цьому питанні (то проводилася асиміляція племен, то створювалися резервації) призвела до згубних наслідків. Індіанські резервації — справжні регіони нужди. |
| Релігійний склад | Расовий склад населення (за даними Бюро перепису населення США на липень 2007 рік): білі, — 79,96 %, афро-американці — 12,85 %, азіати-монголоіди 4,43 %, індійці, і мешканці Аляски — 0,97 %, народності Гаваїв та інших островів Тихого Океану — 0,18 %, інші раси та їх суміші — 1,61 %. Окремим рядком не виділені іспаномовні громадяни США. Це пов'язано з тим, що Американське Бюро перепису населення розглядає вихідців з Латинської Америки (включаючи уродженців Куби, Мексики, Пуерто-Ріко) що нині проживають в США, як представників різних етнічних груп (білі, чорні, азіати тощо). Іспаномовні складають близько 15,1 % населення США. Уродженці інших країн завжди складали значну частину постійного населення США. За даними Бюро перепису населення США, в 2005 році в країні проживало 35,7 млн. уродженців інших країн. Майже 11 млн. чоловік з них становили мексиканці, 4,9 млн. чоловік народжені в Європі, приблизно по 1,4 млн. чоловік народжені в Китаї або Індії. Відповідно до проведеної в 2007 році перепису населення, з 2000 року в Америку переселилися більш ніж 10 млн чоловік, і зараз кожен восьмий житель штатів є іноземцем. Англійською дома розмовляли 216 з 268 млн. чоловік 5 років і старше (81 %), іспанською (креольскою) 32,2 млн. чоловік (12 %), китайською 0,9 %. За даними на 2005 рік, серед населення США у віці 5 років і старше китайському по дому розмовляли, 2,3 млн. чоловік. |
СТУКТУРА ТА МЕТОДИКА ТУРИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ КРАЇНИ
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-11
lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...