Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Охорона праці грунтується на чотирьох складових частинах.

Основа всього трудового законодавства – Кодекс законів про працю.

Основні принципи трудового права

Основні принципи трудового права умовно об’єднують у три групи, кожна з яких ґрунтується на Конституції України та Кодексі законів України про працю (КЗпП).

Основні принципи трудового права

І група ІІ група ІІІ група

Свобода праці й зайнятості, Справедлива винагорода Безплатна професійна

заборона примусової праці за виконану роботу підготовка, перепідготовка

й підвищення кваліфікації

Право на працю, захист від Охорона праці Виконання трудових

безробіття, допомога у обов’язків сторонами

працевлаштуванні та Право на відпочинок трудового договору

матеріальна підтримка

Рівноправність у праці Захист трудових прав

й занятості, заборона

дискримінації в праві

Перша група містить принципи, що сприяють залученню до праці, забезпеченню високого рівня умов праці й охорони трудових прав.

Принципи другої групи стосуються правового забезпечення трудових відносин.

Третя група включає принципи, що розкривають суть виробничої демократії та сприяють розвиткові особистості працівника у процесі праці.

Кожний з основних принципів трудового права належно спрямований і наповнений відповідним змістом. Головним змістом принципів І-ої групи є можливість працівника отримати роботу у роботодавця будь-якої форми власності відповідно до своєї професії у безпечнихумовах праці, а в разі звільнення з роботи чи безробіття – сприяння держави у працевлаштуванні й матеріальної підтримки працівника, який тимчасово не працює.Головним змістом вільної праці є добровільне волевиявлення суб’єктів трудового права вступати у трудові відносини, змінювати їх чи припиняти їх. Конкретизація принципу забезпечення вільної праці відбувається в нормах таких інститутів, як працевлаштування, зайнятість, трудовий договір.

Друга група принципів розкриває зміст трудових відносин :

1) справедлива винагорода за виконану працю здійснюється нормами таких інститутів:

а)оплата праці;

б)гарантії і компенсації;

2)охорона праці здійснюється нормами таких інститутів:

а)трудовий договір (прийняття на роботу, переведення на ін. роботу);

б) охорона праці як загальний інститут, у тому числі як посилена охорона праці жінок та молоді, контроль за охороною праці;

в) норми матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові в разі трудового каліцтва;

3) право на відпочинок здійснюється нормами таких інститутів:

а) робочий час;

б) час відпочинку;

в) поєднання роботи з навчанням;

4) захист трудових прав забезпечується нормами таких інститутів:

а) нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства;

б) повноваження профспілок і трудових колективів;

в)трудові спори.

Третя група принципів таких як:

1)безоплатна профпідготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації здійснюється нормами таких інститутів:

а)працевлаштування і зайнятість населення;

б) трудовий договір;

в) робочий час;

г) оплата праці й гарантії виплати;

2) виконання трудових обов’язків сторонами трудового договору здійснюється нормами таких інститутів:

а) трудова дисципліна;

б) трудовий договір (дисциплінарні звільнення);

в) матеріальна відповідальність сторін трудового договору за заподіяну шкоду;

г) розгляд трудових спорів.

Стандарти безпеки праці

Після проголошення Україною незалежності стандарти (ГОСТи) визнані міждержавними. Крім того, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) розробляє державні стандарти України (ДСТУ). В Україні з 1995 р. діють Державний реєстр нормативно-правових актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також близько 350 міждержавних стандартів системи безпеки праці (ГОСТ ССБП) і близько 40 державних стандартів України (ДСТУ).

Реєстр Нормативно-правових актів охорони праці (НПАОП) – це офіційне видання, призначене для використання керівниками підприємств, посадовими особами та працівниками. Це банк даних, який складається і ведеться для забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

Правила, норми, стандарти безпеки праці вимагають створення безпечних машин, механізмів, інструментів , надійних засобів індивідуального та колективного захисту тощо.

Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки.

Галузеві нормативні акти з охорони праці встановлюють вимоги безпеки праці в окремій галузі, наприклад типові інструкції з безпеки праці для основних професій працівників.

 

"Система управління охороною праці в галузі"

 

Актуальність.На кожному робочому місці умови праці повинні відповідати нормативно-правовим актам. СУОП має метою створення небезпечних умов праці, належних санітарно-гігієнічних умов для ефективного та адекватного функціонування лікарень, забезпечення належних умов перебування хворих.

 

Охорона праці грунтується на чотирьох складових частинах.

Перша складова частиназаконодавство, де розглядається правове забезпечення охорони праці, а також такі важливі положення, які стосуються розслідування нещасних випадків, компенсації унаслідок втрати працездатності, державного соціального страхування від нещасних випадків виробничого характеру. Ця частина містить також відомості про методи аналізу травматизму та причини його виникнення.

Друга складова частина виробнича санітарія, яка грунтується на знаннях про навколишнє виробниче середовище.

Вимоги до стану повітря робочої зони забезпечує ГОСТ 12.1.005 – 94

Шум, вібрація – супутники людини і на виробництві і в побуті. Шум здатний впливати на психологічний стан людини, а вібрація спричиняти віброзахворювання.

Остання складова – захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань. Це невидимі випромінювання, які справляють негативний вплив на організм людини, хоча мають широке застосування як в народоному господарстві, так і у техніці та медицині.

Третьою складовою є техніка безпеки, яка грунтується на дотриманні і виконанні правил вибухобезпеки, безпеки улаштування та експлуатації механізмів, машин і електробезпеки:

· вибухобезпека на виробництві забезпечується дотриманням правил експлуатації балонів, ресиверів, компресорів, безаварійного використання газів, дотримання принципів запобігання вибухам газо-, паро- і пилоповітряних сумішей відповідно до ГОСТ 12.1.010 – 76;

· безпека експлуатації механізмів і машин забезпечується улаштуванням огородження небезпечних зон, використанням блокірувальних пристроїв, сигналізації, змащенням та охолодженням машини, фарбуванням небезпечних зон машин у відповідні кольори, застосуванням знаків безпеки та індивідуальних засобів захисту і спецодягу;

· електробезпека на виробництві забезпечується дотриманням вимог:

Четверта складова охорони праці — пожежна безпека. Ця скла­дова грунтується на визначенні чинників, які супроводжують горін­ня, визначення найвірогідніших причин пожеж.

Терміни та визначення основних понять з охорони праці наведені в ДЕСТ 2293-99 та деяких нормативно-правових актах з охорони праці. Розглянемо найважливіші з них.

· Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

· Здоров'я - стан фізичного та психічного благополуччя людини, в тому числі відсутність хвороб та фізичних вад.

· Працездатність - стан людини, при якому сукупність фізичних, розумових і емоційних можливостей дозволяє працюючому виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу.

· У житті, а тим більше у процесі трудової діяльності мають місце певні небезпеки, адже абсолютної безпеки не існує. Небезпека - потенційне джерело шкоди. Кількісно оцінити рівень наявної небезпеки можна за допомогою ризику.

· Ризик - імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості. На виробництві застосовують таке поняття, як професійний ризик. Професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті впливу чинників виробничого середовища і трудового процесу.

· Виробниче середовище - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, що діють на людину під час виконання нею трудових обов'язків.

· Виконання трудових обов'язків - трудова діяльність за встановленими нормами, правилами та інструкціями.

Трудовий процес характеризується важкістю та напруженістю праці.

Важкість праці - це характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.

Напруженість праці - це характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

Сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків, визначають умови праці. Останні можуть бути безпечними або небезпечними.

Безпечні умови праці - стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень.

Гранично допустиме значення виробничого чинника - граничне значення величини шкідливого виробничого чинника, вплив якого на людину в разі його щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності та захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не чинить несприятливого впливу на здоров'я нащадків.

Під час трудової діяльності працівник може зазнавати впливу несприятливих виробничих чинників, які за можливими наслідками такого впливу поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливий виробничий чинник (фактор) - виробничий чинник, вплив якого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може спричинити професійне захворювання, зниження працездатності й призвести до порушення здоров'я нащадків.

Небезпечний виробничий чинник (фактор) - виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травм, отруєння, іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті.

Залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НШВЧ) за своїм походженням та природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні.

До фізичнихНШВЧ належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплювальну дію, та ін.

До хімічних НШВЧ належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних НШВЧ належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних НШВЧ належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, перенапруження органів чуття, емоційні перевантаження).

До соціальнихНШВЧ належать погані стосунки між членами колективу, невдоволеність роботою, погана організація праці, фізична та (або) словесна образа та її ризик, насильство та його ризик.

Один і той же НШВЧ за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.

 

Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі"

 

Актуальність.Конституція України гарантує кожній людині право на працю. "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає". "Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату". "Кожен має право на відпочинок.

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, на усіх громадян, які працюють.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...