Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.Суспільний лад Афінської держави. Типова рабовласницька держава: - вільні: Громадяни; Не громадяни; - раби
Дієздатність наступала з 18 років. Право займати посади – 30 років. Право укладати шлюб – 30 років. Служба в війську – 20 років. Літугія – за свої кошти організовувати виставу,змагання. Метеки –чужинці,які в силу обставни поселилися,й живуть на території Афін, вони не мали політичних прав Раби –були в тяжкомустановищі,поділялися на: - державні; - привітні. Державний устрій Стародавніх Афін. Афіни –зразок демократичної республіки. Найвищий орган – народні збори. В народних зборах приймали участь,чоловіки,громадяни. Жінки,чужоземці,діти, - участі не брали. Вирішували основні питання в державі: 1) фінанси, міжнародна політика; 2) скарги громадян; 3) інші питання. Другий орган – Рада 500. Їх перевіряла спеціальна комісія. Обирались раз на рік.
Притани
І пританія ІІ пританія 1-ий місяць урадує 2-ий місяць урядує Засідання були відкриті. Галіея – суд присяжних. Кожен закон був ґрунтовно обговорений.
Виникнення держави у Спарті, її суспільний устрій. Пелопонес, аграрна країна, дорійці натуральне господарство, закони ретру, земельна реформа(10тис клерів), менелай племена ахеян, Лікург. Спартанці (община рівних-3 філи-фратрії). Періеки(жителі сусідніх захоплених держав, не мали політичних прав), ілоти (раби) Cиситії-спільні трапези
Державний лад Спарти, його особливості. Право. 2 царі(царська влада-спадкова, широкі повноваження). Рада старійшин-герусія(питання на обговорення Народних зборів, судові ф-ції 30 осіб-2царі та 28 посадовців 60 років). Народні збори-апелла(участь-чоловіки з 20 років скликались при потребі, виступати мали право не всі, а тільки посадові особи, голосування криком). Колегія ефорів(5 осіб, обирали на рік контролювали службових осіб)
Суспільний устрій Риму в період республіки: громадяни і негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущеники, чужинці). Раби. Вільні: громадяни, і не громадяни. Громадяни: 1) повноправні; 2) неповноправні. 1) повноправні відповідала 3-ом статусам: 1)громадянства{народженням від батьків римлян,звільненням на воля рабів,усиновленням, наданням державою; втрата:боргове рабство, злочини}; 2) воліі; 3)сім’ї . Із знатних родів формувався нобілем-сенаторський стан, вершники(купці); 2) неповноправні: вільновідпущеники, чужоземці латини-майнова правоздатність, виступати в суді одружуватись з римлянами, згодом громадянство. перегрини-правове становище визначалося договорами Риму з тим чи іншим народом). Раби- початку патріархальний характер,приватні і державні раби. Джерела рабства:військовий полон, народження від рабині, купівля за кордоном, продаж громадян у рабство. Припинення рабства - відпущення на волю господарем, звільнення державою. Звільнені раби набували правового статусу господаря, раби лікарі, вчителі. Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль). Територія Риму зростає. народні збори-коміції: 1) куріатні коміці - затвердження усиновлень, обряд надання магістрам владних ф-цій. 2) центуріатнікомісії - збори війська за межами міста(193 центурії - обрання магістрів, війна і мир, надання громадянства, прийняття законів розгляд справ про смертну кару. Реформа:кожному розряду дали 70 центурій, 18-вершників, 2-музикантів 2-хремісників, 1-пролетарії, всього373) 3) трибутнікоміції – збори всього населення триб. 2 види: загальні і плебейські. Голосування проходило за трибами. До них перейшла майже вся законодавча діяльність, скликалися в міру потреби, пізніше таємне голосування, потім роль зборів занепала.
Сенат у Римській державі (порядок утворення, компетенція та роль ). Сенат - спочатку 300 осіб. Спочатку сенаторів призначали консули і цензори на 5 років. Обирализ сенаторського стану призначали засідання і головували на них вищі магістри. Сторонніх осіб на засідання не допускали. Компетенція: законодавча, адміністративна, фінансова(5-річний бюджет держави,1-річний військовий), зовнішня політика, військова,вводив культи нових богів, керував храмами, надзвичайні повноваження(призначав консулів диктаторами, надавав магістрам необмежену владу)
Інститут магістратури у Стародавньому Римі : загальна характеристика, види магістратури (виникнення, основні риси, види та роль). Магістратура виникла внаслідок реформ Сервія Тулія. Поділялася на ординарні і екстраординарні. Загальні риси: виборність (Народними зборами вимоги-10 років військової служби,кандидати на вищу посаду повинні були спочатку перебувати на нижчих,на нову посаду можна було обиратися через 2 роки) , колегіальність (на кожну посаду обирали по декілька осіб,але розв’язували питання одноосібно), недовготривалість (на рік), відповідальність перед народом (притягалися до відповідальності перед судом Народних Зборів), безоплатність. Ординарні : Консули ( 2, на центуріатних зборах, мали вищу владу, адміністративна, верховне командування військом, супроводжували ліктори), претории (2 заступники консулів, охорона порядку в місті, супроводжувало 6 лікторів), цензори (2 цензори на 5 років, розподіл громадян за розрядами, складання списку сенаторів, громадський порядок, фінансові справи), трибуни (захищати права плебеїв, були недоторкані, вето), едили (магістри середнього рангу, 2, ще 2 курульні едили обиралися на трибутних зборах(порядок у місті, влаштування мосових ігор), квестори (скарбниця, невизначена компетенція). Екстраординарна: диктатор (призначали консули за пропозицією сенату на 6 міс. 24 ліктори),начальник кінноти. |
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |