+ видалення квіткових, плодових і насіннєвих оболонок;
видалення смітної домішки;
видалення металомагнітних домішок;
видалення зародків.
96. Операція, що не відноситься до фінішної обробки ядра під час отримання крупи:
плющення;
полірування;
+ лущення;
шліфування.
97. Культура, зерно якої характеризується найвищим показником плівчастості:
пшениця;
рис;
жито;
+ овес.
98 Асортимент круп, що виробляють із зерна ячменю:
+ перлова п’ятиномерна, ячмінна триномерна;
Полтавська;
Артек, ячмінна триномерна;
Геркулес.
99. Асортимент круп, що виробляють із зерна пшениці:
+ Артек, Полтавська;
Полтавська, толокно;
Продільна;
Продільна, Полтавська.
100. Асортимент круп, що виробляють із зерна вівса:
вівсяні пластівці Геркулес, пелюсткові пластівці, Полтавська;
вівсяна плющена, Артек;
+ вівсяна недроблена, вівсяна плющена, вівсяні пластівці Геркулес, пелюсткові пластівці, толокно;
ядрицю, толокно, Артек.
101. Під час виробництва пшеничної крупи здійснюють водно-термічну обробку (ВТО) зерна способами:
гарячим;
змішаним;
+холодним;
теплим.
102. Водно-теплова обробка проса призводить до:
поліпшення відділення квіткових оболонок від ядра;
поліпшення товарного вигляду пшона;
+нерівномірної зміни кольору ядра і збільшення міцності зіпсованих зерен;
поліпшення біологічних властивостей.
103. Водно-теплова обробка насіння гороху включає:
зволоження, сушіння й охолодження;
+зволоження, пропарювання та охолодження;
пропарювання, сушіння й охолодження;
зволожування та відволожування.
104. Отримане з вівса борошно називають:
пенсак;
+ толокно;
крупка;
мучка.
105. За крупністю крупу «Полтавську» поділять на:
№1, №2, №3;
+ №1, №2, №3, №4;
№1, №2;
номери не виділяють.
106. До особливостей вівсяних продуктів відносять:
низьку калорійність, високий вміст вітамінів;
+ високу калорійність, високий вміст вітамінів та дієтичні властивості;
низьку калорійність, низький вміст вітамінів та дієтичні властивості;
низьку біологічну цінність.
107. Для виробництва перлової крупи використовують зернокультури:
пшениці;
проса;
+ячміню;
тритикале.
108. Піддають поліруванню під час виробництва круп вид зерна:
просо та гречку;
+рис та горох;
рис та просо;
пшеницю та овес.
109. Для очищення зерна від грубих домішок використовують обладнання:
сепаратор;
+скальператор;
розсійники;
вальцьодековий верстат.
110. Метод гідротермічної обробки зерна гороху, який призводить до кращого відділення оболонок:
+пропарювання;
зволожування;
зволожування та пропарювання;
зволоження та відволожування.
111. До органолептичних показників якості круп відносять:
+колір, смак, запах;
вологість, кислотність, засміченість;
розварюваність, кислотність;
кислотність, вологість.
112. Властивості, до яких відносять розварюваність круп:
фізико-хімічні;
+кулінарні;
органолептичні;
біологічні.
113. Консистенція зерна, яка найбільш несприятлива під час виробництва круп:
склоподібне;
+борошниста;
частково склоподібне;
склоподібне та частково склоподібне.
114. Міцне з’єднання квіткової плівки з ядром, що глибоко заходить у борозенку характерне для зерна:
пшениці;
вівса;
+ячменю;
Проса.
115. До необлущених зерен у пенсаку відносять:
+зерна, що повністю зберегли квіткову плівку;
зерно без плодової оболонки;
зерно частково покрите оболонкою;
не облущене зерно.
116. Вид зерна, який має високий вміст жиру:
пшениця;
+просо;
ячмінь;
жито.
117. Відволожування зерна пшениці під час виробництва пшеничної крупи здійснюють з температурою води:
60…65 °С;
+30…35 °С;
50…60 °С;
85…95 °С.
118. Показники кислотності, вологості, засміченості під час визначення якості круп відносять до:
+до фізико-хімічних;
біологічних;
органолептичних;
кулінарних.
119. Для сепарування вівсяної крупи під час виробництва пелюсткових пластівців застосовують:
аспіратор;
+падді-машину;
крупосортувальник;
оббивну машину.
120. Зернові відходи з вмістом зерна від 30 до 50% включно відносять до відходів:
+І категорії;
ІІ категорії;
ІІІ категорії;
ІV категорії.
121. Тріщинуватість – це особливість зерна:
проса;
+рису;
пшениці;
жита.
122. Частина зернівки, у якій знаходиться велика кількість крохмалю:
+ендосперм;
алейроновий шар;
зародок;
оболонка.
123. Частина зернівки, у який знаходиться велика кількість жиру:
ендосперм;
алейроновий шар;
+зародок;
оболонка.
124. Формування кукурудзяних пластівців здійснюють за допомогою:
+екструдера;
м’ясорубки;
кутера;
падді-машини.
125. Частина зернівки, у якій знаходиться найбідьша кількість вітамінів, мікро- та мікроелементів:
ендосперм;
+алейроновий шар;
зародок;
чубок.
126. Одержання круп’яних продуктів швидкого приготування здійснюється за допомогою:
+мікронізації;
сепарації;
гомогенізації;
нормалізації.
127. Видалення зародка, оболонок та майже цілком алейронового шару під час виробництва круп відносять до процесу:
гомогенізації;
сепарації;
+полірування та шліфування;
екструдуванню.
128. Методом титрування визначають у крупах:
вологість;
смак;
+кислотність;
показник доброякісності ядра.
129. Суперконцентрати виробляють на базі:
зернових кормів;
шротів;
+кормових дріжджів;
силосу.
130. Фураж – це:
+ рослинний корм, призначений для годівлі тварин;
плоди рослин, що додають у тваринні корми;
насіння, що додають у корм;
проросле зерно.
131. Комбікорм – це:
відходи зернопереробної промисловості;
фуражне зерно;
+суміш зернової сировини та продуктів із високим вмістом білків, вітамінів та мікроелементів;
синтетичні добавки до тваринних кормів.
132. Премікси використовують для:
+підвищення поживної цінності комбікормів за рахунок збагачення їх біологічно–активними речовинам;
підвищення ефективності процесу виробництва комбікормів;
лікування сільськогосподарських тварин та птиці;
покращення змішування компонентів кормів.
133. Екструдування відбувається за:
+ високої температури і високого тиску;
інфрачервоного опромінювання і високої температури;
пропарювання та інфрачервоного опромінювання;
обробки парою з високим тиском.
134. Для збагачення білково-вітамінних добавок використовують:
наповнювачі;
комбікорми;
кормосуміші;
+премікси.
135. За одну кормову одиницю прийнято поживність:
1 кг пшениці;
1 кг кукурудзи;
+1 кг вівса;
1 кг жита.
139. Борошно, яке містить до 40% білка:
+соєве;
ячмінне;
житне;
вівсяне.
|