Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга Царів, Самуїла і Хронік




РОЛЬ ЖІНКИ В ЦЕРКВІ

 

 

За останні десять років питання про роль жінки в церкві стало полем бою і каменем спотикання для багатьох. Деякі церковні керівники зайшли так далеко, в ім’я християнства, що стали вчити принципам, які не відповідають біблійним істинам. Для цього їм приходиться рахувати, що Павло і деякі інші автори Нового Завіту вчили звичаям визначаючим культурне середовище в якому вони виховувалися, замість того, щоб вчити нормам, відкритим з гори.[1]Безперечно тут ми бачимо пагубний вплив вищого критицизму CC ст..[2]

Відносно ролі жінки в церкві з’явилось два основних погляди, а також було створено дві основних організації для захисту кожного із них. Перша точка зору називається “компліментарна”, або “доповнююча” (традиційна) точка зору (зв’язана з нею організація носить назву “Рада Біблійного розуміння Чоловічності і жіноцтва”). Дана точка зору розглядає питання “Роль жінки в церкві” традиційно, як розуміли всі до 50-х років ХХ ст. Друга точка зору має назву “Борці рівності” (організація “Християни за Біблійну рівність”), їх ще називають “егалітаристи”. Вони вчать, що немає різниці в ролях між жінкою і чоловіком[3]. Ми бачимо важливість даного питання, і тому наша задача – це дослідити це питання на основі Біблії і зробити об’єктивні висновки.

Тексти, які ми візьмемо в основу нашого дослідження – це послання Павла, зокрема: 1Тим. 2:11-15, 1Кор. 11:2-16, 14:33-36.[4] Але оскільки один з головних принципів герменевтики, говорить, що писання слід роз’яснювати в контексті і так, щоб тексти не протирічили один одному (реформатори називали цей принцип “analogy scripture”),[5] ми спочатку розглянемо вчення про роль жінки в церкві у авторів Старого, а потім у авторів Нового Завітів, і в кінці розглянемо наші основні тексти, і зробимо висновки.

1. Вчення про роль жінки в Старому Заповіті[6]

Ми віримо, що Боже відкриття чоловікові давалось поступово. Це слід розуміти, щоб правильно тлумачити писання. Відкриваючи Себе чоловікові Бог може дещо змінити (наприклад заповідь про суботу), і відкриття Старого Завіту повно розкрито в Новому, і для нас основою є Новий, якщо ми бачимо, що Бог доповнив заповідь, або змінив в Новому Завіті, то ми приймаємо її такою, якою вона розкрита, або дана в Новому[7]. Але, цікаво, що відносно ролі жінки в церкві (в Старому Завіті у богослужінні Ізраїлю), як Старий так і Новий говорять однаково.

1.2.П ’ ятикнижжя Мойсея                                                                                            

П’ятикнижжя Мойсея говорить, що в духовному відношенні жінка були вчити Закону своїх дітей (Пт. З. 6:4-7). По-третє, закон в рівній степені рівна абсолютно з чоловіком. По-перше, закон Мойсея був даний, як чоловікові, так і жінці (Пт.З.1:1). По-друге, як чоловіки, так і жінки повинні захищає жінок (Вх. 21:28-32). Четверте, жінки як і чоловіки мали право на спадщину (Числа 6:2). П’яте, жінки як і чоловіки приймали участь в духовному служінні (Вих 38:8), і шосте, Бог безпосередньо говорив до жінок (Бут 3:13; 16:7-13).



Але, духовна рівність, не відміняє рольову різницю. Жодна жінка не служила священиком. Ні одна жінка не несла постійно пророчого служіння як Мойсей. Хоч Маріам і називається пророчицею (Вих 15:20), вона не мала постійного покликання до цього служіння. Тільки одне пророцтво Маріамі було записане на сторінках Старого Заповіту.

       1.2.Книга Суддів

В цій книзі ми бачимо, що Девора була суддьою (Суд. 4:4 ; 5:31). Але, цей випадок унікальний.Соусі так прокоментував цей випадок:

“Коли, наприклад, чоловік відсутній жінка стає головою сімї в домі. Таким способом можуть бути незвичайні обставини,коли, по тій,чи іншій причині, немає чоловічого керівництва. В таких випадках Бог може використовувати жінок для своїх цілей,як цебуло в випадку з Деворою.”[8]

Важливо, що Девора відмовилася керувати військовим походом, уступивши лідерство Вараку. Хоч, Девора і називається пророчиця, вона також, як і Маріам, не мала продовжуючого служіння. Лише одне пророцтво сказане Деворою лишилось на сторінках Біблії.

Євангелія

Духовно жінки рівні з чоловіками. Своє месіанство вперше Христос відкрив жінці (Ів. 4:25-26). Христос вчив жінок (Лк. 10:38-42). Жінки служили (dihkonoun)[10] учням і Христу (Лк. 8:2-3). Але як і в Старому Завіті роль жінки і чоловіка була різна. Ніде не згадано в чотирьох Євангеліях, щоб жінка була вчителем, або апостолом (всі апостоли були чоловіки).

Дії Апостолів

Дочки Филиппа пророкували (Дії. 21:9), але зміст і випадки таких пророцтв неописані, тому ми не можемо робити якихось висновків.[11]

Жінки так само як і чоловіки приймали роль в молитовних служіннях (Дії. 1:13-14). Але не сказано, що вони вели молитву, або служіння. Ніде не сказано, що жінки вчили чоловіків,[12] або, що вони були пасторами.

Послання Павла

Перед тим, як приступити до розгляду головних наших текстів ми відмітимо, що в посланнях Павла зустрічається, що жінки були дияконами. В Рим. 16:1-2, там стохть фраза “служебницю церкви” (διάκονον τhV έκκληsιας). На основі цього тексту роблять висновки, що в часи апостолів існував особливий інститут дияконіс.

  На користь цього говорять слідуючи аргументи:

а)Фіва називається тут словом “опікунка” (προsτάτις), а цим словом дуже часто називали офіційне положення в церкві.[13]

б)Пліній намісник Віфанії в посланні до Траяна (112р.) згадує про двох християнок, яких він називає словом “служителі” (ministries).

г)Дідаскалії зустрічається розроблена система правил для дияконіс.[14]

д)До Фіви проміняється слово диякон (διάκονος), яке примінилось до дияконів.

             Протиінституту дияконіс:

а)Хоч Фіва і називається προsτάτις, але це тільки один раз зустрічається у Новому Заповіті, крім цього, це слово може значити просто “людина яка допомагає, помічник”.[15]

б)Аргумент історичний не може бути основним аргументом, основа для нас Біблія. Історичний аргумент може бути лише допоміжним. Крім того, нам не відомо чи жінки про яких згадує Пліній були дияконісами, чи ні.

в)Знову, Дідаскаля не може бути для нас безпосереднім аргументом, лише допоміжним. Крім того Дідоскаля була написана в третьому столітті,[16] а як ми знаємо, в той час церква почала відходити від норм писання.[17]

г)Звичайно слово διάκονος дуже часто вживалось для офіційного служіння, але це слово в самому вузькому розумінні має значення до роздачи їжі (Лк.4:39; 10:40; 17:8; Ів.12:2).

Також це слово вживалось по відношенню загального служіння (Ів.12:26).

Це слово навіть вживалось по відношенню до невіруючих. В Рим.13:4 ми читаємо “Володар – Божий слуга”, слуга тут – це διάκονον.

Також це слово має значення служіння диякона (1Тим.3:8).[18]       

  Ми бачимо, що слово саме, не може бути підставою, щоб зробити висновок про те, що існував інститут дияконіс в апостольській церкві. Лише можемо сказати, що слово διάκονος ніколи не вживалось у значенні вчителя, диякон в цуеркві займався матеріальим служінням.

Ще є текст, де говориться про дияконіс – це 1Тим.3:11. Але в цьому тексті, можливо, йде мова про жінок дияконів.

     Висновок:

Ми не можемо сказати про аналізувавши Рим.16:1-2 і 1Тим.3:11, був інститут дияконіс чи ні, якщо припустити, що був то він не займався вченням, або лідерством, диякони – це люди, які займались матеріальною сферою.

 

   2.3 .1 . 1Тим. 2:11-15[19]

 В Тексті Павло говорить спочатку ствердження (11-12), а потім причину (13-14), і в кінці врівноваження даного принципу (15).

Ствердження(2:11-12).

Павло, незвично для своєї культури повеліває жінці вчитись (manqanetw - імператив теперішнього часу). Gunh – мовже перекладається, як жінка в розумінні замужня, так і в загальному.[20] Але я переконаний, що тут йде мова про жінку взагалі:

1) Найближчий контекст торкається одягу всіх жінок, а не тільки замужніх;

2) Загальний контекст (3:15) говорить про всю церкву під час богослужіння, а не тільки про жінок замужніх;

3) Слово “жінкі” (взагалі) є найкращим контрастом слову “мужі” (andraV) (2:8). В 2:8 Павло звичайно має на увазі всіх чоловіків, не тільки жонатих, всі повинні “піднімати чисті руки”. Відповідно, і жінки тут маються на увазі всі, а не замужні тільки;

4) В інших текстах Павло коли говорить про жінок, або чоловіків він уточнює “замужня, або жонатий” (Рим.7:2;1Кор.7:2).

Отже, всяка жінка, говорить Павло, повинна вчитись в мовчанні. Егалітаристи що “в мовчанні” (en hsucia) має тільки відношення до культури І ст.,але тоді чому вони забувають примінити культурний принцип до слова “вчитья”. Бачимо , що “в мовчанні” має універсальний характер, а не культурний.[21]

Далі Павло говорить, як вчитись: “мовчки” і “в повній покорі”. І безпосередньо переходить до заборони, яка стосується ролі жінки в церкві. Вірш 12 говорить про те, що жінка не може вчити і керувати в богослужінні. Тут можна побачити зворотній паралелізм:[22]

·Навчається в мовчанні (11а)

­        ¯

·Навчати жінці не дозволяю(12а)

·В повній покорі (11б)

­        ¯

 

·Ані панувати (12б)

Егалітаристи говорять, що фраза didaskein de gunaiki ouk epitrepw oude auqentein (вчити і панувати жінці не дозволяю) означає, щохінка не повинна вчити чоловіків в манері, яка не допускає заперечень. Але граматично це не можливо. Подібна конструкція (з oude) зустрічається ще в двох текстах Н. З. (Дії Ап. 16:21, Откр. 5:3), а там схожий перекад до перекладу егалітаристів неможливий. І, тому, ми робимо висновок, що до 1Тим.2:12 Борці Рівності підходять упереджено.

Отже Павло говорить, що жінці ні “вчити”, ні “панувати” не дозволяє. Ouk epitrepw (Не дозволяю) є не особистою думкою Павла, а в даному випадку він говорить як апостол, який дає вчення Боже. Слово epitrepw (дозволяю) має дуже сильне значення. В класичній літературі ( наприклад в працях Ксенофонта 444-354 до Н. Х.) мало значення “повелівати”[23]. Іншими словами Бог через Павла дає повеління на всі часи існування церкви, щоб жінки не вчили і не панували під час богослужіння над чоловіками.

Причина (пояснення), ствердження (2:13-14).

Павло приводить дві причини даної заборони:

1)“Адам був створений перше”. Порядок творення дав Адаму пануюче положення. Це видно із того факту, що відповідальність за гріх лежить на Адамі (Рим. 5:12), хоч Єва перша вкусила плід; те що Адам ніс відповідальність за гріхопадіння підтверджується і тим, що Бог звернувся до нього першим (Бут. 3:9);

2) “зведена, бувши жінка...”. Павло говорить, що жінка взявши плід, ввела в гріх Адама. Тому це означає, що жінка коли почала керувати то з’явились великі проблеми. Книга Буття(3) показує, що стається коли порушується Божа установа, коли жінка бере владу в свої руки.

Цікаво відмітити, що Павло говорячи повеління, аргументує його не зсилаючись на культуру, а на книгу Буття. Це ще раз підтверджує те, що дане повеління, яким людство знехтувало, і за це поплатилось.[24]

Отже, ми повинні пам’ятати, що жінка не повинна вчити і панувати, тому що це Божа установа і якщо її порушити, то будуть проблеми.

Врівноваження (2:15)

Даний уривок є один із самих тяжких текстів Біблії: de (та) пов’язує вірш 15 із 14. І тому ми робимо логічний висновок, що слово “спасеться” (sώzω) вживається в сотеорологічному значенні,[25] тобто йдеться про спасіння вічне, від пекла спасеться “вона”. Безперечно граматично слово “вона” відноситься до Єви, але Єва і Адам являються в Писанні архетипами, і таким чином Єва в цьому тексті – представителька всього жіночого роду.[26]

“Дітородінням” ми розуміємо, що жінка спасається. Це говорить про Месію, який прийшов в світ через народження від жінки. На користь даної точки зору говорять слідуючи аргументи:

1) Артикль. перед словом дітородіння стоїть артикль (τής), він вказує на конкретне народження дитини, а не народження взагалі[27];

2) Контекст. Павло перед цим говорив про гріхопадіння, спасаємось ми через Христа;

3) Паралель з книгою Буття. В 1Тим. 2:14 говориться про гріхопадіння жінки, так само в Бутті 3:6-7. Можна зробити логічний висновок, що якщо після розповіді про гріхопадіння, в Бут. Йде мова про спасіння через Дитину (Бут. 3:15), то аналогічно і в 1 Тим. 2:15 теж іде вказівка на Христа;

4) Слово s ώ z ω. Як ми відмітили вище, це слово може мати багато значень. Але цікаво відмітити, що це слово “спасеться” в посланнях Павла має одне значення, а саме - “спасіння від вічних мук”.[28] Але ніколи не значить фізичне спасіння, або спасіння від захвату ролі, що їй не личить, чи від безчестя. Це сильний аргумент на нашу користь.

5) Історичний аргумент. Ще як допоміжний аргумент ми приводимо, те що таке тлумачення ми знаходимо в Отців церкви, наприклад: Ігнатія, Ірінея, Юстима і Тертуліана.[29] Отже підсумовуючи вище сказане ми можемо сказати, що жінка спасеться через дітородіння, тобто через Месію, який народився в світ через жінку. Далі Павло говорить про умови: “якщо пробудете в вірі, любові, святості, поміркованості” . Це фраза є представленням короткої характеристики християнського життя.[30] Це не означає, що жінка не повинна робити добрі діла, щоб отримати спасіння (Еф. 2:8-9), скоріше ці добрі діла характеризують віруючого чоловіка. Іншими словами Павло говорить тут, якщо жінка має добрі діла, спасеться, бо вона прийняла спасіння яке дарує Месія, який прийшов у світ через народження від Жінки.

   Цей текст пов’язаний зі словами які ми роз’яснили вище, з роллю жінки в богослужінні: Павло каже, що жінка не повинна вчити і панувати. Ствердження, 2:11-12, тому, що жінка була створена пізніше і жінка згрішила (причина, 2:13-14), але як жінка так і чоловік рівні в спасінні, бо вона так як і чоловік спасеться через Ісуса Христа, який прийшов в світ народившись від жінки (врівноваження, 2:15).

Висновок:

Ми бачимо, що перед богом рівні і жінка і чоловік в спасінні, але Бог від створення розподілив їм різні ролі, і ми не повинні порушувати Божу установу.

            2.3.2. 1 Кор. 11:3-16.

Вже вище приведених фактів із Біблії достатньо, щоб зробити висновки про роль жінки в служінні для Бога. Але для нашого зміцнення відносно цього питання, ми розглянемо ще два тексти. Звичайно, ми не будемо так досліджувати ці тексти, як 1 Тим. 2:11-15, але все ж таки ми проаналізуємо їх достатньо, тому, що я вважаю, що до Божого слова не можна відноситись легковажно, або поверхнево.[31] Але слід відмітити, що даний текст є одним із самих тяжких (подібно до 1 Тим. 2:15), і наша тема не стосується питання про покриття голови, і тому ми не будемо аналізувати це питання. Лише відмітимо два моменти. По-перше в цьому тексті Павло акцентує увагу на покорі жінки чоловікові, а не на покривалі.[32] По-друге, покривало тут носить тимчасовий характер, обумовлений культурою давньої Греції (див. нище). Так само і ми зробимо акцент на покорі жінки чоловікові, і спробуємо цей текст пов’язати з 1 Тим. 2:11-15. Структура цього тексту схожа до тексту 1 Тим. 2:11-15.

· Ствердження (1 Тим. 2:11-12) – Ствердження 1Корин. 11:3

· Пояснення (1Тим 2 13 – 14) – пояснення 1 Корин. 11 : 4- 10

· Врівноваження 1 Тим 2:15 - Врівноваження 1 Корин.11:11-12;                                         висновок 1 Корин. 11:13 –16.

Висновки

  Ми проаналізували головні тексти Біблії, які говорять про роль жінки в богослужінні, і в служінні в загалі. Ми прийшли до висновків, що жінка і чоловік так само важливі перед Богом як працівники. Але Бог від створення дав чоловікові і жінці різні ролі, але роль жінки не менш важлива ніж чоловіка. Чоловік повинен вчити і керувати, а жінка повинна бути помічником. Звичайно жінка може бути більш розумніша, може мати більший успіх церква, коли жінка Пастер, але це не означає, що жінка повинна нести пасторське служіння. Бог в Своєму Слові написав інакше: жінка не повинна керувати і проповідувати під час богослужіння, і це не є культурний фактор, це повеління не зумовлене культурою I ст., це Боже повеління, яке було встановлено від початку створення світу, і аж до Його другого приходу на Землю. Про це говорять книги Мойсея, Суддів, пророків, Ісус Христос, апостоли, послання Павла.

Жінка може вчити (і повинна) дітей і інших жінок. Вона повинна ділитись Євангелієм з невіруючими, молитись (але не вести молитву на богослужінні), співати, і нести ряд інших служінь. Хіба це менш важливо ніж робота чоловіків? Зовсім ні! Хочеться закінчити свою роботу словами, які сказав Джон Мак Артур: “чоловік і жінка в досконалості доповнюють один одного: один голова, керівник, забезпечуючий всім необхідним, а інша – помічник, товариш, який виявляє підтримку.”[49]

 


[1] Див. Уильям Баркли, Толкование посланий к Тиммофею, Титу, Филимону (ВСБ,1983),71.

[2] Милард Эриксон, Христианское Богословие (Санкт-Петербург:Библия для всех,2002),69,

[3] Брюс Алворд, Пастырские послания (Ирпень: ИБС, 2003), 46

[4] Ми вважаємо, що вчення слід, в першу чергу, будувати на дідактичній літературі, а не на історичній, або поетичній.

[5] Чарльз Райри, Основы Богословия (Москва: Ассоциация «Духовное возрождение», 2000), 130-131.

[6] Матеріал про роль жінки в С. З.взятий в основному з книги: МакАртур, Толкование книг Нового Завета, 1Тимофея (Санкт-Петербург: Славянское Евангельское Общество,2002),97-98.

[7] Райри, Основы Богословия, 131

[8] Цитата взята із: МакАртур, 1Тимофея, 97.

[9] Більш детально історичний фон див.: Баркли, Тиммофею, Титу, Филимону,72; Ф.  Мак  Артур,  Первое послание к Коринфянам (Киев: Киевская духовно-образовательная семинария, 1993), 341; Ф.  Мак Артур, Послание к Ефесянам (Киев: ЕХБ Украины, 1993), 341-342.

[10]dihkonoun - імперрфект слова diakonew, що значить “прислужувати при столі” (див. Баркли Ньюман.Греческо-русский словарь Нового Завета(Москва: Росийское Библейское Общество, 2002), 56; James Strong, The New Strongs complete dictionary of Bible Words (Vancouver: Thomas Nelson pablishers, 1996), 601.). Хоч воно має і ширші значення, вцьому контексті воно вживається в самому вуузькому,а іменно “прислужувати при столі”.

[11]МакАртур, 1Тимофея, 99.

[12]Ми тут маємо на увазі публічне вчення вцеркві. Особисто, жінки ділились знанням із новонаверненими,або з невіруючими. Наприклад,Акіла і його дружинна Прискіла “обяснили йому (Аполосу) дорогу Господа...”(Дії Ап. 18:24-26).

[13]Райри, Основы Богословия, 498.

 

[14]Райри, Основы Богословия, 499.

[15] Strong, The New Strongs complete dictionary of Bible Words, 690; Ньюман, Греческо-русский словарь Нового Завета, 181.

[16]Більш детально про Дідаскалію див.:Charles Ryrie, The Role of Women in the Church (Chicago: Moody, 1979), 85-103.

[17]Див.: Ерл Кернс, Дорогами Христианства (Москва: Протестант,1992), 90-95.

[18]Про вживання слова διάκονος див.:Джон Мак Артур, Пастиреология, 234-244.

[19]Багато матеріалу по 1Тим. 2:11-15, взята із:Брюс Алворд,Пастырские послания (Ирпень: ИБС, 2003), 46.

[20] Walter Bauer, William F. Arndt, F. Wilbur Gingrich, Frederick W. Danker, A Greek – English Lexicon of the New Testament (Chicago:University of Chicago Press, 1979), 168.

[21]Якщо примінити культурний принцип до слова “вчиться”, то ми бачимо що павло говорить незрозуміле для своєї культури, де раввини ніколи не вчили жінок. Павло порушив культурний барєр (МакАртур, 1Тимофея, 97). Це говорить про те що Павло Не тримався культури І ст., а навпаки – порушив її, встановлюючи Божий принцип. Логічно буде зрозуміти,що це стосується і слова “мовчки”, і всього вищесказаного.  

[22]Алворд, Пастырские послания, 48

[23] И. Х. Дворецкий, Древнегреческо-руский словарь (Москва: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958), 643.

[24]Нахаль сьогодні люди повторюють помилку Адама і Єви, порушуючи Божу установу відносно панування інавчання. Результат – гріх і нещастя.

[25]Слово sώzω має декілька значень (Ньюман, Греческо-русский словарь Нового Завета, 204;

Strong, The New Strongs complete dictionary of Bible Words, 709.). І на основі цього дехто розуміє, не враховуючи de і контексту, що “спасеться”, означає, “не помре при родах” (наприклад Владимир Франчук, Размишление над страницами Библии (Мариуполь: Возможность, 1999), 91.)

[26]Дану думку пітвержує, те, що Павло спочатку говорить в одниі swqhsetai (вона спасеться), а потім в множинні ean meinwsin (якщо вони пребудуть). Синодальний переклад тут не точний.

[27] С.И. Соболевский, Древнегреческий язык, учебник для высших учебных заведений (Санкт-Петербург: Российская академия образования, северо-западное отделение, 2003), 21, 383.

[28]BAGD, 798.

[29]Paul Wesley Felix, The Role of Women in Worship in Light of 1Timothy 2:1-15 (Sun Valley: The Master`s Seminary, 1994), 142.

[30]Дональд Гатри, Новый Библейский комментарий, редактор Р. З. Орхозовская (Санкт – Петербург: Мирт, 2001), 631.

[31]Райри писав: “Крайньонедопустимо бути поверхневим богословом” (Райри, Основы Богословия, 9).

[32]Покривало було символом покори в Коринфі. В дні Павла було багато символів, які вживались,щоб підкреслити положення жінок відносно чоловіків, а особливо дружин по відношенню до своїх чоловіків. В часи Павла покривало закривало голову і лишало відкритим очі і йшло до п’ят ( детально див. Мак Артур, 1 Коринтян, 335 ; Уильям Баркли, Толкования посланий к Коринфянам ( Всемирний союз баптистов, 1981 ), 106 ; Роджерс –Младший, Роджерс III, Новий Лингвестический и Екзегестический ключ к греческому тексту Нового Завета ( Санки-Петербург: Библия для всех, 2001 ), 594 ).

[33] Див. Алворд, Пастирские Послания, 46

[34] Мак Артур, 1 Коринфян, 337

[35] Мак Артур, 1 Коринфян, 336;

[36] Талмуд говорив, що євреї вважали жінку з обритою головою дуже бриткою, а Хризостом говорить, що навіть матерям недостойних дітей слід остригати голову ( Див. Мак Артур,  1 Коринфян, 338; Баркли, Коринфянам 107 ).

[37] Роджерс, Роджерс , Новий Лингвестический и Екзегестический ключ к греческому тексту Нового Завета , 595.

[38] Strong, The New Strongs complete dictionary of Bible Words, 609.

[39] Ньюман, Греческо-русский словарь Нового Завета, 82;

[40] BAG,

[41]  На цей текст є і інші ще тлумачення. Наприклад, див. Баркли, Коринтян, 108.

[42]  В часи Павла дуже часто волосся носили гомосексуалісти і варвари (Роджерс, Роджерс , Новий Лингвестический и Екзегестический ключ к греческому тексту Нового Завета , 595)

[43]  Тут говориться зачіска ( Див. Роджерс, Роджерс , Новий Лингвестический и Екзегестический ключ к греческому тексту Нового Завета , 595)

 

[44] Деякі коментатори вважають, що вірші 14-35, є вставка пере пищиків ( про це говорить Дейвид К. Лоури, Толкования Новозаветних посланий и книги Откровения, редактор Платон Харчлаа ( РЕИ и СМИ, 1989 ), 239 ). Але ми з цим не згідні, тому, що найкращі рукописи містять ці слова ( див. Kurt Aland, Matthew Black, Carlo M. Martini, Bruce M. Metzger, Allen Wikgren, The Greek New Testament ( Stuttgart: Institute for New Testament Textual Research, 1994, 601).

[45] Aland, Black, Martini, Metzger, Wikgren, The Greek New Testament, 600.

[46] Мак Артур, 1 Коринфян, 515.

[47] Ньюман, Греческо-русский словарь Нового Завета, 15.

[48] Дуже часто в приклад приводять жінку, яка є пастором в одній з найбільших харизматичних церков України “ Посольство Боже”, головним пастором якої є Сандей Аделаджело, а помічник – жінка Потопає ва Н..

[49] Мак Артур, 1Коринфян, 344.

РОЛЬ ЖІНКИ В ЦЕРКВІ

 

 

За останні десять років питання про роль жінки в церкві стало полем бою і каменем спотикання для багатьох. Деякі церковні керівники зайшли так далеко, в ім’я християнства, що стали вчити принципам, які не відповідають біблійним істинам. Для цього їм приходиться рахувати, що Павло і деякі інші автори Нового Завіту вчили звичаям визначаючим культурне середовище в якому вони виховувалися, замість того, щоб вчити нормам, відкритим з гори.[1]Безперечно тут ми бачимо пагубний вплив вищого критицизму CC ст..[2]

Відносно ролі жінки в церкві з’явилось два основних погляди, а також було створено дві основних організації для захисту кожного із них. Перша точка зору називається “компліментарна”, або “доповнююча” (традиційна) точка зору (зв’язана з нею організація носить назву “Рада Біблійного розуміння Чоловічності і жіноцтва”). Дана точка зору розглядає питання “Роль жінки в церкві” традиційно, як розуміли всі до 50-х років ХХ ст. Друга точка зору має назву “Борці рівності” (організація “Християни за Біблійну рівність”), їх ще називають “егалітаристи”. Вони вчать, що немає різниці в ролях між жінкою і чоловіком[3]. Ми бачимо важливість даного питання, і тому наша задача – це дослідити це питання на основі Біблії і зробити об’єктивні висновки.

Тексти, які ми візьмемо в основу нашого дослідження – це послання Павла, зокрема: 1Тим. 2:11-15, 1Кор. 11:2-16, 14:33-36.[4] Але оскільки один з головних принципів герменевтики, говорить, що писання слід роз’яснювати в контексті і так, щоб тексти не протирічили один одному (реформатори називали цей принцип “analogy scripture”),[5] ми спочатку розглянемо вчення про роль жінки в церкві у авторів Старого, а потім у авторів Нового Завітів, і в кінці розглянемо наші основні тексти, і зробимо висновки.

1. Вчення про роль жінки в Старому Заповіті[6]

Ми віримо, що Боже відкриття чоловікові давалось поступово. Це слід розуміти, щоб правильно тлумачити писання. Відкриваючи Себе чоловікові Бог може дещо змінити (наприклад заповідь про суботу), і відкриття Старого Завіту повно розкрито в Новому, і для нас основою є Новий, якщо ми бачимо, що Бог доповнив заповідь, або змінив в Новому Завіті, то ми приймаємо її такою, якою вона розкрита, або дана в Новому[7]. Але, цікаво, що відносно ролі жінки в церкві (в Старому Завіті у богослужінні Ізраїлю), як Старий так і Новий говорять однаково.

1.2.П ’ ятикнижжя Мойсея                                                                                            

П’ятикнижжя Мойсея говорить, що в духовному відношенні жінка були вчити Закону своїх дітей (Пт. З. 6:4-7). По-третє, закон в рівній степені рівна абсолютно з чоловіком. По-перше, закон Мойсея був даний, як чоловікові, так і жінці (Пт.З.1:1). По-друге, як чоловіки, так і жінки повинні захищає жінок (Вх. 21:28-32). Четверте, жінки як і чоловіки мали право на спадщину (Числа 6:2). П’яте, жінки як і чоловіки приймали участь в духовному служінні (Вих 38:8), і шосте, Бог безпосередньо говорив до жінок (Бут 3:13; 16:7-13).

Але, духовна рівність, не відміняє рольову різницю. Жодна жінка не служила священиком. Ні одна жінка не несла постійно пророчого служіння як Мойсей. Хоч Маріам і називається пророчицею (Вих 15:20), вона не мала постійного покликання до цього служіння. Тільки одне пророцтво Маріамі було записане на сторінках Старого Заповіту.

       1.2.Книга Суддів

В цій книзі ми бачимо, що Девора була суддьою (Суд. 4:4 ; 5:31). Але, цей випадок унікальний.Соусі так прокоментував цей випадок:

“Коли, наприклад, чоловік відсутній жінка стає головою сімї в домі. Таким способом можуть бути незвичайні обставини,коли, по тій,чи іншій причині, немає чоловічого керівництва. В таких випадках Бог може використовувати жінок для своїх цілей,як цебуло в випадку з Деворою.”[8]

Важливо, що Девора відмовилася керувати військовим походом, уступивши лідерство Вараку. Хоч, Девора і називається пророчиця, вона також, як і Маріам, не мала продовжуючого служіння. Лише одне пророцтво сказане Деворою лишилось на сторінках Біблії.

Книга Царів, Самуїла і Хронік

Олмада називається пророчицею, але цей випадок аналогічний з Маріам та Деворою (4Цар 22:14).

Жодна жінка не була царем ні в Ізраїлі, ні в Юдеї. Іноді борці рівності приводять текст про Гофолію. Але слід пам’ятати, що вона була узурпатором (4Цар. 11:1; 2Хрон. 22:10; 2Хрон. 24:7).

Последнее изменение этой страницы: 2019-08-20; просмотров: 185

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...