ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ II. Міжнародні організації і конференції. Відповідальність у міжнародному праві. Територія і міжнародне право.

Тема 4. Право міжнародних організацій та міжнародні конференції.

Семінарське заняття – 2 години.

1. Поняття, правова природа та види міжнародних організацій.

2. Поняття, скликання та порядок роботи міжнародних конференцій.

3. Організація об’єднаних націй: її цілі, принципи, система органів.

4. Спеціалізовані установи ООН.

Теми рефератів, доповідей:

1. Історичні аспекти створення міжнародних організацій.

2. Історія створення ООН.

3. Порядок проведення міжнародних конференцій.

4. Регіональні міжнародні організації.

Перелік ключових термінів та понять теми:

„Міжнародна організація”, „функції міжнародних організацій”, „внутрішнє право міжнародних організацій”, „міжнародна конференція”, „правила процедури”, „принципи ООН”, „цілі ООН”, „головні органи ООН”, „допоміжні органи ООН”, „спеціалізовані установи ООН”.

Методичні вказівки

При вивченні теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що постійно діючі міжнародні організації з’явилися під впливом об’єктивних потреб розвитку системи міжнародних відносин. Необхідно запам’ятати, що міжнародна міжурядова організація існує і діє в межах прийнятого установчого документу. Слід відзначити, що міжнародні міжурядові організації належать до категорії похідних суб’єктів міжнародного права. Важливим моментом є те, що держави – члени організації зобов’язані неухильно виконувати резолюції її органів.

Література:

1, 2, 3, 15, 21, 30, 37, 46, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 61, 62, 63, 65, 66, 68, 72, 73, 76, 78, 79, 82, 85.

Тема 5. Відповідальність у міжнародному праві та мирні засоби розв’язання міжнародних спорів.

Семінарське заняття – 2 години

1. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності.

2. Види та форми міжнародно-правової відповідальності.

3. Міжнародні спори за мирні засоби їх вирішення.

Теми рефератів, доповідей:

1. Підстави міжнародно-правової відповідальності та обставини, що виключають відповідальність держав.

2. Поняття та види міжнародних правопорушень.

3. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.

4. Дипломатичні засоби вирішення міжнародних спорів.

5. Судові засоби вирішення міжнародних спорів.

Перелік ключових термінів та понять теми:

„Гарантії дотримання міжнародного правопорядку”, „підстави відповідальності”, „суб’єктивний елемент міжнародно-протиправного діяння”, „цілі відповідальності”, міжнародне правопорушення”, „міжнародний делікт”, „ординарні міжнародні правопорушення”, „міжнародні злочини”, „види міжнародної відповідальності”, „форми міжнародної відповідальності”, „міжнародні спори”, „право мирного вирішення спорів”.

Методичні вказівки

При вивченні теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що міжнародно-правовий інститут відповідальності становлять норми, що стосуються відповідальності держав у міжнародному праві. Необхідно запам’ятати, що цей інститут є необхідним юридичним засобом забезпечення додержання норм міжнародного права. Слід відзначити, що оціночним критерієм для кваліфікації поведінки держави як міжнародного правопорушення в кожному конкретному випадку є міжнародно-правові акти, приписи яких були порушені. Важливим моментом є те, що принциповою основою сучасної системи мирних засобів розв’язання міжнародних спорів є міжнародно-правовий принцип мирного врегулювання спорів.

Література:

39, 49, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 61, 63, 65, 66, 68, 72, 73, 76, 78, 79, 82, 85, 88, 98, 104.

Тема 6. Територія у міжнародному праві.

Семінарське заняття – 2 години

1.Міжнародно-правові питання території. Правовий режим територій.

2. Державна територія та її складові частини.

3. Правові підстави та засоби зміни державної території.

4. Державні кордони, види, способи встановлення, правовий режим.

Теми рефератів, доповідей:

1 Правові засоби зміни державної території.

2 Арктика і Антарктика, їх правовий режим.

3 Міжнародно-правовий режим космічного простору.

4 Порядок встановлення державних кордонів. Державні кордони України..

Перелік ключових термінів та понять теми:

„Правовий режим території”, „державна територія”, „види територій за правовим режимом”, „континентальний шельф”, „виняткова економічна зона”, „демілітаризовані і нейтралізовані території”, „територіальне море”, „внутрішні води”, „Внутрішні морські води”, „окулярна окупація”, „цесія”, „сервітут”, „ад”юдикація”, „делімітація”, „демаркація”, „анклав”.

Методичні вказівки

При вивченні теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що територія в міжнародному праві відіграє важливу роль із позиції її приналежності або неприналежності визначеному територіальному суверену, або можливості її використання всіма державами. Необхідно запам’ятати, що юридичний статус міжнародних територій визначається в багатосторонніх міжнародно-правових актах. Слід відзначити, що тлумачення складу державної території міститься у Законі України „Про державний кордон України”. Важливим моментом є те, що сучасне міжнародне право визнає лише законні способи придбання територій.

Література:

1, 2, 3, 6, 17, 44, 45, 47, 48, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 62, 63, 65, 66, 68, 72, 73, 78, 79, 82, 85, 97, 110, 114.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ III. Дипломатичне та консульське право. Міжнародне гуманітарне право. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.

Тема 7. Поняття дипломатичного та консульського права.

Семінарське заняття – 2 години

1. Поняття та джерела органів зовнішніх зносин.

2. Органи зовнішніх зносин держав.

3. Дипломатичні та консульські представництва, їх склад, структура, функції, початок та закінчення місії.

4. Дипломатичні та консульські імунітети і привілеї.

Теми рефератів, доповідей:

1. Зовнішня політика та дипломатія.

2. Спеціальні місії.

3. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.

4. Організація діяльності дипломатичної служби України.

Перелік ключових термінів та понять теми:

„Форми дипломатії”, „дипломатія”, „право зовнішніх зносин”, „дипломатичне право”, „консульське право”, „зовнішня політика”, „дипломатичний корпус”, „консульська установа”, „дуаєн”, „дипломатичні ранги”, „вірча грамота”, „інсурекція”, „дипломатичні привілеї”, „дипломатичні імунітети”.

Методичні вказівки

При вивченні теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що одною з основних функцій дипломатії в сучасному світі є координація зовнішньополітичної діяльності уряду. Необхідно запам’ятати, що для здійснення зовнішніх зв’язків з іншими державами й іншими суб’єктами міжнародного права держави створюють систему органів зовнішніх зносин. Слід відзначити, що нерідко норми права зовнішніх зносин, встановивши основу регулювання у будь-яких питаннях, прямо відсилають до внутрішньодержавних законів і правил. Важливим моментом є те, що юридичний статус і правовий режим інших, крім держав, суб’єктів міжнародного права, органи і посадові особи яких неминуче знаходяться і діють на території якоїсь держави, регулюються спеціальними договорами, що укладаються з державою їхнього перебування, і тому загальним міжнародним правом не регулюються.

Література:

3, 7, 10, 12, 13, 16, 18, 19, 20, 48, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 61, 62, 63, 65, 66, 68, 72, 74, 75, 82, 93, 113, 116, 138, 139, 140.

Тема 8. Міжнародне гуманітарне право, та міжнародні стандарти захисту прав людини.

Семінарське заняття – 2 години

1. Поняття міжнародного гуманітарного права.

2. Міжнародні стандарти у сфері прав людини та їх закріплення в міжнародних документах.

3. Захист прав людини у період збройних конфліктів.

4. Міжнародно-правова регламентація правового становища населення. Міжнародно-правові питання громадянства.

Теми рефератів, доповідей:

1. Міжнародні акти про права людини і законодавство України.

2. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів.

3. Основні міжнародно-правові акти про права людини.

4. Громадянство та його значення для міжнародного права.

5. Механізм захисту прав людини в рамках міжнародних організацій..

Перелік ключових термінів та понять теми:

„Право Женеви”, „право Гааги”, „міжнародне гуманітарне право”, „кодифікація норм міжнародного гуманітарного права”, „міжнародні стандарти в галузі прав людини”, „комбатанти”, „військовополонені”, „населення в міжнародному праві”, „іноземці”, „апатриди”, „режим іноземців”, „право притулку”, „натуралізація”.

Методичні вказівки

При вивченні теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що міжнародне гуманітарне право регулює відносини держав з приводу захисту прав людини у мирний час і у збройних конфліктах.. Необхідно запам’ятати, що спеціальним принципом міжнародного гуманітарного права є принцип рівності всіх, незалежно від статі, мови, кольору шкіри, раси, походження або будь-яких інших ознак. Слід відзначити, що розділ IX Статуту ООН регулює відносини держав у важливій сфері – взаємодії між державою і людиною. Важливим моментом є те, що сучасне міжнародне право у звичаєвих і договірних нормах закріплює невід’ємні права й основні свободи людини, від виконання яких не може відмовитись жодна держава.

Література:

3, 22, 32, 40, 41, 42, 43, 49, 60, 61, 62, 63, 65, 66, 67, 72, 73, 74, 76, 78, 79, 85, 87, 89, 96, 100,103, 105, 106, 107, 119, 120, 123, 124, 126, 128, 132, 136.