Кому із видатних педагогів належать слова: «З неї (природи) черпається зміст для всіх вправ дітей у вираженні своїх думок і зміст живий, вивчений наочно, дотиково».

а)Софії Русовій;

б)К.Вентцелю;

в)К.Ушинському;

г)С.Шацькому.

13. Позначте визначення, яке відповідає поняттю „моделювання природних об’єктів це –„:

а)метод дослідження об’єктів природи за допомогою глобуса, іграшок, схем;

б) графічне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності;

в)створення будь-чого матеріального або уявного, що відображає об’єкт, замінює його і дає певну інформацію про нього ;

г) схематичне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності.

14.Назвати, в яких формах засвоюються учнями початкових класів знання з природознавства:

а) факт, судження, уявлення, прийом;

б) уявлення, причинно-наслідковий зв'язок, метод;

в) поняття, факт, уявлення;

г) аналогія, уявлення, порівняння.

15. Розвивальна мета процесу навчання природознавства:

а) формувати поняття …; розвивати мислення …;

б) формувати уміння побачити проблему та сформувати її у вигляді запитання чи завдання (та інші уміння творчого мислення);

в) розвивати вміння аналізувати …; розвивати сприймання (уяву); формувати творче мислення; розвивати пам'ять;

г) навчити …; формувати пам'ять; ознайомити з …; розвивати сприймання (уяву); формувати творче мислення.

16.Методику формування природознавчих уявлень і понять у молодших школярів розглядав у своїх роботах:

а)Герд О.Я.;

б) Ягодовський К.П.;

в)Вахтеров В.П.;

г)Звягінцев Є.А.

17.Природничим поняттям притаманні такі властивості:

а)об’єм, зміст, зв’язок з іншими поняттями;

б)структура, логіка, зміст;

в)виникають на основі спостережень , формуються в процесі дослідів;

г) об’єм, зміст, структура.

18. Реалізація принципу наочності в курсі природознавства полягає:

а) у активному використанні різноманітних предметів та засобів для реального відображення явищ природи;

б) у створенні образів, конкретних уявлень, на основі яких будується навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на оволодіння системою природознавчих уявлень і понять;

в) у створенні психічного образу в результаті процесів відчуття і сприймання;

г) у створенні наочних посібників та моделей світу природи.

19.Наочні посібники з природознавства класифікують таким чином:

а)живої і неживої природи;

б) натуральні і ілюстративні;

в) площинні, об’ємні, екранні;

г) гербарії, колекції, моделі.

20. До засобів унаочнення неживої природи відносять:

а)мінерали, корисні копалини, колекції грунтів;

б) корисні копалини, гірські породи, колекції грунтів;

в) фіксовані препарати, колекції комах, гербарії, корисні копалини, колекції ґрунтів;

г) мінерали, колекції комах, гербарії, корисні копалини, колекції грунтів.

21.Правильне судження, що відповідає терміну “гербарій”:

а) засушені рослини або їх частини, що прикріплені до цупкого паперу;

б) натуральні об’єкти, що можуть бути використані для виконання практичних завдань на уроках природознавства;

в) натуральні об’єкти. що являють собою засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу і зроблені руками дітей;

г)композиції із засушених квітів.

22. Правильне судження, що відповідає терміну “муляжі”:

а) точна копія натурального об’єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні зовнішні ознаки;

б) джерело знань і засіб ілюстрації з якого учні отримують знання про форму та колір плодів, коренеплодів, фруктів, технічних рослин, тощо;

в) виготовлене із парафіну або пластмаси, пап’є-маше приблизне зображення предметів природи, що вивчаються в початковій школі;

г)виріб з пап’є-маше.

23. Правильне судження, що відповідає терміну “моделі”:

а) спрощений матеріалізований чи матеріальний об’єкт, що є засобом вивчення оригіналів, предметів, або явищ природи;

б) тривимірне зображення об’єкта, його частини, чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді;

в) зображення що передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів у спрощеній формі;

г)виріб з пап’є-маше.

24.Виберіть твердження, яке відповідає терміну «природниче поняття »:

а)узагальнена форма наукової думки, що відображає у свідомості людини предмети і явища природи;

б)процес сприйняття чуттєвих ознак об’єктів і явищ природи ;

в)форма думки, що констатує факти та явища природи;

г)наукова форма думки, щодо логіки вивчення явищ та предметів природи.

25. Умовами формування природознавчих уявлень є :

а)чуттєве сприймання ознак, виявлення істотних ознак, узагальнення і словесне вираження сутності поняття, введення терміну та застосування у подібних та нових ситуаціях;

б) сприймання ознак, виявлення ознак, введення терміну та застосування у подібних та нових ситуаціях;

в)спостереження, виявлення ознак, узагальнення і словесне вираження сутності поняття, та застосування у подібних та нових ситуаціях;

г)безпосереднє спостереження за природним об’єктом.

26. Які групи умінь формуються, переважно, при вивчені такої теми з природознавства «Тварини лісу»:

а) розумові, перцептивні, самоконтролю,самокоригування коригування;

б )навички причинно-наслідкового, логічного і творчого мислення, мнемічні;

в) імажинативні, мовленнєві, самопланування, самоорганізації;

г) розумові, мовленнєві.

27. Екологічна культура, згідно з проектом «Концепції неперервної екологічної освіти», характеризується:

а) глибокими знаннями про навколишнє середовище;

б)наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій стосовно природи, екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи;

в) набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем;

г) безпосередньою участю у природоохоронній діяльності, передбаченням можливих негативних наслідків природоперетворюючої діяльності людини;

д)сукупністю перелічених вище тверджень.

28. Специфічними принципами, що обумовлюють зміст навчального матеріалу з природознавства є принципи:

а)науковості, доступності, сезонності;

б)сезонності, краєзнавчий, батьківщинознавчий;

в)краєзнавчий, фенологічний, доступності;

г)сезонності, доступності, батьківщинознавчий.

29. Позначте визначення, яке відповідає поняттю „моделювання природних об’єктів це–„:

а)метод дослідження об’єктів природи за допомогою глобуса, іграшок, схем;

б) графічне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності;

в)створення будь-чого матеріального або уявного, що відображає об’єкт, замінює його і дає певну інформацію про нього;

г) схематичне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності.

30.Візуально-чуттєве сприйняття предметів та явищ навколишнього світу в їх натуральному або штучному , символічному зображенні характеризує такий метод навчання як:

а) практичний;

б) словесний;

в)наочний;

г)проблемний.

31.До метоів, що відображають зовнішню сторону пізнавальної діяльності учнів (за А.М.Алексюком):

а) бесіда, розповідь, робота за підручником, дослід, робота з наочними посібниками;

б) репродуктивний метод, дослідницький метод, індукція, дедукція, пояснювально-ілюстративний метод;

в) індивідуальна, групова, фронтальна, евристична, дослідницька робота;

г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

32. Вибір проблемних методів навчання у процесі засвоєння молодшими школярами змісту природознавства визначається такими критеріями :

а) локальна і загальна готовність учнів, зміст навчального матеріалу;

б) зміна послідовності вивчених у підручнику фактів, пояснень описів;

в)необхідністю залучення додаткової інформації, яка виходить за межі змісту поняття, що передбачено програмою;

г) методичною підготовкою вчителя.

33. До евристичних (частково-пошукових методів навчання природознавства відносять:

а)створення вчителем проблемної навчальної ситуації, поетапне її розв’язування з аналізом послідовності і логіки вирішення завдання;

б)способи елементарного засвоєння творчої діяльності, (певних її етапів) при роботі з об’єктами природи;

в)формулювання вчителем риторичних запитань на які він сам відповідає;

г)проблемна розповідь, під час якої діти знайомляться с ходом розв’язання проблемної ситуації.

34. До методів що забезпечують опосередковане ознайомлення з природою відносяться:

а)спостереження, експеримент, праця, досліди з природним матеріалом;

б) розгляд картин, використання діафільмів ї кінофільмів, робота з малюнками, моделями, словесні дидактичні ігри, розповіді, бесіди, читання художньої літератури;

в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом;

г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

35. До методів, які забезпечують безпосереднє ознайомлення з природою відносяться:

а)фенологічні спостереження, дослідницькі;

б)розглядання предметів та бесіди про них;

в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом;

г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

36. До методів що відображають внутрішню сторону пізнавальної діяльності учнів (за А. М .Алексюком )відносять:

а) бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний метод, практична робота;

б) репродуктивний метод, дослідницький метод, дедукція, індукція;

в) виконання вправ, евристичний метод, робота за підручником, дослід;

г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

37.Правильне судження, що відповідає визначенню „спостереження як метод забезпечення наочно-чуттєвої основи знань про природу”... :

а) цілеспрямоване, планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою виділення суттєвих ознак предметів та явищ природи;

б) планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності та накопичення чуттєвого досвіду;

в) розвиток спостережливості дитини, уміння аналізувати, узагальнювати та планувати певну діяльність;

г) фіксування певних ознак предметів природи.

38.Спостереження відрізняється від простого сприймання тим, що…

а) є планомірним, цілеспрямованим;

б) є планомірним, цілеспрямованим, дієвим;

в) має бути спеціально - організованим вихователем;

г) має більш яскравий емоційний фон та проводиться тільки за об’єктами природи.

39. Виберіть емпіричні методи пізнання:

а) вимірювання, опис, аналіз, спостереження;

б) спостереження, аналіз, дедукція, опис;

в) вимірювання, аналіз, синтез, спостереження;

г) вимірювання, опис, експеримент, спостереження.

40.Спостереження, за словами К.Д. Ушинського:

а)”...цілеспрямоване збирання фактів про предмети і явища дійсності, поведінку і діяльність особистості з метою їх аналізу і тлумачення..”;

б) ”цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке призводить до формування уміння спостерігати, підпорядковане конкретно - визначеним цілям й вимагає вольових зусиль.”;

в) „знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для розвитку логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв'язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації”;

г)”...те, без чого неможливо пізнати світ”.

41. Які групи умінь формуються, переважно, при вивчені такої теми з природознавства «Шкіра людини »:

а) розумові, перцептивні, самоконтролю, самокоригування, коригування;

б) навички причинно-наслідкового, логічного і творчого мислення, мнемічні;

в) імажинативні, мовленнєві, самопланування, самоорганізації;

г)розумові, мовленнєві.

42.Планомірне, цілеспрямоване, сприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям і вимагає вольових зусиль (за Т.Байбарою) визначається як :

а)демонстрація;

б)спостереження;

в)екскурсія;

г)дослідницька діяльність.

43. Систематизація в процесі навчання природознавства– це розумова діяльність…

а)яка здійснюється на основі відтворення (актуалізація) знань у необхідній послідовності;

б) у процесі якої знання про об’єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи;

в)під час якої домінуючим способом пізнання дітей є безпосереднє сприймання об’єктів природи, навколишнього світу, їх взаємозв’язків;

г)планування дій на основі фактичних знань.

44.Спосіб організації взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів, в якій учитель виконує функцію джерела навчального змісту і суб’єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю(за Т.Байбарою) визначається як:

а)бесіда;

б)розповідь;

в)проблемна бесіда;

г)евристична бесіда.

45.Систематично використовується метод моделювання у програмі курсу „Довкілля” авторами якої є:

а) В. Ільченко, К. Гуз;

б) Н. Бібік, Н. Коваль;

в) Р. Арцишевський;

г) Н. Бібік, Т. Байбара.

46.Які прилади можна використовувати для організації спостережень за Сонцем:

а) гномон;

б)флюгер;

в)гігрометр;

г)психрометр.

47. Метою дослідницької технології є:

а) набуття учнями навичок дослідницької роботи;

б) спрямуванні учнів на осмислення екологічних проблеми в цілому

в) створенні умов для творчої діяльності;

г) організації самостійної пошукової діяльності, робота за правилами, певним алгоритмом, підпорядкованими досягненню результату.

48.Відповідь на ці запитання є результатом виконання певних дій (перцептивних: подивіться..., послухайте.., назвіть частини.., практичних, виміряйте довжину..., зважте...,розчиніть…):

а) проблемні запитання;

б) продуктивно-пізнавальні запитання;

в) репродуктивно-мнемічні запитання;

г) репродуктивно-пізнавальні запитання.

49. Репродуктивно-пізнавальні запитання під час бесіди на уроках природознавства:

а) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань;

б) стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів;

в)відповіді на такі запитання отримують в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми;

г) необхідні для запам’ятовування.

50. Репродуктивно-мнемічні запитання під час бесіди на уроках природознавства:

а) необхідні для запам’ятовування;

б) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань;

в) відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми;

г) питання має риторичний характер.

51. Продуктивно-пізнавальні запитання під час бесіди на уроках природознавства:

а) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань;

б) стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів;

в) відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми;

г) необхідні для запам’ятовування.

52. Виконання проблемних практичних завдань у 3-му класі може бути організоване такими способами:

а) перенесення способів практичних дій і власне предметних знань у нові умови: відбираються засвоєні прийоми і з них конструюються нові способи практичної діяльності;

б) розв'язується самостійно під опосередкованим керівництвом учителя. Практичні проблеми для самостійного виконання молодшими школярами будуються за аналогією;

в) діти під керівництвом учителя осмислюють зміст проблемної ситуації і проблеми, у співпраці з ним будують передбачення, а шляхом самостійного виконання сконструйованого способу практичної діяльності доводять його правильність;

в) відбувається самостійне осмислення причинно-наслідкових зв’язків і доведення їх істинності шляхом міркувань.

53.Розрізняють такі форми екологічної навчальної діяльності :

а) фронтальна, парна, індивідуальна та групова;

б) фронтальна, парна, групова та міжособистісна;

в) проектна, фронтальна, парна, індивідуальна та групова;

г) парна, індивідуальна та групова.

54.Доберіть твердження, що відповідає визначенню „позакласна робота -це”:

а) робота, що спрямована на виконання в позаурочний час завдань, що передбачені програмою і є обов’язковими для учня;

б) форми різноманітної організації добровільної роботи учнів поза уроками під керівництвом вчителя, зміст якої виходить за межі шкільної програми;

в) організація самостійної роботи учнів за межами школи;

г) різноманітні гуртки та факультативи, що проводяться в межах школи.

55. Які форми організації діяльності учнів можна використати під час засвоєння змісту природознавства:

а) урок, репродуктивна бесіда;

б) проблемний виклад, екскурсія;

в) фронтальна робота, домашня робота, групова робота, дослід;

г) класно-урочна, позакласна, позаурочна.

56. Відмінність комбінованого і предметного уроків як форм організації навчання природознавства полягає у:

а) формулюванні мети та загальних завдань уроку;

б) елементах макроструктури;

в) організації методики засвоєння нових знань, умінь і навичок;

г) самостійній роботі.

57. Предметний урок – форма організації навчального процесу з природознавства, під час якого...

а) відбувається самостійна робота безпосередньо з натуральними об’єктами природи, або моделями, аналіз, порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формулювання необхідних висновків;

б)відбувається сприймання учнями об’єктів неживої природи, аналіз, порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формулювання необхідних висновків, а також перевірка висновків доступними дослідами;

в) відбувається розглядання предметів живої природи, виявлення істотних ознак, властивостей, та зв’язків;

г)самостійна робота по вивченню властивостей неживих об’єктів природи.

58. Які з названих тем передбачено програмою як теми уроків-екскурсій з природознавства у 4-му класі:

а)„Охорона тварин весною”;

б)„Спостереження за змінами , що відбуваються у неживій природі, житті рослин і тварин”;

в)„Охорона здоров’я людини взимку”;

г)„Горизонт, сторони горизонту, орієнтування на місцевості.”

59. Які елементи можуть складати мікроструктуру поточного уроку-екскурсії з природознавства:

а) спостереження, засвоєння нових знань, умінь і навичок, застосування знань, дослідницька практична робота;

б) евристична бесіда, закріплення, узагальнення, систематизація та застосування набутих знань, умінь і навичок;

в) закріплення, узагальнення, систематизація та застосування набутих знань, умінь і навичок;

г)накопичення емоційних вражень.

60. Подібність комбінованого і предметного уроку як форми організації навчання природознавства полягає у:

а) формулюванні мети та загальних завдань уроку;

б) однакових елементах макроструктури;

в)організації методики засвоєння нових знань, умінь і навичок;

г) спільній освітній меті.

61. Відмінність поточного уроку –екскурсії та предметного уроків як форм організації навчання природознавства полягає у:

а) формулюванні мети та загальних завдань уроку;

б) елементів їх макроструктури;

в)організації методики засвоєння нових знань, умінь і навичок;

г)проведенні фенологічної хвилинки.

62. Класифікація уроків-екскурсій за дидактичною метою :

а) вступний, поточний;

б) підсумковий, однотемний;

в) однотемний, багатотемний, підсумковий;

г)інтегрований, бінарний.

63. Класифікація уроків-екскурсій за обсягом власне предметного змісту теми екскурсії:

а) вступний, поточний;

б) підсумковий, однотемний;

в) однотемний, багатотемний, підсумковий;

г)інтегрований бінарний.

64.Здобуття учнями чуттєвого досвіду як основи для оволодіння системою понять, яка буде формуватися у учнів протягом часу вивчення окремих тем і розділів в цілому є дидактично метою...

а)предметного уроку;

б)підсумкового уроку екскурсії;

в) поточного уроку екскурсії;

г)вступного уроку-екскурсії.

65. Визначити, який тип пізнавальних завдань використовується у випадку - накреслити схему на основі прочитаного (на матеріалі теми “Рослини –частина живої природи”):

а) використання аналогії як засобу перенесення способу дії, класифікація предметів і явищ навколишнього середовища;

б) сортування навчального матеріалу за завданням учителя;

в) виділення головного, сортування навчального матеріалу за завданням учителя;

г) інтеграція знань та фактів.

66. Визначенню “практична робота з природознавства” відповідає судження:

а) певна робота (моторна діяльність) з одночасним її осмисленням, на основі якої формуються знання і практичні уміння;

б) моторна діяльність направлена на засвоєння учнями програмного матеріалу, під час проведення яких учні не змінюють хід явищ, а тільки фіксують факти спостережень у процесі практичних дій;

в) навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій форм, при цьому предмети і явища або умови їх існування в природі змінюються;

г) робота що призводить до певних наслідків.

67. Правильне судження, що відповідає терміну “позаурочна робота”:

а) розроблена за спеціальною програмою діяльність, що виходить за зміст програмного матеріалу і спирається на краєзнавчий компонент програми;

б) навчальна діяльність, що виходить за зміст програмного матеріалу і є обов’язковою для учнів початкової школи;

в) діяльність, що проводиться з учнями, які виявляють особливий інтерес до предметів та явищ природи;

г) проводиться у закладах «Клуб юних туристів», «Клуб юних натуралістів».

68. У процесі фронтальної практичної роботи учні:

а) одночасно виконують однакове за змістом завдання, що є доцільним на перших етапах формування практичних умінь;

б) виконують завдання за змістом й операційним складом можуть бути як однакові, так і різні для певних груп учнів;

в) виконують одночасно та однакове за змістом завдання за безпосередніми вказівками учителя або інструкцією;

г) мають право змінити послідовність виконання дій.

69. Вперше термін „предметний урок” був запропонований:

а) О.Я.Гердом у методичному посібнику для вчителів „Предметні уроки у початковій школі”(1863);

б) В.П.Вахтеровим у посібнику „Предметний метод навчання”(1907);

в) Л.К.Нарочною у підручнику „Методика навчання природознавства”;

г) В.Ф.Зуєвим у підручнику „Нариси природничої історії”(1786).

70. Завдання „Доведи, що ведмедь– всеїдна тварина.”передбачає використання:

а) порівняння та класифікацію;

б) доведення судження;

в) сортування матеріалу;

г) встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

71. Завдання „Що буває на річках раніше – льодохід чи повінь? Чому?” передбачає використання:

а) порівняння та класифікації;

б) доведення судження;

в) сортування матеріалу;

г)на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

72. Завдання „Серед перелічених назв рослин: мати-і-мачуха, конвалія, шипшина, сон, черемха, пролісок, береза, осика, біла акація, бузок, підсніжник – підкресли ранньоквітучі.” передбачає використання:

а) на порівняння та класифікацію;

б)на доведення судження;

в) на сортування матеріалу;

г)на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

73.Контроль навчальних досягнень учнів з природознавства за способом організації буває:

а) індивідуальний, диференційований, груповий, фронтальний;

б) груповий, диференційований, індивідуальний, усний, письмовий;

в) індивідуальний, диференційований, груповий, фронтальний, експериментальний;

г) усний, письмовий, експериментальний, комп’ютерний;

д) попередній, поточний, комп’ютерний, періодичний, підсумковий.