Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями вірша І. Січовика «Віддячила»

— Чи можна цей вірш назвати гумористичним? Поясніть свою відповідь.

— Що вас розсмішило під час читання вірша?

— Як ви розумієте його назву?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша і. Січовика «Хитра киця» (с. 102-106)

Виразне читання вірша вчителем.

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

Словникова робота.

а) Довідкове бюро.

Відсапнувся — віддихнув, перевів подих після важкого фізичного чи нервового

напруження; важко дихав від недостачі повітря тощо.

б) Читання стовпчиків слів ≪луною≫ за вчителем, скоромовкою в парах.

Негоду обійтися

стрівся підкріпився

гайнув нишком

дзьобами джерельна

3) Читання вірша учнями ≪ланцюжком≫ за строфами.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Де жила киця? Якою вона була?

— Якими словами автор дав їй характеристику?

— Хто був у її господарстві?

— Яким був пес?

— Якими словами його характеризує автор?

— Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про пса.

— Який епізод вірша можна назвати найбільш напруженим?

— Кого з персонажів стосуються слова: риє ямку; стежить нишком; витягають

Пса із ями?

5) Гра ≪Диктор телебачення».

Прочитати вірш, періодично відриваючи очі від тексту, щоб подивитися на

глядачів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які вірші читали на сьогоднішньому уроці?

— Яким є настрій цих творів?

— Хто їх автор?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш. Підготувати запитання за його змістом.

 

Урок № ____ Дата _____

Тема: Урок позакласного читання. Хліб — усьому голова

Мета: навчати учнів читати швидко і виразно; усвідомлювати зміст прочитаного; поглибити

Знання учнів про важку працю хлібороба, розвивати пам'ять, ерудицію; виховувати

Дбайливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Гра «Скороти речення»

Учитель вимовляє речення — діти усвідомлюють його. Речення повторюється вчителем — учні запам’ятовують. Після цього вчитель пропонує учням скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст (щоб воно залишилося зрозумілим).

Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали на землю.

Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали.

Краплини зривалися з неба і швидко падали і т. д.

Робота над чистомовкою

Ям-ям-ям — весело весною горобцям,

Ти-ти-ти — легко їжу їм знайти.

Ати-ати-ати — черв’ячків назбирати,

Ать-ать-ать — на зелених гілочках співать.

Ички-ички-ички - тут же скачуть і синички,

Ів-ів-ів — доганяють горобців.

Ам-ам-ам — весело пташкам.

Ни-ни-ни — діждалися весни.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з виставкою книг

Розглядання виставки

Бесіда

— Які книжки ви читали?

— Які книги з виставки привернули вашу увагу?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Відгадайте загадку.

• Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)

— Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть,а він залишається святим і величним завжди.

— Чому кажуть «хліб святий»?

Слово вчителя.

«Хліб наш щоденний дай нам на сьогодні...»

— промовляємо ми в молитві. Відколи себе пам'ятаю, ми щодня споживаємо хліб. Здається, що хліб був завжди. Чи не так? Учені вважають, що в давнину люди споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмочувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпалених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.

Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, короваю

— минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів. Як бачите, такий значний для всіх хліб має давню і цікаву історію. Тому і написано на цю тему багато казок, розповідей, книжок.

 

V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ

Робота над прислів'ями

— Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу.

Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Проведемо конкурс на кращого знавця прислів’їв про хліб.

Гра «Закінчи прислів’я»

Хочеш їсти калачі — ... (не сиди на печі).

На чорній землі — ... (білий хліб родить).

Паляниця — ... (хлібові сестриця).

Найсмачніший хліб... (від свого мозоля).

Гра «Розсипанка»

Земля а матінка батечко хліб (Земля матінка, а хліб батечко.)

Сестриця паляниця хлібові (Паляниця хлібові сестриця.)

Хліба без бесіда суха (Без хліба суха бесіда.)

Гра «Слово розсипалось»

Ілхб, ликбуб, байником, соколок.

Мовно-логічне завдання

· золотий ланцюжок;

· золоте колосся;

· золоті руки.

- Які словосполучення вжиті у прямому значенні? А які − в переносному?

2. Тлумачення слова хліб

— Цікаво, а що означає слово хліб?

Слово надається нашим Усезнайкам.

— Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова хліб.

1) Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно.

≪Зібрати три мішки хліба≫.

2) Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування.

Запашний хліб лежить на столі.

3) Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини.

≪Достигає хліб у полі≫.

4) Існують і переносні значення цього слова. їх використання також дуже поширене в нашій мові:

• Хліб — це харчі, прожиток.

≪Заробляти собі на хліб≫, тобто забезпечувати собі добробут.

• Хліб — це заробіток, засіб існування.

≪Жити на чужих хлібах≫, тобто на чиємусь утриманні.

— Хліб — найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.

Фізкультхвилинка

Гра «З якого твору?»

• Не кидайсь хлібом, він святий! (М. Рильський «Про хліб»)

• Від сонця позолота в хліба. (Т. Коломієць «Хліб»)

Як тепло пахне хліб. (П. Воронько «Пахне хліб»)

VI. ЧИТАННЯ НОВИХ ТВОРІВ

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...