Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах

Розгляньмо, наприклад, такі речення: Зразки випробували за методикою, попередньо розробленою науковцями. Завод не виплачував зароблені працівниками гроші. Зроблені дослідниками спостереження мали велике наукове значення. Усі ці конструкції містять діяча в орудному відмінку й тому не відповідають нормам української мови. Уникнути цього можна, замінивши їх підрядними частинами: Зразки випробували за методикою, яку попередньо розробили науковці. Завод не виплачував гроші, що їх заробили працівники. Спостереження, що їх зробили дослідники, мали велике наукове значення.

Якщо конструкція з підрядними частинами, що замінила орудний відмінок діяча, обтяжує вислів, речення зазвичай можна перебудувати так, щоб у ньому не було ні орудного відмінка діяча, ні підрядної частини. Наприклад: Завод не виплачував працівникам зароблені гроші. Спостереження дослідників мали велике наукове значення.

Отже, українській мові невластиві конструкції з діячем в орудному відмінку – їх треба уникати. Але додаток може бути в орудному відмінку, коли він позначає знаряддя і відповідає на питання чим?, а не ким?

Розробляючи фахові тексти (зокрема нормативні документи) або перекладаючи іншомовні, треба не калькувати чужі синтаксичні конструкції, а вживати лише властиві українській мові.

Пасивні конструкції штучні та неприродні, вони спотворюють логіку висловів і руйнують традиції української мови, тому їх треба уникати.

Трикомпонентну конструкцію з дієсловами пасивного стану на -ся треба заміняти двоскладною активною конструкцією або означено-особовим реченням.

Замість двокомпонентних конструкцій з дієсловами недоконаного виду пасивного стану на -ся треба вживати форми на

-но, -то (якщо йдеться про подію) або неозначено-особове речення (якщо йдеться про процес).

Додаток може бути в орудному відмінку тільки тоді, коли він позначає знаряддя дії та відповідає на питання чим?, а не ким?.

Узгодження підмета з присудком

Основні правила узгодження:

1 Якщо підмет містить складений числівник, що закінчується на оди­ницю, присудок при ньому має форму однини (131 голос був поданий проти; 1841 об'єкт не підключений до...).

2 Якщо числівник у складі підмета закінчується на іншу цифру, крім одиниці, присудок має форму множини (2 акціонери зайняли місця в залі; На нараді присутні 117 зв'язківців, 44 не з'явилися).

3 При підметах на зразок п'ятнадцять депутатів, сто сорок чоло­вік, 25 тонн присудок має форму як однини, так і множини: 15 депута­тів працює (працюють); сто сорок чоловік сидить (сидять); 25 тонн міститься (містяться).

4 Підмети зі словами більшість, меншість, частина, багато, кілька, як правило, узгоджуються з присудком в однині (Більшість делегатів схвалила..., Багато конгресменів не проголосувало...).

5 При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо у формі однини чоловічого роду (Хто сьогодні відсутній? Хто не здав своєї анкети? Усі, хто не з'явився...; Ті, хто прийшов...).

 

Складні випадки керування

Укладаючи текст службового документа, потрібно стежити за правиль­ним написанням відмінкових закінчень дієслів та віддієслівних іменників. Перехідні дієслова вживають з іменними формами знахідного відмінка (визначати що, визнавати кого (що), відзначати що, підкреслювати що, проходити що, давати що). Якщо при цих дієсловах є заперечна частка не, то іменні форми при них уживаються, як правило, в родовому відмінку, порівняйте: не визначати чого, не визнавати кого (чого), не відзначати чого, не підкреслювати чого, не проходити чого, не дава­ти чого і под. Синонімічні близькозвучні слова можуть керувати неодна­ковими відмінковими формами (синонімічні: властивий кому і харак­терний для кого, опанувати що й оволодіти чим, завідувач чого і завідуючий чим, сповнений чого і наповнений чим; вникати в що й уникати чого, враження від чого й ураження чого; доглядати кого (що), наглядати за ким (чим); рекламування чого і рекламація на що; дорівнювати чому і рівнятися на що і т. д.).

Досить часто різняться керуванням міжмовні російсько-українські відпо­відники, порівняйте:

благодарить кого – дякувати кому,

причинять что – завдавати чого,

снабжать чем – постачати що,

нуждаться в чем – потребувати чого,

подражать кому – наслідувати кого,

насмехаться над кем – сміятися (глузувати) з кого.

Відповідно може не збігатися і прийменникове керування, порівняйте:

подготовиться к чему – підготуватися до чого,

стремиться к чему – прагнути до чого,

предупреждать о чем (что) – попереджувати про що (запобіга­ти чому),

думать о чем – думати про що,

заботиться о ком (чем) – піклуватися (турбуватися) про кого (що),

случилось по вине кого – трапилося (сталося) через кого,

работать по совместительствупрацювати за сумісництвом,

выполнять по распоряжениювико­нувати за розпорядженням,

обратиться по адресузвернутися за адресою (на адресу).

Ділова українська мова виробила стандартизовані дієслівно-приймен­никові сполучення на зразок контроль за..., винагорода за..., витрати на..., відрахування на..., покладається на... . Варто зазначити, що уста­лені прийменникові конструкції потрібно розмежовувати з російськомов­ними відповідниками, порівняйте:

по приказуза наказом,

соответственно приказувідповідно до наказу,

по возвращениипісля повернення,

приводить в примернаводити як взірець (зразок),

ввести в составувести до складу,

по указаниюза вказівкою,

по всем правиламза всіма правилами,

по инициативез ініціати­ви,

несмотря на обстоятельстванезважаючи на обставини.

Про­те деякі україномовні прийменникові конструкції відповідають російсько­мовним, порівняйте:

по нашей инициативез нашої ініціативи, за нашою ініціативою;

мероприятия позаходи щодо (для, до);

по март включительнодо березня (по березень) включно.

Російськомовні конструкції з прийменником по перекладають:

1) відпо­відними конструкціями (кампанія по виборах, черговий по вокзалу, наказ по міністерству, по черзі, по змозі);

2) конструкціями з прийменником за (за дорученням, за пропозицією, за свідченням, за власним бажан­ням, за кінцевим результатом, другий за значенням, економіст за освітою, за фахом);

3) конструкціями з прийменником з (з нагоди чого, з багатьох причин, дослідження з менеджменту, інспектор з техні­ки безпеки, курс лекцій з економіки, з ініціативи, з примусу);

4) кон­струкціями з прийменником на (на адресу, на замовлення, на пропози­цію, на вимогу);

5) конструкціями з прийменником у (в) (викликати у службових справах, комітет у справах цінової політики);

6) конст­рукціями з прийменником для (комісія для складання резолюції, гур­ток для вивчення...);

7) конструкціями з прийменником через (через помилку, через неуважність, через непорозуміння, через необачність, через невихованість);

8) конструкціями з прийменником після (після повернення, після закінчення терміну повноважень, після отриман­ня чого, після розгляду чого);

9) безприйменниковими конструкціями (повідомити телеграмою, поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, телефонограмою, листом; старший за віком, значно більший за розмірами, величезний за своїми масштабами, вищий за рангом).

Оскільки офіційно-діловий функціональний різновид української літе­ратурної мови зорієнтований на стандартизовані засоби творення ділового тексту, то відповідно синтаксис ділових паперів характеризується числен­ними мовними кліше – усталеними початковими і кінцевими фразами (Звертаємося до Вас із проханням..., З повагою...), традиційними звер­таннями (Вельмишановний пане Президенте!, Шановний добродію!), усталеними словосполученнями і зворотами (з огляду на обставини, як зазначалося вище, звертаємо вашу увагу на, у зв'язку з викладеним вище), стандартизованими компліментарними та етикетними формами (Вітаємо Вас з нагоди Нового року і бажаємо міцного здоров'я, щастя в особистому житті й успіхів у роботі; З нагоди обрання Вас народ­ним депутатом дозвольте побажати...).

Отже, йдеться про певну стандартизацію синтаксичних засобів діло­вої мови.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...