Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Чому не можна спалювати листя ?




Зміст

1.Вступ…………………………………………………………………………………3

2.Розділ 1………………………………………………………………………………5

2.1 Чому не можна спалювати листя ?...................................................................5

2.2 Досвід Кременчука: листя як паливо………………………………………6

3.3 Листя утилізують, але за гроші……………………………………………….7

3. Розділ 2………………………………………………………………………………9

3.1 Як утилізувати опале листя?.............................................................................9

3.2 Листя вивозиться на полігони? ……………………………………………12

3.3 Що ж робити з опалим листям?..................................................................13

4. Розділ 3………………………………………………………………………….14

4.1 Корисні якості опалого листя. ………………………………………………14

4.2 Шкідливі якості опалого листя. ……………………………………………14

5. Які вимоги можуть пред'явити жителі відносно прибирання листя. ……16

6. Хто повинен прибирати листя……………..…………………………………..17

7. Навіщо жителям це знати? ……………………………………………………18

8. Що я можу зробити з компостом?.......................................................................18

8.1 У чому переваги компосту?...............................................................................19

9. Висновок …………………………………………………….……………………20

10. Список використаних джерел………………………….………………………21

Вступ

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Чи є така звичка тисяч українців нормою? Яка шкода завдається спалюванням рослинних залишків людям і довкіллю? Якими нормами караються порушення? Про це і піде мова.

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензоперен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з най отруйніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...



Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із підпалами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них вищестоящих органів – в житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком. В такому випадку значно користніше посилатись на рішення самих місцевих органів.[2]

Розділ 1

Листя утилізують, але за гроші

Найближчим часом в Україні обіцяють зовсім новий підхід до проблеми утилізації сміття, яка на сьогодні, на думку більшості експертів, набула критичного характеру. В рамках нового проекту Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України «Чисте місто» буде проведений тендер серед спеціалізованих компаній в 5, а потім і 10 містах України на право займатися утилізацією сміття в межах певного населеного пункту за чітко визначеними тарифами. Це свідчить про те, що до платівок українців, скоріше за все, приплюсують ще одну суму.

За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськіва свої пропозиції до участі в тендері надали вже п'ять підприємств.

«Ми очікуємо, що внаслідок реалізації Національного проекту в 10-ти містах України з'являться надсучасні комплекси з переробки сміття та побутових відходів», - оголосив він представникам ЗМІ.

 

Як нам стало відомо, конкурсна комісія вже розкрила заявки від учасників пілотного проекту для 6 міст України – Києва, Харкова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького та Сум. Компанії, що взяли участь у тендері: «Укргенпроект», «Тебодін Україна», «Комфорт-сервіс, (залучає на субпідряд компанію з ОАЕ «Бірхем енд Нольте»), «Інститут УкркомунНДІпроект» (залучає на субпідряд компанію «ІPP» («Інжиньогесельсхафт Поселс та Партнер») та «Атлас ВордБілдінгСистемс» (залучає на субпідряд німецьку компанію «Нольте Інжинірінг»).

Наступним кроком стане розкриття даних про переможців по кожному з названих міст. Окрім того у процесі буде залучено ще чотири українських міста.

Однак вже зараз в агентстві не заперечують факт рейдерства та так званого тендерного тероризму. Тому, як запевняє Владислав Каськів, насамперед « у законодавстві треба передбачити заходи, які будуть не допускати можливість цих можливих тендерних терористів. Тобто ми боремося за те, щоб механізми держави були прозорі і були максимально ефективні, відкриті і були доступні для всіх учасників, однак ця ж ситуація може призвести до зловживання».

В.Каськів має на увазі той факт, що деякі компанії, зважаючи на привабливість сміттєвого ринку, роблять усе можливе, щоб заволодіти усіма можливостями, щоб тероризувати самих учасників, переможців або організаторів і вимагати від них якісь преференції чи хабарі.

Вже навесні в Агенстві підбиватимуть підсумки роботи перших переможців тендеру. Окупний термін для підприємств оцінюють в 10-15 років. За цей час компанії встигнуть повернути свої гроші, а українці визначити – чи є майбутнє у сміття[4]

Розділ 2

Як утилізувати опале листя?

Спалення опалого листя провокує хвороби органів дихання, онкозахворювання та надзвичайно шкідливе для довкілля. Наразі по всій Україні встановлено штрафи за незаконне спалювання таких біологічних решток. Зокрема, киянам спалюючи листя, доведеться ризикнути трьома тисячами гривень. Але і тут наші очільники не догледіли. Найчастіше порушниками стають жеківські працівники, а суперечність в українському законодавстві не дозволяє притягнути їх до відповідальності. Справа в тому, що згідно правил утримання зелених насаджень листя має залишатися під деревами, а за правилами утримання території, якими керуються працівники жеків, вони мають прибирати все, в тому числі і листя.

В Україні спалювання опалого листя є негарною традицією. Листя протягом літа поглинає велику частку забруднюючих речовин, які потрапляють в повітря від викидів автомобільного транспорту, забруднення ґрунтів. При згорянні листя як біологічних решток виділяються окиси азоту, угарний газ, бензопірен та частина формальдегідів. Коли біологічні рештки згорають разом з іншими речовинами, наприклад, якимось побутовим сміттям виділяються діоксини - надзвичайно шкідливі речовини для здоров’я людей.

Це призводить до захворювання органів дихання, в тому числі провокування онкологічних захворювань, розлади багатьох органів. Крім того, це серйозна шкода для довкілля, тому що згоряння листя призводить до загибелі мікроорганізмів в ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту. Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються.

Ми пропонуємо в парках, де мінімальне забруднення протягом року, листя просто залишати на цій території. Це вдвічі зменшить загрозу промерзання ґрунту на високі глибини. Якщо ж це території зелених насаджень, прибудинкові території, невеличкі сквери, де листя досить забруднене, потрібно застосовувати компостування. Це дасть можливість не витрачати великі зусилля на вивезення цього сміття на полігони побутових відходів, що шкодить самим полігонам через збільшення маси сміття. Крім того, компостування дасть можливість створення добрив, які весною будуть використовуватися для підживлення цієї ж території. Для цього не потрібні великі площі, в кожному парку, сквері чи прибудинковій території потрібно зробити невеличку компостну яму, дати правила по їх утворенню через жеки. Звичайно, можна і вивозити на великі компостні площі, це окремий бізнес, який треба підтримувати, надавати податкові преференції.

 

Екологи категорично проти вивезення листя на полігони. Ми не можемо збільшувати обсяг полігонів і санкціонованих сміттєзвалищ листям. Ніщо не перетворить їх на метан чи біогаз, тому разом будуть змішуватися біологічні рештки і пластик, ртутні лампи, залишки оргтехніки, хімічні речовини, медичні препарати, будівельне сміття. Це призводить до утворення фільтратів, високотоксичних речовин.

Наведені дуже хороші приклади використання листя, наприклад, брикетування. Але в Україні це дуже серйозна проблема, тому що значна частина листя знаходиться на територіях, які мають елементи радіаційного забруднення чи забруднення важкими металами, сполуками формальдегідів. Тому ми пропонуємо зробити екологічну паспортизацію всіх природних об’єктів в межах міста і тоді ми будемо знати, як поводитися з листям на тій чи іншій території.

При спалюванні опалого листя в атмосферу виділяється велика кількість шкідливих речовин, а куди ці речовини діваються під час компостування?

 

Спалювання – це пряма шкода людям і довкіллю. Компостування, по-перше, - це концентрація листя в одному місці, по-друге, сама природа так влаштувала, що листя перетворюється на поживні речовини.

 

А взагалі нам треба іти шляхом відмови від хімічних речовин при вирощуванні рослин, зменшення навантаження від автомобільного транспорту (викиди яких складають 80% від усього забруднення атмосферного повітря), зменшення викидів від стаціонарних джерел підприємств, зменшення викидів в річки. Тоді у нас не буде турботи, що листя несе загрозу для людей, воно буде просто компостом чи покривом в парках. Бо, наприклад, багато людей спалюють картопляне бадилля, але весною вони кропили картоплю хімічними речовинами проти колорадського жука. При спаленні залишки пестицидів, перетворюючись в діоксини, потрапляють людям в легені та навколишнє середовище.

 

За останні п’ять років відбувається розбалансування і знищення екологічного законодавства України. Це відбувається на рівні законів, які ухвалює Верховна Рада під будь-якими приводами. Останній приклад – це лобіювання віце-прем’єром Тігіпком ідеї про спрощення процедури для бізнесу, щоб відкрити всі шлюзи для його розвитку. В тому числі це стосується закону про містобудівну діяльність, де прибрані екологічна експертиза, участь громадськості, санітарно-епідеміологічна експертиза, пожежна, історична, культурна і археологічна. Ці експертизи стосуються не тільки будівельних об’єктів в містах, а і об’єктів ядерної галузі.

 

Лежить законопроект про ліквідацію статті адміністративної відповідальності за порушення екологічних вимог. Саме тому жеки можуть спокійно згрібати листя і навіть спалювати. Більше того, саме жеківські працівники підпалюють величезні контейнери, щоб не витрачати кошти на вивезення сміття. Тому є суперечність в поводженні із залишками зеленої рослинності і правилами, якими керуються жеки, де вони мають прибрати все зі своєї території, в тому числі і листя. Щороку витрачаються величезні зусилля на те, щоб згрібати листя, збирати в купи, вивозити, замість того, щоб продумати нормальні методи поводження з ним.[5]

 

Листя вивозиться на полігони?

Як правило, вивозять на полігони. В деяких містах на полігонах виділяється частина території, куди вивозиться саме листя. Але воно вивозиться насипом і просто пресується без ніякої користі. Ми пропонуємо виділити спеціальний майданчик на п’ятому полігоні для створення великої компостної території для листя, яке вивозиться з міста Києва. Компостування листя і інших біологічних решток дасть можливість отримання біогазу. Якщо закладати великі компостні території по правилам і зразу робити свердловини по видобуванню біогазу, то саме ці території з брудним забрудненим листям і іншими біологічними рештками дадуть можливість створення територій по видобування біогазу. В цьому є перспектива компостування саме забрудненого листя. Це стане вирішенням проблеми вивезення листя з забруднених територій і в той же час буде економічна вигода.

Зараз штраф за спалювання листя становить більше трьох тисяч гривень. Чи стосується це працівників жеків, які здебільшого це сміття і спалюють? Чи знаєте ви приклади, коли з людей дійсно стягували ці гроші?

В статті 14 закону прописано, що у сферу компетенції працівника міліції входить контроль за поводженням з побутовими відходами на певній території. Останні два роки осінню і весною ми організовуємо спільні рейди з міліцією по перевірці тієї чи іншої території. Були оштрафовані звичайні громадяни і установи. Це насправді дуже складно, треба складати акт, документів ціла купа, але кілька таких випадків ми маємо.

Що стосується працівників жеків, то вони працюють за правилами утримання території. Зараз ми плануємо привести у відповідність Правила утримання території, які мають виконувати працівники жеку, з законодавчими актами, які існують в України, щоб люди, які працюють на певній території, не порушували закони, виконуючи свої функціональні обов’язки. Ця суміш в законодавчій практиці не дозволяє притягнути до відповідальності працівника жека.[5]

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі.[1]

Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см.

На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівноміно зволожується і не пересихає.

Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Розділ 3

Корисні якості опалого листя.

Листя, що обпадає восени з дерев, – не сміття. Розкладаючись в грунті, вони додають в неї мінеральні і органічні речовини, накопичені за літо. Частини листа (жилки, живці), що поволі розкладаються, структурують грунт, покращуючи її якість.

Поступова деструкція опалого листя створює умови для розвитку грунтової мікрофлори і фауни, яка, з одного боку, виконує роботу по переробці листя, з іншого боку, перешкоджає розвитку патогенних для дерев організмів (грибкові, бактерійні захворювання дерев). Міські дерева дуже схильні до різних захворювань. Рідко зустрінеш здорове дерево, а як важко виростити молоде дерево! Лише небагато з саджанців приживаються в міському середовищі і досягають «дорослого» віку. Одна з головних причин цього – якість міських грунтів. У лісі ніхто не готує грунт – природа робить її сама з щорічно отримуваного матеріалу – опалого листя. Лісова підстилка – фабрика по виготовленню лісового грунту, що живить дерева і що оберігає їх здоров'я.

 

Шкідливі якості опалого листя.

Навіщо ж ми прибираємо листя в місті, віднімаючи у наших міських дерев цю «найживішу підстилку», їх природну підгодівлю і захист? Прибирання листя давно вже стало символом осені в місті. Це трудомістка робота, яку протягом десятиліть з року в рік роблять садово-паркові служби, двірники, городяни на суботниках. Навіщо? По-перше, це виникає з правил експлуатації зелених насаджень, і фахівці садово-паркових служб наполягають на проведенні цього виду робіт. У них є вагомі аргументи.

Річ у тому, що міське середовище з техногенним навантаженням, що постійно збільшується, – середовище забруднене. Міські зелені насадження отримують цілий комплекс забруднювачів з повітря, які проникають в листя і із забруднених грунтів і вод.

Автотранспорт, число якого стрімко збільшується, справно забезпечує міські грунти нафтопродуктами і важкими металами. За рахунок частого неправильного функціонування систем збору поверхневих вод, що зустрічається, забруднювачі з магістралей поступають в ділянки відкритого грунту – тобто на грунти із зеленими насадженнями.

Велика частина поверхні грунту в місті заасфальтована, а це означає, що токсична речовина бензопірен, що виділяється асфальтом, теж накопичується в грунтах зелених насаджень.

Сіль, якій місто щедро засипане в зимовий час, теж поступає в грунт.

Що ж вдаватимуть із себе навесні листя, що пролежало зиму на газонах? Спресовану під снігом кірку, дотик до якої голіруч може викликати опік шкіри! Залишати таку підстилку і дозволити їй включатися далі в грунт – це більше шкода, чим користь для рослин. Добре відомо, що важкі метали і багато інших забруднювачів сильно самі по собі скорочують термін життя дерев і чагарників, а також викликають ослаблення стійкості до хвороб і шкідників.

В більшості випадків опале листя дуже швидко стає сумішшю листя і різноманітного побутового сміття, яке багато городян кидають під дерева і чагарники (урн в місті не те, що не вистачає – це рідкісний вид!). Така неминуча доля зелених насаджень, що особливо активно експлуатуються. Недоїдена шаверма, пластикові пакети, собачі екскременти – все це протягом зими активно накопичується, змішуючись з листям і створює сприятливе місце існування для щурів і небезпечних інфекцій, що ними розносяться. У місцях великого скупчення листя часто громадяни ховають трупи домашніх тварин, туди деколи додається будівельне сміття і багато що інше, що люди не знають, куди подіти. Доходить і до шокуючих кримінальних знахідок.

Навіщо жителям це знати?

Всім городянам хочеться, щоб місто – наше місце існування – була здоровішим. Проте, воно тільки все більш забруднюється з кожним роком. Наші прихильники в боротьбі за здорове середовище – зелені насадження, і їх стан і функціонування впливає на здоров'я городян. Як хочеться допомогти деревам, що дають нам кисень, підвищити їх стійкість! Хочеться допомогти і газонам – цим трудягам, що фільтрують забруднені грунти і що радують нас своїм яскравим зеленим виглядом.

 

Треба сказати, що це не єдині види зелених насаджень, які живуть в місті і працюють на поліпшення міської екологічної обстановки. Чагарники, болотища, багаторічні і однорічні трави – всі вони несуть і естетичну, і екологічну функції. Недаремно в містах Європи давно і серйозно займаються екологічними питаннями в пристрої і обслуговуванні зелених насаджень, активно використовуються самі різні рослини для поліпшення міського середовища і вирішення екологічних проблем. Нам це ще предстоїт, оскільки гармонійний розвиток мегаполісу неможливий без ефективного використання зелених насаджень. Невелике питання – прибирання листя на газонах – показує, як багато належить зробити міським властям і службам, і, неодмінно, городянам. Корисно пригадати і старі добрі радянські розробки, і перейняти зарубіжний досвід, і розробити свої нові технології, і добитися, щоб на відповідальних постах працювали фахівці, а не «зручні» люди. Саме участь жителів в питаннях впорядкування може допомогти появі і впровадженню нових, сучасних підходів до обслуговування зелених насаджень. Наприклад, таким, як індивідуальний підхід до прибирання листя на об'єктах.

Що я можу зробити з компостом?

Компост може стати у великій пригоді на вашому подвір'ї та у господарстві.

Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городідля підживлення грунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан грунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію грунту. Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні грунту позбавить вас від проблемируйнування ґрунтової кірки на вашому городі після кожної зливи для того щоб полегшити ріст рослин. Компост або мульча з нього утримають у грунті вологу надовго навіть у найспекотніші дні та забезпечать збераження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур'янів, покращуєтемпературний режим грунту, слугує поживними речовинами для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.

У чому переваги компосту?

Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який

допомагає зменшити щільність грунту та ерозію. Коли листя компостується разом

з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом.

 

Висновок

1) зібране листя використати для утеплення дерев, кущів, квітів – нагортаючи його навколо них. Крім того, що цей шар буде тепло ізолюючим, при перепріванні листя утворюватиметься додаткове тепло;

2) завантажити листя у компостну яму (або просто яму, яка стане потім компостною, або в невеличку загорожу) - воно перепріє і перегниє, ставши хорошим добривом (хоч тут треба зазначити, що процес цей може не бути швидким, «готовий продукт» може утворитись вже й на першу весну, а може й через рік-півтора);

3) приорати чи прикопати листяний опад – знову ж цінне добриво;

4) можливо, багатьом наймиліший варіант:) – не робити нічого! Листя не збирати, не палити, не перекопувати! Скажете, негарно? Не завжди! По-перше, триваліший час довкола збережеться тепла жовто-осіння, а не холодно-порожня гама кольорів (для багатьох це насправді важливо, нехай і підсвідомо!). По-друге, земля пізніше відчує заморозки. І, нарешті, по-третє, - листя може «самоліквідуватись» завдяки «природній підмозі». Незібране листя через тиждень-два збивається в окремі купки, в яких окремі листочки стають ледь не вертикально, і поступово, але досить швидко, занурюються у ґрунт. Інтенсифікується процес вечорами-ночами і супроводжується досить голосним шурхотом.. Виявилось, що це справа «рук» звичайних дощових черв’яків! Вони за кілька тижнів фактично очищали «підконтрольну» їм площу (за винятком деяких поодиноких листків), тим самим підживлюючи і розпушуючи землю.. Тож у кожному випадку вибір способу утилізації листя може бути іншим. При цьому, мабуть, найголовніший принцип «не нашкодь!» - собі, сусідам, грунту, повітрю, воді… Тому інколи, коли впевнені в забрудненості листя – краще просто вивезти/здати його на організоване сміттєзвалище.

 

Список використаних джерел

1 книга “Желтый лист” — осень без дыма./ Г. Л. Гончаров, Ю. Н. Мартынов, В. В. Ужик, Е. Л. Шапаренко, С. А. Шапаренко. — Харьков, 2000.

2 http://dnevnik.bigmir.net/article/511587/

3 (Україна Комунальна) http://jkg-portal.com.ua/ua

4 Промышленные и бытовые отходы. Хранение, утилизация, переработка

Гринин А.С., Новиков В.Н. http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/lvdlistajter-na-utilzaczyu-abo-po-chomu-darunki-osen19414

5 http://glavcom.ua/ http://glavcom.ua/articles/5352.html#rate

6 (Перший екологічний портал) http://www.rav.com.ua/ua/ http://www.rav.com.ua/ua/useful_know/clauses/trash/list_ua/

7 http://ecoburougcc.org.ua Бюро УГКЦ з питань екології

 

Зміст

1.Вступ…………………………………………………………………………………3

2.Розділ 1………………………………………………………………………………5

2.1 Чому не можна спалювати листя ?...................................................................5

2.2 Досвід Кременчука: листя як паливо………………………………………6

3.3 Листя утилізують, але за гроші……………………………………………….7

3. Розділ 2………………………………………………………………………………9

3.1 Як утилізувати опале листя?.............................................................................9

3.2 Листя вивозиться на полігони? ……………………………………………12

3.3 Що ж робити з опалим листям?..................................................................13

4. Розділ 3………………………………………………………………………….14

4.1 Корисні якості опалого листя. ………………………………………………14

4.2 Шкідливі якості опалого листя. ……………………………………………14

5. Які вимоги можуть пред'явити жителі відносно прибирання листя. ……16

6. Хто повинен прибирати листя……………..…………………………………..17

7. Навіщо жителям це знати? ……………………………………………………18

8. Що я можу зробити з компостом?.......................................................................18

8.1 У чому переваги компосту?...............................................................................19

9. Висновок …………………………………………………….……………………20

10. Список використаних джерел………………………….………………………21

Вступ

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Чи є така звичка тисяч українців нормою? Яка шкода завдається спалюванням рослинних залишків людям і довкіллю? Якими нормами караються порушення? Про це і піде мова.

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензоперен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з най отруйніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із підпалами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них вищестоящих органів – в житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком. В такому випадку значно користніше посилатись на рішення самих місцевих органів.[2]

Розділ 1

Чому не можна спалювати листя ?

У Державній екологічній інспекції в Київській області переконані, що найперша шкода від сухого листя й трави прихована в його спалюванні. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з най отрутніших для людини речовин.

Світовий досвід свідчить, як запевнили нас експерти компанії, яка спеціалізується на поводженні з побутовими відходами «РАФ-ПЛЮС», що безпечних сміттєспалювальних технологій не існує. І це стосується не лише листя. Насамперед, такий спосіб поводження з відходами завдає шкоди навколишньому середовищу і є економічно витратним.[3]

 

В Україні процес спалювання сміття ускладнюється ще і тим, що відходи, перед відправкою на завод, заздалегідь не сортуються. Це значно підвищує ступінь небезпеки для здоров'я населення, адже при спалюванні несортованих побутових відходів в повітря потрапляють канцерогенні поліароматичні з'єднання (бензапирен), важкі метали (ртуть, кадмій, свинець), броміни і ще декілька тисяч небезпечних речовин, токсичні властивості яких недостатньо вивчені. Але серед всіх речовин, що виділяються при спалюванні, найбільшу небезпеку представляють діоксини. Діоксини - це сильні канцерогени, які небезпечні в будь-яких концентраціях. Крім онкологічних захворювань, вони також можуть викликати придушення імунітету, безпліддя, природжені патології. В результаті сміттєспалювання навіть в радіусі 24 км простежується діоксинове забруднення. Маленькими дозами, рік за роком, діоксини накопичуються в організмі, поступово підриваючи імунну систему людини.

Разом з тим, більшість екологічних організацій переконані, що насправді опале восени листя – не сміття, а корисна для ґрунту речовина, тому прибирати його зовсім необов'язково. Розкладаючись в ґрунті, частини листяного покрову структурують ґрунт і покращують його її якість.

Виникає природне запитання: навіщо ж тоді щороку прибирати листові шари? Виявляється, за зелені насадження міста щороку отримують цілий комплекс забруднювачів з повітря, які проникають в листя із ґрунтів та вод. Насамперед, причиною цьому стає автомобільний транспорт. За рахунок частого неправильного функціонування систем збору поверхневих вод, що зустрічається, забруднювачі з магістралей поступають в ділянки відкритого ґрунту – тобто на ґрунти із зеленими насадженнями. Тому навесні листя, що пролежало зиму на газонах може викликати опік шкіри.

Єдиної відповіді на це питання немає, і не може бути. До прибирання листя треба підходити селективно, тобто вирішувати питання для кожного об'єкту зелених насаджень окремо, враховуючи всі його особливості.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22; просмотров: 1363

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...