Програмний розподіл навчальних годин

Навчально-методичний посібник

для студентів спеціальностей:

Фізичне виховання

Фізична реабілітація

Запоріжжя

Розглянуто кафедрою Рекомендовано науково-методичною

теоретичних основ комісією за напрямом освіти «Фізичне

фізичної культури, виховання та спорт»

протокол № 4 від 15 листопада 2006 протокол № 5 від 25 травня 2007

Ухвалено до друку вченою радою Гуманітарного

університету "ЗІДМУ"

протокол № 10 від 27 червня 2007

Теорія і методика викладання спортивних ігор (баскетбол, футбол)

Навчально-методичний посібник для студентів спеціальностей:

6.010200 – Фізичне виховання

6.010200 – Фізична реабілітація

Автор-укладач: О.П. Коваленко, доцент, заслужений тренер України

З М І С Т

ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ….………………………………………………4

Лекція 1. Основи знань з теорії та методики викладання спортивних ігор……………………………….….9

1. 1. Спортивна техніка й технічна підготовленість…………………………9

1. 2. Завдання, засоби та методи технічної підготовки…………………..10

1. 3. Етапи технічної підготовки спортсменів ………………………………12

1. 4. Тактична підготовленість і тактична підготовка спортсменів................14

1. 5. Психологічна підготовленість і психологічна підготовка спортсменів..23

Контрольні завдання……………………………………………………………38

Розділ 2. БАСКЕТБОЛ ................................................................................39

2. 1. Історичний нарис розвитку баскетболу..................................................40

2. 2. Техніко-тактична підготовка……………………………………………..43

2. 3. Підготовка до гри. Передігрова розминка……………..……….……...67

2. 4. Правила гри в баскетболі……..………………………………………….69

Контрольні завдання……………………………………………………………88

Розділ 3. ФУТБОЛ .........................................................................................89

3. 1. Історичний нарис розвитку футболу……………………………………..90

3. 2. Техніка гри у футбол і послідовність навчання………………………...97

3. 3. Тактика гри у футбол……………………………………………………..112

3. 4. Правила гри у футболі…………………………………………………..123

Контрольні завдання……………………………………………………………153

Список використаної літератури…………..………………….154

Додаток А. Класифікація ігрової діяльності у футболі…………………….156

ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ

Спортивними називаються ігри, з яких проводяться спортивні змагання, визначаються переможці та переможені. Ці ігри проводяться за єдиними правилами, встановленими для кожної конкретної гри, які регламентують обмеження поведінки спортсменів.

Дії гравців у спортивних іграх мають велику різноманітність, складність та винахідливість. Вони потребують великого фізичного і психологічного напруження, зумовленого необхідністю обіграти суперника, який чинить максимальний опір.

Спортивні ігри – це ситуаційний вид спорту, де головну роль відіграють сенсомоторні механізми. Довільний характер дій гравців включає аферентний аналіз, сутність якого полягає у виділенні в наявних обставинах необхідних сигналів, і аферентний синтез, який дає змогу прогнозувати подальший розвиток ситуації.

Рухова реакція на певні ситуації є результатом виборної уваги й оперативного мислення гравців, які забезпечують пристосування до постійних змін обстановки в грі. Це пристосування не може бути пасивним. Успіх у грі забезпечує лише активне, творче пристосування до швидко й несподівано змінюваних умов.

Велику роль у результативній ігровій діяльності відіграє вольова реакція гравця. Від неї залежить здатність до тривалої концентрації уваги у грі, вибір оптимального рішення й управління своїми діями при його реалізації.

Під час гри виникають різні ситуації, які ускладнюють сенсомоторну діяльність. До них можна віднести втому, низький рівень спеціальної витривалості. При зниженні сенсорної активності гравець реагує примітивно, не виявляє творчої ініціативи , діє шаблонно і невпевнено. Це дає супернику додатковий шанс на перемогу.

Складність збереження психічної стабільності збільшує вплив глядачів. Шумові ефекти глядачів значно знижують точність рухів.

Особлива складність у спортивних іграх зумовлена колективним характером ігрових дій. Зіграність команди – найбільш важливий фактор ігрової переваги. Вона досягається завдяки адекватності розуміння всіма учасниками ситуації та бажанню співпрацювати. Рівновага в команді досягається психологічною сумісністю гравців, нормальним фоном міжособистісних стосунків і здоровим психологічним кліматом.

Високоефективні ігрові дії досить тісно пов’язані з рівнем діяльності серцево-судинної та дихальної систем організму. Чим вища спортивна кваліфікація гравців, тим більші величини максимального споживання кисню в них спостерігаються.

Велику цінність має освітній аспект занять спортивними іграми. Сутність ігор розширює руховий потенціал людини. Засвоївши ігрові навички, людина має можливість у будь-якій життєвій ситуації знайти адекватне і ефективне рухове рішення.

Ми можемо стверджувати, що оздоровча цінність занять спортивними іграми перебуває на високому рівні. Вони корисні не тільки молодим і здоровим людям, а й дітям і людям похилого віку, у ряді випадків навіть хворим.. Пояснити цей феномен можна тим, що люди в грі перебувають у вільному руховому режимі й можуть регулювати свою активність не лише самостійно.

Спортивні ігри – це засіб не лише фізичного виховання, а й виховального впливу на особистість. Головним тут є виховання суспільно значущих якостей особистості – колективізм, дисциплінованість та здатність поставити громадські інтереси вище за власні.

Підготовка висококваліфікованого педагога-тренера є важливою справою. Перед молодим випускником вищого навчального закладу факультету фізичного виховання стоїть складне завдання – виховання людини, зміцнення її здоров’я, підготовка до досягнення високих спортивних результатів.

Дисципліна «Теорія та методика викладання спортивних ігор» вивчає сукупність професійних знань, умінь, навичок, які допоможуть майбутньому фахівцю займатися педагогічною діяльністю в різних ланках фізкультурного руху з використанням спортивних ігор (баскетбол, футбол, гандбол, волейбол).

Викладання курсу проводиться на лекціях, семінарських та практичних заняттях. На лекціях студенти знайомляться з історією виникнення ігор, класифікацією ігрової діяльності, основними поняттями технічної, тактичної, психологічної та фізичної підготовки спортсменів. Виконується аналіз найбільш важливих аспектів цих сторін підготовки та їх ролі для досягнення високих спортивних результатів.

На практичних заняттях студенти набувають професійно-практичних умінь і навичок, дістають необхідні знання для вивчення й удосконалення техніки, тактики, розвитку потрібних фізичних і психологічних якостей, організації та методики проведення уроків, навчально-тренувальних занять, складання навчальної документації (конспектів уроку та тренувальних занять, планів розподілу навчального матеріалу тощо).

На семінарських заняттях викладач перевіряє знання матеріалу лекційного курсу і практичних занять, якість самостійної роботи студентів та визначає їх поточну успішність.

Самостійна робота студентів передбачає вивчення рекомендованої літератури, підготовку рефератів та доповідей, виконання завдань з навчально-методичної та дослідницької роботи.

Програма з цієї дисципліни передбачає оволодіння необхідною сукупністю професійних знань з наступним розподілом навчальних годин (кількість навчальних годин на деякі теми може бути збільшена чи зменшена при збереженні загальної кількості годин).

Метою вивчення курсу «Теорія і методика викладання спортивних ігор є надання студентам знань і прищеплення їм професійно-педагогічних умінь і навичок, необхідних для роботи в загальноосвітній школі і ДЮСШ, щоб:

- забезпечити теоретичну підготовку з основних тем, передбачених програмою курсу;

- прищепити студентам практичні вміння правильного використання технічних прийомів спортивних ігор;

- ознайомити з основними тактичними побудовами в нападі та захисті;

- надати необхідні теоретичні і практичні знання з основ суддівства гри.

У результаті вивчення дисципліни студенти мають

знати:

- сутність гри у футболі та баскетболі, характеристику індивідуальних технічних і тактичних дій;

- методику планування вивчення спортивних ігор у школі, ДЮСШ;

- правила змагань з баскетболу;

вміти:

- застосовувати основні технічні елементи баскетболу;

- здійснювати основні тактичні взаємодії гри і навчати цього учнів;

- аналізувати й робити правильні висновки щодо використання методів навчання;

- удосконалення технічних і тактичних елементів спортивних ігор;

- обслуговувати змагання в ролі арбітра чи секретаря матчу.

У цьому навчально-методичному посібнику ми пропонуємо частину загального курсу теорії та методики викладання спортивних ігор і практичний матеріал курсу з баскетболу та футболу. Матеріал теоретичного курсу спортивних ігор та практичний матеріал курсу з гандболу та волейболу буде викладено в наступному навчально-методичному посібнику.