Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






І. Теоретичні засади основних засобів на підприємстві.

Вступ

 

Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов’язаний з кардинальними змінам в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.

Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб’єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву „аудит”.

Власники та кредитори позбавлені можливості самостійно впевнитись у тому, що всі численні операції підприємства законні та правильно відображені у звітності, тому вони відчувають потребу у послугах аудиторів. Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств та дотримання ними законодавства необхідне державі для прийняття рішень в області економіки та оподаткування, суддям, прокурорам, та слідчим для підтвердження достовірності фінансової звітності, яка їх цікавить.

Оскільки діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов, вони є одним з найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень. Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.

Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії “основні засоби”.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти — М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.

Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Метою курсової роботи розглянути методологічні основи проведення аудиту основних засобів, правові основи його проведення, типові помилки, які можуть бути виявлені при аудиті основних засобів.

 

І. Теоретичні засади основних засобів на підприємстві.

 

Облік зносу основних засобів.

 

У процесі експлуатації основні засоби утрачають свої технічні властивості і якості – зношуються. Будь-які об'єкти, що входять до складу основних засобів, крім землі, піддані фізичному і моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних і економічних факторів вони поступово утрачають свої властивості і робляться непридатними. Це значить, що вони не можуть виконувати свої функції через технічні причини чи економічної невигідності. Фізичний знос можна частково відновити, зробивши ремонт, реконструюючи і модернізуючи основні засоби. Однак згодом витрати на ремонт не окупаються, стають марними.

Моральний знос виявляється інакше, чим фізичний. Основні фонди по своїй конструкції, продуктивності, витратам на обслуговування й експлуатацію відстають від своїх новітніх аналогів. Головне в тім, що вони не здатні випускати продукцію такої якості, яку можна випускати на більш сучасній техніці. Отже, періодично виникає необхідність заміняти основні фонди, насамперед їхню активну частину, новими, більш сучасними екземплярами.

Кошти, що відшкодовують витрати на придбання і створення основних засобів і направляються на заміну їхніх екземплярів, що зносилися, новими, можуть бути отримані тільки з виторгу за реалізовані товари і послуги. У вартість товарів, що надходять у звертання, включається і часткове погашення вартості діючих основних фондів. Економічний механізм поступового переносу вартості основних фондів на готовий продукт і нагромадження грошового фонду для заміни зношених екземпляром називається амортизацією. Процес нагромадження амортизаційного фонду відбивається на рахунках бухгалтерського обліку.

Для обліку зносу (амортизованої вартості) основних засобів на підприємствах усіх форм власності передбачений пасивний, регулюючий рахунок 13.

Таблиця 1.3.4

Кореспонденція рахунків обліку дооцінки основних засобів

 

Зміст господарських операцій Дебет Кредит  
Сума дооцінки основних засобів
Одночасно на суму зносу
Сума уцінки основних засобів
Одночасно на суму зносу
Сума втрат від зменшення корисності основних засобів, оцінених за первісною вартістю 131, 10
Одночасно на суму зносу

Основні засоби списуються з балансу в результаті їх ліквідації, безкоштовної передачі, ліквідації і як недостача, виявлена в результаті інвентаризації.

Таблиця 1.3.5

Спеціалізація підприємства.

ТОВ «Дружба» спеціалізується на рослинництві та тваринництві. Вирощують озиму пшеницю (їй приділяють найбільше уваги), ячмінь, соняшник, просо. Площа земель складає 4380 гектар. Також вирощують свиней, в основному для власних потреб, але бувають випадки, що частину їх продають. Поля оброблюються такою технікою, як Т-150, МТЗ-80, ЮМЗ-6, комбайнами ДОН-1500, Мойсей МФ -38 та «Нива».

Врожайність зернових культур становить:

Озимої пшениці – 30- 35ц/га;

Ячменю – 15- 20ц/га;

Просо – 15-20ц/га;

Соняшник – 30ц/га.

ТОВ «Дружба» планує підвищувати врожайність, розширює площі своїх земель за рахунок оренди в інших селах.

План технологічної послідовності.

Після збирання ярових та озимих культур починають підготовку ґрунту. Спочатку наведемо приклад нашої основної культури, яку вирощують в господарстві, до неї відноситься озима пшениця.

Підготовка ґрунту починається з I (10 днів )– II (10 - 20) декади 07 місяця після збирання урожаю.

Технологічна послідовність:

1. Лущення стерні.

2. Оранка.

3. Культивація.

4. Посів.

5. Боротьба зі шкідниками.

6. Підкормка.

7. Боротьба зі шкідниками.

8. Збирання урожаю.

1. Лущення стерні.

Проводиться лущильником МТЗ-80+ ЛДГ-10 на глибину 10-12 см. – це складає затрати на 1 гектар, приблизно від 25 – 30 грн. Все залежить від марки трактора на якому працює робочий.

2. Оранка землі.

Проводиться в період осінніх робіт або підготовки під посів. Якщо під посів проводиться вспашка II декади 07 місяця і I декади 08 місяця. Обробіток проводиться МТЗ-80+ПЛН-5,35, Т-150+ПЛН-5 на глибину 27 – 30 см. Затрати на 1 гектар = 100 гривень.

3. Культивація або боронування.

Проводиться агрегатом МТЗ-80+КРН-5,6, МТЗ+БД. Затрати на 1 гектар =30 грн.

4. Посів проводиться II декади 09 по III декаду 09 агрегатом МТЗ-80+СЗ-3,6. Норма висіву на 1 гектар = 200 – 220 кг/га. Затрати на посів залежать від сорту та якості посівного матеріалу = 270 – 290 гривень.

5. Після посіву проводиться прокатування.

Здійснюють агрегати МТЗ-80+ЗККШ-6 або Т-150+ЗККШ-6. Проводиться відразу після посіву або через 1 – 2 дні.

6. Взимку ідуть великі затрати на боротьбу із шкідниками, такими як миші. Розкладається по норах приманка. Це складає 60 – 80 грн/га.

7. Рано весною по мерзло – талому ґрунту по посіву проводиться підкормка мінеральними добривами, наприклад селітрою, це авіа підкормка або МТЗ-80+РМУ.

8. В період з I декади 06 місяця по III декаду 06 місяця, в залежності від розвитку культури проводиться боротьба зі шкідниками такими як клоп – черепашка та інші. Затрати складають 100 – 120 грн/га. Проводиться авіаобробка.

9. Збирання урожаю починається II декади 06 – III декаду 06. комбайнами різних марок. Затрати складають до 200 грн/га. Урожайність становить 30 ц/га. – 50ц/га.

Бухгалтерський відділ.

Бухгалтерію підприємства очолює головний бухгалтер, в її склад входять: бухгалтер – матеріаліст, та бухгалтер – касир.

Бухгалтерський облік ведеться згідно чинного законодавства України та облікової політики підприємства.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника.

Посаду головного бухгалтера очолює висококваліфікований працівник з величезним досвідом роботи.

Здійснення загального керівництва роботою бухгалтерів установи. Складання річних і квартальних планів. Щорічна розробка заходів щодо поліпшення організації і постановки бухгалтерського обліку і здійснення контролю за їх виконанням. Складання зведеної періодично та річної бухгалтерської звітністі підвідомчих установ. Здача квартальних та річних звітів в управління.

Організація роботи по упровадженню механізації бухгалтерського обліку. Спостерігання за обліком фінансових, розрахункових та кредитних операцій, здійснення контролю за законністю, своєчасністю та правильністю оформлення цих операцій. Контроль за виконанням обов'язків працівників бухгалтерії.

Головний бухгалтер має право:

- погоджувати посадові інструкції на працівників відділу;

- представляти бухгалтерію в усіх державних та громадських організаціях;

- вносити пропозиції щодо поліпшення організації та умов праці;

- вимагати від працівників інших відділів документи та інші матеріали. необхідні для роботи бухгалтерії.

Головний бухгалтер несе відповідальність за невиконання обов'язків. передбачених чинним законодавством, актами та даною інструкцією, а також несе матеріальну відповідальність за доручене йому обладнання відділу та за розголошення комерційної таємниці.

Бухгалтер – матеріаліст, та бухгалтер – касир, відносяться до категорії фахівців, приймається і звільняється на роботу наказом директора підприємства.

Бухгалтера підкоряється головному бухгалтеру та директору закладу.

У своїй діяльності бухгалтера керується:

- законодавчими і нормативними документами, що регулюють питання бухгалтерського обліку і звітності;

- методичними матеріалами, що стосуються відповідних питань;

- статутом підприємства;

- правилами трудового розпорядку;

- наказами і розпорядженнями директора підприємства;

- дійсною посадовою інструкцією.

Бухгалтер для здійснення своєї діяльності повиннен знати:

- законодавчі акти, постанови, розпорядження, накази, методичні і нормативні матеріали по організації бухгалтерського обліку майна, зобов'язань і господарським операціям і складанню звітності;

- форми і методи бухгалтерського обліку на підприємстві;

- план і кореспонденцію рахунків;

- організацію документообігу по ділянках бухгалтерського обліку;

- порядок документального оформлення і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, зв'язаних з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів ;

- методи економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства;

- правила експлуатації обчислювальної техніки;

- економіку, організацію праці і керування;

- ринкові методи господарювання;

- законодавство про працю;

- правила і норми охорони праці.

До функцій бухгалтера по заробітній платі входить:

- ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності.

- ведення обліку розрахунків по заробітній платі

- проведення відповідних нарахувань на ФОП згідно з діючим законодавством.

Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер підприємства зобов'язаний:

- проведення нарахувань та утримань із ЗП ;

- проведення відповідних нарахувань на ФОП згідно з діючим законодавством;

- проведення нарахувань лікарняних, інших видів допомоги;

- ведення особових листків по кожному робітнику;

- видача довідок по заробітній платі;

- складання та здача звітів;

- готувати дані по відповідним ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності, стежити за схоронністю бухгалтерських документів, відповідно їх оформляти для передачі в архів;

- виконувати роботи з формуванню, ведення і збереження бази даних бухгалтерської інформації, вносити зміни в довідкову і нормативну інформацію, використовувану при обробці даних.

До функцій бухгалтера - матеріаліста входить:

- ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності.

- виписка рахунків дебіторам.

- ведення обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами.

- виписка та реєстрація довіреностей.

- ведення обліку податкового кредиту та зобов’язань

Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер – матеріаліст підприємства зобов'язаний:

- виконувати роботу з ведення бухгалтерського обліку зобов'язань і господарських операцій (облік товарно-матеріальних цінностей, наданих послуг, податкового кредиту та зобов’язань).

- здійснювати прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках бухгалтерського обліку і готувати їх до обробки.

- відбивати на рахунках бухгалтерського обліку операції, зв'язані з рухом товарно-матеріальних цінностей і коштів .

- вести “Реєстри обліку продажу товарів, робіт, послуг”

- вести “Реєстри обліку придбання товарів, робіт, послуг”

- видавати довіреності, вести книгу реєстрації довіреностей;

- вести облік розрахунків з дебіторами та кредиторами, підзвітними особами;

- складати та реєструвати наступні документи: прибуткові накладні; рахунки; податкові накладні;

- готувати дані по відповідним ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності, стежити за схоронністю бухгалтерських документів, відповідно їх оформляти для передачі в архів.

- виконувати роботи з формуванню, ведення і збереження бази даних бухгалтерської інформації, вносити зміни в довідкову і нормативну інформацію, використовувану при обробці даних.

До функцій бухгалтера - касира входить:

- . ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності.

- ведення обліку касових розрахунків;

- проведення нарахувань квартплати, комунальних послуг мешканцям гуртожитків

Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер підприємства зобов'язаний:

- приймати платежі від платників;

- покладення коштів на поточні рахунки установи;

- складати та реєструвати прибуткові та видаткові КО;

- проводити перерахування аліментів робітників поштою.

- складання та здача звітів:

- готувати дані по відповідним ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності, стежити за схоронністю бухгалтерських документів, відповідно їх оформляти для передачі в архів;

- виконувати роботи з формуванню, ведення і збереження бази даних бухгалтерської інформації, вносити зміни в довідкову і нормативну інформацію, використовувану при обробці даних.

Бухгалтер несе відповідальність:

1. За невиконання (неналежне виконання) своїх посадових обов'язків, передбачених дійсною посадовою інструкцією, у межах, визначених діючим трудовим законодавством України

2. За зроблені в процесі здійснення своєї діяльності правопорушення - у межах, визначених діючим адміністративним, карної і цивільним законодавством України.

За заподіяння матеріального збитку - у межах, визначених діючим трудовим, карної і цивільним законодавством України.

Таблиця 2.1

 

ІІІ. Аудит основних засобів.

Аудит руху основних засобів.

Основні засоби є сукупністю засобів праці, які функціонують у натуральній формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів. У процесі експлуатації вони переносять свою вартість на собівартість продукції частинами (нарахуванням амортизації).

Основні засоби підприємств і організацій незалежно від форм власності відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їхню первісну вартість.

До основних засобів відносяться предмети вартістю понад 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з терміном експлуатації більше одного року. З 1 липня 2000 року до основних засобів відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання та експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основними завданнями і метою аудиту є встановлення:

1. Правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття.

2. Перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів.

3. Контроль за витратами на капітальний ремонт.

4. Перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів.

5. Контроль за збереженням основних засобів.

6. Перевірка правильності проведення індексації основних засобів.

Основні засоби надходять до підприємства з різних джерел: від постачальників за плату, засновників у вигляді внеску до статутного фонду, передаються іншими суб’єктами підприємницької діяльності безкоштовно.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт. Кожному інвентарному об’єкту незалежно від його знаходження (в експлуатації або на складі) присвоюється відповідний інвентарний номер. Інвентарні номери повинні проставлятися на всіх первинних документах, які є підставою для відображення в обліку їх наявності або руху.

У зв’язку з цим аудит основних засобів необхідно починати перевірки збереження основних засобів необхідно починати їх перевірки збереження основних засобів. Вона здійснюється шляхом проведення інвентаризації основних засобів. Інвентаризацією встановлюється наявність та технічний стан об’єктів основних засобів.

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності відображення в обліку руху основних засобів.

Первинним документом, що є підставою для введення в експлуатацію основних засобів, є акт приймання-передачі (ф. № 0З-1). Акт повинен складатися при введені кожного окремого інвентарного об’єкта. На кожний об’єкт слід виписувати інвентарну картку, що є регістром аналітичного обліку основних засобів, і дозволяє контролювати їх наявність у місцях зберігання.

Вибуття основних засобів відбувається шляхом їх реалізації, безкоштовної передачі у разі їх повного фізичного або морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелі.

Перевірка реалізації або безкоштовної передачі основних засобів починається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Залежно від підпорядкованості підприємства цей документ може бути протоколом загальних зборів засновників, дозволу фонду Державного майна України, відповідного підприємства або відомства. Після цього аудитор вивчає акти приймання-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв’язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об’єкта в інвентарній карточці.

Наступним етапом є перевірка відображення в обліку порядку ліквідації (реалізації) або надходження основних засобів. Залежно від форми власності підприємства (державна або недержавна) визначається порядок обліку.

Основною відмінністю є те, що на підприємствах державної форми власності ліквідація та надходження основних засобів відбувається із зміною величини статутного фонду, тоді як на недержавних підприємствах розмір повинен залишатися незмінним.

На останньому етапі аудиту руху основних засобів перевіряється відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними журналу-ордеру №13, Головної книги та фінансової звітності підприємства.

 

 

Аудит зносу основних засобів.

Перевірку цього питання слід поділити на три періоди:

- нарахування амортизації (зносу) до 01.07.97 р.;

- нарахування амортизації (зносу) після 01.07.97 р. до 01.07.2000 р.;

- нарахування амортизації (зносу) після 10.07.2000 р.

На першому етапі необхідно встановити правильність застосування норм зносу. До 01.017.97 р. норми амортизаційних відрахувань були встановлені у процентах до балансової вартості основних засобів залежно від терміну їх експлуатації. Норми були згруповані за відповідними видами основних засобів, кожному виду присвоювався відповідний шифр. Таким чином, перевіряється правильність застосування відповідних норм зносу згідно з Єдиними нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР №1027 від 22.10.90 р. Після цього перевіряється нарахування на введені в експлуатацію основні засоби: підприємство повинно нараховувати знос з 1-го місяця, наступного за місяцем їх введення, а за тими, що вибули, нарахування зносу припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем їх вибуття.

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу) після 01.07.97 р. до 01.07.2000 р., аудитор повинен мати на увазі, що амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів для власного виробничого використання;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;

- проведення усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- придбання, ремонт і амортизація легкового автотранспорту лише юридичними особами, які надають платні послуги щодо перевезення сторонніх громадян та послуги з надання легкового автотранспорту в оренду (прокат);

- поліпшення якості земель, не пов’язаних з будівництвом.

Не підлягають амортизації, а повністю відносяться до валових витрат, витрати на:

- придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

- утримання законсервованих основних фондів;

- придбання основних фондів з метою їх подальшої реалізації.

Норми амортизації встановлені у процентах до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду у такому розмірі (на квартал):

- група І – 1,25%;

- група ІІ – 6,25%;

- група ІІІ – 3,75%.

Сума амортизаційних відрахувань за звітний період (квартал) =

= балансова вартість групи на початок звітного періоду Х норма амортизації певної групи : 100.

Балансова вартість групи на початок звітного періоду = балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному, + сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та з метою інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному, - сума виведених з експлуатації основаних фондів протягом періоду, що передував звітному, - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за період, що передував звітному.

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор повинен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта.

На останньому етапі аудиту нарахування зносу (амортизації) є зіставлення на відповідність даних первинних, аналітичних та синтетичних регістрів обліку.

 

Висоновок

 

Курсова робота була присвячена вивченню аудиту основних засобів на підприємстві харчової промисловості.

В Україні незалежна аудиторська діяльність знайшла застосування зовсім недавно, тому проведення аудиту - діло нове, але воно має базу, ревізію і контроль. Однак відмінності існують. Аудит представляє собою незалежну експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючого суб’єкта уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метою визначення її достовірності, повноти і реальності, відповідності діючому законодавству і вимогам, пред’явленим до ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової звітності.

При аудиті фінансових результатів підприємства аудитор може зробити висновки, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 2002 рік з аналогічним періодом 2001 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120.6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112.9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146.12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізації і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.

При відсутності внутрішнього контролю на підприємстві можна запропонувати придбати додаток до діючої на підприємстві програми “1-С бухгалтерія” з метою проведення аналізу і аудиту діяльності підприємства.

В теперішній час існують дуже багато розробок і методичних вказівок різних авторів по проведенню аналізу фінансового стану підприємства.

Єдиної методики для проведення такого аналізу поки ще не розроблено, тому мною в процесі аналізу використані найбільш приємні розробки для аналізу фінансового стану ТОВ “Едвард”.

На підприємстві дотримуються всі принципи забезпечення обліку, контролю, аналізу та аудиту.

З викладеного вище можна зробити висновок, що підприємство використовує з повною віддачею всі ресурси, які є у його розпорядження, як розумові так і матеріальні.

 

 

Вступ

 

Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов’язаний з кардинальними змінам в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.

Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб’єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву „аудит”.

Власники та кредитори позбавлені можливості самостійно впевнитись у тому, що всі численні операції підприємства законні та правильно відображені у звітності, тому вони відчувають потребу у послугах аудиторів. Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств та дотримання ними законодавства необхідне державі для прийняття рішень в області економіки та оподаткування, суддям, прокурорам, та слідчим для підтвердження достовірності фінансової звітності, яка їх цікавить.

Оскільки діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов, вони є одним з найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень. Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.

Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії “основні засоби”.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти — М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.

Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Метою курсової роботи розглянути методологічні основи проведення аудиту основних засобів, правові основи його проведення, типові помилки, які можуть бути виявлені при аудиті основних засобів.

 

І. Теоретичні засади основних засобів на підприємстві.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...