Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація за інформаційною складовою документа

Виходячи з розуміння| соціальної та інформаційної сутності документа, можна виділити чотири блоки таких ознак (Н. М. Кушна­ренко виділяє три):

1) ознаки, що відображають|відбивають| інформаційно-функціональну сутність документа;

2) ознаки, пов'язані з матеріальною (фізичною) складовою| документа;

3) ознаки, обумовлені способом документування;

4) ознаки, пов'язані з рухом документа в соціальному| часі і просторі|простір-час| (тобто з бутуванням| документа в зовнішньому середовищі|середі|).

Усередині|всередині| кожного блоку може проводитися|виробляти| подальше|дальше| розділення|поділ| документів на основі якої-небудь пріоритетної ознаки з використанням ієрархічного або фасетного| методів класифікації.

Соціальна інформація, як вже наголошувалося, ділиться на масову, спеціальну й особову. Будучи зафіксованою на матеріальному носієві, соціальна інформація стає| документом — матеріалізованим продуктом розумової| діяльності людини. В результаті все різноманіття до­кументів| також можна розділити на:

1) масові

2) спеціальні

3) особові.

При цьому одна частина|частка| документів відноситься до сфери регулювання| життєдіяльності особи|особистості|, суспільства|товариства|, держави (документи офіційного походження). Дру­га — відображає|відбиває| духовне життя суспільства|товариства| (документи, що виникають| у процесі життя та діяльності фізичних осіб, як матеріалізований продукт їх |особового| інтелекту, - літературні твори|добутки|, листи, мемуари, щоденники, записники і т. п.).

Оскільки інформаційна складова — головна в документі, остільки класифікаційні схеми, побудовані на її основі (так звані семантичні класифікації), мають пріоритетне значення. Не випадково вони належать до найбільш розроблених і широко поширених в світі. Це, зокрема, всі основні бібліотечні класифікації. Наприклад, Десяткова класифікація М. Дьюї (ДКД) застосовується в даний час в національній бібліографії 59 країн і ще в ряду бібліотек різного типу в 135 країнах. Вона використовується також в Усесвітньому зведеному каталозі. У 2000 р. ДКД була перекладена російською мовою.

Окрім Десяткової класифікації Дьюї, в зарубіжних країнах найбільш розробленими і поширеними в даний час є Універсальна десяткова класифікація (УДК), а також класифікація Бібліотеки Конгресу США (КБК).

Одночасно з введенням УДК фахівцями ряду найбільших вітчизняних бібліотек в 1958 - 1968 рр. була розроблена бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК), яка застосовувалася в СРСР і продовжує використовуватися в даний час в Україні, будучи однією з кращих в світі бібліотечних класифікацій. ББК є класифікацією прикладного типу і відрізняється великою глибиною — до 7-8 ступенів.

Десяткові класифікації мають ієрархічний характер|вдачу|. Але|та| часто|частенько| вони поєднуються|сполучаються| з|із| фасетними|. В результаті до ос­новного| шифру документа через двокрапку додаються|добавляють| індек­си| фасет, які уточнюють особливості виду, призначення і так далі (зокрема, в УДК, ББК і деяких інших). Так, в УДК основна класифікаційна таблиця побудована|спорудити| на основі ієрархічного методу, а розширення можливостей|спроможностей| класифікатора| здійснюється за рахунок введення|вступу| в його структуру цілої системи таблиць додаткових ознак, які всебічно| характеризують документи, що класифікуються.

Семантичні класифікаційні моделі розроблені до теперішнього часу головним чином для сфери бібліотечно-бібліографічної діяльності, тобто охоплюють переважно| лише частину|частка| документованої інформації.

До семантичних класифікацій тісно примикають функціональні класифікації, широко використовувані, зокрема, в управлінській сфері. Зв'язок цих класифікацій визначається тим, що після фіксації інформації на матеріальному носієві документ переймає на себе всі її функції.

Оскільки функції документа обумовлені його суспільно-практичними| цілями і завданнями|задачами| та пов'язані з основ­ними| формами людської діяльності, базою для подібних класифікацій використовуються, головним чином|, спеціальні (прикладні) функції документа.

Залежно від пріоритету тієї або іншої функціонально-цільової ознаки (оскільки будь-який документ є багатофункціональним), можна виділити зі|із| всієї сукупності документів такі |слідкласи:

політичні документи — призначені для інформаційного забезпечення органів державної влади й управління, політичних партій, організацій і т. п.;

ідеологічні, в т.ч. релігійні документи;

управлінські документи — забезпечують функціонування і взаємозв'язок систем, що управляють і керованої, на всіх рівнях;

правові — регулюють сферу правовідносин у суспільстві;

облікові — бухгалтерські, статистичні і тому подібні документи;

учбові — призначені для розповсюдження і закріплення знань, умінь, навичок;

художні — ті що реалізують художньо-естетичні завдання;

наукові — пов'язані з дослідженнями закономірностей розвитку природи і суспільства;

технічні документи — пов'язані з перетворенням природи і виробництвом матеріальних благ.

Функціональні класифікації, також як і семантичні|, будуються переважно на основі ієрархічного ме­тоду|. Тому виділені вище класи документів можна розділити на групи, які виступають|частенько| як окремі| системи документації.

За функціонально-галузевим принципом побудована достатньо складна і багатоаспектна Міжнародна патентна класифікація (МПК), використовувана і в РФ для класифікації винаходів і систематизації вітчизняних фондів описів винаходів.

Групи документів у функціональних класифікаціях, у свою чергу, діляться на підгрупи, види та різновиди. Вид документа в них є основною класифікаційною одиницею. При цьому слід мати на увазі, що у різних видів документів, що відносяться до різних груп і навіть класів, можуть бути однакові назви. Наприклад, «статут організації», «статут гарнізонної служби», «статут політичної партії».

 

Контрольні питання та завдання:

1.Чим викликана|спричиняти| необхідність класифікувати документи?

2. Які системи класифікації документів Ви знаєте?

3.Порівняйте системи класифікації, з якими Вам доводилось працювати під час пошуку документів.

 

ЛЕКЦІЯ №34. ТЕМА: Поняття про періодичні та продовжувані видання

МЕТА: навчальна: визначити вагомі ознаки класифікації управлінської докум ентації

розвивальна: розвивати навички та вміння визначати документування як процес створення управлінськиї документів;

виховна:

виховувати у студентів прагнення вивчати розділи Документознавства у частині поєднання із поглибленням знань з Історії України, Світової культури.

здійснювати самостійно висновки з питань загального розвитку документознавства.

Актуалізація опорних знань студентів та між предметні зв`язки з навчальними дисциплінами: «Діловодство», «Спеціальні системи документування», «Архівознавство».

Мотивація навчальної діяльності : розгляд теми надасть студентам змогу

визначити роль документ у системі документального забезпечення управлінських процесів, складання управлінських документів.

Узагальнення та систематизація вивченого.

Видача завдання для: дати обґрунтовану - підготувати реферативні повідомлення – Класифікація управлінської документації. з точки зору провідних документознаців України та світу.

Зміст.

  1. Класифікація періодичних та продовжуваних видань.
  2. Газета – джерело оперативної інформації.
  3. Журнал – вид періодичного видання.
  4. Бюлетені і періодичні збірники.
  5. Календарі та експрес-інформація.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...