Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Середня продуктивність геосистем

(за Р. Уіттекером, 1980)

 

Тип геосистем Чиста первинна продукція т/км2 за рік Біомаса т/км2 Маса підстилки, т/км2 Споживання тваринами, т/км2 за рік Продукція тварин, т/км2 за рік Біомаса тварин, т/км
  Тундрові             0,38   0,44
  Бореальнолісові             3,20   4,75
  Широколистолісові             6,0   15,70
  Степові             8,9   6,70
Пустинні та напівпустинні             0,40   0,45
Тропічних дощових лісів             15,0   20,0
  Болотяні             16,0   10,0
  Агрогеосистеми             0,65   0,40
  Усі континен ти             6,10   6,75

Таблиця

Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га

(за Ф.М. Лісецьким, 1990)

 

Ґрунти Ступінь змитості ґрунту
слабка середня сильна
Дерново-підзолисті   0,3   -   -
Чорноземи типові   0,5   1,4   2,6
Чорноземи звичайні   0,4   1,2   2,0
Чорноземи південні, темно-каштанові   0,4   0,8   1,8
Світло-каштанові, чорноземи карбонатні   0,2   0,6   0,8

 


Антропічний аспект

 

З перетворенням природних геосистем у агрогеосистеми пов'язані суттєві зміни особливостей усіх ланок продуційного процесу. Продуктивність агроценозів здебільшого нижча від природних фітоценозів, що були на їх місці. Це пояснюється тим, що поля щорічно розорюються і ґрунт буває оголеним на початку та в кінці вегетативного періоду, коли природні екосистеми продовжують створювати продукцію. Так, річна продукція посівів зернових культур у помірному поясі становить 250—500 г/м2, цукрових буряків 400 — 1000 г/ /м2, тоді як лісів 600—2500, а степів 200—1500 г/м2. Р. Ріклефс як на більш загальну причину меншої продуктивності агроугідь порівняно з природними вказує на монодомінантність посівів — один вид не може використовувати ресурси зовнішнього середовища з такою самою ефективністю, як це робить суміш видів з різними екологічними вимогами, що властиве природним рослинним угрупованням. На врахуванні цієї закономірності ґрунтується перспективний підхід до підвищення продуктивності агроценозів: одновидові посіви сільськогосподарських рослин замінити на дво - та багатовидові з диференційованими екологічними нішами та амплітудами.

Інтенсивне ведення сільського господарства пов'язане з низкою прямих та побічних вкрай небажаних в екологічному плані наслідків. Насамперед це: 1) виснаження ґрунту, його алелопатичне втомлення (накопичення продуктів виділення коренів рослин), 2) забруднення ґрунту, а через нього — і ґрунтових вод та самої сільськогосподарської продукції залишковими продуктами розпаду пестицидів, нітратами, іншими сполуками, 3) руйнування трофічної структури, геосистем та нагромадження в її ланках токсичних елементів тощо.

Суттєвих змін зазнає утворення вторинної продукції в агрогеосистемах. На ріллі воно відбувається переважно за допомогою ґрунтових безхребетних та деяких видів птахів. Зоомаса і тих і інших тут у сотні разів менша, ніж у природних геосистемах. На пасовищах величина продукції травоїдних тварин може набагато перевищувати продукцію цього трофічного рівня природних степів та лук. Проте підтримання цієї маси на такому «надприродно» високому рівні призводить до надвипасу і швидкої деградації рослинних угруповань, первинна продукція яких знижується до критичної межі і надалі використовувати такі угіддя під пасовища стає неможливим.

Формування гумусу в агрогеосистемах практично повністю позбавлене його найважливішого ресурсу — рослинного опаду. Внесення органічних добрив здебільшого не компенсує цієї втрати, тому після розорювання степів, лісів, луків йде інтенсивна дегуміфікація ґрунтів. Так, зіставивши дані картосхем вмісту гумусу, складених В.В. Докучаєвим 100 років тому (1879—1883), з матеріалами ґрунтових обстежень України, проведених у 1976— 1981 рр., побачили, що вміст гумусу в чорноземах зменшився на 25—30 %, а подекуди й більше. Якщо до розорювання степів переважали чорноземи з вмістом гумусу 7—10%, то зараз таких ґрунтів не залишилось, і домінують чорноземи, гумусу в яких не більше 5 %. Від незбалансованого внесення і розкладу органічної речовини щорічно чорноземи втрачають гумусу 0,3—0,8 т/га, а з ерозією — ще 0,4—1,2 т/га.

 

Типологія

За величиною продуктивності (чистої первинної продукції) геосиетеми поділяють на: 1) непродуктивні (фітомаса не створюється — скелі, піщані пляжі тощо), 2) низькопродуктивні (1— 5 т/га), 3) зниженої продуктивності (5 – 10), 4) середньо-продуктивні (10—15), 5) підвищеної продуктивності (15—20); 6) високопродуктивні (20—30), 7) дуже високопродуктивні (більше 30 т/га на рік).

 

Контрольні запитання:

1.Яка мета аналізу генетико-еволюційних відношень?

2.Які види трофічних відношень виділяються у геосистемах?

3.Який поділ екосистем за основним джерелом надходження енергії запропонував Ю. Одум?

4.Які розрізняються геосистеми за кількістю енергії, яку отримує геосистема?

5.На які можна поділити геосистеми за ступенем поглинання сонячної радіації рослинним покривом?

6.На які поділяються геосистеми за типом водного режиму?

7.Які виділяються геосистеми за співвідношенням статей водного балансу?

8.Які є геосистеми за збалансованістю водного балансу?

9.Які типи геосистем виділяються за рівнем забезпеченості вологою рослинних угруповань?

10.Що називається ландшафтно-геохімічними бар‘єрами?

11.Від яких основних закономірностей залежить чутливість рослин до атмосферних забруднень?

12.У яких групах процесів може реалізуватись самоочищення геосистем?

13.На які типи можна поділити геосистеми за хімічним складом?

14.На які можна розділити геосистеми за типом круговороту мінеральних елементів?

15.Які типи геосистем виділяють за складом та місцеположенням ландшафтно-геохімічних бар‘єрів?

16.Які виділяються геосистеми за багатством ґрунту елементами живлення?

17.Які є геосистеми за ступенем засоленості ґрунтів?

18.Із чого складається продуційний процес геосистеми?

19.Що таке інтенсивність світла?

20.Що таке температура?

21.Що таке вода?

22.Що таке поживні речовини ґрунту?

23.Що таке продукування мікробної маси?

24.Що таке відтворення гумусу?

25.Які екологічні наслідки пов‘язані з веденням сільського господарства?

26.На які поділяють геосистеми за величиною продуктивності?


Тема 7

Последнее изменение этой страницы: 2017-09-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...