Впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу бібліотеки

Для роботи з електронними ресурсами бібліотека має користуватися певною нормативною базою, а саме:

– правилами користування бібліотекою (див. додаток А);

– положенням про електронну бібліотеку (див. додаток Б);

– положення про електронний каталог;

– положення про Web-сайт.

Останніми десятиліттями увага фахівців усього світу прикута до унікального явища – нової форми періодичного видання - електронного часопису. Стрімкий розвиток мережевих видань (від 27 назв у 1991 р. до понад 45 тисяч на сьогодні), безумовні переваги електронних публікацій спричинили перехід від журнально-орієнтованої моделі розповсюдження наукової інформації до моделі статейноорієнтованого ресурсу, що забезпечує безкоштовний доступ читачів до якісної, відрецензованої наукової літератури у мережі Інтернет із правом читати, копіювати, поширювати, роздруковувати та посилатися на повнотекстові бази даних. Щоб зробити добір і використання таких ресурсів більш дійовим та результативним, необхідно розуміти, хто ними користується й для чого. Необхідно чітко знати, яку інформацію (за змістом), кому (якій категорії користувачів), коли (до якого часу, на якому етапі роботи) та в якій формі потрібно надати, щоб споживач мав змогу нею найбільш продуктивно скористатися[41, c.47].

Дослідженням тих можливостей, які надає електронна продукція, а також з більш інтенсивним залученням її потенціалу, з огляду на розширення комп’ютерної мережі та мережі Інтернет.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування, як і більшість інших напрямів діяльності книгозбірень, зазнало істотних впливів новітніх технологій. Нині воно інтенсивно видозмінюється на засадах останніх. У книгозбірнях створюються й застосовуються локальні та сітьові електронні ресурси, фонди поповнюються новітніми носіями інформації, відбувається освоєння пропозицій Інтернету, розвиваються мережеві бібліотеки. У зв’язку з цим дедалі частіше виникає полеміка щодо ролі наукової бібліотеки в інформаційному майбутньому. На думку професора Я. Л. Шрайберга, однією з основних тенденцій сучасної бібліотечно- інформаційної інфраструктури є перебудова концепції книгозбірні як системи та суспільного інституту[39]. Учений стверджує, що зміни в бібліотеках пов’язані, головним чином, із двома видами трансформації:

• трансформацією типу й складу фондів;

• трансформацією процесів і технологій обслуговування.

Визначальним компонентом розвитку бібліотечно-інформаційної інфраструктури стає поповнення книгозбірень електронними ресурсами, мережевими технологіями та сітьовими методами доставки документів[46, c.52].

Нині більшість книгозбірень застосовує комплексне обслуговування читачів: за допомогою традиційних друкованих та новітніх електронних документів із застосуванням як автоматизованого пошуку, так і карткових каталогів, довідково-пошукового апарата бібліотеки, а також віддалених електронних ресурсів. Важливим критерієм оцінки кожного з перерахованих інформаційних джерел є його необхідність і результативність. Більшість фахівців вважає, що роль бібліотек в інформаційному суспільстві саме і полягає у фільтрації, оцінці, переробці та приведенні в зручний для користувачів стан інформаційних ресурсів, відібраних із різних джерел. Книгозбірні усього світу, що перебувають нині на перехідному етапі, поповнюють фонди колекцією друкованих періодичних видань, і водночас організовують доступ до їх електронних версій, як і до електронних ресурсів узагалі (е-книг, е-бібліотек, е-журналів, баз даних тощо).

У НТБ ХАІ проводиться, як традиційне бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів періодичними виданням, так із використанням мережевих електронних ресурсів, де, поряд із внутрішніми, застосовуються зовнішні інформаційні системи (електронні журнали та бази даних).

Електронний каталог містить записи всіх видів документів, отриманих бібліотекою з 1999 року, окремі випуски періодичних видань і бібліографічні записи статей (з 2003 року) з періодичних видань. Створені бібліографічні записи на інформаційні ресурси загального читального залу та абонементу навчальної літератури, на книжковий фонд і частина зарубіжної періодики читального залу іноземної літератури, на частини фондів абонементів наукової та художньої літератури, бібліотечних пунктів у гуртожитках, представлені електронні аналоги навчальних посібників і методичних вказівок, виданих в університеті, видання на електронних носіях. В рамках електронного каталогу бібліотекою формуються і власні проблемно-орієнтовані бази даних: «Праці співробітників університету» і «Літальні апарати», «Рідкісні та цінні видання».

Електронний каталог поповнюється в режимі реального часу, включаючи нові надходження і доступний як в локальній мережі НТБ, так і з Web-сайту бібліотеки. В залі каталогів постійно працює черговий бібліограф, який надасть допомогу в користуванні пошуковими системами, власними базами даних. В зал каталогів слід звертатися: Якщо Вам необхідно з'ясувати наявність і місцезнаходження документа. Якщо Вам необхідна допомога в пошуку необхідних документів. Якщо Вам необхідно замовити документи, для отримання їх у тимчасове користування на всі пункти видачі бібліотеки.

Для НТБ ХАІ головним пріоритетом подальшого розвитку є піднесення рівня якості послуг, упровадження дистанційних форм обслуговування, забезпечення насиченості інформаційних ресурсів на основі їх кооперації й інтеграції. Адже саме за таких орієнтацій книгозбірня користуватиметься авторитетом у суспільстві й матиме право на подальший розвиток. Перетворення, пов’язані з використанням новітніх інформаційних технологій, дають змогу значно розширити межі бібліотечного обслуговування: створити умови для надання якісно нових послуг для всіх категорій користувачів, зокрема й для віддалених, підвищити відвідуваність бібліотеки завдяки віртуальним читачам.

В умовах зростання попиту на оперативну інформацію традиційні методи її доставки дедалі більше засвідчують свою недостатність. У зв’язку з невідповідністю між доступністю інформації про документ і тривалим очікуванням на його одержання гальмуються процеси обслуговування. Для вирішення цієї проблеми бібліотеки України й світу, упроваджуючи нові інформаційні технології у свою діяльність, взяли курс на сканування документів і пересилку електронних копій по e-mail.

Постало питання упровадження ЕДД і у роботу НТБ ХАІ, адже така інновація дає змогу максимально повно задовольняти інформаційні потреби віддалених користувачів, підвищувати роль і авторитет бібліотеки в освітянському просторі. Розв’язанню цих завдань великою мірою сприяє інтегрований галузевий інформаційний ресурс.

Технологія ЕДД (електронна доставка документів) – це програмно-технологічний комплекс, що дає змогу оперативно надавати копії документів локальним і віддаленим користувачам як шляхом переведення традиційних видань в електронну форму, так і надаючи електронні копії видань, що зберігаються у повнотекстових базах даних [30, c. 156].

Перші експерименти з ЕДД у бібліотеках було здійснено ще наприкінці 60-х років XX ст. у США, у Європі - наприкінці 70-х, у Росії електронною доставкою документів цілеспрямовано займаються з 90-х років, в Україні ЕДД стали упроваджувати нещодавно: лише 22 травня 2003 р. в Україні було прийнято Закон № 851-ІУ «Про електронні документи та електронний документообіг» [4].

Нині ЕДД – одна з найбільш обговорюваних у фаховій літературі тем. Питанням електронної доставки документів у бібліотеках присвячені роботи сучасних російських і українських фахівців. Дослідники, які вивчають процес запровадження ЕДД у книгозбірнях Росії, зазначають, що останнім часом ми є свідками змін парадигми бібліотечної діяльності, змін функціонального завантаження бібліотек, оскільки відбувається формування нової стратегії доступу до інформаційних ресурсів незалежно від місця їх перебування. Нині бібліотеки ведуть активні пошуки свого місця в новому, глобальному середовищі. ЕДД, безперечно, є важливим складником цієї стратегії [40, c. 291].

Користувачі НТБ – науковці, викладачі, аспіранти, вчителі, студенти і всі вони зацікавлені в оперативному отриманні інформації. Тому електронна доставка документів сьогодні – один із перспективних напрямів оперативного та якісного задоволення інформаційних потреб користувачів Бібліотеки. Виконані за технологіями мікрофільмування чи ксерокопіювання, копії документів вирішували проблему забезпечення доступності до бібліотечних фондів з їх збереженням, то нині сканування й ЕДД дають змогу документу залишатися у стінах бібліотеки і водночас задовольняти запити віддалених користувачів. ЕДД може розглядатися як новий етап розвитку НТБ, бо як напрям обслуговування користувачів останній поступово втрачає свої позиції через постійне зростання поштових тарифів, значні витрати часу на виконання замовлень і обмеження терміну користування виданими документами.

Незважаючи на подібність технологій, технічних засобів, які використовуються службами ЕДД, кожна бібліотека розробляє та впроваджує свої власні механізми одержання замовлень і транспортування файлів замовникам.

Електронне копіювання документів виконується в обсязі не більше 30 сторінок у форматі PDF і надсилається на e-mail замовника.

Перевага такої форми обслуговування полягає в тому, що відправити замовлення можна в зручний час із будь-якого місця, де є вихід в Інтернет, і так само отримати виконане замовлення.

При наданні послуги фахівці випробували дві основні схеми ЕДД. У першому випадку, користувачі-замовники безпосередньо звертаються до служби доставки. За другою схемою, замовлення надходять від посередника (бібліотеки-абонента НТБ) і вже потім посередник зв’язує службу доставки із користувачем-замовником. Запити проходять обов’язкову перевірку на наявність джерел у фонді бібліотеки, тому що послуги ЕДД надаються користувачам із використанням тільки власних фондів. Бібліотека на своєму технічному обладнанні сканує замовлені документи, а передача виконаних копій замовнику здійснюється електронною поштою.

Сучасні інформаційні технології докорінно змінили можливості бібліотечної роботи – від підходів до формування фонду до традиційних внутрішніх технологій. Використання комп’ютерних технологій відкриває широкі можливості для вдосконалення обслуговування читачів в університетській бібліотеці. Бібліотека проводить різнопланову виховну, масову та інформаційну роботу.

Систематичне інформування читачів про нове надходження до фонду бібліотеки; надання інформації про видання на актуальні теми, які цікавлять користувачів бібліотеки; проведення масових заходів – всі ці аспекти бібліотечної роботи неможливо уявити без застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Комп’ютерні технології в своїй діяльності використовую для:

· підготовки документації і звітності по роботі;

· створення електронних баз даних;

· організації естетичного оформлення бібліотеки та наочної популяризації літератури (комп’ютерний дизайн книжкових виставок, інформаційних стендів, календарів пам’ятних та літературних дат, тематичних полиць);

· підготовки презентацій, проведення масових заходів з читачами;

· підготовки інформаційних джерел щодо популяризації бібліотечного фонду та реклами бібліотеки (інформаційні бюлетені, буклети, рекомендаційні списки та огляди літератури, експрес-інформації, пам’ятки та інше).

У друкованому вигляді всі інформаційні видання, як для студентів так і для викладачів, розміщені в інформаційному куточку бібліотеки.

Кожна бібліотека вибирає найбільш відповідне для себе програмне забезпечення. Серед українських розробників найбільш відомі ПП "Політек-софт" (продукт "Бібліограф"), ЗАТ "УФД" (Бібліотека-УФД) та Харківський Національний університет внутрішніх справ (UNILIB). На російському ринку представлений значно ширший вибір розробок програмних комплексів: ГІВЦ (Головний інформаційно-обчислювальний центр), що виконав такі розробки АБІС, як " Ас-Бібліотека", "АБІС-Бібліофіл", "Бібліотека для сліпих"; Библиотека з природничих наук Російскої Академії наук ("SOLAR", "Сочі", "DIISKAT"); ГПНТБ Росії ("АС ГПНТБ", "ІРБІС" і ін.); "Відкриті бібліотечні системи" (РУСЛАН) та ін. Не слід залишати поза увагою і зарубіжних виробників (Франція, Ізраїль, бюро ЮНЕСКО та багато інших)[28, c.13].

Комплекси програмних засобів складаються з модулів ПО (програмного забезпечення) автоматизованих робочих місць (АРМ). Тобто створюються АРМи, які забезпечують виконання наступних функцій: комплектування, обробка, обслуговування абонемента й ін. Залежно від обраного комплексу програмних засобів.

Проведемо невеликий аналіз деяких вітчизняних АБІС.

Найпоширенішою серед українських бібліотек є російська система "ІРБІС". Система призначена для автоматизації традиційних бібліотечно-інформаційних технологій у малих і середніх бібліотеках. Дана система є досить функціональною, і забезпечує реалізацію майже всіх функцій, потрібних шкільним бібліотекам. Розробник даної АБІС має своє представництво в Україні, яке проводить підтримку свого продукту на всіх етапах його впровадження. До недоліків даної системи можна віднести надлишковість і складність освоєння для нефахівців, що є суттєвою проблемою для масового впровадження в систему шкільних бібліотек.

Система UniLib, розроблена Харківським науково-дослідним інформаційно-комп'ютерним центром Національного університету внутрішніх справ призначена для автоматизації бібліотечних процесів обслуговування читачів, а також комплектування, обліку та обробки літератури. Дана система відрізняється зручністю і простотою користування в поєднанні з повнотою функціональних можливостей. З недоліків системи слід зазначити деяку її недоробленість, зв'язану з прагненням авторів постійно удосконалювати своє творіння.

Система "УФД/Бібліотека", розроблена ЗАТ "Український фондовий дім", має забезпечити автоматизацію основних виробничих циклів: Каталогізація видань - облік фонду - аналіз стану фонду; реєстрація читачів та організацій МБА; пошук документів - замовлення - комплектація - видача - повернення. На жаль, дана система не дає можливості реалізувати багато функцій, специфічних для шкільних бібліотек, хоча і має деяку надлишковість в інших функціях.

Російська система "МАРК-SQL" (ЗАО НПО "Информ-система") свого часу широко впроваджувалась в мережу шкільних бібліотек Росії. Серед плюсів даного продукту можна відзначити те, що він спеціально розроблений для використання в шкільних бібліотеках, а отже якнайкраще підходить для використання в закладах освіти. Розробка супроводжується досить докладною інструкцією. Але є і значні недоліки: перший - підтримка даного продукту на Україні не проводиться, другий – система пристосована до російських стандартів, які не підходять для українських бібліотек. Аналогічний висновок можна зробити про ще одну російську розробку – "Шкільна бібліотека" (ООО "ФинПромМаркет – XXI")[27, c.194].

ПП "Політек-СОФТ" займається розробкою програмного забезпечення для навчальних закладів України. Однією з розробок підприємства є пакет програм "Бібліограф", призначений для використання у бібліотеці навчального закладу. Головною його особливістю є простота та наявність необхідних бібліотекарям та читачам функцій. Пакет "Бібліограф" вирізняється серед інших подібних систем відсутністю функціональної та інформаційної надлишковості. Система дозволяє в короткий термін сформувати електронний каталог, організувати пошук та замовлення літератури читачами і розпочати реєстрацію видачі та повернення книг та періодики. Програми пакету мають зручну та детальну довідкову систему, яка допоможе швидко навчитись ефективно їх використовувати. Недоліком системи є те, що даний продукт не підтримує пошук у каталогах інших бібліотек і зведених каталогах району, хоча в останній версії програм з’явилася можливість побудови корпоративної мережі бібліотек-клієнтів ПП "Політек-СОФТ" за зразком "ІРБІС-Україна" з метою обміну бібліографічними описами[44, c.558].

Робота НТБ багатогранна. Це й методично-інформаційний центр, де студенти розвивають читацький смак, формують любов до книги, це й світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-особистість. Тому і зусилля бібліотеки спрямовані на те, щоб знайти, підтримати, розвинути в студентів закласти механізм самореалізації, саморозвитку, самовиховання. Бібліотека намагається забезпечити оптимальні умови для розвитку кожного студента, її наукових та творчих інтересів.

Одним з найбільш перспективних напрямків бібліотечної роботи є мережеві технології УФД/Бібліотека, які вже запроваджені у НТБ «ХАІ».

УФД/Бібліотека — автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС) розроблена і підтримується ТОВ "Український фондовий дім" (Київ, Україна) з 1998 року. Система призначена для комплексної автоматизації бібліотеки, враховує всі основні виробничі цикли. На поточний момент здійснено понад 200 інсталяцій в Україні переважно в університетах, а також публічних та відомчих бібліотеках. Має російський та український інтерфейси, які проілюстровані на рисунку 2.

Управління доступом до ресурсів системи здійснюється за допомогою групової політику адміністратором системи.

Система «УФД / Бібліотека» охоплює всі ділянки роботи бібліотеки:

• комплектування;

• обробка і каталогізація;

• обслуговування читачів та ведення обліку роботи НТБ;

• моніторинг статистичних показників роботи бібліотеки;

• взаємодія з читачами з питань комплектування;

• робота з електронними документами;

• експорт та імпорт;

• комплектування.

В системі підтримується каталог постачальників бібліотеки, в якому зберігається контактна інформація: адреси, телефони, ім'я контактної особи. При розміщенні замовлення реєструється дата розміщення, назва документа, постачальник, ціна, кількість замовленої літератури. Під час надходження замовлення реєструється дата виконання, номер партії, призначаються інвентарні номери. Система дозволяє формувати і друкувати акти надходження літератури, автоматично підраховувати необхідні показники, а також книги інвентарного і сумарного обліку.

Обробка і каталогізація.

В системі «УФД/Бібліотека» підтримується механізм пошуку за допомогою деревовидних тематичних каталогів. Кожен документ може бути віднесений до будь-якої кількості тем. Кількість тематичних каталогів практично не обмежена. Підтримується механізм прив'язки тем до рубрикатора ББК, за яким індексні ББК зіставляються множині тем з тематичних каталогів, що використовується для прискорення введення тем. Існує можливість друку формулярів і бібліографічних карток.

Рис.2 – Пошук документів

Обслуговування читачів і облік МБА.

Система підтримує електронні формуляри і дозволяє реєструвати видачу літератури як для читачів бібліотеки, так і для організації МБА. Обслуговування читачів ведеться як з попереднім замовленням літератури так і без нього. Система дозволяє реєструвати видані книги як з інвентарними номерами, так і без них. Особливо привабливою є схема роботи з попереднім замовленням і використанням штрих-кодової технології.

Моніторинг статистичних показників роботи бібліотеки.

Система дозволяє збирати повні статистичні дані по обслуговуванню читачів: кількість виданої літератури з розподілом по періодах, по підрозділах і навіть по співробітниках, кількість відмов від обслуговування з розподілом за причинами. Крім того, система дозволяє виявляти читачів-боржників і встановлювати особу, яка затримує певну книгу.

Взаємодія з читачами в питаннях комплектування.

Однієї з відмінних рис, властивих системі "УФД Бібліотека", є можливість збору інформації по потребах читачів: уповноважені читачі (наприклад - викладачі), входивши в систему під власним паролем, можуть реєструвати в бази даних інформацію про потреби в певній літературі. Наприклад, викладач може ввести інформацію про підручник, об який він взнав, і відомості про потрібну кількість екземплярів. Співробітники бібліотеки можуть враховувати цю інформацію при комплектуванні.

Робота з електронними документами.

Система "УФД/Бібліотека" пропонує спеціальні функції по роботі з електронними документами. Будь-який електронний документ може бути каталогізований в системі. При цьому в базі даних зберігається інформація про розміщення цього документа і може бути мережним ім'ям файлу або URL, що дозволяє користувачу прямо з системи викликати електронний документ для перегляду. Документ буде відкритий за допомогою програми-браузера, зареєстрованої в системі для файлів даного типу. Підтримуються також спеціальні функції для роботи з електронними документами на CD-ROM.

Експорт і імпорт.

Система має надзвичайно широку нагоду для експорту і імпорту інформації. Підтримується обмін інформацією з форматами USMARC, UNIMARC, ldb-файлами системи МАРК, тестовими файлами. Система має нагоду створення клієнтських початкових форм, а також експорту даних в Excel.

Штрих-кодова технологія.

Система дозволяє використовувати штрих-кодову технологію для ідентифікації як читачів, так і книг. Для зчитування штрихів-кодів можуть використовуватися сканери, які включаються паралельно з клавіатурою.

Використовування штрих-кодової технології. Це метод автоматизованого збору даних самого різного характеру. З його допомогою можна швидко і точно не тільки збирати, але і передавати інформацію на обчислювальні машини. Джерелом інформації при цьому є штриховий код, що представляє собою чергування штрихів і проміжків різної ширини. Такими штрихами закодована або цифрова, або літерна інформація.

Для розшифровки штрихових кодів користуються спеціальним пристосуванням - сканером. Промінь від світлового олівця або від рухомого лазерного пристрою, спрямовується на штрихи і відбиваючись від ліній, передається у пристрій для зчитування. Відбитий промінь перетворюється в електричні сигнали різної сили (залежно від ширини штрихів і проміжків), які потім і розшифровуються у вигляді цифр і букв. Сьогодні створена мережа підприємств з випуску різної апаратури для штрихового кодування та доданих до неї програмних засобів. До апаратних засобів відносять різні персональні ЕОМ, у тому числі переносні. У розпорядженні користувачів і виробників цієї апаратури є досить широкий набір штриховий символіки штрихового кодування. Дозволяє істотно прискорити операції по реєстрації видачі-повернення книг, а також запобігає помилкам бібліотекарів при цих операціях. Використання традиційних форм поширення інформації сьогодні не може забезпечити необхідного рівня бібліотек. Бібліотеки мають активно вивчати й впроваджувати нові технології, які дозволяють значно підвищити інформаційний статус бібліотеки.

Найбільша роль у цей час приділяється розвитку нових інформаційних технологій, заснованих на використанні можливостей обчислювальної техніки й комп'ютерних мереж. Одним з найважливіших завдань НТБ ХАІ в таких умовах є створення автоматизованої системи інформаційного забезпечення навчального процесу, тобто надання необхідної інформації студентам, викладачам як на друкованих, так і на інших видах носіїв. У сучасних умовах основою такої системи є новітні комп'ютерні інформаційні технології, які широко впроваджуються в традиційні бібліотечні процеси.

Соціальні мережі для бібліотек є однією з найголовніших можливостей реклами своєї діяльності та послуг. Крім того, соціальні мережі – це найменш затратний вид піару та найбільш зручний, адже важливі інструменти, а це – комп’ютерне робоче місце та доступ до Інтернету є на сьогодні майже у кожній бібліотеці, у тому числі і сільській.

Для ефективного використання можливостей соціальних мереж у власній медіа діяльності, бібліотекарям потрібно:

– визначити для себе найбільш оптимальну соціальну мережу орієнтуючись на своїх користувачів (тобто в якій соцмережі зосереджена найбільша кількість як стаціонарних так і потенційних відвідувачів бібліотеки);

– зорієнтуватись в можливостях, які відкривають перед бібліотекою сучасні соціальні мережі;

– відмінно володіти мережевим етикетом;

– навчитись якісно піарити свою сторінку у мережі та здобути прихильників.

Як говорив всім добре відомий Білл Гейтс: «Якщо вас немає в Інтернеті, вважайте, що ви не існуєте». І дійсно, в сучасних умовах масової інтеграції в мережу Інтернет, робота бібліотеки не повинна залишатись осторонь інновацій. Існує доволі влучна констатація факту: «якщо захід було проведено і ніде про нього не було написано – вважайте, що його не відбулось, а якщо захід не було проведено, але про нього було написано – він відбувся». Якщо місцеві ЗМІ не завжди можуть надати потрібну інформаційну підтримку, то соціальні мережі дають можливість найбільш оперативно анонсувати діяльність бібліотеки широкому колу онлайн користувачів[23, c.212].

Існує три основні види соціальних мереж:

1) Соціальні мережі на загальну тематику (спрямовані на підтримку і налагодження вже існуючих контактів та пошук нових знайомих);

2) Ділові соціальні мережі (спрямовані на професійний розвиток та побудову кар’єри);

3) Спеціалізовані соціальні мережі (займають певну нішу в своєму секторі, і збирають аудиторію за конкретними інтересами: музика, хобі, плітки тощо).

Бібліотека повинна стати не тільки джерелом ідей, думок, технологій у вигляді журналів, дисертацій, книг, каталогів і ін., але й автоматизованим інформаційним центром, що обслуговує користувачів у локальному й мережному режимах, центром впровадження нових інформаційних технологій, творцем власних баз даних і комплексів автоматизованих послуг завдяки розробці й впровадженню АБІС[27, c.254].

Насамперед, присутність бібліотеки у будь-якій соціальній мережі дозволяє їй рекламувати себе як культурно-освітню та дозвілеву організацію, і що саме головне – поширювати інформацію про майбутні події та події, які вже відбулися. Соціальні мережі дають можливість ділитись інформацією з постійними та потенційними користувачами або партнерами бібліотеки, а також просувати поточні та минулі проекти, ділитись з віртуальними користувачами своїми успіхами та досягненнями. Крім того, за допомогою соціальних мереж бібліотекарі можуть залучати громадськість до різного роду обговорень з метою визначення пріоритетних напрямів подальшої діяльності бібліотеки, оголошувати конкурси та проводити їх в режимі онлайн, нагадувати своїм користувачам про заборгованість і т. д.

Спілкування з відвідувачами сторінки бібліотеки у соціальній мережі є важливим чинником її популярності. Віртуальні читачі відчувають, що їхня думка важлива, що завжди є куди звернутись за допомогою у вирішенні будь-яких інформаційних потреб тощо. Тому завжди потрібно запитувати своїх прихильників у соціальних мережах, що саме вони хочуть почути, в яких темах для обговорення хочуть брати участь, завжди відповідати на коментарі тощо. Існує прекрасна функція в мережі під назвою реблогінг – це коли різні групи у соціальних мережах домовляються про взаємну підтримку та рекламу. Це чудова можливість привернути до своєї сторінки ще більшу кількість відвідувачів. Для привернення уваги до сторінки бібліотеки у соціальній мережі варто також брати активну участь в обговореннях інших учасників соцмережі, лайкати інформацію друзів (відмічати як ту, що сподобалась), репостити вподобану інформацію та бути активним в обговореннях які стосуються життя громади.

Отже, динамічний розвиток комп’ютерної техніки, Інтернету зумовили різке розширення можливостей інформаційних технологій, дали змогу оперативно і максимально повно задовольняти сучасні потреби суспільства в отриманні оперативних і високоякісних інформаційних матеріалів. Застосування сучасних інформаційних технологій підносить ефективність використання ресурсів НТБ ХАІ, зокрема інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу, значно поліпшує якість обслуговування користувачів. При цьому необхідно зазначити, то особливе місце в сервісній політиці сучасної книгозбірні посідає ЕДД. Завдяки їм зміцнюється позиція бібліотеки у соціумі, активізується її діяльність, переглядаються вимоги до бібліотечного сервісу, інформаційного забезпечення користувачів.

2.3 Використання електронних інформаційних ресурсів студентами університету (опитування)

Сьогодні в умовах жорсткої конкуренції на ринку інформаційних ресурсів перед книгозбірнями стоїть проблема впровадження нових бібліотечних послуг і удосконалення системи якості обслуговування користувачів. Закордонні бібліотеки ще з початку 80-х років минулого століття займаються створенням системи менеджменту якості бібліотек, про що свідчать публікації ІФЛА, ЮНЕСКО, Європейської Ради. В основному досліджуються методи оцінки якості наданих послуг бібліотек, і менша увага звертається на створення менеджменту якості в середині бібліотеки, впровадження в її діяльність методів самооцінки діяльності як інструмента постійного удосконалення[47].

Внутрішньо-бібліотечне середовище не завжди достатньо комфортне для користувачів, а технології, які застосовуються в бібліотеках, перестають відповідати їх очікуванням. Показниками ефективності інформаційно-бібліотечного обслуговування є повнота, точність, оперативність, комфортність послуг, які надаються[37, c.12].

Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів отримання інформації. Опитування – це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом. Стандартизовані опитування можна розглядати як суворі опитування, що дають перш за все загальне уявлення про досліджувану проблему.

При створенні опитувань спочатку сформульовано програмні питання, які переводяться в анкетні та формулюються доступною мовою.

Опитування респондентів проводилось в традиційному варіанті. В соціологічному дослідженні брали участь 130 респондентів. В ході його проведення враховані думки всіх студентів.

В анкеті запропоновано 6 питань, які мали за мету виявити: який відсоток студентів та наскільки часто відвідують web-сайт, виявити проблеми та побажання користувачів.

Спочатку респондент підкреслює курс, на якому навчається, це питання дає загальну оцінку відвідування сайту залежно від курсу.

Питання, яке дає нам уявлення про відсоток відвідувачів сайту є просте запитання: «Чи відвідуєте ви сайт бібліотеки?» Подавалося дві відповіді: «так» та «ні». Після першого питання, респондент мав надати інформацію про те, наскільки часто від користується ресурсом бібліотеки (кожний день, 1-3 рази на тиждень, 4-6 разів на тиждень, не частіше 1 разу на місяць).

Веб-інтерфейс – це сукупність засобів, за допомогою яких користувач взаємодіє з web-сайтом або web-застосунком через браузер. Web-інтерфейси отримали широке поширення у зв'язку із зростанням популярності всесвітньої павутини і відповідно повсюдного розповсюдження web-браузерів[45]. Наступним питанням було запропоновано оцінити інтерфейс web-сайту за шкалою від 1 до 5 (1-дуже погано, 2-погано, 3- задовільно, 4 – добре, 5 – відмінно). Однією з основних вимог до веб-інтерфейсів є їхній однаковий зовнішній вигляд і однакова функціональність при роботі в різних браузерах. Питання про пошук інформації був дуже важливим для мене, отже користувач бажає знайти потрібну йому інформацію швидко та без проблем. На це питання було запропоновано три відповіді – «так», «ні» та «рідко». Після закритого питання респондент мав можливість написати, які саме проблеми він мав під час пошуку інформації , якщо мав такі.

Використовність, часто Юзабіліті (англ. Usability – дослівно «зручність користування») – поняття в мікроергономіці, що визначає загальну ступінь зручності предмета при використанні; термін схожий з терміном «ергономічність», але має іншу область поширення і відрізняється нюансами визначення. Використовується для комп'ютерної техніки, терміном юзабіліті називають концепцію розробки користувацьких інтерфейсів програмного забезпечення, орієнтовану на максимальну психологічну і зорову зручність для користувача.

Таким чином, найвлучнішим перекладом слова «usability» буде «зручність і простота використання (застосування)», «дружелюбність» і навіть «практичність». Тому було запропоновано оцінити зручність користування сайтом за п’ятибальною шкалою ( 1– дуже погано, 2 – погано, 3 – задовільно, 4 – добре, 5 – відмінно). Після оцінок респондент мав можливість написати побажання щодо покращення роботи веб-сайтом.

Відповідаючи на питання анкети, респонденти мали можливість оцінити фактори, які складають основу моделі комфортності користуванням веб-сайтом. Приклади заповнення анкети подаються на рисунку 3.

Рис. 3 – Aнкета з відповідями

25% респондентів є студентами 1го курсу, 21% – студенти 2го курсу, 27% – 3й курс та 27% – 4й курс.

На питання "Чи відвідуєте Ви веб-сайт бібліотеки?" 85% відповіли так, 15% – ні.

1% респондентів відвідую сайт кожний день, 33% відвідують сайт 1-3 рази на тиждень, 14% – 4-6 разів на тиждень, 52% відвідують сайт не частіше 1 разу на місяць. Респонденти оцінили інтерфейс web-сайту з яких 0% відповіли «дуже погано»,20% – оцінюють оформлення, як «погано»,51% вважають, що інтерфейс є «задовільним», для 22% респондентів зовнішній вигляд є задовільним , 7% оцінюють його на відмінно. Про наявність проблем під час пошуку інформації підтвердили всього 39% користувачів, не стикалися з проблемами 14%, а 50% рідко стикався з проблемами на сайті.

Останнім закритим питанням було оцінити за п’ятибальною шкалою зручність web-сайту. Респондентів які вважають сайт дуже поганим не було, 10% оцінюють зручність, як погану, 47% користувачів задоволені роботою та оцінюють її, як задовільну, 28% вважають роботу сайту на «добре», 17% цілком задоволені сайтом та зауважень не мають, оцінюють роботу на «відмінно»(Див. табл.2).

Відповідаючи на питання анкети, респонденти мали можливість оцінити фактори, які складають основу моделі комфортності користування сайтом, підкреслити відповідне, висловити свої пропозиції.Web-сайт, як ключовий елемент відкритого інформаційного простору бібліотеки, свідчить про якісні зміни моделі взаємодії бібліотеки та користувача.

Табл. 2 – загальна таблиця даних