Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лісового фонду ДП «Сколівське лісове господарство»




 

№пп Категорії земель Площа, га
Лісові землі
1. Вкриті лісовою рослинністю , разом
  в.т.ч. лісові культури
2. Незімкнуті лісові культури
3. Лісові розсадники та плантації
4. Не вкриті лісовою рослинністю, разом
  в.т.ч. рідколісся
  згарища, загиблі насадження
  зруби
  галявини, пустирі
5. Лісові шляхи, просіки
Нелісові землі
6. Сільськогосподарські угіддя, разом
  в.т.ч. рілля
  сіножаті
  пасовища
  багаторічні насадження
7. Води
8. Болота
9. Садиби, споруди
10. Траси
11. Інші нелісові землі
Площа земель лісового фонду постійного користування

 

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель

За переважаючими породами і запасами

Породи Заг. площа, га Заг. запас, тис.кбм Сер. запас, кбм/га Сер.вік
Хвойні, всього 3223,10
в т.ч. ялина 2886,15
ялиця 271,85
сосна 37,51
модрина 27,59
Твердолистяні, всього 2747,57
в т.ч. дуб високостовб. 162,37
бук 2538,15
граб 6,78
ясен 3,67
клен 36,60
М’яколистяні, всього 92,59
в т.ч. береза 74,05
осика 0,52
вільха 17,73
липа 0,29
Горобина 0,09
Псевдотсуга 1,03
Разом всіх порід 6064,38

 

За породним складом лісів переважають ялинові насадження, що становлять 44%, частка букових деревостанів становить 41%, а на м’яколистяні припадає 3%.

Середній запас лісів ДП “Сколівського ДЛ” становить 301 м3/га, з них у ялинових лісах - 327м3/га, букових насадженнях – 306 м3/га, дубових відповідно – 188 м3/га.

Середній таксаційний запас стиглих і пересійних насаджень становить:

· у ялинових лісах – 491 м3/га;

· у ялицевих лісах – 417 м3/га;

· у букових лісах – 493 м3/га;

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель

За переважаючими породами і групами віку

Породи Заг. площа Молодняки Середньовікові Присти гаючі Стиглі і перестійні
класу класу
Хвойні, всього
в т.ч. ялина
ялиця
сосна
модрина -
Твердолистяні, всього
в т.ч. дуб
бук
М’яколистяні, всього
в т.ч. береза
вільха -
Разом всіх порід

 



Природно-заповідний фонд підприємства складається із 8 об’єтів, загальною площею 2350,2 га, що становить 10,3% від загальної або 11,7% від покритої лісом площі.

Діяльність лісогосподарського підприємства ведеться в комплексі, починаючи від лісовідновлення (заготівля лісового насіння, вирощування садивного матеріалу, створення лісових культур та догляд за ними), догляду за лісом (проведення рубок догляду в молодняках, проріджування, прохідні рубки), ведення мисливського господарства, лісоексплуатація (заготівля деревини), транспортування та відвантаження деревини споживачам та часткова переробка.

Проведення рубок забезпечує безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісів для планомірного задоволення потреб виробництва і населення в деревині. Річний приріст в середньому складає 4,8 кбм/га або 97 тис.кбм на всю площу покриту лісом. Розрахункова лісосіка складає 42,15 тис.куб.м ліквідної деревини; шпилькових порід – 28,98 тис.куб.м (з них смерека — 25,57 тис.куб.м), твердолистяних – 12,50 тис.куб.м (з них бук – 11,39 тис.куб.м), м’яколистяних – 0,67 тис. куб.м (з них береза – 0,67 тис.куб.м).

Гострою і вкрай важливою проблемою сьогодення в Карпатському регіоні є всихання смерекових насаджень, зниження їх стійкості проти стихійних явищ (вітровалів, буреломів), пошкодженість шкідниками та хворобами лісу. Тому ліміт лісосічного фонду головного користування щорічно включаються суцільні санітарні рубки у смеречниках. По буковому господарству проводяться поступові рубки, в основному 2-х прийомні, що дає змогу забезпечити наявність природного поновлення.

Згідно санітарно огляду лісів пошкоджена площа складає більше 3 тис. га, це в основному насадження пошкоджені кореневими гнилями (опеньок, коренева губка) та шкідниками (короїди). Додають проблем і вітровальні та буреломні ділянки. Це близько 20 га щорічно.

Рубки формування і оздоровлення проводяться на площі більше 400 га, в т.ч. рубки догляду – 280 га, з них за молодняками – 245 га. Від лісогосподарської діяльності надходить 55,0 тис.куб.м ліквідної деревини, з неї 14,0 тис.куб.м – ділової.Щорічно підприємством проводиться садіння нових насаджень на площі 120-150 га. Для цього в кожному лісництві закладено по декілька тимчасових лісорозсадників, в яких вирощується щорічно більше 1,5 млн. штук стандартних сіянців ялиці, смереки, бука, клена-явора, дуба, модрини та інших деревних порід.

Основними породами являються бук лісовий, ялиця біла, клен-явір. Використовуються також і інтродуценти - модрина, дугласія. В зв’язку з природнім поновленням смереки та враховуючи санітарний стан лісів саджанці смереки в лісокультурних роботах практично не використовуються.

Велика увага приділяється також вирощуванню і розмноженню декоративного садивного матеріалу для озеленення - всього більше п’ятдесяти видів та форм різних як деревних так і чагарникових порід. У Любинцівському лісництві влаштовано теплицю з автоматизованим поливом туманного типу, де проводиться вирощування садивного матеріалу (саджанці дуба) з закритою кореневою системою – у таблетах та порід–інтродуцентів ( модрина, сосна кримська, кедрова корейська і європейська, дугласія та ін.)

Насіння лісових порід заготовляють на постійних лісонасінневих ділянках загальною кількістю 1,5-2,0 тон. Загальна заготівля ліквідної деревини підприємством складає більше 80 тис.кбм, в т.ч. ділової – 35 тис.кбм.

Гідрологія та гідрографія

Вода на нашій планеті всюдисуща, океани та моря займають понад 3/4 всієї поверхні Землі. Багаточисельні ріки, потоки, струмки, струмочки шумлять та дзюрчать і на території НПП "Сколівські Бескиди". Окрім цього океани та моря пересилають до нас вологу у вигляді дощів, снігу через атмосферу. Без вологи не можуть існувати всі рослини та тварини, які населяють наші гори. Гідрологічна мережа національного природного парку "Сколівські Бескиди" є важливим елементом природного середовища, що суттєво впливає на біологічне та ландшафтне різноманіття території. Під дією сили тяжіння вода збирається в понижених місцях та починає свій рух в напрямку до моря. Так формуються потоки, потім річечки, потім великі ріки. Практично всі форми рельєфу на Землі створені текучими водами або при їх активній та безпосередній участі. Мільярди років ріки воюють із земною тверддю. За цей час появлялися або зникали моря, піднімалися або опускалися гори, ріки неодноразово міняли напрямок течії. Характер гідрографічної мережі НПП визначають дві найбільші річки: р. Стрий (тече у субширотному напрямку між селами Новий Кропивник і Верхнє Синьовидне) та її права притока р. Опір (тече у субмеридіанальному напрямку між селами Верхнє Синьовидне і Гребенів). Русла цих річок проходять по лініях крупних тектонічних порушень. Всі інші річки та потоки (Орява, Рибник Майданский, Бутивля, Крушельниця, Уричанка, Ямельниця, Кам'янка, Павлів потік, Чудилів потік, Сопіт, Мала і Велика Річки, Зелем'янка і т.п.) є їх притоками (іл. 12). Орієнтація русел річок зумовлена переважно давніми тектонічними рухами та ерозійною діяльністю водотоків, показана на іл. 11.

Типологічні умови

Згідно з викладеними раніше міркуваннями, ряд ділянок місцезростання (лісорослинних умов), розташованих за кількісними ступенями трофності, називається трофогенним рядом, який породжений різницею в кількості поживних речовин ґрунту. Окремі члени нього ряду А, В, С, D називаються трофотропами (ділянки лісу, місцезростання яких мають однакову у своїх межах родючість і вирізняються від інших багатством ґрунту)

Відповідні ряди ділянок лісу (місцезростань), розташовані за кількісними ступенями зволоження, називаються гігрогенними, тобто породжені різницею в кількості едафічного (ґрунтового) зволоження. Окремі члени гігрогенного ряду 0, 1, 2, 3, 4, 5 називаються гігротопами (ділянки лісу, місцезростання яких характеризуються однаковим у своїх межах і різняться від інших зволоженням).

Класифікація передбачає, що кожна ділянка лісу є одночасно і трофо- і гігротопом і по суті ці дві класифікаційні одиниці є лише дві сторони одного і цього ж місцезростання едатопа. Таким чином, наведену двохмірну класифікаційну систему доцільно визнати “едафічною сіткою”. Окрема класифікаційна одиниця едатоп (для прикладу В2) представляє собою поєднання трофотопу (“В”) і гігротопу (“2″). Класифікація дає мірку ґрунтової (едафічної) родючості, виходячи із його лісорослинного ефекту (індикаторів). Останні є вирішальним критерієм для оцінки (визначення) едатопу в поєднанні двох згаданих його сторін ґрунтового багатства.

Тип лісуосновна класифікаційна одиниця лісоекологічної типології. Тип лісу, або група однорідних типів, пропонується як виробнича одиниця, що використовується в тій чи іншій мірі в лісовому господарстві. В цьому аспекті він розуміється як лісогосподарська сукупність (синтез) ділянок лісової площі, однорідних за лісорослинними умовами, тобто за ґрунтовою і кліматичною родючістю. Він є науковою основою планування, проектування і здійснення всіх систем лісогосподарських заходів.

Тип лісу об’єднує лісові ділянки, займані одним корінним і всіма похідними від нього типами деревостанів. До нього належать і відповідні типи травостою, згарища, які утворились на місці вирубаного лісу і підлягають лісовідновленню.

Важливішими ознаками належності відповідних ділянок до одного типу лісу служать однорідність умов місцезростання (ґрунтово-гідрологічних і кліматичних), а також певний породний склад. За своєю природою типи лісу не можуть бути похідними.

У просторовому плані кожний тип лісу займає відповідний за величиною географічний ареал. Тому в кожному лісовому масиві, однорідному за едафо-кліматичним комплексом, тільки один із типів лісу є зональним. Всі інші типи лісу, формуючи разом з першим типологічний макрокомплекс, вважаються інтразональними (азональними), а в горах − інтрапоясними.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22; просмотров: 482

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...