Помилки в техніці виконання удару по м’ячу серединою підйому

1. Стопа під час удару розслаблена (не закріплена).

2. Гравець завдає удару не підйомом, а пальцями.

3. Опорна нога на значній відстані позаду м’яча.

Гравцеві слід випускати м’яч збоку від опорної ноги. Для цього він змушений нахилити тулуб вперед і прикривати м’яч коліном ноги, якою здійснює удар.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною підйому

Цей удар застосовується переважно під час подач кутових, подач з краю до центра поля, передач на великі відстані і під час ударів по воротах.

Рис. 6. Удар по м’ячу внутрішньою частиною підйому

На відміну від удару серединою підйому, коли розгін гравця збігається з напрямком руху м’яча, під час удару внутрішньою частиною підйому розгін виконується під кутом 45° щодо напрямку удару. Опорна нога в положенні стрибка зігнута в коліні, стопа, своєю віссю спрямована в бік удару, ставиться за 25 см від м’яча. Нога, що завдає удару по м’ячу, зігнута в кульшовому і колінному суглобах, стопа розвернута носком назовні. Останній крок розгону значно подовжений. Нога, що робить удар, вико­нує рух, подібний до натягнутого лука, і торкається м’яча внутрішньою частиною підйому (тією, що з внутрішнього боку від шнурівки бутс) (рис. 6). Після удару нога, якою гравець завдає удару, схрещується перед опорною.

Послідовність навчання

1. Удар по нерухомому м’ячу. З метою підвищення швидкості руху гравця і збільшення довжини останнього кроку та надання опорній позі вигляду натягнутого лука розгін слід виконувати під якнайбільшим кутом щодо напрямку удару (близько 45°).

2. Удар по м’ячу після ходьби й повільного бігу.

3. Удар по м’ячу, що котиться вперед.

4. Удар по м’ячу, що котиться до гравця з протилежного боку до напрямку удару.

Помилки в техніці виконання удару по м’ячу внутрішньою частиною підйому

1. Не властива удару поверхня ноги, тобто удар робиться зовнішньою

частиною стопи.

2. Носок недостатньо розвернутий усередину.

Удар по м’ячу носком

Застосовується тоді, коли у гравця немає часу для достатнього замаху ноги або на мокрих, болотистих полях.

Удари носком ризиковані, оскільки є непомітними. Замах ногою для удару дуже короткий, а якщо завдати його вище центра, м’ячу надається специфічне обертання, що значною мірою ускладнює захист від такого удару.

Рис. 7. Удар по м’ячу носком

Застосовується у випадках, коли у гравця не вистачає часу, щоб опустити м’яч униз і зробити удару стопою. Оскільки поверхня зіткнення з м’ячем велика, то й удар буде досить точним (рис. 7).

Удар по м’ячу головою

Удар завдається передньою верхньою або бічними частинами голови. Удари передньою верхньою частиною голови є точними, оскільки плоска поверхня під час удару надає м’ячеві потрібного напрямку. Удари головою гравець виконує з місця і в русі під час бігу та стрибків, відштовхуючись однією або обома ногами (рис. 8).

Рис. 8. Удар по м’ячу верхньою частиною голови

Гравець виставляє одну ногу вперед на крок. Його руки на висоті плечей, трохи зігнуті в ліктях. У першій фазі тулуб гравця відхилений на­зад, починаючи від стегон; м’язи напружені, підборіддя притиснуте до грудей; коліна сильно зігнуті і висунуті вперед. У другій фазі його тулуб швидко подається вперед, і верхньою частиною голови він б’є по м’ячу. Після удару тулуб гравця нахилений уперед з відведеними назад плечима (рис. 8).

Рис 9. Удар по м’ячу головою з місця

Послідовність навчання

1. Виконання рухів без м’яча, з чітким розрізненням обох фаз: перша – уповільнена, друга дуже швидка. У випадку виникнення труднощів фази удару виконують окремо.

2. Удар по нерухомому м’ячу. Партнер тримає м’яч на простягнутих впе­ред-вгору руках на висоті голови.

3. Удари по підвішеному м’ячу.

4. Удари по м’ячу, підкинутому вгору. Гравець сам підкидає м’яч угору для удару.

5. Удар по м’ячу, підкинутому вгору партнером.

6. Те саме під час бігу без стрибка.

Техніка виконання цього прийо­му не відрізняється від техніки уда­ру по м’ячу з місця вперед, по пря­мій. Відмінність полягає тільки в тому, що між першою та другою фазами гравець робить чверть повороту в напрямку удару (рис. 10).

Рис. 10 Удар по м’ячу головою вбік з місця

Послідовність навчання

1. Виконання рухів без м’яча з точним визначенням фаз.

2. Удар по нерухомому м’ячу. Партнер тримає м’яч у прямих руках на рівні голови.

3. Удари по підвішеному м’ячу.

4. Вправи в трійках. Гравці утворюють трикутник, знаходячись на відстані 3-4 м один від одного. Хтось із гравців кидає м’яч іншому обома руками знизу, а той ударом голови спрямовує третьому, і так по колу.

Удар по м’ячу головою в русі

Техніка цього удару не відріз­няється від техніки удару по м’ячу з місця. Додаткове ускладнення тут виникає внаслідок руху. Важливим моментом у техніці виконання цього удару є поча­ток другої фази, коли м’яч знаходиться ще на достатній відстані від гравця. Запізнення гравця приводить до виконання удару верхньою частиною голови або тім’ям, що надає м’ячу обертання до себе.

Рис. 11. Удар по м’ячу головою в русі

Послідовність навчання

1. Гравці розташовуються парами. Один підкидає м’яч руками знизу, другий спершу повільно, а згодом і під час бігу завдає удару по м’ячу.

2. Те саме в трійках. Удари із націлюванням м’яча праворуч і ліворуч від напрямку руху.