Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Бюджетне регулювання і бюджетне право.




Бюджетне регулювання - це щорічний пере­розподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюд­жетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

В збалансуванні бюджетів велике значення має бюджетне регулювання, яке полягає у наданні коштів з Державного бюджету України до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного бюджету. Частина доходів може передаватися у вигляді процентних відрахувань із загальнодержавних податків і обов'язкових платежів, які справляються на певній території або у вигляді дотацій і субвенцій.

Бюджетне регулювання здійснюється відповід­но кожним представницьким органом щодо бюд­жетів нижчого рівня.

Методи бюджетного регулювання:

1) Нормативних відрахувань до місцевих бюджетів від загальнодержавних податків і обов’язкових відрахувань.

2) Бюджетні дотації і субвенції місцевим бюджетам нижчого рівня.

Розмежування доходів має проводитись: 1) Шляхом закріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі або за фінансовими нормативами в умовах автономності кожного бюджету. 2) Полягає у проведенні відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з її потреб, при цьому всі доходи поділяються на закріплені і регулюючі. Розмежування видатків відбувається на основі двох підходів: 1) Розподіл за територіальною ознакою 2) Розподіл, виходячи з відомчого підпорядкування.

За напрямками взаємовідносини між бюджетами поділяються на: 1) Вертикальні – між бюджетами різних рівнів; 2) Горизонтальні – між бюджетами одного рівня.

Форми взаємовідносин: 1). Субсидіювання, 2) Вилучення коштів – передача коштів з бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня. 3) Взаємні розрахунки – обмін коштами. 4) Бюджетні позички.

Розмежування та перерозподіл доходів у процесі бюджетного регулювання здійснюється з ураху­ванням економічного, соціального, демографічного, екологічного, природного стану відповідних адмі­ністративних територій з метою подолання нерів­ностей між ними. Методи бюджетного регулювання: метод дотацій, метод субвенцій, метод субсидій.

За допомогою вищенаведених методів виконується балансування бюджетів різних рівнів, наприклад, якщо бюджету нижчого рівня буде не вистачати коштів, будуть зроблені відповідні дотації. Основною формою балансування бюджетів є трансферти – перерахування коштів між бюджетами різних рівнів.

Дотація (аоіаііо - (лат.) - дар) - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безпово­ротній основі з бюджету вищого рівня до бюд­жету нижчого рівня з метою покриття бюджет­ного дефіциту.



Субвенція - це сума грошових коштів, яка виді­ляється з бюджету вищого рівня до бюджету ниж­чого рівня і має цільове призначення для здійс­нення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її ці­льового призначення.

Субсидія (зиЬзіаіит (лат.) - допомога, під­тримка) - сума грошей, яка виділяється з бюд­жету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.

Відмінність між субвенцією і субсидією поля­гає в тому, що субвенція передбачає неодмінне виділення коштів у бюджеті нижчого рівня по­ряд з сумою субвенції.

Бюджетне право – це сукупність юридичних норм, які регулюють діяльність органів державної влади і управління по складанню проекту, розгляду, затвердженню і виконанню державного бюджету.

Права органів державної влади: 1) Держава має права розподіляти бюджетні доходи між державними і місцевими бюджетами; 2) Визначає компетенцію місцевих органів влади, щодо встановлення на підвідомчій їм території податків, зборів, інших бюджетних надходжень. Запроваджуються основи розмежування.

Бюджетне право України – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють внутрішньодержавні відносини, які виникають у зв”язку з утворенням, розподілом і використанням державного, республіканського(Автономної Республіки Крим), обласних, районних, міських (міст Києва і Севастополя) і місцевих бюджетів.

 

Велике теоретичне і практичне значення має визначення предмета бюджетного права, тобто тих відносин, які регулюються нормами цього розділу фінансового права. Такі відносини є внутрішньодержавними, оскільки вони стосуються розподілу фінансових ресурсів всередині держави і в них не беруть участі недержавні суб”єкти права. Бюджетно-правові норми регулюють відносини при встановленні бюджетної системи і бюджетного устрою України, розподілі доходів і видатків між окремими видами бюджетів, у процесі складання розгляду, затвердження, виконання бюджетів та звітності їх про виконання.. Найбільш суттєвою рисою бюджетних відносин є те, що всі вони мають єдиний центр – розподіл бюджетних ресурсів. Розподіл їх має два напрями: 1) предметний – за галузями діяльності держави і її функціями; 2) структурний – за ланками бюджетної системи. Але в будь якому випадку бюджетні відносини полягають в розподілі коштів, які надходять до бюджетної системи (як такі, що вже надані державі і врегульовані нормами податкового права ), і реалізації цього розподілу.

Норми бюджетного права містяться в актах, які складають бюджетне законодавство. Базою бюджетного законодавства є Конституція України, що свідчить про велике суспільне значення бюджету.

Конституційні норми, що регулюють бюджетні відносини, встановлені в ст.85,92,95-98 та інших статтях Конституції України. Слід зазначити, що вони є нормами прямої дії і водночас складають базу для поточного бюджетного законодавства. Загальне значення для бюджетного законодавства України має конституційне положення про те, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Ця норма розвивається в бюджетному законодавстві. Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-28; просмотров: 235

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...