Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Крім цих переліків, ми зустрічаємо ще інші згадування плода Духа.




 

1. Упевненість в усиновленні. Про це свідчить Дух Святий(Гал.4:6) і дух людський (Рим.8:15), але суть та сама, тому що, як говорить Мейер, "Дух Святий є у всій повноті автором нашого звертання до Бога "Авва, Отче", так що людина, що вимовляє ці слова, виявляється всього лише інструментом у руках Духа." Сюди ж відносяться й місця з Рим.8:16; Еф.1:13, 4:30; 2Кор.1:21, 22.

2. Водження Святим Духом. (Гал.5:18; Рим.8:14, 1, 4).

(а) Гал.5:16 - повсякденне життя по Духу.

(б) Гал.5:25 - уважне, осмислене ходіння в Дусі (дієслово "поступати" відрізняється від такого ж у в.16).

(в) Внутрішній голос (Дії.8:29; 11:12; 13:4; 16:6, 7). Деякі автори розрізняють відтінки значення в словах "не були допущені" й "не допустив" і тлумачать це так, що в першому випадку Дух не дозволив їм, а в другому - Він просто не дав їм ясного веління.

(г) Дії.19:21 "поклав у дусі" - у Святому Дусі (Глоуг, Кумминг); - у своєму власному дусі (Мейер, Ридл, Хакет, Синодальний переклад). В останньому випадку однаково повинен був бути вплив Духа Святого.

(д) Дії.16:9 - покликання через видіння йти в Македонію; 23:11 – підтвердження, щоб іти в Рим; Дії.10 - Дух Святий спонукав Петра до молитви, потім дав бачення й повелів іти.

(е) 2Кор.12:18 - спонукання діяти в одному дусі. Лук.2:27 - Симеон прийшов у храм по натхненню Святого Духа. Лук.4:1 - Ісус був поведений Духом у пустелю. Лука звертає увагу на те, що в цьому випадку Дух Святий направляв, вів і впливав на душу Ісуса (en pneuma - у Духу). В Ев. від Мт.4:1 більше підкреслюється зовнішня, практична сторона керівництва (hupo pneuma - Духом). Марко вживає слово "негайно веде" - pneuma ekballo - підкреслюючи негайність дії. Справа була не в тім, що Ісус противився Духу Святому, але в тім, що Його чистій душі було огидне зіткнення з лукавим.

Сила для служіння.

(а) 2Тим.1:7 - мається на увазі сила в загальному значенні, можливо, із закликом до мужності.

(б) 1Петро.1:12; 1Сол.1:5; 1Кор.2:4 - сила для проповіді.

(в) Дії.1:8 - сила для свідчення про Христю в загальному значенні, включаючи наділення необхідними якостями.

4. Сміливість і впевненість у проповіді. Так тлумачать 1Сол.1:5 Мейер і Ланге. Даного пояснення притримуються ті, хто вважає, що Дух Святий допомагає слухачам Євангелії прийняти його з повною впевненістю.

5. Покликання, призначення й наділення здібностями для служіння (Дії.20:28).

6. Любов до братів (Рим.15:30; 2Кор.6:6; Кол.1:8; 2Тим.1:7). Останнє посилання Мейер, Ольсхаузен, Бенгель, Смитон і Кумминг відносять до Духа Святого. У кожному разі, зміст даного тексту зводиться саме до цього, тому що такий дух неможливо мати, якщо в нас не буде жити Дух Святий, Котрий Сам має ці якості.



7. Усвідомлення Божої любові (Рим.5:5). Думка Кумминга про те, що це Дух Святий любить нас, являється хорошою й цілком законною, хоча вона базується не стільки на экзегетичному розборі даного місця, скільки на логічному висновку, що саме так повинно бути. Дійсно, Дух Святий не може відтворювати любов, якщо Він Сам не є люблячим по своїй природі і якщо Сам нікого не любить. Такий логічний висновок справедливий і відносно всіх інших плодів Духа.

8. Збагнення й оцінка Христової любові (Еф. 3:18, 19).

9. Мир. Мир у загальному значенні, мир з Богом і внутрішній мир. Рим.8:6 і Гал.5:22 відносяться винятково до внутрішнього миру.

10. Свята радість (Дії.13:52; Рим.14:17).

(а) Еф.5:19 - пісня в серці.

(б) 1Сол.1:6 - радість у переживаннях.

Ісус "зрадів у Святому Дусі" - таке читання передають кращі манускрипти.

11. Надія(Рим.15:13).

12. Лагідність (Гал.6:1; 1Кор.4:21). Мейер, Ходж і Смитон уважають, що тут говориться про Святого Духа, а Ридл, Элликот, Ланге, Лайтфут й ін. уважають, що "дух лагідності" - це людський дух. Такий же зміст передається й у Синодальному перекладі, і ми вважаємо його більше ймовірним, хоча Мейер і Ходж не без підстави стверджують, що щоразу, коли іменник pneuma уживається в загальному значенні й у родовому відмінку, воно завжди означає Святого Духа, тобто Духа істини (Ів.15:26; 16:13; 1Ів.4:6), Духа всиновлення (Рим.8:15), Духа віри (2Кор.4:13), Духа мудрості (Еф.1:17), Духа сили (2Тим.1:7).

13. Розрада (Деян.9:31). Мейер, Алфорд, Ланге, Глог, Ридл уважають, що Дух дає розраду; Хакет пояснює його як допомогу - або допомога в значенні втішливої підтримки через учнів, натхненних Святим Духом, або в значенні внутрішньої розради, одержуваної безпосередньо через дію Духа Святого. У кожному разі, у цьому слові є думка про розраду, і в такому значенні воно вживається в інших місцях Нового Завіту (Ів.14:16, 17). У такому розумінні воно добре вписується в контекст - обставини, у яких перебувала церква в ті дні.

14. Воля (2Кор.3:17). Це та воля, що приходить разом зі зміною положення або відносин, наприклад, при виправданні людини перед Богом.

15. Дух подяки за все (Еф.5:20).

16. Покірне серце (Еф.5:21; Фил.2:3).

(а) Дружини коряться своїм чоловікам (Еф.5:22).

(б) Чоловіки люблять своїх дружин (Еф.5:25).

(в) Діти коряться своїм батькам (Еф.6:1).

(г) Батьки не дратують своїх дітей (Еф.6:4).

(д) Слуги коряться своїм панам (Еф.6:5).

(е) Господарі ставляться до слуг з терпимістю (Еф.6:9).

17. Підтримка у випробуваннях (Фил.1:19). У випадку з Павлом особливо підкреслюється розрада й сила для прояву мужності.

18. Єдність.

(а) Еф.2:22 - (sunoikodomeo - разом творите) - єдність, у якій полягає сила.

(б) Еф.4:3 - єдність у церковних й особистих взаєминах.

19. Доступ до Бога (Еф.2:18) - тобто Дух Святий приводить нас у спілкування з Богом.

20. Допомога в молитві.

(а) Юд.20 і Рим.8:26 - Дух Святий відкриває нам нашу вбогість і допомагає вибрати духовні цінності; сприяє всякій щирій молитві й робить усяку щиру віру.

(б) Еф.6:18 - Дух Святої підтримує в особистій молитві й проханні. Ми не виділяємо тут особливо прохання, як це робить Кумминг. Порівн. Еф.2:18; Гал.4:6; Рим.8:26, яке, як ми думаємо, також відноситься до молитви.

21. Поклоніння в Дусі (Фил.3:3). Він призиває, животворить і направляє поклоніння Богові, що містить у собі спів, молитви й всі форми богослужіння, хоча Павло використовує тут слово, що описує юдейське богослужіння з його ритуалами й обрядами, оскільки навіть зовнішня сторона поклоніння повинна направлятися Святим Духом.

22. Спілкування (2Кор.13:14). Думка про особисте спілкування зі Святим Духом не є головною в даному тексті, але, проте, це спілкування безумовно мається на увазі.

23. Дисципліна (2Тим.1:7). Слово "цнотливість" - sophronismos - це щось більше, ніж самоконтроль, оскільки воно має на увазі таку якість характеру, що приводить й інших до тверезості й розсудливості.

24. Вірність у виконанні обов'язків (2Тим.1:14). Дух Святий допомагає бути вірним при виконанні взятих на себе зобов'язань. Можливо, у відношенні до Тимофія малося на увазі його служіння благовісника.

25.2Кор.6:6. Ми не можемо з повною впевненістю сказати, яке відношення мають слова "в - Дусі Святому" до контексту даного вірша, оскільки цей вислів досить лаконічний. Однак якщо Павло мав на увазі те, що Дух Святий є джерелом інших перерахованих благодатних якостей, то ми одержимо наступний список плодів Духа:

(а) Терпіння.

(б) Чистота - тобто щирість серця й цнотливість.

(в) Розсудливість - тобто знання євангельських істин, розуміння Божої волі.

(г) Великодушність, доброта - тобто доброта.

(д) Братолюбство.

26. Терпляче очікування майбутньої спокути (Гал.5:5).

27. Зачаток (перший плід) Духа (Рим.8:23).

  • Ольсхаузен, Девитт і Мейер уважають, що тут мається на увазі первісне одержання християнином Святого Духа на противагу всім наступним одержанням.
  • Ридл говорить, що те, що ми маємо тепер, є лише зачатком (першими плодами) того, що ми будемо мати в славі.
  • Ходж, Році й Ланге думають, що цей "зачаток" є тим же самим, що й "завдаток" в Еф.1:14, тобто завдаток того, чим ми станемо в небі.
  • Другий і третій погляди по суті збігаються, і ми дотримуємося того погляду, що висловив Ридл.

28. Спокута тіла при воскресінні (Рим.8:11). Ісус воскрес із мертвих Духом Святим (Рим.8:11; 1Петро.3:18).

29. Життя вічне в славі (Гал.6:8). Мейер співвідносить до цього місця також Рим.8:6, але навряд чи можна обмежитися тільки таким його розумінням, тому що тут ясно мається на увазі життя вічне - духовне життя тут, і життя в славі в небі.

30. Натхнення (2Петро.1:21). Слово "проваджені" подає нам образ вітрильного корабля, гнаного силою вітру.

31. Христос був оправданий у Дусі (1Тим.3:16):

(а) у створенні чудес;

(б) у безгрішному житті.

(в) Ми виправдані в Дусі (1Кор.6:11) - так розуміють Ходж, Ланге й Альфорд, але, як уже було сказано вище, ми віддаємо перевагу думці Мейера, що тут мова йде про освячення.

(г) Слово "праведність" у вірші Рим.14:17 вищезгадані три автори розуміють також у змісті "виправдання", хоча й не з'єднують його зі словами "у Святому Дусі". Але ми вважаємо, що ці слова відносяться до трьох попередніх слів і що "праведність" тут використовується у значенні "святості" (Мейер, Році).

Дари Святого Духа.

1. Актуальність питання.

Питання використання Духовних дарів завжди було важким.

По – перше: В практиці проявлення Духовних дарів здійснюється воля Святого Духа і воля людини. В чому прерогатива Святого Духа, а в чому право людини? Ми, можливо, не наважились би втручатись в ці питання, якби не приклад ап. Павла, який вчить, як користуватись духовними дарами, - 1 Кор.14.

По – друге: Часто мало місце протистояння дарованих служителям.

Як улагодити їх служіння?

По – третє: Писання попереджує і показує практику про

існування фальшивих духовних проявів. Як відрізнити правдиві прояви від ложних?

Ці та багато інших проблем змушують вникати в питання Духовних дарів.

 

Загальні поняття.

 

а) Що таке дар Святого Духа?

Слово “дар Святого Духа” (гр. – харизма), означає надприродні чудесні

Божественні прояви Святого Духа в житті і служінні християнина.

Талант – це природні вродженні здібності, а дар це надприродні здібності

 

б) Для чого існують дари Святого Духа?

- Для збудування церкви, - 1 Кор. 14,12.

- Щоб приготувати святих на діло служби, - Єф. 4,12.

- Для збудування тіла Христового, - Єф. 4,12; 4,16; 1 Кор. 14,12.

- Для досягнення з’єднання віри, - Єф. 4,13.

- Для пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, - Єф. 4,13.

- Для зростання у міру зросту Христової повноти, - Єф. 4,13.

... щоб не бути духовними малолітками, - Єф. 4,14.

- щоб не хитатися і не захоплюватися від усякого вітру науки за людською оманою та лукавством до хитрого блуду, - Єф. 4,14.

... щоб бути правдомовними в любові, - Єф. 4,15.

- Для успішної духовної війни, -

- Для доказу істинності Євангельської вістки і для увірування більшої кількості людей.

- Для викриття гріха та неправди, -

- Для сповіщення майбутнього, -

в) Кому даються дари Святого Духа?

- Всякому бажаючому, - Ів. 7,37.

- Всякому віруючому в Ісуса Христа, як каже Писання, - Ів. 7,38.

- Синам і дочкам, - Дії. 2,17.

- Юнакам, - Дії. 2,17.

- Старим, - Дії. 2,17.

- Рабам і рабиням Божим, - Дії. 18.

- Кожній людині, - 1 Кор.12,7; Дії. 2,17.

По-скільки Дари Святого Духа даються з Його волі а не з нашої, нам важко говорити, що потрібно робити, щоб отримати будь-який дар. З більшою впевненістю ми можемо говорити, як користуватися дарами.

г) Умови користування дарами Святого Духа.

- Треба про них знати, - 1 Кор. 12,1.

- Треба їх бажати, - 1 Кор. 14,5.

- Треба про них дбати, - 1 Кор. 12,31; 14,12.

- Треба бути сповненим Духом Святим, - 1 Кор. 12,7; 12,11.

- Треба любити Божий народ, - 1 Кор. 14,1.

д) Проблеми в користуванні дарами.

- Про всі церковні справи головна відповідальність лежить на служителях, які не прагнуть виховувати людей в напрямку користування духовними дарами.

... часто через відсутність смирення не хочуть щоб ще хтось мав вплив на церкву.

... часом бояться викриття своїх справ.

- Бажання одарованих працювати безконтрольно. Це відбувається через:

... відсутність смирення у одарованих,

... від незнання того, що дари працюють під контролем:

- Слова Божого,

- Роздумування присутніх. (Всі напоєні одним Духом).

- Зміщення акцентів:

- головне – плоди, дари дані як допомога досягнення плодів.

- В спасінні важливу роль відіграють плоди, а не дари.

2 Пет. 1,3-11;

- Нерідкі помилки дарованих.

... Видавання своїх думок за Божі,

... Використання дару не за призначенням.

... Часом не святе життя дарованих породжує сумнів про дар.

- Існування лжепророків кидає тінь на всіх.

 

 

є).Деякі особливості духовних дарів з 1Кор 12 й 14.

Важливо звернути увагу на ті зауваження, які Павло робить відносно природи цих дарів і того, як ними варто користуватися. Зауваження ці ми знаходимо в 1 Кор. 12 й 14.

1. Дарами наділяється тіло Христове (церква). Вони призначені для повчання всього тіла, а не для задоволення або внутрішнього збагачення окремих членів церкви, які цими дарами володіють (1 Кор. 12:7; 14:5, 12).

2. Кожен віруючий має якийсь дар (1 Кор. 12:6-7; 27).

3. Жодна людина не має всі дарнки (1 Кор. 12:14-21), і жодним даром не наділені всі люди (1 Кор. 12:28-30). Тому члени церкви потребують друг друга.

4. Хоча й не всі дари виглядають однаково яскравими й ефектними, всі вони важливі (1 Кор. 12:22-26).

5. Святий Дух наділяє різними дарами тих, кого Йому завгодно, і так, як Йому завгодно (1 Кор. 12:11).

 

 

Прояви дарів Святого Духа.

Последнее изменение этой страницы: 2019-08-15; просмотров: 166

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...