Екологічна газета Центру «Паросток» РРДС «Екіпаж»

Екологічна газета Центру «Паросток» РРДС «Екіпаж»

№1 (01.2015 р.)

Екологічні проблеми смт. Квасилів

- забруднене повітря;

- забрудненість водойм та джерел;

- несанкціоновані сміттєзвалища.

Долучившись до малих справ – впливаєш на проблему всього людства.

Учні Квасилівського НВК «школа-ліцей» 05 листопада 2014 року долучились до відкриття джерела в нашому селищі, яке було майже не відоме квасилівчанам. Адже цього року наша школа працює у центрі «Паросток» Рівненської районної дитячої спілки «Екіпаж», що має екологічний напрямок роботи.

Чиста вода – це одна з екологічних проблем всього людства. Так як її стає все менше та й менше. Тому й учні вирішили бути активними помічниками у відновленні джерела. Дев’ятикласники посадили калину біля доріжки до джерела та вистелили її вишитими рушниками, що символізує поєднання сучасності з багатовіковими традиціями українського народу. На відкритті п’ятикласники розповіли вірші та пов’язали жовто-блакитні стрічечки, щоб це місце було під захистом оберегу, тобто калини, а стрічечки нагадували, що жителі селища патріоти своєї Батьківщини, охоронці її традицій та захисники природи.

Долучаючи дітей до заходів, що пов’язані з збереженням та відновленням природи, ми забезпечуємо собі майбутнє, в якому не буде місця байдужості до

навколишнього світу, до екологічних проблем, які впливають на якість життя усього людства.

Екологічні проблеми довкілля с. Тайкури

У наш час уже не тільки перед людьми великих промислових міст, але й перед жителями маленького містечка і навіть села гостро постала екологічна проблема. Це пов'язано з тим, що люди вирішили, що вони господарі природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не задумуються над наслідками своїх вчинків. Важливе значення для наших людей, має вода,яку вони споживають. Більшість населення не має фільтрів, а споживає те, що тече з водопровідного крану, часом навіть не відстоюючи. У нашому селі багато хто проклав для своїх автомобілів в'їзд до власного помешкання, а тепер вимагає вирубки дерев, бо не може заїхати вантажівкою. Знищити дерево та інші посадження дуже просто, а от посадити нові важко. На нашу думку у селі Тайкури призупинення насадження дерев є також однією з болючих проблем села. Слід зазначити , що не висаджують такі дерева, як: липа,

тополя, декоративний клен, акація, береза, а місто треба озеленювати, щоб люди могли дихати чистим повітрям. Актуальною проблемою залишається велика кількість бродячих собак, які переносять збудники шкідливих хвороб.

Великою проблемою, також є сміттєзвалища. Від цього потерпають: ліс, поля. Над цією проблемою працює сільська рада і громада, але вирішити цю проблему зможуть лише бюджетні кошти. З допомогою яких можна було б збудувати сміттєзвалище, яке б не шкодило навколишньому середовищу. А також проведення пояснювальних робіт з населення про загрозу сміття навколишньому середовищу.

Цвітіння води

Біологічне забруднення створюється мікроорганізмами, серед яких чимало хвороботворних, а також органічними речовинами, що мають здатність до бродіння

Основними забруднювачами виступають побутові стоки (фекалії, харчові відходи), стоки з тваринницьких ферм. Органічні забруднення спричиняють цвітіння води, що призводить до зменшення вмісту кисню у річці, і, як результат - нищиться всі живі організми в ній.

Засмічують річку самі корнинці, постійно всіяна сміттям: пляшками, дерев’яними ящиками, поліетиленовими кульками. Вітер зносить це у воду. Люди викидають в річку все, що мають нести в урну. Дехто навіть автомобілі миє, хоча це заборонено. Будівельне сміття викидають у воду. Інколи власники приватних

будинків виводять в Устю свої каналізаційні стоки, щоб не платити за користування септиком.

Хімічне забруднення створюється надходженням у воду різних розчинних речовин особливо небезпечним є надходження важких металів: свинець, мідь, цинк, хром, нікель. За останнє десятиріччя значно збільшилось забруднення поверхневих і підземних вод нітратами (азотні добрива), фосфатами (фосфатні добрива). Одна з причин наявності пестицидів у водоймах – розорювання прибережних захисних смуг і вирощування на них сільськогосподарських культур.

Пройшовши біля річки легко помітити, що територія подекуди засмічена різними сміттям. Отже, люди нехтують санітарними вимогами і не усвідомлюють якої шкоди завдають природі. Учні – біологи проводять бесіди з такими людьми, за

допомогою звертатися до депутатів сільської Ради про негайне вирішення питання, про збір та вивезення сміття у спеціально відведені місця.

Був проведений рейд учнями школи із комісією сільської ради в охоронній зоні прибережної смуги р. Устя. Обстеження виявилося недаремним, адже "натюрморт" із поліетиленовими мішками "прикрашав" берег річки. Комісія не полінувалася, хоч було і не дуже приємно, оглянути вміст мішків, наповнених вщерть різного роду побутовим сміттям. За учнівськими зошитами, щоденниками, квитанціями дізналися про власників "добра". І щоб воно не пропало марно, вирішили доставити його за виявленою адресою.

З ініціативи екологів нашої школи було звернення до сільської Ради з метою посилення контролю за чистотою околиць села та річки Устя, зокрема.. Біля річки

стоять таблички «Збережемо нашу річку – чистою і красивою», які закликають громадськість берегти те що маємо охороняти нашу річку Устю, зберегти життя мешканців річки. Великої шкоди приносять пестициди, які використовуються для захисту сільськогосподарських рослин на приватних земельних ділянках поблизу річки.. Щемить душа, коли усвідомлюєш, що чорнобильська катастрофа своїм чорним крилом зачепила скривджену нашу землю, а значить скривдила і нас усіх.

Основні можливі заходи щодо покращення екологічного стану річки Устя : – проведення еколого-освітніх акцій з жителями довколишніх населених пунктів ; – контроль господарської діяльності у басейні річки місцевими органами виконавчої влади згідно з чинним законодавством, участь у цьому громадськості ; – припинення розорювання берегових (прибережних) смуг, позначення їх на місцевості ;

– нормування (обмеження) випасу худоби і птиці у річковій долині ; – поступове виведення із річкової долини господарських та житлових будівель, що мають шкідливий вплив на р. Устя ;

– збір, відстоювання або очистка дощових вод з урбанізованих територій ; – очистка стічних вод з конкретних підприємств та комунальних установ ; – створення лісових або чагарникових насаджень у річковій долині ; – реконструкція (а, можливо, і ліквідація) невдало збудованих гідротехнічних, інших штучних споруд, що зарегульовують стік р. Устя ;

– відновлення за змогою нормальної протічності річки ; – пересипання деяких каналів осушувальних систем ; – викошування надмірної кількості водної рослинності ;

– охорона місць нересту риб, місць оселення водно-болотних і коноводних тварин : ондатри, бобрів, качок, гусей і ін. ;

– охорона у річковій долині місць зростання рідкісних видів рослин; – створення організації із захисту дослідження річки з представництвом державних структур та громадськості.

Це цікаво знати:

Кислотні дощі роз’їдають мармур, він стає крихким і пористим. Така ж доля чекає на Тадж-Махал – шедевр індійської архітектури і Вестмінстерське абатство в Лондоні, Казанський собор у Санкт-Петербурзі.

Екологічна газета Центру «Паросток» РРДС «Екіпаж»

№1 (01.2015 р.)