Вимоги до поганів, щодо утримання подарованого їм спасіння.

Отже, ми прийшли до висновку, що Бог передбачив спасіння і

поганам і це є великою радістю. Але які їх наступні дії, як їм тепер треба поводитись і по відношенню до Бога, і по відношенню до Ізраїлю? Давайте розберемося у цьому питанні в строках знизу.

· Не мати ворожого відношення до Ізраїлю. Головна думка Павла у Посланні до Римлян полягає у тому, що євреї та погани мають однакову основу для спасіння; але він нагадує, що погани не повинні забувати, кому вони зобов’язані своєю вірою. Вороже відношення поган д євреїв суперечить самій суті християнства, в рівній мірі і навпаки.[8] Бог спасає не для того, щоби врятовані Ним люди надималися над тими хто не спасенний, але щоб спасали їх, вказуючи їм на Божу любов.

· Триматися вірою. В одинадцятому розділі Послання до Римлян Апостол Павло описує Божий погляд на спасіння євреїв і поган за допомогою ілюстрації про дике оливне дерево. Прищеплені галузки – це погани. Все, що їх тримає на дереві це віра. Пало дає сурове попередження цим галузкам: «тримайтеся вірою, не гордіться, але бійтеся». Тож давайте пам’ятати, що Ізраїль – це природні галузки і ні в якому разі не надиматись над ним, а краще молитися за вибраний народ як нам говорить Писання (Рим. 10: 1).

Короткий підсумок до розділу.

У другому розділі ми переглянули Боже відношення до поган і Його вимоги до них щодо утримання подарованого їм спасіння. При цьому відмітили, що Писання не одноразово говорить про Божі обітниці стосовно поган, про їхній план спасіння. Поряд із цим ми вказали дві, основані на Писанні вимоги до них: 1). Не мати ворожого відношення до Ізраїлю і 2). Триматися вірою.

3. Вчинок Ізраїлю по відношенню до Месії і подальший Божий план.

3.1. Вчинок Ізраїлю по відношенню до Месії

Незважаючи на всі ті переваги, які Бог дав обраному народу, «деякі з галузок відломилися» (Рим 11:17).

Пророцтва виконалися – довгоочікуваний Месія і Цар прийшов до Свого народу та народ його не прийняв. Апостол Павло пише, що «вони мають ревність про Бога, але не за розумом» (Рим 10:2). Він знав з власного досвіду радикального фарисея, що більшість юдеїв того часу були дуже релігійними, але дуже далекими від Бога.

Він пише филип’янам, що він «обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніаміна, єврей із євреїв, фарисей за Законом. Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі» (Фил 3:5,6). Щодо виконання вимог зовнішньої набожності Павло був бездоганним, але він був саме тою людиною, яка не знала Бога і жорстоко переслідувала Божу Церкву[9].

Реакцією Бога на відкинення Месії було те, що Він «прищепив неприродні галузки». Виконалося пророцтво, в якому Бог каже: «Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!» (Рим 10:20). Бог обрав апостола Павла для цієї місії – нести Добру Новину про спасіння язичникам. Але хоч Павло і був апостолом язичників, коли він приходив у якесь місто проповідувати, то в першу чергу закликав до прийняття Месії євреїв, а тільки потім вже поганів.

3.2. Подальший Божий план стосовно Ізраїлю.

Більшість людей є претерістами та вважають, що етнічний Ізраїль був відлучений від Церкви за його відступництво і Христос передав благословення Царства від Ізраїля до Церкви. Вони не звертають уваги на багато місць Священного Писання, в яких показано, що Бог досі має особливе призначення для народа Ізраїля в Своїх планах.

Ось деякі з цих текстів: Повт. Зак. (4:27-31); Ис (2:2-3; 14:1-3); Иер (23:5-6; 32:37-42); Єз (36:22-32; 39:25-29); Ам. (9:11-15); Соф (3:14-15); Зах (8:7-8; 13-15); Рим (11:15, 25-27)[10].

Зараз давайте детально розглянемо 11 розділ Послання до Римлян, в якому апостол Павло говорить про те, що Ізраїль досі в планах Бога.

У першому вірші Павло задає дуже і дуже важливе питання «Чи ж Бог відкинув Свій народ?» (Рим 10:1).

В грецькому тексті це питання читається дещо інакше: «Бог не відкинув Свій народ, чи не так? У відповідь апостол категорично стверджує: «Зовсім ні». І як перший доказ апостол приводить самого себе – єврея з коліна Веніаміна, який прийняв Ісуса Христа. Другий доказ того, що Бог не забув и не відкинув Свого народу, Павло узяв з історії Ізраїлю. Павло цитує слова засмученого і заслаблого Іллі: «Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертовники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі» (Рим 11:3). Бог відповідає Іллі, що Він зберіг «останок» – сім тисяч вірних євреїв, які залишилися вірними Богу. Від історичного часу Павло переходить до схожої ситуації, яка склалася у його час: «Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті» (Рим 11:5)[11].

Після того, як Павло заявляє, що Бог не відкинув Свій народ, він каже, що коли увійде повна кількість поган, тоді весь Ізраїль буде спасенний (в 25-26). Коли прийде Христос, він перш за все визволить Ізраїль від його земних ворогів (Єр 30:7; Зах 14:1-3). Але Він зробить не тільки це, він поєднає дом Юди та дом Ізраїля (Іс 11:11-14;62:4; Єр 31:35-37; 33:14-22; Єз 37:18-25). Далі він спасе їх і заключить з ними заповіт (Іс 66:8; Єр 31:31-34). Святі Старого Заповіту воскреснуть у той час, щоб увійти в Тисячолітнє Царство. Ці обітниці не означають того, що спасуться усі юдеї, котрі жили раніше, тому що всі юдеї, які померли без спасаючої віри у Ісуса Христа, духовно загинули, як і погани. Вони просто додаються до тих ізраїльтян, які залишились після того, як з їхнього середовища були видалені бунтівники. В той день Ізраїль покається і навернеться до Господа (Зах 12:10-13,1)[12].

Короткий підсумок до розділу

В цьому розділі ми розглянули питання про те, що незважаючи на всі свої переваги, євреї все ж таки не прийняли довгоочікуваного Месію. Це стало причиною того, що «дика галузка» – погани, отримали спасіння. Але це ні в якому разі не означає, що Бог назавжди відкинув Свій народ. У останні часи, коли увійде повна кількість поганів, Ізраїль навернеться до Бога.

Висновок

На основі написаної роботи про переваги Ізраїлю над іншими народами можна зробити відповідний висновок.

В цій роботі ми висвітлили три питання: 1. Боже відношення до Ізраїлю. 2. Боже відношення і вимоги до поган. 3. Вчинок Ізраїлю по відношенню до Месії і подальший Божий план.

При цьому, в першому питанні ми описали в чому Бог проявив Своє відношення до Ізраїлю: Бог вибрав цей народ, Бог заключив особливий Заповіт з Ізраїлем, Він дарував їм Закон, також він дав обітницю, що з них піде Месія який буде Спасителем всіх народів.

У другому розділі ми переглянули Боже відношення до поган і Його вимоги до них щодо утримання подарованого їм спасіння, а також відмітили, що Писання не одноразово говорить про Божі обітниці стосовно поган, про їхній план спасіння.

Третій розділ говорить про те, що незважаючи на всі свої переваги, євреї все ж таки не прийняли довгоочікуваного Месію. Це стало причиною того, що «дика галузка» – погани, отримали спасіння. Але це ні в якому разі не означає, що Бог назавжди відкинув Свій народ. У останні часи, коли увійде повна кількість поганів, Ізраїль навернеться до Бога.

Бібліографія

1. Вихлянцев В.П. Библейский словарь. Изд-во: Москва, Коптево.1994. –355 с.

2. Кинер К. Біблійний Культурно-історичний коментар. Вид-во: «Мирт». СПб. 2005. – 732 с.

3. Мак Артур Д. Ф. Тлумачення послання до римлян (електронна версія)

4. Систематическое богословие\Під ред. Стенлі Хортона. Изд-во: Спрингфилд, Миссури, США. 1999 – 935 с.

5. Стемпс Ч.Д. Біблія з коментарями. Вид-во: «Лайф паблішерс інтернешнл», Київ. 2006. – 2230 с.

6. Стотт Д.Р. Послание к Римлянам. Изд-во: «Мирт» СПб. 1999. – 570 с.

7. Телушкин Й. Єврейський світ. Вид-во «Мости культури». М ⁄ 2005. – 590 с.

8. Тиссен Г. К. Лекции по систематическому богословию. Изд-во: «Логос», СПб. 1994. – 448 с.

9. Толкование новозаветних посланий и книги Откровения/Під ред. Платона Харчлаа – Київ. 1992 – 593 с.

10. Учебное пособие. Послание к Галатам и к Римлянам. Изд-во: «International Correspondence Institute», Брюсель. 1985. – 457 с.

[1] Дж. Ф.МакАртур. Толкование Послания к Римлянам – (електрона версія)

[2] Стемпс Ч.Д. Біблія з коментарями. Вдв-во: «Лайф паблішерс інтернешнл», Київ. – 2006. – 306-307 с.

[3] Вихлянцев В.П. Библейский словарь. Изд-во: Москва, Коптево.1994. – 150 с.

[4] Стотт Д.Р. Посланиек Римлянам. Изд-во: «Мирт» СПб. 1999. – 106 с.

[5] Учебное пособие. Послание к Галатам и к Римлянам. Изд-во: «International Correspondence Institute», Брюсель. 1985. – 349 с.

[6] Дж. Ф.МакАртур. Толкование Послания к Римлянам – (електрона версія)

[7] Телушкин Й. Єврейський світ. Вид-во: «Мости культури». М ⁄ 2005. 16-17с.

[8] Кинер К. Біблійний Культурно-історичний коментар. Вид-во: «Мирт». СПб. 2005г. 372-373с.

[9] Мак Артур Д. Ф. Тлумачення послання до римлян (електронна версія)

[10] Систематическое богословие\Під ред. Стенлі Хортона - Спрингфилд, Миссури, США. 1999 - 839 с.

[11] Толкование новозаветніх посланий и и книги Откровения/Під ред. Платона Харчлаа – Київ. 1992 – 177 с.

[12] Тиссен Г. К. Лекции по систематическому богословию . – СПб.: Логос, 1994. – 385- 386 с.