Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями вірша І. Січовика «Віддячила»— Чи можна цей вірш назвати гумористичним? Поясніть свою відповідь. — Що вас розсмішило під час читання вірша? — Як ви розумієте його назву? Фізкультхвилинка 3. Опрацювання вірша і. Січовика «Хитра киця» (с. 102-106) Виразне читання вірша вчителем. — Який настрій викликав у вас цей вірш? Словникова робота. а) Довідкове бюро. Відсапнувся — віддихнув, перевів подих після важкого фізичного чи нервового напруження; важко дихав від недостачі повітря тощо. б) Читання стовпчиків слів ≪луною≫ за вчителем, скоромовкою в парах. Негоду обійтися стрівся підкріпився гайнув нишком дзьобами джерельна 3) Читання вірша учнями ≪ланцюжком≫ за строфами. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Де жила киця? Якою вона була? — Якими словами автор дав їй характеристику? — Хто був у її господарстві? — Яким був пес? — Якими словами його характеризує автор? — Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про пса. — Який епізод вірша можна назвати найбільш напруженим? — Кого з персонажів стосуються слова: риє ямку; стежить нишком; витягають Пса із ями? 5) Гра ≪Диктор телебачення». Прочитати вірш, періодично відриваючи очі від тексту, щоб подивитися на глядачів. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Які вірші читали на сьогоднішньому уроці? — Яким є настрій цих творів? — Хто їх автор? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Виразно читати вірш. Підготувати запитання за його змістом.
Урок № ____ Дата _____ Тема: Урок позакласного читання. Хліб — усьому голова Мета: навчати учнів читати швидко і виразно; усвідомлювати зміст прочитаного; поглибити Знання учнів про важку працю хлібороба, розвивати пам'ять, ерудицію; виховувати Дбайливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра «Скороти речення» Учитель вимовляє речення — діти усвідомлюють його. Речення повторюється вчителем — учні запам’ятовують. Після цього вчитель пропонує учням скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст (щоб воно залишилося зрозумілим). Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали на землю. Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали. Краплини зривалися з неба і швидко падали і т. д. Робота над чистомовкою Ям-ям-ям — весело весною горобцям, Ти-ти-ти — легко їжу їм знайти. Ати-ати-ати — черв’ячків назбирати, Ать-ать-ать — на зелених гілочках співать. Ички-ички-ички - тут же скачуть і синички, Ів-ів-ів — доганяють горобців. Ам-ам-ам — весело пташкам. Ни-ни-ни — діждалися весни. III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Робота з виставкою книг Розглядання виставки Бесіда — Які книжки ви читали? — Які книги з виставки привернули вашу увагу? IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ — Відгадайте загадку. • Виріс у полі на добрій землі, Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб) — Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть,а він залишається святим і величним завжди. — Чому кажуть «хліб святий»? Слово вчителя. «Хліб наш щоденний дай нам на сьогодні...» — промовляємо ми в молитві. Відколи себе пам'ятаю, ми щодня споживаємо хліб. Здається, що хліб був завжди. Чи не так? Учені вважають, що в давнину люди споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмочувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпалених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб. Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, короваю — минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів. Як бачите, такий значний для всіх хліб має давню і цікаву історію. Тому і написано на цю тему багато казок, розповідей, книжок.
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ Робота над прислів'ями — Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Проведемо конкурс на кращого знавця прислів’їв про хліб. Гра «Закінчи прислів’я» Хочеш їсти калачі — ... (не сиди на печі). На чорній землі — ... (білий хліб родить). Паляниця — ... (хлібові сестриця). Найсмачніший хліб... (від свого мозоля). Гра «Розсипанка» Земля а матінка батечко хліб (Земля — матінка, а хліб — батечко.) Сестриця паляниця хлібові (Паляниця — хлібові сестриця.) Хліба без бесіда суха (Без хліба суха бесіда.) Гра «Слово розсипалось» Ілхб, ликбуб, байником, соколок. Мовно-логічне завдання · золотий ланцюжок; · золоте колосся; · золоті руки. - Які словосполучення вжиті у прямому значенні? А які − в переносному? 2. Тлумачення слова хліб — Цікаво, а що означає слово хліб? Слово надається нашим Усезнайкам. — Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова хліб. 1) Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно. ≪Зібрати три мішки хліба≫. 2) Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування. Запашний хліб лежить на столі. 3) Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини. ≪Достигає хліб у полі≫. 4) Існують і переносні значення цього слова. їх використання також дуже поширене в нашій мові: • Хліб — це харчі, прожиток. ≪Заробляти собі на хліб≫, тобто забезпечувати собі добробут. • Хліб — це заробіток, засіб існування. ≪Жити на чужих хлібах≫, тобто на чиємусь утриманні. — Хліб — найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб. Фізкультхвилинка Гра «З якого твору?» • Не кидайсь хлібом, він святий! (М. Рильський «Про хліб») • Від сонця позолота в хліба. (Т. Коломієць «Хліб») • Як тепло пахне хліб. (П. Воронько «Пахне хліб») VI. ЧИТАННЯ НОВИХ ТВОРІВ |
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |