Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначте поняття і види основних джерел міжнародного економічного права, охарактеризуйте їх особливості.




Визначте поняття і види основних джерел міжнародного економічного права, охарактеризуйте їх особливості.

Можливість регулювання МЕВ досягається через застосування принципів та норм МЕП, які не є чимось абстрактним, вільно розташованим у просто­рі. Вони закріплюються у певних джерелах. При цьому оскільки МЕП є однією із галузей МП, остільки основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Джерела МЕП - система міжн.договорів (угод), рішень міжн.організацій тощо, в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи МЕП. Система джерел МЕП включає міжн.договори і, зокрема, міжн.ек.договори, а також міжнародно-правові звичаї, рішення (акти) міжн.організацій, міжн.кодекси поведінки. МЕДоговориє найбільш типовою та поширеною формою регулювання зв'язків між суб'єктами МЕВ. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами ек.цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутр..справи іншої. МЕД — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Не менш важливим джерелом МЕП вважається міжнародно-правовий звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використовуються з мовчазної згоди сторін (мовчазний договір) і, як правило, не мають свого формального (письмового) закріплення в жодному договорі або угоді. Предметом дискусій, які ведуться в межах МЕП, є також і деякі питання, пов'язані з його джерелами. Одним із них є питання про те, чи є джерелом МЕП рішення МО. Оскільки вони, як правові акти, містять у собі відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата, їх можна і треба розглядати як джерела МЕП. До таких актів належать резолюції ГА ООН, а також її МО. Своєрідними джерелами МЕП є міжнародні кодекси поведінки. У цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек.діяльності (передання технологій - Кодекс поведінки у галузі технологій; контроль за обмеженням ділової практики - Кодекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою).

 

Визначте поняття принципів міжнародного економічного права, а також дайте характеристику їх системи і функції.

Принцип - керівна ідея, основоположна засада. Міжн.ек.діяльність базується на принципах, які виражаються насамперед у нормах МП,а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту в МЕП. Саме ці принципи, знаходячи своє закріплення у міжнародно-правових актах, і визначають закономірності правового регулювання міжн.відносин і МЕВ, відображають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку. Аналіз змісту системи п-пів МЕП дає можливість виділити дві їх групи: 1) основні (загальні) п-пи МЕП;2) спеціальні п-пи МЕП. До основних (загальних) п-пів МЕП слід віднести п-пи МП. І це зрозуміло, якщо врахувати, що МЕП є галуззю МП, тому і п-пи МП є загальними п-пами і для МЕП. Основні: 1) п-п мирного співіснування;2) п-п суверенної рівності держав;3) п-п спів-ва держав;4) п-п невтручання;5) п-п сумлінного виконання міжн.зобов'язань;6) п-п взаємної вигоди; 7) п-п утримання у своїх міжн.відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави; 8) п-п рівноправ’я та самовизначення народу; 9) п-п розгляду міжн.спорів мирними засобами. Група спеціальнихп-пів МЕП включає:1) п-п розвитку міжн.економічних і науково-технічних відносин між державами;2) п-п юр.рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;3) п-п свободи вибору форми організації зовнішньоек.зв'язків;4) п-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх ек.діяльністю;5) п-п найбільшого сприяння;6) п-п нац..режиму. П-пи МЕП є основою формування п-пів ЗЕД багатьох держав.



 

Дайте характеристику міжнародних валютних відносин як предмету регулювання міжнародного валютного права.

МВП зародилося на основі міжн.публ. і міжн.прив.права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розширенням і поглибленням міжн.ек.спів-ва. Міжн.вал.право має свій предмет правового регулювання – міжн.вал.відносини. Вони виникають з приводу вал.цінностей, що обертаються у сфері міжн.спів-ва держав або ін.суб'єктів. До вал.коштів відносяться іноз.валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо), в іноз.валюті цінні папери (акції, облігації, купони, бони), золото та ін.цінності. Вал.відносини, як відомо, регулюються і міжн.прив.правом, коли вони виникають за участю недержавних юр.осіб, громадян.Для регулювання міжнар вал.відносин використовуються міжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах (напр, Ямайські угоди 1978 р. про перехід країн-членів МВФ до багатовалютної системи).

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) як міжнародна економічна організація.

ЮНКТАД створена згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1964 році як спеціальний постійний орган ООН. Включає 185 держав і три спеціалізованих агентства.

Головні цілі ЮНКТАД: 1) сприяння міжнародній торгівлі для прискорення економічного розвитку, особливо в країнах, що розвиваються; 2) установлення принципів і політики щодо торгівлі та пов'язаних з нею проблем розвитку, зокрема в сферах фінансів, інвестицій, передачі технологій; 3) сприяння діяльності інших спеціалізованих установ ООН у сфері торгівлі та розвитку; 4) організація переговорів і затвердження багатосторонніх правових актів щодо торгівлі та розвитку.

До організаційної побудови ЮНКТАД належать: - Конференція(вищий орган) у формі сесій на рівні міністрів для визначення основних напрямів роботи (раз на чотири роки), більшість рішень якої має рекомендаційний характер; - Виконавчий орган - Рада з торгівлі та розвитку, яка надає щорічно ЮНКТАД та ЕКОСОР доповіді з питань діяльності. До її складу входить понад 190 країн- членів, які проводять щорічні сесії та спеціальні сесії, засідання комісії з інвестицій, технологій і фінансових питань; торгівлі товарами та послугами, розвитку приватного підприємництва; - Секретаріат, який очолює Генеральний секретар, включає дві служби (координації, політики) та дев'ять відділів (сировинних товарів, міжнародної торгівлі, послуг, економічного співробітництва між країнами, що розвиваються; глобальної взаємозалежності ТНК та інвестицій; слаборозвинених країн; науки і техніки; управління програмами).

ЮНКТАД суттєво впливає на інші міжнародні організації: ГАТТ, МВФ і МБРР, що виявилося в узгодженні їх діяльності з інтересами країн, що розвиваються.

Порядок вступу до СОТ.

Як перший крок держава або незалежна митна територія, яка бажає вступити до СОТ, подає заявку на ім’я Генер директора з висловленням свого наміру вступити до СОТ. Дана заявка поширюється серед усіх Членів СОТ. Заявка розглядається Генер радою, яка призначає спеціальну Робочу групу по приєднанню країни-заявника. Завданням Робоч групи є вивчення заявки про прийом до Членів СОТ і представлення Генеральній раді або Конференції міністрів рекомендацій, у число яких може входити проект Протоколу про приєднання. Членом Робочої групи може бути будь-який із зацікавлених Членів СОТ. Після формув Робочої групи Секретаріат інформує заявника про процедури, яких дотримуються робочі групи при розгляді питання про прийом нових Членів СОТ. В цілому, процедура прийняття нових членів передбачає: Спершу на п’ятирічний період, країні надається статус спостерігача у Генер раді. Спостерігач може бути присутнім на Конференції міністрів, засіданнях Робочих комісій, груп, допоміжних органів Генер ради, що дає йому можливість більш докладно ознайомитись з діяльністю СОТ. При цьому спостерігач має робити фінансові внески до бюджету СОТ. 1)Вивчення режиму зовнішньої торгівлі: Заявник представляє для поширення серед Членів СОТ Мемор, де докладно описується режим його зовнішньої торгівлі і наводяться відповідні статистичні дані.2)Порядок проведення переговорів щодо поступок і зобов’язань у галузі торгівлі товарами й окремих зобов’язань в галузі торгівлі послугами є наступним : зацікавлені Члени подають свої вимоги, а заявник на цій основі готує свої початкові пропозиції, переговори ведуться на двосторонній основі виходячи з початкових документів; після завершення двосторонніх переговорів готується Розклад поступок і зобов’язань у рамках ҐАТТ 1994 і Розклад зобов’язань у рамках ГАТС, що розглядаються на багатосторонній основі і додаються до проекту Протоколу про приєднання до СОТ як його невід’ємні частини. 3)досягнення згоди сторін щодо Звіту Робочої групи, Рішення і Протоколу про приєднання, якими визначаються умови вступу до СОТ..У підсумковому Звіті Робочої групи Генеральній раді або Конференції міністрів коротко викладається зміст дискусій, що відбулися. До Звіту додаються проекти Рішення і Протоколу про приєднання до СОТ. Протокол про приєднання до СОТ містить умови приєднання, узгоджені між заявником і членами Робочої групи, та положення про членство. Т.ч., Протокол відображає умови приєднання конкретного заявника. Після прийняття Звіту Робочої групи Генеральною радою або Конференцією міністрів і схвалення проекту Рішення не менше ніж двома третинами Членів СОТ, Протокол про приєднання до СОТ набуває чинності через ЗО днів після згоди заявника, вираженої або підписом, або представленням документа про ратифікацію, якщо такого роду угода потребує схвалення парламентом заявника.

 

Визначте поняття і види основних джерел міжнародного економічного права, охарактеризуйте їх особливості.

Можливість регулювання МЕВ досягається через застосування принципів та норм МЕП, які не є чимось абстрактним, вільно розташованим у просто­рі. Вони закріплюються у певних джерелах. При цьому оскільки МЕП є однією із галузей МП, остільки основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Джерела МЕП - система міжн.договорів (угод), рішень міжн.організацій тощо, в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи МЕП. Система джерел МЕП включає міжн.договори і, зокрема, міжн.ек.договори, а також міжнародно-правові звичаї, рішення (акти) міжн.організацій, міжн.кодекси поведінки. МЕДоговориє найбільш типовою та поширеною формою регулювання зв'язків між суб'єктами МЕВ. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами ек.цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутр..справи іншої. МЕД — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Не менш важливим джерелом МЕП вважається міжнародно-правовий звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використовуються з мовчазної згоди сторін (мовчазний договір) і, як правило, не мають свого формального (письмового) закріплення в жодному договорі або угоді. Предметом дискусій, які ведуться в межах МЕП, є також і деякі питання, пов'язані з його джерелами. Одним із них є питання про те, чи є джерелом МЕП рішення МО. Оскільки вони, як правові акти, містять у собі відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата, їх можна і треба розглядати як джерела МЕП. До таких актів належать резолюції ГА ООН, а також її МО. Своєрідними джерелами МЕП є міжнародні кодекси поведінки. У цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек.діяльності (передання технологій - Кодекс поведінки у галузі технологій; контроль за обмеженням ділової практики - Кодекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою).

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22; просмотров: 476

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...