Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Значення та правові засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.




Україна за своєю територією, населенням є однією із великих країн Європи. Україну як самостійну державу визнало багато країн світу і установили з нею дипломатичні відносини. Наша держава є членом ООН, учасником Наради з безпеки і співр-ва, увійшла до складу багатьох міжнар, і зокрема міжнар ек-х організацій. Україна уклала багато двостор міждерж та міжурядових договорів і угод, спрямованих на здійснення співр-ва в політичній, ек, науково-технічній, екологічній, соціально-культурній та інших сферах. Сьогодні підприємства України мають торгові відносини з фірмами багатьох країн світу. Однією із важливих умов успішної й ефективної ЗЕД України є створення відповідної правової бази. Повна безконтрольність та відсутність валютного регулювання призвели до масового витоку валюти за кордон. Отже, ЗЕД потребує корінних змін, передусім її законодавче регулювання. В Україні вже зроблені перші кроки щодо створення власної правової бази ЗЕД.

Розглядаючи систему зак-ва, що регулює ЗЕД і становить її правову основу, слід зауважити, що вона об'єднує закони та інші нормативно-правові акти, які безпосередньо розглядають питання щодо регулювання у цій сфері, а також ті юридичні акти, які регулюють відносини в інших сферах, але містять і правові норми, що стосуються ЗЕД. Напр, спеціальним законом, який заклав основи ЗЕД в Україні, є Закон «Про ЗЕД». Питанням міжнар відносин присвяченізакони «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоек відносинах» 1995 р. та ряд інших. До законів, які стосуються, крім зовнішньоекономічної діяльності, інших сфер, можна віднести Митний кодекс України 2002 р., ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 1994 р., «Про місцеве самоврядування в Україні» 1997 р., «Про місцеві державні адміністрації» 1999 р., «Про Міжнародний комерційний арбітраж» 1994 р. та ін. Відносини, які виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності між її суб'єктами, регулюються не лише законодавчими актами України, а й іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Насамперед, це постанови КМУ, зокрема «Про сприяння ЗЕД» 1999 р. У ряді випадків КМУ приймає окремі постанови спільно з іншими державними органами. Як приклад наведемо такі постанови КМУ і НБУ: 1995 р. «Про заходи щодо забезпечення контролю за ЗЕД та валютного контролю» та 1998 р. «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоек операціями».Ряд нормативно-правових актів у сфері ЗЕД затверджується відповідними указами През України. Окремі нормативно-правові акти приймаються іншими державними органами. Одночасно слід зазначити, що серед норм різних галузей законодавства нашої держави (конституційного, адміністративного, цивільного, господарського, трудового, фінансового, банківського, кримінального тощо) немало є таких, які використовуються для регулювання відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності.



 

Зробіть порівняльний аналіз принципів міжнародного економічного права та принципів зовнішньоекономічної діяльності України.

До основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права.До цієї групи здебільшого включають такі принципи:1)принцип мирного співіснування;2)принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканності і політичної незалежності будь-якої держави; 3)принцип суверенної рівності держав;4)принцип рівноправ’я і самовизначення народу;5) принцип співробітництва держав;6) принцип невтручання;7) принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань;8) принцип взаємної вигоди;9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.

Група спеціальних принципів міжнародного економічного права включає:1) принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;2) принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;3) принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків;4) принцип невід’ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;5) принцип найбільшого сприяння;6) принцип національного режиму.

Для порівняння необхідно зазначити принципи зовнішньоекономічної діяльності, закріплені в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ухваленого 16 квітня 1991 р. До них належать такі принципи:1)суверенітету України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;2)свободи зовнішньоекономічного підприємництва;3)юридичної рівності і недискримінації; 4)верховенства закону; 5)захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;6)еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Аналізуючи наведений перелік принципів здійснення зовнішньоекономічної діяльності, закріплений у названому Законі України, бачимо, що він майже в усьому співзвучний з принципами міжнародного економічного права. Взагалі слід зазначити, що принципи як інструмент регулювання відносин в основному використовуються в міжнародному праві. Для національних правових систем типовим інструментом регулювання суспільних правових відносин є норми права. Саме вони і віддзеркалюють зміст національного права. Міжнародне ж право не обмежується лише си­стемою правових норм, а включає до свого складу і систему відповідних принципів.

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) як міжнародна економічна організація.

ЮНКТАД створена згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1964 році як спеціальний постійний орган ООН. Включає 185 держав і три спеціалізованих агентства.

Головні цілі ЮНКТАД: 1) сприяння міжнародній торгівлі для прискорення економічного розвитку, особливо в країнах, що розвиваються; 2) установлення принципів і політики щодо торгівлі та пов'язаних з нею проблем розвитку, зокрема в сферах фінансів, інвестицій, передачі технологій; 3) сприяння діяльності інших спеціалізованих установ ООН у сфері торгівлі та розвитку; 4) організація переговорів і затвердження багатосторонніх правових актів щодо торгівлі та розвитку.

До організаційної побудови ЮНКТАД належать: - Конференція(вищий орган) у формі сесій на рівні міністрів для визначення основних напрямів роботи (раз на чотири роки), більшість рішень якої має рекомендаційний характер; - Виконавчий орган - Рада з торгівлі та розвитку, яка надає щорічно ЮНКТАД та ЕКОСОР доповіді з питань діяльності. До її складу входить понад 190 країн- членів, які проводять щорічні сесії та спеціальні сесії, засідання комісії з інвестицій, технологій і фінансових питань; торгівлі товарами та послугами, розвитку приватного підприємництва; - Секретаріат, який очолює Генеральний секретар, включає дві служби (координації, політики) та дев'ять відділів (сировинних товарів, міжнародної торгівлі, послуг, економічного співробітництва між країнами, що розвиваються; глобальної взаємозалежності ТНК та інвестицій; слаборозвинених країн; науки і техніки; управління програмами).

ЮНКТАД суттєво впливає на інші міжнародні організації: ГАТТ, МВФ і МБРР, що виявилося в узгодженні їх діяльності з інтересами країн, що розвиваються.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22; просмотров: 506

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...