Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ціннісно-нормативне праворозуміння.

Право — це історично зумовлена, морально обґрунтована і релігійно вивірена, легалізована ціннісно-нормативна система, розрахована на всезагальне визнання (легітимацію) і відповідну поведінку людей, організацій, соціальних спільнот, в якій використовуються процедури, формалізовані рішення і державний примус для попередження і вирішення конфліктів, збереження соціальної цілісності.

Специфіка запропонованого праворозуміння виражена насамперед в уявленні про право як ціннісно-нормативну систему, що підкреслює не лише нормативний, а й ціннісний сенс усього механізму дії права. З цих позицій право націлене на закріплення, ранжування, перерозподіл і охорону цінностей, а також на інформування про цінності, які таким чином стають цінностями права. Одночасно в самому праві складаються різноманітні специфічні цінності (правові цінно-сті), що несуть в собі цивілізаційні та культурні нашарування, пов´язані з розумінням свободи, справедливості, порядку, збереження себе, близьких і всієї соціальної цілісності.

У ціннісно-нормативному праворозумінні виражена трансляція права через віки і покоління за допомогою правового менталітету, правових традицій, правових інститутів, що дає можливість простежити історичну зумовленість права, його моральну обґрунтованість і його відповідність традиційним релігійним основам.

Важливо підкреслити, що ціннісно-нормативна система права завжди роз рахована на її визнання народом, тобто легітимацію, що забезпечує дієвість та ефективність для всієї системи. Немає жодних сумнівів, легітимність - це лише важлива основа для функціонування правового механізму, оскільки навряд чи завдання правового впливу можна вирішити, не використовуючи такі правові інструменти, усталені процедури, формалізовані рішення і засоби державного примусу.

Нарешті, центральними ідеями ціннісно-нормативного праворозуміння є, по-перше, конфліктне призначення права і, по-друге, необхідності збереження існуючої соціальної ціліс-ності. Смислова характеристика праві і професії юриста завжди пов´язані можливостями попередження виникнення конфліктних ситуацій, а при виникненні конфліктів, досягнення оптимального їх вирішення. Так само, як метою права з моменту його становлення у стародавньому суспільстві де наших часів є забезпечення цілісності людського існування від роду чи племені у стародавньому суспільстві де сім´ї та держави у сучасному житті.

Наприкінці варто підкреслити, їді сучасне праворозуміння не може бути зведено до однієї парадигми праворозуміння, оскільки для парадигмального мислення ознакою є як можливості вільного вибору між парадигмами, таї: і спосіб пояснити зміну парадигм. При цьому самі парадигми можна розуміти як інтелектуальні, очевидності, тобто «аксіоми розуму» . Мозаїка правового світу і різноманіття підходів до нього неминуче виводить на різноманіття парадигм праворозу-міння, зокрема, в українській юриспруденції, на використання різних праворозумінь і, відповідно, різних аксіоматичних начал (постулатів) для осягнення явищ правової сфери.

Інтегративне праворозуміння.

Автором терміну «інтегративне праворозуміння» є американський професор Джером Хол. Він увів його в обіг у своїй публікації 1947 року з метою підкреслити принципову новизну даного розуміння права. Але фактично розробка інтегративних концепцій почалася набагато раніше 1947 року, перший синтетичні концепції виникли ще в Росії в кінці XIX століття, тільки вони називалися не інтегративними, а синтетичними. Перші синтетичні концепції з'явилися як засіб примирити існуючі класичні концепції, особливо, як уже було сказано у вищезгаданому, що знаходяться в гострій конфронтації правовий позитивізм і природно-правова доктрина. Першими вченими, які взялися за розробку концепцій, були П.Г. Виноградов, Кістяківський Б.А., Ященко А.С. Вони розробляли проблему праворозуміння у зв'язку з низкою інших проблем. Часто про теоріях цих авторів говорять, що вони являли собою «механічне» об'єднання різних теорій, але не їх глибокий синтез. Як би там не було, але головна їхня заслуга полягає в тому, що вони звернули увагу на розробку цієї проблеми, вказали основні вектори її розвитку. Розробка синтетичного праворозуміння у вітчизняній науці перервалося з настанням 1917 року і початком нового радянського етапу розвитку Російської держави і права, при цьому спадкоємність у праві не була збережена.

Розвиток та поширення «інтегративного праворозуміння» у західній традиції права

Як вже було згадано автором терміну «інтегративне праворозуміння» був американський професор Джером Хол. Він визнавав основою своєї теорії природно-правову концепцію і прагнув на її базі об'єднати й інші школи права. В основу своїх природно-правових поглядів Хол поклав поняття цінності, яку розглядає як етичну категорію, етичні цінності даної епохи. Природне право представляється як система етичних цінностей. Норма права містить у собі певні етичні принципи і завдяки цьому є цінністю. Джером Хол не протиставляє природне і позитивне право, так як вважає, що поділ природного і позитивного права усуває зв'язок позитивізму з етичними цінностями. З точки зору Холла, природно-правовий напрямок не розробляло основні юридичні поняття. Щоб заповнити цей пробіл, потрібно використовувати завоювання нормативізму і правового реалізму, уникнувши їх недоліків. Будь-яке протягом, взяте окремо, не відповідає потребам часу. Таким чином, з'являється ідея інтегративної юриспруденції. Інтегративна юриспруденція розумілася Холом не як форма дуалізму або плюралізму, в тому сенсі, що вона наполягає на включенні співставні ідей, фактів і оцінок відповідно до критерію адекватності, а як синтез цих теорій, що долають однобічність у розумінні права. Джером Хол таким чином визначив право в рамках інтегративного розуміння права: «Право є соціальне поведінка, що виражає норми і припускає цінності, відхилення від яких включаючи судовий процес, заподіює шкоду, яка передбачає і повинен припускати застосування санкцій."

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...