Читання вірша учнями за строфами.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Які гриби сушить білочка?

— На чому вона їх сушить?

— Про що міркує?

— Чому не спиться білочці?

— Як ви розумієте виділений вислів?

— Порівняйте його з висловом полум’я ще не погасло. Чи справді день може погаснути? А полум’я?

— Зауважте: у виділеному вислові слово погас ужито в переносному значенні.

Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте малюнок. Прочитайте рядки вірша, які йому відповідають.

Чи знаєш ти?

Широко поширена думка, що білка харчується горіхами. Далеко не тільки горіхами і, тим більше, не лише лісовими горіхами. Все, що є в лісі їстівного, входить до її меню: всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну, і звісно, вміст шишок хвойних дерев. За день білка може обробити

до 15 ялинових шишок і понад 100 соснових. Вона, схопивши зубами лусочку, піднімає її вгору, таким чином, що та відлітає і насіннячко показується назовні. На таку обробку однієї соснової шишки цей звір витрачає близько 3 хвилин. У денний раціон білки входять 100-150 шишок. Цієї кількості продукту

достатньо, щоб угамувати голод і відкласти запаси жиру.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Чого можна навчитися у білочки?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати виразно вірш ст. 81

Урок № ________ Дата ______

Тема: І ЗНОВ ЗАСИПЛЕ ВСЕ ЗИМА.

ЛІНА КОСТЕНКО «БАБА ВІХОЛА», «ПРЯЛЯ»

Мета:продовжити ознайомлення учнів з поезією Ліни Костенко; вдосконалювати навички

свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане,

робити висновки, узагальнення; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення;

виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою

Віл везе важучій віз —

Вовну, вату, верболіз.

Вперся віл, і впало з воза

Вісім в’язок верболозу.

Ю. Кругляк

2. Додайте склад або букви, утворіть слова!

Очі — (ов)очі; парк — парк (етп);

рій — (об)рій; жир — жир(аф);

він — (дз)він; доба — доба(вка);

міль — (5ж)міль; крок — крок(одил);

кіл — (со)кіл; лимон — лимон(ад);

так — (лі)так; кит — кит (иця).

3. Читайте! Помічайте! Продовжте!

Рано — нора; мило — ломи; мара — рама; сосна — насос; банка — кабан;

Марко — комар; товар — варто; терка — катер; наказ — казна; наша — шана.

4. Продовжуй!

Дощ — як хлопчик по стежині: Блискавиця б’є по хмарі:

Туп — (myn-myn). Бу — (бу-бу).

І гуркоче грім у небі: Дзюркотить вода у річці:

Го — (го-го). Хлюп — (хлюп-хлюгі).

Д. Мостовий

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Конкурс на краще виразне читання вірша.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Відгадайте загадку.

• Кружляє ніжний білий пух,

Співають весело синички.

Міняє зайчик свій кожух.

Ведмідь в барлозі вже дріма...

Вдіває лиска рукавички,

Яка пора, скажіть?.. (Зима).

— Які слова допомогли вам відгадати загадку?

— Сьогодні ми прочитаємо вірші Ліни Костенко, які вона присвятила

чарівниці-зимі.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Опрацювання вірша Л. Костенко «Баба Віхола»

Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш? Хто його головна героїня?

Словникова робота.

а) Довідкове бюро.

Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити

де-небудь.

б) Читання стовпчиків слів ≪буксиром≫, в парах, скоромовкою.

Решето метальній

Ситечко вешталась

порожньо добрії

Фізкультхвилинка

3) Читання вірша учнями ≪ланцюжком≫.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— На чому приїхала баба Віхола? Що вона робила в селі?

— Серед виділених у вірші слів знайдіть ті, які наповнюють описану картину

звуками, кольорами, рухом.

— Прочитайте слова, якими поетеса описала віхолу як людину.

— Поміркуйте, чому віхолу названо сивою. Як ви розумієте вислів на метальній

мітлі приїхала?

— Простежте, як поетеса зображує грізний характер баби Віхоли й водночас

її добрі наміри.

Робота в групах.

— Вірш закінчується крапками. Спробуйте скласти його продовження.

Розкажіть, як відпочивала баба Віхола.

Опрацювання тексту І. Нечуя-Левицького

Самостійне читання тексту учнями.

— Яку картину ти уявляєш, читаючи ці рядки.

— За допомогою якого порівняння письменник описує дії вітру? Чому він

обрав саме такий образ?

Опрацювання вірша Л. Костенко «Пряля»

1) Гра ≪Рибки≫. Читання вірша учнями мовчки.

— Чи здогадалися ви, про яку прялю йдеться?

Робота в парах.

— Підготуйтеся до читання вірша вголос: визначте, де треба робити

паузи — довшу (між реченнями) і коротшу (в середині речення на місці тире).

Які рядки прочитаєте з інтонацією перелічування?

Читання вірша учнями вголос.

— Що відбувається, коли в прялі рветься нитка?

— Що пряля вже встигла зробити?

— Які картини викликають у вашій уяві слова: сніг іді-іде-іде, а вона пряде

й пряде; вже напряла хуртовин на шапки для верховин?

— У якому вірші Ліни Костенко снігопад найбільш подібний до зображеного

в тексті Івана Нечуя-Левицького? Поясніть свою відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які вірші читали на уроці?

— Хто їх автор?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити один з віршів напам’ять. ( ст. 82 – 83)

Урок № ________ Дата ______

Тема: Ліна Костенко «Телеграма – блискавка», «Вербові сережки»,

«Сунички» (П. с. 61 – 62) Ліна Костенко «Веселий дощ», «Дощ». (П. с.62 – 65)

Мета:продовжити ознайомлення учнів з поезією Ліни Костенко; вдосконалювати навички

свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане,

робити висновки, узагальнення; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення;

виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Додайте склад або букви, утворіть слова!

Очі — (ов)очі; парк — парк (ет );

рій — (об)рій; жир — жир(аф);

він — (дз)він; доба — доба(вка);

міль — (5ж)міль; крок — крок(одил);

кіл — (со)кіл; лимон — лимон(ад);

так — (лі)так; кит — кит (иця).

2. Читайте! Помічайте! Продовжте!

Рано — нора; мило — ломи; мара — рама; сосна — насос; банка — кабан;

Марко — комар; товар — варто; терка — катер; наказ — казна; наша — шана.