Проблеми і перспективи розвитку культурно-пізнавального туризму в Україні

Незважаючи на певні позитивні зрушення останніх років, загальний стан об1єктів культурно-історичної спадщини в Україні залишається загрозливим та потребує термінових заходів для поліпшення ситуації. Необхідний передусім зважений, системний підхід до вирішення ключових проблем даного напрямку. Розглянемо ці проблеми докладніше.1) недостатнє бюджетне фінансування; 2) нераціональний розподіл наявного бюджетного фінансування; 3)брак системності та координації у діяльності органів державної влади зі збереження культурно-історичної спадщини; 4) недостатній контроль за виконанням чинних законів, правових актів та прийнятих рішень; 5) необхідність удосконалення нормативно-правової бази; 6)відсутність стимулів для залучення приватних коштів; 7)неповне використання потенціалу співробітництва органів державної влади з недержавними організаціями; 8)недостатня активність органів влади на рівні міждержавних відносин щодо повернення культурних цінностей;9)низький рівень обізнаності з українськими пам’ятками у світі.

27)Ренесансна архітектура Львоваа

Ренесансна архітектура Львова була започаткована у першій половині XVI ст. незабаром після початку поширення цього стилю на теренах Корони. Одночасно у резиденції львівських архієпископів Григорій з Санока заклав перший на теренах Корони, Руського воєводства гуманістичний гурток, звідки поширювались ідеї Відродження. Тут проживали італійські гуманісти Марино Кондульмеро, Філіп Калімах Буонакорсі (лат. Philippus Callimachus Experiens)(1470-1471), який згодом став вчителем дітей короля Казимира IV Ягайловича. На сьогодні комлекс ренесансних будівель Середмістя Львова є унікальним явищем не лише української архітектури, але й європейської. Стан їхнього збереження в значній мірі сприяв занесенню Середмістя до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті збережено значну кількість сакральних ренесансних будівель, чия кількість перевищує аналогічні споруди на теренах України. Петро Італієць також започаткував ренесансне сакральне будівництво, звівши третю будівлю Успенської церкви (1547–1559) - першої на теренах України. Після неї було зведено монастир бенедиктинок, монастир кларисок, вівтарну частину костелу домініканок, вірменську Церкву Св. Хреста, шпиталь святого Лазаря, каплицю Кампіанів, каплицю Боїмів, каплицю Трьох Святителів, синагогу "Золота Роза". Наприкінці епохи ренесансного будівницва у місті було зведено дві споруди, що не мають аналогів в Україні - четверту будівлю Успенської церкви з вежею Корнякта і монастир бернардинців. При пізніших перебудовах з храмів було усунено більшість ренесансних вівтарів, елементів декору. На сьогодні фрагменти ренесансного декору можна побачити у каплиць Кампіан, Боїмів Латинського собору, декількох вцілілих вівтарях.

28)Барокова архітектура Львова

Барокова архітектура Львова почала розвиватись на початку XVII ст. з будівництва костелу єзуїтів (1610-1630) за проектом Джакомо Бріано. Його зводили за зразком римської базиліки Церква Il Gesù. Львівський храм єзуїтів вважають першим бароковим храмом на теренах сучасної України та одним з перших у Речі Посполитій. Будівлі у стилі розвиненого бароко появились наприкінці XVII ст. переважно у магнатських резиденціях навколо міста, зокрема у належних королю Яну ІІІ Собеському замках (Золочів, Жовква, Олесько), біля яких заклали партерні барокові парки. У Львові було зведено палац Яблоновських, перебудовано належний Собеському палац Корнякта (1678), який по фасаду отримав високий атик. До появи атиків на фасадах багатьох кам'яниць міста призвела поява брандмауерів, що розділяли сусідні будівлі і запобігали поширенню пожеж. Лише з середини XVIII ст. навколо Середмістя появилось декілька споруд у стилі пізнього бароко - палаци Радзівілів, Жевуських, Четвертинських, Гадзевичів, Косаковських, Грановських, Калиновських, Вишневецьких, Бекерських, Секежинських, Ґарані (1734), які не дійшли до нашого часу, або були значно перебудовані. У Середмісті було перебудовано з міщанських кам'яниць палац Любомирських (1760), палац католицьких архієпископів (1634), митрополичі палати (1762), палац вірменських архієпископів. Також було збудовано чи перебудовано ряд житлових будинків - Муратовичів (вул. Вірменська 13), ряд будівель на площі Ринок. Доба бароко у Львові завершилась перебудовою Латинського собору (1765-1771), спорудженням костелу домініканців (1749 - 1764), собору св. Юра (1744-1762), які відносять до перлин барокової архітектури України.

29)Храми Львова

Храми Львова віддзеркалюють складну конфесійну структуру цього релігійного центру всеукраїнського значення. Розподіл релігійних громад міста приблизно такий: 35% Українська греко-католицька церква;11,5% — Українська автокефальна православна церква;9% — Українська православна церква — Київський патріархат; 6 % — Римо-Католицька Церква в Україні. У Львові є Українська православна церква — Московський патріархат, Вірменська апостольська церква та протестанські церкви. Тут знаходиться управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні, є організації іудаїстів та мусульман та інших.У місті діє Український католицький університет і Львівська Православна Богословська Академія УПЦ-КП.Станом на початок 2009 р. у місті налічується 99 типових християнських храмів, ще 11 храмів споруджується.Головні святині Львова: Головний католицький храм (костел) України (Латинська Катедра св. Марії, єдиний готичний храм України, що зберігся до сьогодні з XIV ст.); Головний вірменський храм України, збудований в 1363 році; Головний храм греко-католиків України (церква Святого Юра, XVIII ст.)

Найцікавіші храми Львова;  Провідний православний храм України рубежу XVI- XVII ст. Місце висв’ячення в митрополити Києва Петра Могили. Перше ставропігійське церковне братство середньовічної України; Георгієвський православний храм; Домініканський монастир з храмом Божого Тіла; Бернардинський монастир-фортеця (1630); Бенедиктинський жіночий монастир. Чоловічий Василіянський монастир св. Онуфрія; Монастир кармелітів та кармеліток босих;

Палаци Львова

За довгі роки свого існування Львів суттєво збагатився палацами збудованими в різні епохи та виконаними в різноманітних архітектурних стилях. До найбільш відомих і цікавих відносять Палац Бєльських – найхарактерніший зразок львівського класицистичного модерну (будівлю зведено 1923 року для магнатів Бєльських), палац графів Голуховських – одна з перших неороманських споруд Львова (будівля зведена за проектом архітектора К. Оманна 1865 року), палац Любомирських – класичний бароковий палац XVIII століття з оригінальним скульптурним декором, палац Дідушицьких – палац у стилі пізнього французького ренесансу останньої чверті XIX століття, розташований посеред гарного парку з огорожею, палац Мистецтв – місце проведення Національного Форуму видавців та інших культурних подій Львова, палацик зі сфінксами – остання з більш чи менш збережених львівських палацових садиб початку XIX століття, палац Бесядецьких – зразок архітектури міського палацу VIII-XIX століть у стилі рококо, ампіру і неокласицизму, палац Семенських-Левицьких – один із яскравих зразків палацової пізньоеклектичної архітектури XIX століття, палац Баворовських – будівля першої половини XIX століття у стилі бідермаєрівського класицизму.Також алац графів Потоцьких – велична будівля у стилі французького неоренесансу кінця XIX століття, палац Бандінеллі – пам’ятка пізнього ренесансу (1593 рік) з кам’яними дельфінами на фасаді, які сприяли власникові будівлі у торговельних справах і оберігали від небезпек, палац Корнякта – надзвичайно цінна ренесансна пам’ятка 1580 року, палац найбагатшого львів’янина, за всю історію міста, купця Костянтина Корнякта.

Памятники Львова

У Львові на початку XVIII столітті було встановлено перший пам'ятник в Україні^[1] — монумент гетьману Станіславу Яблоновському. Станом на 2012 рік 89 пам'ятників Львова мають статус пам'ятки монументального мистецтва.Є такі памятники:Степанові Бандері