Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Введення і форматування вмісту таблиць

Виділення необхідної комірки для введення тексту виконують за допомогою миші. Окрему комірку виділяють потрійним клацанням лівої кнопки. Переміщення між комірками виконують клавішею TAB (до наступної комірки) або комбінацією SHIFT+TAB (до попередньої комірки). Для навігації по комірках таблиці можна також використовувати клавіші управління курсором. Всередині текстових фрагментів курсорні клавіші виконують переміщення курсору, але коли досягнуть межі тексту, дозволяють переходити до сусідніх комірок. Всі команди форматування тексту відносяться до виділеного елементу. Виділеним елементом може бути довільна комірка, рядок (група рядків), стовпець (група стовпців) або цілком уся таблиця. Групи комірок виділяють методом протягування миші. Більшість команд, пов'язаних і форматуванням елементів таблиці і об'єктів, що в них містяться, можна виконати за допомогою команд на вкладках Конструктор і Макет, контекстного меню та команд групи Шрифт та Абзац.

 

Робота з формулами для розрахунків

 

Для набору формули в таблиці необхідно

- встановити курсор в комірку, де планується створити формулу,

- на вкладці Макет вибрати випадний список Данные, в якому вибрати команду Формула.

Після цього з’явиться діалогове вікно Формула, в якому слід ввести потрібну формулу.

 

 

Рис. 3.8 – Вікно створення формули

 

У формулах використовуються адреси комірок (А2, В4, С2, де латинська літера – назва стовпця, число – номер рядка), знаки математичних операцій, вбудовані функції тощо. Наприклад, на малюнку зображено діалогове вікно Формула, в якому обчислюється сума даних в сусідніх комірках, що знаходяться ліворуч від комірки, в якій ведеться обчислення.

Робота зі стилями

 

Стиль оформлення — це іменована сукупність налаштувань параметрів шрифту, абзацу, мови і деяких елементів оформлення абзаців (ліній і рамок). Завдяки використанню стилів забезпечується простота форматування абзаців і заголовків тексту, а також єдність їх оформлення в межах всього документа.

За допомогою стилів абзацу виконують форматування абзаців, а за допомогою знакових стилів можна змінювати оформлення виділених фрагментів тексту усередині абзацу. Наявність стилів дозволяє реалізувати досить складні прийоми форматування, наприклад коли усередині абзацу, оформленого одним шрифтом, містяться фрагменти тексту, оформлені іншим шрифтом.

Робота зі стилями полягає в створенні, налаштуванні і використанні стилів. Деяка кількість стандартних стилів присутня в налаштуваннях програми відразу після її установки.

При проведенні налаштування стилю важливо правильно вибрати початковий стиль. Він повинен бути якомога ближче до бажаного, щоб мінімізувати кількість необхідних налаштувань.

Розробка нових стилів і їх налаштування є достатньо складними технологічними операціями. Вони вимагають ретельного планування, уважності і акуратності, особливо у зв’язку з тим, що згідно принципу спадкоємства властивостей стилів бажані зміни в одному стилі можуть приводити до небажаних змін в багатьох інших стилях. Для роботи зі стилями використовують:

1) Команди групи Стили на вкладці Главная.

2) Команду Стили з контекстного меню.

Для оформлення тексту за допомогою стилів необхідно:

1. Визначитися, який текст буде, наприклад, назвами розділів, який параграфів, який підпунктів.

2. Виділити необхідний фрагмент.

3. Відкрити діалогове вікно Стили.

4. Вибрати в ньому один зі стилів, наприклад, Заголовок 1.

5. Повторити пункти 2‐4, поки всі заголовки в документі не будуть оформленні.

 

Створення та оформлення змісту

 

Для автоматичного створення змісту в документах використовують команду Оглавление, що знаходиться в групі Оглавление на вкладці Ссылки.

1. Спочатку в документі застосувати до назв розділів, підрозділів та параграфів стилі Заголовків 1‐ 3.

2. Встановити курсор на сторінці, де буде зміст.

3. Виконати команду Оглавление, що знаходиться в групі Оглавление на вкладці Ссылки та налаштувати вигляд змісту.

4. Натиснути кнопку ОК. На місці курсору з’явиться автоматичний зміст.

Якщо в процесі роботи змінився документ, то зміст можна оновити за допомогою контекстного меню самого змісту або команди з групи Оглавление. Для цього потрібно вибрати команду Обновить поле, в діалоговому вікні Обновление оглавления встановити потрібні параметри та натиснути кнопку ОК.

В разі, якщо потрібно видалити зміст, то потрібно вибрати команду Удалить оглавление з випадного списку в групі Оглавление.

 

Колонтитули

Слова „колонтитул” не має в тлумачному словнику української мови. Це слово — спеціальний видавничий термін. Колонтитул (від франц. colonne — стовпець і лат. titulus — напис, заголовок), заголовкові дані (назва твору, частини, глави, параграфа тощо), що розміщуються над текстом (верхній колонтитул) або під текстом (нижній колонтитул) кожної сторінки книги, газети, журналу.

В енциклопедичних виданнях і словниках колонтитули (назви першої й останньої статей на кожній сторінці або їхні початкові букви) заміняють зміст, полегшуючи пошук потрібного матеріалу.

У науковій і навчальній літературі зі складною будовою тексту колонтитули служать для тієї ж мети. У журналах в колонтитулах звичайно розміщують прізвища авторів і назви статей, у газетах — заголовок, дату випуску й порядковий номер газети. При встановлені колонтитулів слід пам’ятати:

1. Верхній колонтитул не ставиться на першій сторінці великого розділу, а нижній — на останній.

2. Колонтитули не ставляться на: титульних сторінках; сторінках, що містять лише ілюстрації та не містять тексту; сторінках з вихідними даними видання.

3. Колонтитули можуть бути постійними в усьому документі, а можуть розрізнятись за розділами (при чому, колонтитул кожного розділу повинен відповідати темі даного розділу).

Для створення колонтитула необхідно виконати команду Верхний колонтитул (Нижний колонтитул) з групи Колонтитулы на вкладці Вставка. У випадному списку команди Верхний колонтитул (Нижний колонтитул) можна також вибрати команди для зміни колонтитулів чи їх видалення.

 

Вставка номерів сторінок

Для вставки номера сторінки слід скористатися командою Номер страницы в групі Колонтитулы на вкладці Вставка, та вибрати потрібний формат номера сторінки. Тут також можна змінити формат номера сторінки чи видалити номера сторінок.

Для того, щоб номер сторінки не відображався на першій сторінці, слід відкрити діалогове вікно Параметры страницы та на вкладці Источник бумаги поставити прапорець навпроти надпису первой страницы групи Различать колонтитулы.

 

Графіка в текстових документах

Існує 2 види комп’ютерної графіки — векторна і растрова. Растрова – зберігається у вигляді окремих точок, векторна у вигляді сукупності векторів, елементарних фігур, прямої, прямокутника і овалу. Комп’ютерний вектор має таку властивість — можна змінювати його розмір не змінюючи його форми.

Пряма будується шляхом протягування від її початкової до кінцевої точки. Прямокутник і овал – по крайніх точках діагоналей.

За допомогою текстового процесора в текст можна вставляти ілюстрації з колекцій малюнків, з файлу або відскановані зображення, фігурний текст тощо, а також малюнки, створені безпосередньо в текстовому редакторі. Малюнки можуть бути вставлені в довільне місце тексту.

Створення, редагування та форматування фігурних надписів Word дозволяє створювати об’єкти графічних текстових ефектів. Наприклад, можливості Word використовують для створення фігурних надписів WordArt. Щоб створити об’єкт текстового ефекту WordArt треба виконати такі дії:

- відкрити вкладку Вставка та в групі Текст вибрати команду WordArt;

- у випадному списку вибрати потрібний вид надпису, внаслідок чого з’явиться вікно Изменение текста WordArt, в якому слід змінити текст на налаштувати параметри шрифту; ƒ

- натиснути кнопку ОК, внаслідок чого фігурний надпис з’явиться в місці перебування курсору.

Виконувати дії редагування та форматування фігурних надписів можна за допомогою вкладки Формат, що з’являється при натисненні на надписі, за допомогою контекстного меню. Розміри надпису, кут нахилу та поворот можна змінювати перетягуючи відповідні маркери надпису.

При потребі роботу з одержаним об’єктом можна проводити так, як з графічним об’єктом: копіювати, переносити, змінювати розміри, робити границі і заливку. Для внесення змін в об’єкт потрібно використовувати вкладку Формат.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-23

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...